регистрация / вход

Стимулятори клітинного поділу в рослинництві

Механізми дії регуляторів росту рослин, їх роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур. Вплив біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки, синтез хлорофілів в її листках, формування його чистої продуктивності.

План

Вступ

1. Механізми дії природних регуляторів росту рослин

2. Експериментальне дослідження

Висновок

Література

Вступ

Велика роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур належить регуляторам росту рослин. Як встановлено дослідами вчених, їх застосування надає можливість спрямовано регулювати найважливіші процеси в рослинному організмі, найповніше реалізувати потенційні можливості сорту, закладені в геномі природою та селекцією. Важливим аспектом дії регуляторів росту є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів середовища - високих і низьких температур, нестачі вологи, фітотоксичної дії пестицидів, ураження хворобами та шкідниками.

Наприклад, ріст регулятори, похідні піридину за характером теплового руху є аномальними "газоподібними " сполуками, в яких відбувається незагальмоване інерціальне обертання молекул схоже на обертання дзиги, на відміну від повільних броунівських зіткнень, властивих більшості хімічних сполук. Це в поєднанні з оптимальною обтичною дископодібною формою молекул сприяє їх легкому проходженню крізь напівпроникні мембрани рослинних клітин [1].

1. Механізми дії природних регуляторів росту рослин

Відомо, що одним з основних механізмів дії природних регуляторів росту рослин (фітогормонів) є модифікація функціонування клітинного геному, зокрема активація синтезу білків і РНК, змінення матричної доступності ДНК. Завдяки унікальним особливостям геометричної структури і теплового руху молекул він легко проходить крізь напівпроникні мембрани рослинних клітин, змінюючи їх склад і підвищуючи проникність.

Одночасно під впливом ріст регуляторів посилюється робота Н+ - помпи і транспортні процеси, прискорюються процеси транскрипції, активізується синтез основних біомакромолекул - РНК і білків. Усі ці реакції на молекулярному рівні є основою інтенсифікації фізіологічних процесів росту та поділу клітин і, як наслідок інтегрального росту і розвитку рослин [2]. Особливого значення набуває можливість за допомогою регуляторів росту підвищувати стійкість рослин до уражень хворобами І фітопатогенними мікроорганізмами.

За даними Кафедри Біології УНУС, застосування регуляторів росту спільно з гербіцидами за обробки ними насіння озимої пшениці перед посівом показало, що РРР сприяють посиленню фізіологічних процесів в зоні росту рослин, їх кращому виживанню в критичні періоди, зменшенню фітотоксичної дії гербіцидів на рослини,

Висока ефективність регуляторів рослу обумовлена вмістом збалансованого комплексу біологічно активних речовин фітогормонів, ауксинів дитокішнової, гіберелінової активності, вуглеводів, амінокислот та мікроелементів. Вони спроможні не лише підвищувати врожайність, покращувати якість вирощеної продукції, а й збільшувати стійкість рослин до захворювань, стресових ситуацій, зменшувати норми використання пестицидів. Тому створення ефективних екологічно безпечних ріст-регуляторів і розробка технологій їх застосування є одним із пріоритетних напрямів у науковому забезпеченні агропромислового комплексу [3].

Застосування регуляторів росту не лише підвищує врожайність сільськогосподарських культур, але й поліпшує якість сільськогосподарської продукції. [4]. Механізм ріст регулюючої дії стимуляторів на рослини пояснюється тим, що вони швидко проникають крізь мембрани в клітину, утворюючи комплекси з проміжними білками, можливо з рецепторами фітогормонів. Ці комплекси впливають на конформаційний стан хроматину. Одночасно з цим біостимулятори прискорюють в клітинах процеси трансляції тобто процес синтезу білків. Підсумком цих змін є прискорення всіх ростових процесів у рослині [5]. Тому завданнями наших досліджень було встановити як впливають різні біологічно-активні речовини на фізіолого-біохімічні процеси, що лежать в основі формування урожайності та продуктивності культури гречки.

