Смекни!
smekni.com

Комплексна механізація технологічних процесів на свинотоварній фермі із закінченим циклом виробництва (стр. 4 из 9)

(2.3)

де Мі - поголів'я тварин одного виду на фермі;

mі - проектна місткість одного приміщення, голів.

Для зберігання кормів використовуємо спеціалізовані сховища (таблиця 2.5).

Загальна місткість V (м3) і необхідне число сховищ N визначаються за формулами [2]:

(2.4)

де РР - річна потреба в кормах, т;

ρ - насипна щільність корму, т/м3;

ε - коефіцієнт використання місткості сховища.


Таблиця 2.5 - Вибір і розрахунок необхідної кількості сховищ кормів

Вид сховища Річна потреба орму РР, т Об'ємна маса корму , т/м3 Загальна місткість ховищ V,м3 Місткість одного ховища , м3 Коефіцієнт використання місткості ховища є Необхідна кількість ховищ N
Склад концентрованихкормів* 163 0,50 326 500 0,65 1
Сховище сіна бобових 71 0,12 592 1000 1,0 1
Траншея длякоренеплодів 1025 0,63 1627 400 0,85 5
Склад для кормовихдобавок (премікс, сількухонна, крейда, фосфатзнефторений,преципітат) 54 1,05 51,4 100 0,65 1

* Запас концентрованих кормів складає 16 % від річної потреби.

Місткість механізованого гноєсховища визначаємо виходячи з поголів'я свиноферми, норм виходу гною і терміну його зберігання.

Наближену кількість підстилкового гною, отриману на фермі від кожноговиду свиней за добу Рдоб. гн (т), визначаємо виходячи з формули:

Рдоб. гн = 0,001 (Ре в n) n (2.6)

де Ре - добовий вихід екскрементів від однієї тварини, кг;

Рв - кількість води, що додається в систему гноєвидалення з розрахунку на одну тварину з урахуванням миття годівниць, підлоги, промивки гноєзбірних каналів, підтікання автонапувалок, л;

Рn - добова потреба в підстилці з розрахунку на одну голову [2];

n - кількість тварин, що знаходяться в одній виробничій групі, голів.

Дані виходу підстилкового гною на свинотоварній фермі (при механічній системі видалення гною) наведені в таблиці 2.6.

Загальну площу гноєсховища визначаємо за формулою [2]:

(2.7)

де ПЗБ - кількість днів зберігання гною, приймаємо П. =120 днів;

h - висота вкладання гною, м, приймаємо h=2,5 м;

ρ - об'ємна маса гною, т/м3, приймаємо ρ =1,06 т/м3 [2], тоді

м2

Таблиця 2.6 - Розрахунок кількості підстилкового гною, отриманого на фермі

Група тварин Ре, кг Рв, КГ Рn, КГ n, гол. Рдоб. гн, т
Свиноматки 15,3 12 14 180 7,4
Поросята вагою20.30 кг30.40 кг 2,43,5 1,52,5 34 460380 3,23,8
Молодняк на відгодівлі масою40.80 кгбільше 80 кг 5,16,6 2,52,5 57 600340 7,65,5
Ремонтний молодняк 8,8 6 10 40 1,0
Всього - - - 2000 28,5

Отже, для зберігання гною у визначені строки з перспективою на розширення поголів'я приймаємо два гноєсховища площею 1000 м2 кожне.

2.7 Розробка генерального плану і визначення його основних техніко - економічних показників

Проектування генерального плану ферми починаємо з вибору земельної ділянки.

Вибрана ділянка під свиноферму повинна задовольняти виробничим і санітарно-гігієнічним вимогам. До виробничих вимог належать: зручність розміщення ферми відносно кормової бази; наявність хороших будівель і

доріг; гарний зв'язок із селом; наявність надійного забезпечення водою; придатність ґрунтів для побудови приміщень; залягання ґрунтових вод повинно бути на глибині не менше 2,0.2,5 м; наявність уклону місцевості в межах 3.5°.

До санітарно-гігієнічних вимог відносяться: зручність ветеринарної зони, а також санітарних розривів між виробничими приміщеннями; ізоляція ферми від навколишньої території смугою насаджень кущів і дерев.

Ділянка для свиноферми повинна мати санітарно-захисну зону шириною 500 м. Вона повинна розміщуватись нижче населеного пункту, водозабірних споруд; вище ветеринарних об'єктів і гноєсховищ, віддалена від транзитних доріг на відстань не менше як 100 м. Напрямок переважаючих вітрів повинен проходити від населеного пункту, кормоцеху до свинарників і далі до гноєсховища.

