Смекни!
smekni.com

Модернізм в літературі. В. Маяковський (стр. 3 из 3)

У незрілому мистецькому колі Радянського Союзу, що тільки зароджувався, Маяковський був солідною фігурою. Він навіть мав привілей вільно пересуватися світом, подорожував Британією, Німеччиною, Латвією, Сполученими штатами, Мексикою, Кубою, що відобразилось у роботі "Мое открытие Америки" рос. 1925 р.

Під час лекцій у Сполучених штатах Маяковський познайомився із Еллі Джонз, яка пізніше народить йому доньку. Та про це поет дізнається набагато пізніше, у 1929 р., коли пара таємно зустрілась на півдні Франції, адже свої стосунки вони мали тримати у таємниці. Наприкінці 1920-х Маяковський закохався у Тетяну Яковлєву, їй він присвятив "Лист Тетяні Яковлєвій"

Щодо творчості, у ці роки поет активно спрівпрацює із "Известиями" рос. та "Комсомольською правдою", друкується у журналах "Новый мир", "Молодая гвардия", "Огонёк", "Крокодил", "Красная нива" та ін. Працював також у агітці та рекламі, за що його жорстко критикували Пастернак, Катаєв та Свєтлов. 1923 р. організував ЛЕФ (від рос. - "Левый фронт"), випускав журнал "ЛЕФ". Але влітку 1928 р. розчарувався у Лефі та залишив його.

Сатиричні п'єси "Клоп" (1928), "Баня" (1929) були поставлені Мейерхольдом. У 1929 р. Маяковський організував групу "Реф", але вже у лютому 1930 вийшов із неї, вступив до РАПП.

14 квітня 1930 р. у 10: 15 ранку Маяковський вистрелив собі у серце із револьвера [Джерело?]. Це сталося у Москві, буд. № 3 по Луб'янському проїзду, кв. № 12. Вочевидь, це було самогубство [Джерело?]. Однак проти передсметрної волі самого поета "В том, что умираю, не вините никого, и, пожалуйста, не сплетничайте. Покойник этого ужасно не любил.", і нині проджовжуються спекуляції навколо його смерті. Поховано поета на Новодівичому цвинтарі.

Кінематограф

1918 р. Маяковський написав сценарій до фільма "Народжений не задля грошей" рос. "Не для денег рождённый" за мотивами роману Джека Лондона "Мартин Іден". Поет сам зіграв головну роль Івана Нова. Нажаль, не збереглось жодної копії фільму.

Також 1918 р. Маяковський знявся у головній ролі експериментального фільму рос. "Барышня и хулиган" за сценарієм самого Маяковського. Через 50 років сценарій не залишився забутим. 1970 року вийшов телефільм-балет "Барышня и хулиган" на основі сценарію 1918 року.

Після смерті поета

Пам'ятник на площі Маяковського у Москві.

1930 року селище Багдади, батьківщина поета, було перейменовано на Маяковський.

Після смерті Сталіна, поширились чутки, що Маяковський не закінчив життя самогубством, а був вбитий за наказом Сталіна, однак жодних доказів не було встановлено. Продовж 1990 років, коли було знято гриф "Таємно" з багатьох документів КДБ, була надія відшукати будь-які нові факти, що могли б пролити світло.

Власне після смерті поета постійно звинувачували у пресі як "формаліста", протиставляли його визнаним "пролетарським поетам", як наприклад, Дем’ян Бєдний. Коли ж 1935 р. Ліля Брік написала Сталіну проце, він зробив помітку на її листі:

Знаменита фраза "Ленін живе, жив і буде жити" походить з елегії Маяковського "Володимир Ілліч Ленін".

Адреси у Санкт-Петербурзі

1915 рік - готель "Європейський" - Італійська вулиця, 7;

1915-1918 рр. - квартира Осипа та Лілі Брік - вулиця Жуковського, 7, кв.42;

1918-березень 1919 р. - прибутковий будинок - Надеждинська вулиця, 52, кв.9;

грудень 1920 р. - ДИСК - проспект 25-го Жовтня, 15;

1924-1928 рр. - готель "Європейський" - вулиця Ракова, 7.

Маяковський та Україна

Відвідав Київ, де виступав із літературними концертами у 1913, 1914, 1924. Присвятив місту поезію "Київ" (опублікована 1924 у газеті "Пролетарська правда").

В Києві іменем Маяковського названо проспект на Троєщині.

Балет "Панночка i Хулiган" (по сценарію Маяковського).

Балет (фр. ballet, від італ. ballo - танцюю) - вигляд сценічного мистецтва, основними виразними засобами якого є нерозривно зв'язані між собою музика і танець. Найчастіше в основі балету лежить певний сюжет, драматургічний задум, лібретто, але бувають і безсюжетні балети. Основними видами танцю в балеті є класичний танець і характерний танець.