2. Експериментальне дослідження

Досліди закладались на дослідному полі в сівозміні кафедри біології УНУС Грунт (чорнозем опідзолений, мало гумусний важко суглинковий). Норма висіву 4,5млн зерен (70 кг / га), сорт Єлена. Препарати вносили в фазу формування осі суцвіть і приквітників гречки обприскувачем " Автомакс". Повторність досліду7 за варіантами триразова. Розмір ділянки в повторностях 50 м2 облікова 30 м2. Загальна площа досліду 1050м" Витрати робочого розчину 300 л/г.

1. Вплив дії біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки.

Варіант досліду Кількість листків з однієї рослини % до контролю Площа листків з однієї рослини см2 % до контролю Площа листків на 1 гам2 % до контролю
Контроль 1 без препаратів ручної прополки. 25,0 100 215,75 100 23479,0 100
Контроль 2 без препаратів + ручна прополка 30,16 120,6 238,0 110,3 28012^
Аверком 5 мл/га. 29.26 117.0 234,5 108.7 28796,6 122,6

Біолан 10

мл/га

27.4 109.6 250,29 116,0 77853,0 118,3

Бісил 10

мл/га

29,13 116,5 258,63 119,9 27750,9 118,2

Аверком + Біосил (5+10

мл/гаі

27,53 110,1 220,51 102,2 23506,3 100,1
Аверком+ Біолан (5 +10мл/га) 27,2 108,8 264,37 1 122,5 30184,9 128,6

З таблиці 1 видно, що при застосуванні біологічно - активних речовин найбільша площа листкової поверхні гречки на одну рослину при обприскуванні Біосилом становить 129,9 % до контролю, дещо менша площа фотосинтетичної поверхні гречки була при обприскуванні ріст регулятором Біоланом і мікробіологічним препаратом Аверкомом що склало відповідно до варіантів 116,0 і 108,7% в порівнянні з контролем.

Застосування сумішей біолологічно-активних речовин показало, що найбільша площа асиміляційної поверхні на 1 рослині були при використанні суміші Аверкому + Біолан та становила 122,5 % до контролю. Обприскування рослин сумішшю препаратів Аверком + Біосил дало можливість збільшити площу листкової поверхні гречки на 2,2 % в порівнянні з контролем.

2. Вплив біологічно активних речовин на синтез хлорофілів в листках гречки.

Варіант до сліду Фаза початку цвітіння Фаза Плодоношення
% % до контролю % % до контролю
Контроль без препаратів і ручної прополки 2,9 100 2,2 100
Контроль без препаратів + ручна прополка 2,9 100 2,2 100
Аверком 5 мг/ на га 3,0 103,4 2,66 120,9
Біолан 10 мл/га 3,0 103.4 2,66 120,9
Біосил 10 мл/га 3,1 106,9 2,4 109
Аверком 5 мл/га + Біосил 10 мл/га. 3,5 120,7 2,9 131,8
Аверком 5 мл/га + Біолан 10 мл/га 3,0 103,4 3,0 136.4

Як видно з даних таблиці 2 кількість зелених пігментів в листках гречки при обробці біологічно активними речовинами в різні фази розвитку рослин зростають. Так у фазу початку цвітіння застосування Біосилу дало змогу отримати найбільшу кількість фотосинтетичних пігментів в листках, що склало 106,9% до контролю.

При обприскуванні рослин Аверкомом та Біоланом вміст хлорофілу був однаковий складав 103,4 % проти контролю. Найбільший вміст зелених пігментів спостерігався в варіанті із застосуванням суміші Аверкому + Біосил, що становив 120,7 % до контролю. В фазу плодоношення показники вмісту хлорофілу по варіантах дещо змінились. При використанні на гречці біологічно активних речовини Аверкому і Біолану вміст хлорофілу складав 120,9 % до контролю на обох варіантах, а при застосуванні Біосилу - 109,0% відповідно до контролю. При обробці сумішами Ростимуляторів росту рослин найбільший вміст хлорофілу був при використанні суміші Аверком + Біолан і становив 136,4 % проти контролю.

