Смекни!
smekni.com

Афористика Бернарда Шоу на прикладі п'єси "Пігмаліон" (стр. 2 из 9)

Якщо розглядати ці три типи фразеологізмів, які виділив В.В.Виноградов, стосовно англійської мови, то фразеологічні зрощення, або ідіоми слід розглядати як абсолютно неподільні стійкі сполучення, загальне значення яких не залежить від:

- значення складових слів: kickthebucket(розм.) – загнутися, померти, простягти ноги; sendsmb. toCoventry– бойкотувати кого-небудь, припинити спілкування з ким-небудь; atbay – загнаний, у безвихідному становищі; beatsmb.’sbeckandcall – бути завжди готовим до послуг, бути на побігеньках; toraincatsanddogs – лити як з відра (про дощ); beallthumbs – бути неповоротким; Kilkennycats– смертельні вороги.

Фразеологічні зрощення виникли на базі переносних значень їх компонентів, але згодом ці переносні значення стали зрозумілими з точки зору сучасної мови. „Образність фразеологічних зрощень розкриваються лише історично” [27, 35]. Так, наприклад, слова „bay” – „глухий кут” , та „beck” – „змах руки” – архаїзми, які ніде окрім згаданого вище фразеологізму не вживаються. Або, наприклад, фразеологізм tobeallthumbsісторично склався із висловлювання one’sfingersareallthumbs. Таким чином, у фразеологічних зрощеннях втрачається зв’язок між прямим та переносним значенням, переносне значення стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно перекладати іншою мовою [13, 36].Фразеологічні зрощення мають ряд характерних ознак:1) до їх складу можуть входити так звані некротизми – слова, які ніде, крім даного зрощення, не використовуються, тому не зрозумілі з точки зору сучасної мови;2) до складу зрощень можуть входити архаїзми;3) зрощення синтаксично неподільні;4) не допускають до свого складу додаткових слів. Втрачаючи своє самостійне лексичне значення, „слова, що входять до структури фразеологічного зрощення, перетворюються на компоненти складної лексичної одиниці, що за значенням наближаються до значення окремого слова” [42, 73]. Тому деякі фразеологічні зрощення синонімічні словам: kickthebucket – todie; sendsmb. to Coventry – to ignore и т.д. Інший тип фразеологізмів в англійській мові – фразеологічні єдності. Це стійкі сполучення слів, у яких за наявності загального переносного значення чітко зберігаються ознаки семантичної роздільності компонентів: tospillthebeans– видати таємницю, toburnbridges – спалювати мости; tohaveotherfishtofry – мати більш важливі справи; tothrowdustintosmb.’seyes– заговорювати зуби; toburnone’sfingers – обпектися на чомусь; tothrowmudatsmb. – поливати брудом; tobenarrowintheshoulders – не розуміти жартів; topaintthedevilblackerthanheis – перебільшувати; toputaspokeinsmb.’swheel – вставляти палки в колеса; toholdone’scardsclosetoone’schest– тримати в таємниці, не розголошувати що-небудь = тримати язик за зубами; togildrefinedgold– прикрасити щось і без того гарне = topaintthelily.Фразеологічні єдності дещо схожі з фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністю [34, 50]. Але на відміну від фразеологічних зрощень, де образний зміст розкривається лише діахронічно, у фразеологічних єдностях образність, переносне значення осмислюється з точки зору сучасної мови. Саме тому, на думку академіка В.В.Виноградова, образність є характерною ознакою саме фразеологічних єдностей. „Зв’язок між компонентами фразеологічних єдностей мотивований, чітко відчувається метафоризація” [34, 51]. Для розуміння фразеологічної єдності її компоненти слід сприймати в переносному значенні. Наприклад, зміст висловлювання makeamountainoutofamolehill – робити з мухи слона (дослівно – робити гору з пагорбків норки крота) розкривається лише у тому випадку, якщо слово molehillрозглядати у значення “щось незначне, маленьке”, а слово mountain – “щось дуже велике”. У складі фразеологічних єдностей немає слів, не зрозумілих з точки зору сучасної мови. Характерні ознаки фразеологічної єдності:1) яскрава образність і як результат можливість збігу з паралельно існуючими словосполученнями (порівняймо: tothrowdustintosmb.’seyes, tobenarrowintheshoulders, toburnone’sfingers, toburnbridges);2) збереження семантики окремих лексем (to put a spoke in smb.’swheel);3) неможливість заміни одних компонентів іншими (toholdone’scardsclosetoone’schest);4) емоційно-експресивне забарвлення відіграє провідну роль (tothrowdust into smb.’s eyes, to paint the devil blacker than he is);5) здатність вступати в синонімічні зв’язки з окремими словами або іншими фразеологізмами (togildrefinedgold = topaintthelily).Інший тип фразеологізмів – фразеологічні сполучення – стійкі обороти, до складу яких входять слова як із вільним, так і фразеологічно зв’язаним значенням. Наприклад: abosomfriend – щирий друг, apitchedbattle – жорстока схватка, (tohave) anarrowescape – чудом врятуватися, tofrownone’seyebrows– насупити брови, Adam’sapple – адамове яблуко, aSisyfeanlabor – сізіфова праця, rackone’sbrains – ламати голову, topayattentiontosmb. – звертати увагу на когось тощо.