Смекни!
smekni.com

Статистичний аналіз виробництва соняшника в Зміївському районі Харківської області (стр. 3 из 8)

Динаміку посівних площ аналізують порівнянням фактичного розміру посівів окремих культур і в цілому у поточному році з відповідними фактичними даними за минулі роки. (Таблиця 1.2)

Таблиця 1.2.

Динаміка посівних площ соняшника по Зміївському районі

Культура 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2006 у % до
1997 2001 2005
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Соняшник 2.9 3.3 5.6 5.1 4.6 4.8 6.7 4.9 8.6 5.1 176 111 59

Висновок: Як бачимо з даної таблиці найбільша посівна площа,засіяна під соняшник , у Зміївському районі була у 2006 році і становила 8.6 тис. га., а найменша у 1997 році – 2.9 тис. га.

Порівнюючи 2006 рік з 1997 , 2001 та 2005 роком ми бачимо , що посівна площа соняшника у 2006 році зросла порівняно із 1997 роком та з 2001 роком відповідно на 76 % та 11%., а порівняно із 2005 роком зменшилася на 41 %.На основі даної таблиці побудуємо гістограму динаміки посівних площ.

Малюнок 1.1

Таблиця 1.3.

Показники динаміки посівних площ.

Роки Посівна площа соняшника, тис. га Абсолютний приріст, га (±) Темпи росту,% Темп приросту,% Абсолютне значення 1% приросту
Базисний Ланцюговий Базисний Ланцюговий Базисний Ланцюговий
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1997 2.9 - - - - - - -
1998 3.3 +0.4 +0.4 113.8 113.8 +13.8 +13.8 0.03
1999 5.6 +2.7 +2.3 193.1 169.7 +93.1 +69.7 0.03
2000 5.1 +2.2 -0.5 175.9 91.1 +75.9 -8.9 0.06
2001 4.6 +1.7 -0.5 158.6 90.2 +58.6 -9.8 0.05
2002 4.8 +1.9 +0.2 165.6 104.3 +65.6 -4.3 0.05
2003 6.7 +3.8 +1.9 231.0 139.6 +131 +39.6 0.05
2004 4.9 +2.0 -1.8 168.9 73.1 +68.9 -26.9 0.07
2005 8.6 +5.7 +3.7 296.6 175.5 +196.6 +75.5 0.05
2006 5.1 +2.2 -3.5 175.9 168.6 +75.9 -68.6 0.09

Висновки: дослідивши абсолютну зміну посівної площі соняшника ми встановили, що за досліджуваний період із 1997 по 2006 р. в цілому розміри посівної площі соняшника мають нестабільну динаміку розвитку ( вона то зростає , то знижується в різні періоди ) . Розрахувавши абсолютні прирости базисним способом , тобто поступово порівнюючи кожен ряд динаміки з початковим (1997) , ми побачили , що посівні площі соняшника у 1998 .1999,2000,2001,2002.2003,2004.2005 та 2006 роках зросла порівняно із 1997 роком на відповідно : 0.4 тис. га,2.7 тис. га, 2.2 тис.га,1.7 тис.га, 1.9 тис.га,3.8 тис. га,2.0тис.га,5.7тис.га,2.2тис.га. Тобто за цей період зросла на 13.8%; 93.1%; 75.9%; 58.6%; 65.6%; 131%; 68.9%; 196.6%; 75.9%.

Розраховані абсолютні прирости ,темпи зростання та приросту ланцюговим методом показують , що посівна площа соняшника в Зміївському районі за досліджуваний період не має чіткої тенденції .Так в 1998 році посівна площа соняшника зросла на 0.4 тис.га порівняно із 1997 роком ;тобто на 13.8%;в 1999році зросла на 2.3 тис.га порівняно із 1998 роком ,тобто на 69.7%.У2000р.порівняно із 1999роком посівна площа соняшника зменшилася на (-0.5тис.га),тобто на (-8.9%).У 2001р.порівняно із 2000р.зменшилася на (-0.5тис.га),тобто на (-9.8%).У 2002році порівняно із 2001роком збільшилася на 0.2 тис.га ,тобто на 4.3%.У 2003році площа під соняшником порівняно із 2002роком збільшилася на 1.9тис.га ,тобто на 39.6 %. Порівнявши посівну площу соняшника 2004 року із 2003 роком ми бачимо ,що вона зменшилася на (-1.8тис.га) відповідно на (-26.9%).У 2005 році порівняно з 2004 роком збільшилася на 3.7 тис.га.(75.5%),а у 2006 році порівняно з 2005 роком зменшилася на ( -3.5 тис. га), тобто на (-68.6%).

Для аналізу тенденції зміни розміру посівних площ доцільно використати метод аналітичного вирівнювання за рівняннями прямої лінії та парабули другого порядку.Дані наведено в таблиці 1.4.


Таблиця 1.4.

Фактичні та вирівняні дані посівних площ соняшника.

Роки Посівна площа соняшника ,тис. га Порядковий номер року Розрахункові величини Вирівняні рівні за рівнянням прямої лінії Вирівняні рівні за рівнянням 2-го порядку
t2 yt
1 2 3 4 5 6 7
1997 2.9 1 1 2.9 3.4 3,0
1998 3.3 2 4 6.6 3.8 3,7
1999 5.6 3 9 16.8 4.2 4,4
2000 5.1 4 16 20.4 4.6 4,8
2001 4.6 5 25 23.0 5.0 5,3
2002 4.8 6 36 28.8 5.4 5,7
2003 6.7 7 49 46.9 5.8 5,9
2004 4.9 8 64 39.2 6.2 6,1
2005 8.6 9 81 77.4 6.6 6,2
2006 5.1 10 100 51 7.0 10,6
Разом 51.6 55 385 313 51.6 51.6

Складаємо систему рівнянь:

5.16=10а0+55а1/:10

313=55а0+385а1/:55

5.16=а0+5.5 а1

5.69= а0+7.0 а1

Від другого рівняння віднімемо перше рівняння :

0.53=1.5a1

a1=0.4 тис.га

5.16=a0+5.5x 0.4

5.16=a0+ 2.2

A0=2.96тис.га ~3.0 тис.га


Таким чином рівняння прямої лінії для посівної площі соняшника має мати такий вигляд.

Yt=3.0+ 0.4 t

Визначемо вирівняні рівні:

Yt=3.0+0.4 х1=3.4

Yt=3.0+0.4 х2 =3.8

Yt=3.0+0.4 х3=4.2

Yt=3.0+0.4 х4=4.6

Yt=3.0+0.4 х5=5.0

Yt=3.0+0.4 х6=5.4

Yt=3.0+0.4 х7=5.8

Yt=3.0+0.4 х8=6.2

Yt=3.0+0.4 х9=6.6

Yt=3.0+0.4х10=7.0

Побудуємо графіки фактичних та вирівняних рівнів посівних площ за рівнянням прямої лінії та за рівнянням парабули 2-го рівня


Малюнок 1.2


Малюнок 1.3

Висновок: Зробивши вирівнювання динамічного ряду за рівнянням прямої лінії , наше рівняння мало вигляд :

Yt=3.0+ 0.4 t

Це означає , що в 1996 році , тобто році , який передує досліджуваному періоді вирівняна посівна площа складала 3.0 тис. га . а її щорічні зростання в середньому підвищувалися на 0.4 тис. га.

Рівняння парабули другого порядку мало вигляд :

Yt=2.2383+0.8414х-0.443х2


Це означає ,що в 1996 році , який передує досліджуваному періоду , вирівняна посівна площа соняшника становила 2.2383 ц/га ,початкова швидкість зростання урожайності – 0.8414 ц/га . прискорення зміни щорічних приростів становить – 0.443 ц/га.

Під час аналізу динаміки і структури посівних площ особливу увагу приділяють виявленню резервів розширенню посівних площ, особливо найбільш продуктивних і цінних культур. Площу посіву можна збільшити за рахунок меліорації земель і освоєння несільськогосподарських угідь, підвищення ступеня використання ріллі для посівів, розширення повторних і міжрядних посівів.

Слід урахувати, що розширення посівних площ більш інтенсивних і продуктивних культур потребує відповідного забезпечення цих посівів трудовими і матеріальними ресурсами. Якщо розширити посівні площі цукрових буряків до розмірів, які не забезпечуються виконанням робіт в оптимальні строки, то це може призвести до зниження урожайності.

У статистичній практиці для оцінки структури посівних площ найчастіше використвують показник урожайності базисного періоду. Проте цей показник під впливом метереологічних умов помітно коливається у часі. Тому для оцінки структурних зрушень доцільніше використати показник середньої урожайності за останні 3 – 5роки.

2. Динаміка урожайності соняшника в Зміївському районі

Урожай і урожайність- найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва вцілому.рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов , а також якість організаційно – господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств.

Під урожаєм (валовим збором) У статистиці розуміють загальний обсяг продукції ,зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність –це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі .Для культур , що вирощуються у відкритому грунті , урожайність визначають з розрахунку на 1 га , а у закритому грунті – на 1 м2.

Розрізняють такі показники урожаю с/г культур:

1. Видовий

2. Біологічний

3. Фактичний

Видовий- це очікувані розміри валового збору продукції певної культури до моменту збирання цієї культури.

Фактичний урожай- це кількість фактично зібраного і оприбуткованого валового збору , тієї чи іншої культури на основі бухгалтерських документів .

Біологічний – це кількість фактично зібраної продукції.фактичний урожай буд відрізнятися від біологічного на величину втрат під час збирання і транспортування продукції.

Відповідно до показників урожаю розрізняють такі показники урожайності :

1. Видова урожайність

2. Біологічна урожайність

3. Фактична урожайність


;

При цьому в практиці фактичну урожайність по зерновим і соняшнику визначають в первісно-оприбуткованій масі після доробки , тобто очищення та сушки зерна і соняшника .По тютюну і махорці урожай та урожайність показують в заліковій масі , тобто в масі прийнятій заготівельними організаціями за відповідним стандартом якості . По всім іншим культурам урожайність визначають по чистій масі.