Танець модерну

Танець модерну - напрям в танцювальному мистецтві, що з'явився на початку XX століття як результат відходу від строгих норм балету, на користь творчої свободи хореографів.

"ПАННОЧКА І ХУЛІГАН", балет в 7 епізодах (по кіносценарію Маяковського). Комп.Д. Д. Шостакович, сцен.А. А. Белінський. Осн. лінія сюжету - переродження Хулігана, грози заводської околиці 20-х рр., під впливом що зародився в нім незнайомого раніше відчуття любові до Панночки, яка виявляється новою шкільною вчителькою. При захисті Панночки і її подруг від своїх колишніх дружків на чолі з Ватажком Хуліган смертельно поранений; він вмирає на руках у улюбленої дівчини.

Спектакль живий і місцями веселий, а для того часу, коли він був поставлений - 1986 рік - напевно навіть дуже живий і в чомусь сміливий. Яскраві і наповнені образи героїв, артисти грали чудово, та і взагалі там доводиться грати як провідним виконавцям, так і ансамблю - учням школи - що дуріє і тягнеться до знань хорошистам і розбишакам.

Сприймається "Панночка і хуліган" бадьоро. Симпатично придумані образи учнів і учениць: мила дiвчина-заучка, дві подружки-базіки і ще одна веселушка з бантиком. Жива сучасна пластика банди. Фінал досягає глибоко трагічного грудка-в-горлі звучання, але, як мені здалося, це в основному за рахунок акторської гри, а не танцювального тексту. Артистична панночка-вчителька була серйозна, відповідальна і вже закохається - так закохається, Хуліган - приваблива широка душа, перевихована силоміць любові, авторитетний Ватажок в білих рукавичках - злопам'ятний і пластичний негодяїще.

Оркестрового виконання музики Шостаковича просто сподобалося. Судячи по списку вигадувань композитора, балету "Панночка і хуліган" як такого серед них немає і ця балетна партитура є компоновкою з його творів.

На мою думку в балетi "Панночка i Хулiган" такі естетичнi напрямки, витоки модернзiму, такi як: експресiонiзм, футуризм.

ЕКСПРЕСІОНІЗМ (лат. expression - вираження) - один із напрямків модерну, який заперечує натуралістичне копіювання дійсності, акцентує увагу на сприйнятті дійсності. Девіз експресіоністів: “Від зображення до вираження”. Відображає ситуацію безвихідності одинокої людини у ворожому їй світі. Ознаки: гротеск, гіпербола, концентрування контрастів світла та тіні, різке просторове зміщення форми, примітивність геометричних форм, деформація, яскраві кольори. Термін уперше вжив поет Г. Вальден (Німеччина) в 1911 р.

Маяковському багато в чому властиві характерні межі експресіонізму в балетi "Панночка i Хулiган": поетика крайніх станів (гіперболізування, доведення образу або емоції "до межі"), апокаліптична ідея, яскравість, деяка епатажность образів (несподівані порівняння, незвичайні характеристики і ситуації). Безвихiднiсть одинокої людини у ворожому їй свiтi.В балетi,роль безвихiдностi грала Панночка.Вона страждала, не знала, як правильно себе повести, вона була у вiдчаї.

ФУТУРИЗМ (від лат. futurum - майбутнє) - одна з авангардистських течій початку ХХ ст., яка особливо яскраво проявилася в поезії та живопису Росії та Італії. Основна ідея: заперечення художньої бунтарство, анархічність світогляду, вираження масових настроїв натовпу;

ї спадщини минулого, проголошення необхідності створення „мистецтва майбутнього”, в якому не було б місця слабкостям - людським почуттям, ідеалам кохання, щастя, добра, а критеріями прекрасного стали б енергія, швидкість, сила.

На мою думку в балетi "Панночка i Хулiган", футуризм виражався в дикораціях і поведiнцi героїв. Дикорацii були надзвичайно яскраві, костюми героїв були тiльки чудових, яскравих кольорiв. Незвичайний масштаб ліричного переживання головного героя Хулiгана, він величезний, близький до космічного. Поет знаходить різні форми вираження його самоти, незбагненності, страждання, трагічності.

В поведiнцi Хулiгана домiнували такi риси, якi вiдповiдають футуризму: бунтарство, анархічність світогляду, вираження масових настроїв натовпу.

Список лiтератури

1. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура. - К. 2000

2. Маяковская Л.В. Детство и юность Владимира Маяковского. - М. 1936

3. Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посіб. для студентів факультету соц.-екон. управління / Укладач В.В. Сичова. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006.

4. http://www.arthistory.ru/index.htm

5. http://www.aska-life.com.ua/people/Vladymyr_Maiako.html