На відміну від фразеологічних зрощень та фразеологічних єдностей, які мають цілісне, нероздільне значення, „фразеологічні сполучення характеризуються тим, що їх можна розкласти за змістом” [42, 75]. У цьому плані вони зближуються з вільними словосполученнями. Характерні ознаки фразеологічних сполучень:1) у них допускається варіативність одного з компонентів (abosomfriend / abosombuddy );2) можлива синонімічна заміна основного слова (apitchedbattle– afiercebattle);3) можливе включення означень до складу фразеологічних сполук (hefrownedhisthickeyebrows);4) допускається перестановка компонентів (aSisyfeanlabor – alaborofSisyphus);5) обов’язковим є вільне вживання одного з компонентів і зв’язне вживання іншого (abosomfriend – butnotenemyorsmbelse).Відтворюваність у якості основної ознаки фразеологізмів дозволили професору Н.М.Шанському розвинути класифікацію академіка В.Виноградова і виділити четвертий тип фразеологічних одиниць – так звані „фразеологічні вирази” [42, 76].До фразеологічних виразів відносяться такі стійкі за своїм складом і вживанням фразеологічні обороти, які повністю складаються зі сів „із вільним номінативним значенням і семантично подільні” [42, 76]. Їхня єдина особливість – відтворюваність: вони використовуються як готові мовні одиниці з постійним лексичним складом і семантикою.Фразеологічні вирази – це лише обороти з буквальним значенням компонентів. До складу фразеологічних виразів входять англійські прислів’я та приказки, які вживаються в прямому значенні, не мають образного, алегоричного змісту: liveandlearn; betteruntaughtthanilltaught; manymen, manymind; easiersaidthendone; nothingisimpossibletoawillingheart.Ця класифікація фразеологічних одиниць заснована на різному рівні ідеоматичності (немотивованості) компонентів, які входять до складу фразеологізму.Цікавою є типологія фразеологізмів за походженням. Якщо розглядати афоризм як певний вид фразеологізму, то тут доцільно згадати про походження певного фразеологізму. Деякі фразеологізми виникли як наслідок запозичення певних крилатих слів, влучних виразів із шедеврів світової літератури, з античної літератури, з біблії. Такі влучні вирази стають загальновживаними, уживаються в певному контексті, набуваючи певного емоційно-експресивного забарвлення. Такі влучні вирази варто зараховувати до такого типу фразеологічних одиниць, як фразеологічні вирази (за Н.М.Шанським). Афоризм (сентенція, апофегма) – коротке влучне судження, висловлене в образній, іноді парадоксальній і незвичайній формі. [18, 34] Оскільки афоризм має вигляд завершеного умовиводу, він еквівалентний реченню за своєю структурою. Деякі дослідники ототожнюють афоризми й крилаті вислови. Однак слід розмежовувати ці два поняття. Відмінність афоризмів від крилатих слів полягає в тому, що крилаті слова – це зазвичай прості поняття і, таким чином, вони виступають еквівалентами словам. Крилаті слова часто мають метафоричний характер, афоризми ж мають пряме значення. У зв’язку із цим можна говорити про афоризми не просто як про різновид фразеологізму, а як про незалежний літературно-філософський жанр. Афоризм належить до того жанру, навіть можна сказати, мікрожанру, у якому стислість доведена до максимуму. Частіше за все він складається із однієї фрази. Це орієнтує читача на роздуми, асоціації. Афоризм – глибока, завершена думка, що прагне істини узагальнення. Це думка певного автора в максимально стислій, високохудожній формі [39, 215].Афоризм як літературний жанр характеризується певними ознаками.Перша ознака афоризму – глибина думки, що прагне істини. Автор, торкаючись серйозної проблеми, намагається передати свої думки, свої погляди стосовно цієї проблеми.Друга ознака – узагальнення. Афоризм по праву вважається узагальненням, яке сприяє передачі глибини та істинності думки. Третя ознака афоризму – стислість. Це суттєва ознака афоризму. Максимальна стислість афоризму поглиблює його зміст і, крім того, сприяє його кращому запам’ятовуванню. Четверта ознака – чіткість, точність та виразність думки.П’ята ознака – завершеність думки. Афоризм має бути завершеним за змістом і зрозумілим без додаткових пояснень. Шоста ознака – художність афоризму. Афоризм має передавати не лише мудрий зміст, але й бути вдало оформленим з погляду стилістики, уживання певної лексики. В афоризмі вдало поєднуються дотепність, глибина думки, її краса, яка досягається використанням цієї думки та її оформленням. На думку Л.С Сухорукова, афоризм – це роман в одному рядку [33, 47].

Отже, незважаючи на велику кількість дослідницьких робіт з афористики, теоретичні уявлення про неї досить нечіткі. До нашого часу триває спір між вченими про те, чи є афоризм різновидом крилатих слів чи це крилаті слова є різновидом афоризму. „Афоризм (від грецьк. aphoridzo – відокремлюю, визначаю) – коротке, лаконічне судження, яке в стислій, зручній для запам’ятовування формі містить глибоку думку” [19, 42]. Він містить у собі завжди більше значення, ніж висловлено, він ніколи не аргументує, але впливає на свідомість виразною неординарністю судження. Тому часто афоризми називають „крилатими словами”. Особливість афоризму полягає в тому, що це гранично стисле і водночас вичерпне визначення предмета чи ситуації, яке конденсує набутий досвід суспільного життя, реальності, що оточує людину. Афоризм „передає узагальнену закінчену думку повчального або пізнавального змісту в лаконічній увиразненій формі” [36, 48].