3. Вплив біологічно-активних речовин на формування чистої продуктивності фотосинтезу гречки.

№ п/п Варіант досліду Чиста продуктивність фотосинтезу % до коні рано
1 Контроль (без обробки препаратів і ручної прополки) 4,8 100
2 Контроль (без обробки препаратів - ручна прополка) 5,0 104
3 Аверком 5 мл /га 5.1 106,3
4 Біолан 10 мл/га 5,05 105,2
5 Біосил 10 мл / га 5,2 108,3
6 Аверком 5 мл / га + Біосил 10 мл / га 5.4 112,3
7 Аверком 5 мл. + Біолан 10 мл / га 6,3 13.1,3

Застосування біологічно-активних речовин підвищує продуктивність фотосинтезу рослин гречки. Так при обприскуванні рослин гречки чиста продуктивність фотосинтезу на варіанті з внесенням Біосилу була найбільшою і становивила 108,3 %, дещо меншим цей показник був при використанні Аверкому і Біолану, що відповідно варіантам складало 106,3 і 105,2 % до контролю.

При застосуванні суміші препаратів Аверкому + Біолан показник чистої продуктивності фотосинтезу становив 131,3 % до контролю, а при застосуванні Аверкому + Біосил 112,3 % \ (табл. З).

4. Вплив ріст регулюючих речовин на врожайність посівів гречки.

Варіант досліду Врожайність % до коитоолю Прибавка % до
Контроль без лр. і ручн проп. 22,2 100

Контроль без препар + ручн

ітлп

23,3 105,4 1,1 5,4
Аверком 5мл /га 24,9 112,1 2,7 12,1
Біолан 10 мл/га 26,3 118,9 4,1 18,9
Біосил 10мл/га 28,2 127,0 6,0 27,0
Аверком5мл/га + Бюсил 10 мл4а, 29.3 132,4 7,1 32,4
Аверком5мл/га+ Нолш 10мл/га 30,0 135,1 7,8 35,1

Обробка посівів біологічно активними речовинами позитивно впливала на врожайність рослин гречки (табл.4). Так при використанні Біосилу врожайність гречки становила 28,2 ц, що склало 127% до контролю (прибавка врожаю 6,0 ц\га).

Однак найвищою була врожайність при застосуванні суміші Аверкому + Біолан ЗОц, що становила 135, І% до контролю (прибавка 7,8 ц/га).

біологічна активна речовина рослинництво

Висновок

Отже застосування біологічно активних речовин в посівах гречки позитивно впливає на біологічні процеси рослин. Збільшується кількість листків на рослині, їх площа та вміст зелених пігментів в листках. зростає чиста продуктивність фотосинтезу, внаслідок чого зростає і врожайність посівів гречки.

Найбільш ефективним є використання суміші Аверкому 5 мл/га + Біосил 10 мл/га, що дає найбільшу врожайність гречки 30 ц/га, при 22,2 ц/га в контролі.

Література

1. Пономаренко С.П. Українські регулятори росту рослин // Елементи регуляції в рослинництві: 36. наук, праць - К.: ВВП " Компас", 1998. - С12-19.

2. Пономаренко Г.Т., Николаенко Т.К., Тюровиков ЮЛ., Боровикова Г.С. и др. Регуляторы роста растений на основе N - оксидов производных пиридина. Физико - химические свойства и механизм действия // сб." Регуляторы роста растений". - К., 1992. - С.28-55.

3. Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О. Методичні рекомендації для проведення польових дослідів у землеробстві. - К.: УСГА, 1985. - С.70-72

4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромшдат, 1985. - С.248-256.

5. Пономаренко С.П., Николаенко Т.К., Троян В.М. и др. Регуляторы роста растений на основе N - оксидов производных триазина. Физико-химические свойства и механизм действия // Сб. Регуляторы роста растений. - К.; 1992. - С.28-55.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий