Машинно-тракторні агрегати ТОВ "Надія" (стр. 3 из 3)
Дисковий ніж необхідно розмістити так, щоб його центр знаходився над носком передплужника у півначіпних плугах дисковий ніж винесений в перед, різальна кромка ножа на – 2-3 см нижче носка лемеша передплужника, а площина диска ножа – на 1-2 см в бік поля від польового обрізу передплужника.
3.2 Агротехнічні вимоги до роботи
До якості виконання цієї операції ставляться такі основні вимоги:
- відхилення середньої глибини від заданої – не більш як 5%;
- відхилення окремих вимірювань глибини від середньої – не більше як 15%;
- поверхня виораного поля не повинна мати глибоких розбіжних борозен;
- високих гребенів і розривів між суміжними проходами плуга (відкритих і прихованих органів);
- повне заробляння стерні і добрив, заорювання поворотних смуг.
3.3 Вибір способу руху МТА
Спочатку визначають напрям руху агрегату, після чого поле ділять на загінки з виділенням поворотних смуг якщо за межами поля цього зробити не можна.
Напрям оранки встановлюють з урахуванням розмірів, конфігурації і рельєфу поля, способу майбутньої оранки. Якщо розміри дозволяють, то поле ділять на загінки так, щоб можна було орати упоперек ранішнього обробітку поля, щоб забезпечити вирівнювання поверхні ґрунту. Чергування напрямів не проводить, якщо довжина загінки менше 500 м, тому що різко зменшується продуктивність агрегату. Поля, які піддаються водяній фазі, орють завжди упоперек схилів, щоб запобігти змиванню ґрунту і збільшити нагромадження вологи.
З багатьох способів руху на оранці найбільш помирений петльовий комбінований. Він полягає у чергуванні оранці суміжних загінок способами всклад і врозгін. Це майже удвоє зменшує кількість гребенів, утворених при оранці всклад, а також в розгінних борозен це скорочує, затрати праці на їх розрівнювання і крім того, зменшує час на ділення поля на загінки, оскільки намічають тільки половину загінок через одну. Непарні загінки орють всклад, а парні після оранки непарних – в розгін. Тому при груповій роботі в полі відправляють стільки агрегатів, щоб на кожний з них припадало непарна загінка. На полях завеликою довжиною гонів застосовують без петльовий комбінований спосіб руху при, якому зменшується довжина холостих заїздів. Довжину полів для різних орних агрегатів, при яких доцільно застосовувати цей спосіб.
3.4 Розбивка поля на загінки
При підготовці поля до оранки необхідно звільнити його від сторонніх предметів або помітити їх віхами. Вибрати напрямок руху агрегату. Розбити поле на загінки і відмітити вішками середню лінію кожної загінки.
Залежно від довжини гонів, рекомендовано така ширина:
| Довжина гону | Ширина загінки |
| 300 – 400 | 50 – 60 |
| 500 – 700 | 70 – 80 |
| 700 – 1000 | 80 – 90 |
| більше 1500 | 110 – 120 |
Відмітити поворотні смуги , пройшовши плугом так, щоб шар ґрунту обертався до середини поля і при заїзді в загінку було видно борозну.
Для першою роботою проходу агрегату встановити правим розкосом передній корпус на половину заданої глибини оранки. Зробити перший робочий прохід. Відновити правим розкосом попереднє робоче положення плуга. Виконати кілька робочих проходів і підібрати оптимальну швидкість руху агрегату. При неякісній оранці зупинити агрегат і відповідним регулюваннями, описаними вище усунути недоліки.
3.5 Розрахунок потреби паливно-мастильних матеріалів для виконання заданої операції і заходи по економії паливно-мастильних матеріалів
Розрахунок потреби паливно-мастильних матеріалів для виконання заданої операції і заходи по економії паливно-мастильних матеріалів.
Згідно агротехнічних вимог до виконання заданої технології операція оранка рекомендована швидкість руху агрегату 6-10 км/год що відповідають I-IIпередачі. Відповідно стану поля і рельєф операцію будемо виконувати на ІІ передачі тому Vp=10 км/год.
Розрахунок продуктивності агрегату:
a. година продуктивність агрегату:
W1=0,1*Вр*Vp*r, га/год
Wгод=0,1*1,7*10*0,67=12 га/зм
b. зміна продуктивність агрегату:
Wзм=0,1*Вр*Vp*Тр*r,га/зм
Wзм=0,1*1,7*10*8*0,67=8,2 га/зм
де, Т- коефіцієнт використання часу зміни;
Вр - ширина захвату агрегату, м;
Vp – робоча швидкість, км/год;
Тр – чистий робочий час зміни, год;
Тр=Тзм*Тгод
де, Тзм- тривалість зміни, год;
Тзм=8 год.
2. Розрахунок на одиницю роботи:
,км/годде, Gp- година витрати палива двигуна під час роботи, ходу агрегату 16 км/год
Тр – чистий робочий час зміни,
Тр=Тзм*Тгод год;
Gx– година витрати палива двигуном під час холостого ходу агрегату, кг/год (6 кг/год)
Gз – година витрати палива під час зупинок агрегату, км/год [1,5кг/год].
Тх – час холостого ходу агрегату протягом зміни, год;
Тз – час зупинок агрегату протягом зміни, год.
Прийняти:
Тх = 0,6*[Тзм-Тр],
Тз = 0,6*[Тзм-Тр],
Gp = 26 кг/год,
Gx = 8 кг/год,
Gз = 15 кг/год.
Як видно із розрахунком витрат дизельного палива на 1 га. оранки потрібно 20,7кг/га.
Для виконання операцій на заданій площі F=100га необхідного дизельного палива і пускового бензину визначаємо у відсотках до витраченого основного палива.
Масло моторне 5% - 0,8кг.
Трансмісійне мастило – 0,5кг.
Пусковий бензин – 0,5кг.
Економія палива для проведення різних сільськогосподарських робіт багато витрачається пального, тому зниження витрат має велике значення.
3.6 Контроль за якістю виконання сільськогосподарських операцій
Контроль якості починають з візуального визначення стану гонів: найкраще це робити тоді, коли гони прямолінійні. Перевіряють перевертання скиби, загортання після жнивних решток і добрив, відсутність огріхів, вирівнюваність поверхня поля, якість за допомогою борозноміра або лінійки, а на ораному полі – за допомогою лінійки на стиках скиб по діагоналі ділянки через 30 ... 50 м. з урахуванням необхідної кількості вимірів. В останньому випадку роблять поправку на розпушеність: при вимірюванні в день оранки і відсутності дощів визначену середню глибину обробітку зменшують на 20 %, а при випаданні дощів або через 2-3 дні після оранки – на 10-15%. Більш точне значення розпушеності можна знайти порівнянням глибини ораного поля з глибиною у відкритій борозні.
Основні показники якості оранки наведемо в таблиці:
Таблиця 3.1- Показники якості оранки.
| Показники | Агротехнічні вимоги і допуск |
| Відхилення глибини оранки від заданої, см | ± 1 |
| Скривання борозни | ± 1м на 500м довжини гону |
| Перевертання скиби | Повне |
| Приорування поживних решток, бур’янів, добрив % | Не менше 95˚ |
| Висота гребенів, см | Не більше 5 |
| Висота звальних гребенів і глибина розвальних борозен, см | Не більше 7 |
| Огріхи, необроблені поворотні смуги, незарівняні борозни і незорані звальні гребені. | Не допускаються |
4. Безпечні прийоми праці
4.1 Безпечні прийоми праці
Сільськогосподарські машини причіпляють або начіпляють на трактор. Тракторист повинен підводити трактор до причепа чи начіпної машини заднім ходом без ривків, при малій частоті обертання двигуна і уважно стежити за діями робітника, який приєднує машину до трактора, не знімаючи ноги з педалі головної муфти зчеплення. Перед початком роботи ґрунтообробного агрегату треба перевірити наявність і стан огороджень і виявлені пошкодження усувають.
Особливо обережним треба бути при встановленні і регулюванні дискових ножів плугів, щоб не поранитися гострими кромками. Роботу можна доручати тільки особам, які пройшли інструктаж з техніки безпеки і знайомі з будовою плугів:
- перед пуском трактора і піднімання плуга слід подавати сигнал;
- не підходити близько до плуга під час піднімання його в транспортне положення та поворотах агрегату;
- при усуненні несправностей або регулюванні не знаходитись під плугом, не встановлених на підставках;
- не сідати на раму плуга, не очищати поверхі робочих органів і не підтягувати гвинти під час роботи та транспортування плуга;
- з несправним плугом працювати забороняється;
- замінюючи лемеші, необхідно класти дерев’яні колодки під польові дошки і опорні колеса.
4.2 Заходи по охороні навколишнього середовища
Забруднення навколишнього середовища повітря, ґрунту, води, приносить значні збитки, тому необхідно його врахувати при експлуатації машинно-тракторного агрегатів, плануванні різних показників сільськогосподарського виробника.
Важливе місце відводиться екологічній освіті працівників сільськогосподарського виробництва.
При виконанні технологічних операцій по вирощуванні і переробці сільськогосподарської продукції можливі такі фактори забруднення навколишнього середовища:
- миття і очистка автотракторних агрегатів і сільськогосподарських машин, що призводить до забруднення ґрунтів і водоймищ паливо-мастильними матеріалами, хімічними і органічними відходами. Заходами являються спорудження відстійників для стічних вод або спеціальних місткостей що потім транспортується в місце переробки ПММ. Миття проводити тільки на площадках для миття машин;
- заправка паливом ручним методом призводить до розливу його на ґрунт, тому проводити тільки механізовану заправку;
- при заміні трансмісійних, моторних, гідравлічних мастил і технічних рідин приводити зливання з картерів в спеціальні місткості, не допускаючи проливання на ґрунт;
- обтирочний матеріал необхідно збирати в окремому місці, з послідуючою утилізацією;
- не допускається підтікання палива з системи живлення, масел з картерів в процесі експлуатації, так як 1г. нафтопродукту забруднює 10м3 води;
- правильно відрегульована паливна апаратура двигунів внутрішнього згорання, застосування справних глушників зменшує забруднення вихлопними газами повітря і відповідно шум;
- не допускати забруднення ґрунту і водойм твердими предметами.
Список використаної літератури
1. М. К Фіденко "Експлуатація машинно тракторного парку" Київ "Вища школа" 1983 :443 ст.
2. М. К Фіденко. Довідник з експлуатації машинно тракторного парку Київ "Урожай" 1987, 365 ст.
3. А. Ф. Гоповчук .Трактори Київ "Грамота" 2003, 336 ст.
4. В. С. Гапоненко. Сільськогосподарські машини і технологія механізованих робіт Київ Радянська школа 228 к.
5. Б. А. Земельський. Експлуатація тракторів Т-150 і Т-150к Москва.
6. А. Т. Потоненко. Трактори. Київ. Урожай. 1981,418ст.