Площа земельної ділянки для ферми розраховується, виходячи з норми земельної площі на дну відгодівельну свиню - до 30 м.

Після вибору земельної ділянки розробили раціональну схему плану ферми, виходячи з зонування території, тобто розбили територію на окремі зони (утримання тварин, ветеринарна, зберігання і приготування кормів, зберігання і переробки гною та інші). При цьому зону утримання тварин вибираємо в якості основної.

Розроблений за наведеною методикою генеральний план свиноферми із закінченим виробничим циклом на 180 маток зображено на аркуші 1 графічної частини.

Техніко-економічні показники генерального плану такі:

- коефіцієнт щільності забудови R3=0,21;

- коефіцієнт використання ділянки Rв=0,34.

- Ці коефіцієнти визначали за формулами [2]:

(2.8)

(2.9)

де F3 = 9639 м2 - площа, зайнята під будівлями на фермі; FФ= 46075 м2 - загальна площа ферми;

Fб = 15574 м2 - площа, зайнята під будівлями, майданчиками з твердим покриттям і дорогами.

2.8 Проектування потокових технологічних ліній ферми

2.8.1 Розрахунок ліній приготування кормів (кормоцеху)

Для підвищення ефективності використання корму використовують такий прийом годівлі, як кратність годівлі за добу свиней різних вікових груп. При цьому також необхідно враховувати затрати праці і рівень механізації роздавання кормів і напування.

З урахуванням рекомендацій [3] свиноматок, як холостих, супоросних, так і підсисних, годують 2 рази на добу, поросят, а також ремонтний молодняк годують теж 2 рази на добу, при цьому напування свиней для всіх груп не обмежується.

При годівлі приймаємо рівномірний розподіл добової норми кормів (по вазі і за віком) між ранковою і вечірньою видачею [3].

Кількість корму для разової дачі тваринам (таблиця 2.7) розраховано на основі таблиці 2.3.

За даними таблиці 2.7 визначаємо добову продуктивність кормоцеху [2]:

Wдоб=Q1+Q2+. + Qn (2.10)

де Q1,Q2,. Qn - відповідно максимальна добова потреба різних видів кормів, що підлягають обробці, кг (див. табл.2.7),

Wдоб= 2 ( (103+478+34+844) + (63+25+6+94) + (540+294+50+1880) + (90+504+20+376)) = =10802 кг/добу≈11 т/добу.

Таблиця 2.7 - Витрата кормів на разову годівлю

Вид корму Витрата корму, кг
ПідсисніСвиноматки(180голів) Поросята2.4 місяців(840 голів) Ремонтниймолодняк(40 голів) Відгодівельниймолодняк(940 голів)
зима літо зима літо зима літо зима літо
Концентрований (ячмінь,кукурудза, горох, макухасоняшникова, корм, доб.) 103 390 478 516 84 40 844 930
Трав'яне борошно 63 - 25 - 6 - 94 -
Коренеплоди (буряки) 540 - 294 - 50 - 1880 -
Зелена маса бобових - 540 - 336 - 40 - 1410
Знежирене молоко 90 90 504 420 20 20 376 376

Годинна продуктивність кормоцеху складає

(2.11)

де Тзм - тривалість роботи кормоцеху за зміну, год. Приймаємо Тзм = 7 год, тоді

т/год

Для приготування кормів на проектній фермі вибираємо кормоцех КЦС-200/2000, продуктивність якого при запарюванні кормових сумішей на основі коренеплодів складає 4 т/год.

Перевіримо пропускну здатність ліній.

Лінія концентрованих кормів. Продуктивність

(2.12)

де QР. Конц - максимальна маса концкормів, що використовуються для разового годування, кг,QР. Конц = 930 кг;

tл - час, відведений для приготування однієї видачі з максимальною кількістю даного виду корму, годин, приймаємо tл= 0,5 год,

Концкорми дозуються живильником ПК-6, який має номінальну потужність 6 т/год []. Як бачимо, Wжив >WЛ. Конц, а значить одного живильника достатньо для завантаження концкормів у змішувач С-12.

Приймаємо, що в господарстві використовуються не готові комбікорми, а зерно, після подрібнення безпосередньо в господарстві, тоді необхідна продуктивність дробарки Wдр (т/год):

де Qдоб. з - максимальна маса зерна, що використовується для приготування добової норми концкормів, т, Qдоб. з = 3,05 т (див. табл.2.4).

Отже, для подрібнення зерна для приготування концентрованих кормів безпосередньо в умовах господарства використовують експериментальну дробарку штифтового типу продуктивністю 0,6 т/год.