Смекни!
smekni.com

Проектування сівозмін, обробки ґрунту та догляду за культурами в СВК "Яровський" Тарутинського району Одеської області (стр. 2 из 5)

2. Загальна характеристика господарства

2.1 Загальні відомості СВК „Яровський” Тарутинського району Одеської області

СВК "Яровський" Дністровського спеціалізованого треста м'ясо-молочних колгосп в розташовано в південній частині Тарутинського району, на межі з Молдовою на відстані 18 км від районного центру - Тарутине.

Земельний масив радгоспу представляє собою за конфігурацією направлений прямокутник, витягнутий з південного сходу на північний захід. Через с. Ярове проходить шосейна дорога міжрайонного значення: Тарутине - Ново-Іванівка.

Основним та перспективним, відповідно з проектом районного планування, є с. Ярове, яке розташоване у південно-східній частині землекористування. У ньому та його місцевості зосереджені: виробничо-технічна база, склади, проживає більшість населення й знаходиться адміністративно-господарський центр радгоспу.

До початку землевпорядкування у радгоспі було три відділення, при чому їх розміри по об’єму виробництва та числу працюючих були неоднакові.

Внутрішньогосподарське землевпорядкування радгоспу було проведено у 1963 році.

Дане підприємство спеціалізується на виробництві продукції рослинництва і тваринництва. Найбільшу частку посівних площ припадає на зернові та зернобобові.

Однак, запроектований оборот сівби не були опановані, передбачене чергування культур у них не додержувалось, межі відділень та полів частково порушені.

В існуючому проекті недостатньо були ураховані умова рельєфу та ґрунту, не були розроблені заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.

Вказані причини, а також нові перспективні планові завдання, зміна в спеціалізації господарства, задачі подальшої інтенсифікації виробництва та підвищення ефективності використання земель - викликали необхідність проведення нового внутрішньогосподарського земле успадкування радгоспу.

2.2 Кліматичні та погодні умови господарства

По середньомісячним багаторічним даним Тарутинської метеорологічної станції клімат господарства характеризується такими даними:

Середня багатолітня температура повітря

Місяці I II III IV V VI
Температура - 5,7 -5,1 +0,8 +8,1 +15,3 +19
VII VIII IX X XI XII Середня за рік
+20 +19,6 +11,8 +9,4 +3,1 -2,8 +8

Мінусова температура спостерігається на протязі трьох місяців (грудень, січень, лютий), а самий теплий місяць - липень.

Сама низька температура буває до - 33о С, а сама висока +38о С. Пізні весняні заморозки тривають майже до 25 квітня, а ранні осінні заморозки починаються з 18 жовтня. Тривалість без морозного періоду звичайно триває 185 днів.

Середня висота сніжного покриву не перевищує 6 см, ґрунт покритий снігом в середньому 40-60 днів на рік.

Середньомісячна багаторічна кількість опадів (мм)

Місяці I II III IV V VI
Опади 22 21 19 22 37 44
VII VIII IX X XI XII Середня за рік
45 46 25 27 20 17 349

Найбільша кількість опадів припадає на теплий період (квітень-жовтень), що дуже добре впливає на ріст і розвиток рослин. В окремі роки спостерігається відхилення від середніх багаторічних даних до значних меж.

Для своєчасного одержання дружніх сходів кукурудзи велике значення мають опади, які випадають під час її посіву, тобто в квітні. Але в окремі роки запаси продуктивної вологи особливо у верхніх шарах ґрунту бувають недостатніми для отримання сходів пізніх ярових.

В цілому кліматичні умови господарства сприятливі для вирощування різних с/г культур, в тому числі і кукурудзи. Ґрунтовий покрив господарства представлений чорноземами звичайними, перехідними до південних повно профільних і в різній ступені ерудованих.

По даним ґрунтового дослідження 1985 р. морфологічне побудування профілю цих ґрунтів: ґрунти представлені малими горизонтами: верхній - темно-сірий рихлий, грудкуватість не міцна; нижче цього горизонту до глибини 39-56 см залягає сірий з броватим відтінком, рихлий зерно грудкуватий гумусово-перехідний горизонт. Ще нижче - 56-79 см - другий гумусо-перехідний горизонт, не однорідний по забарвленню через переривчатість. На глибині 79-112 см він переходить у буровато-пильовий колір.

Ґрунтові води залягають на глибині 12-14 см. Википання ґрунтового розчину проходить при наявності 10% соляної кислоти на глибині 39 см, потужність гумусового горизонту від 5 - до 60 см.

Механічний склад чорноземів важкосуглиністий. Щільність верхніх шарів (0-10 та 10-20 см) невисока 1,1-1,2 г/см3, нижче піднімається до 1,4-1,5 г/см3.

Загальна вологість в орному шарі 53-61%, а з глибиною вона знижується до 44-48 %. Вологість стійкого в’янення рослин по профілю мало змінюється, і вже в шарі 0-15 см - 12-13%.

Кількість недостатньої для рослин вологи в півметровому шарі складає 262-269 мм або 54% із запасів найменшої вологоємкості.

Діапазон активної вологи при нормальної вологоємкості складає 221-231 мм.

Гумусоутворююча здатність чорноземів господарства невелика та складає в орному шарі 3,14-3,34%. Валове утримання азоту в ґрунті в межах 0,77-0,79%. Розподіл гумусу та азоту по профілю вивчених ґрунтів являється характерним для чорноземів.

Найбільша їх кількість знаходиться в орному горизонті (0-40 см). З глибиною процентний вміст органічних речовин поступово змінюється. Наявність фосфору в одному шарі знаходиться в межах 0,11-0,13%, але з глибиною він постійно змінюється, і на глибині 90-100 см складає 0,10 %.

Карбонатів в гумусовому шарі чорноземів небагато - 0,34-0,84%. Униз по профілю до глибини 90-100 см їх кількість збільшується до 13-14%, потім вирівнюється і стає однаковою до глибини 5 метрів.

Реакція ґрунтового розчину слабо лужна - РН 7,63-8,22. Сума поглинутих основ - 32,08-36,84 мг/екв на 100 гр ґрунту.

Таблиця 1

Характеристика грунтів господарства.

Назва основних типів ґрунту Площа в Га Орний шар см Вміст гумусу % Вміст рухомих форм Мг
N P2O5 K2O
1 Чорнозем звичайний, малопотужні, малогумусні, важко суглинисті. 3504,5 25-30 2,1-4,0 3,5 4,3 12

З таблиці видно, що перегнійний шар в середньому складає близько 68 см, піхотний - 25 см, вміст гумусу 3%. Ґрунт в середньому малозабезпечений поживними речовинами.

2.3 Земельні угіддя та їх трансформація

Таблиця 2

Назва угідь, га Площа в теперішній час, га На перспективу, га
1 Загальна земельна площа 3951,2 3951,2
2 Всього сільськогосподарських угідь з них: 3708,8 3708,8
3 Рілля 3504,5 3504
4 Багаторічні насадження (виноград) 50,1 50,1
5 Сінокоси 58 58,5
6 Пасовиська 96,1 96,1

Трансформація земельних угідь проведена. Відбулося зменшення посівних площ на 0,5 га за рахунок пасовищ для розвитку тваринництва.

З таблиці видно що основну площу господарства займає рілля і в перспективі її площа повинна збільшуватись.

3. Обгрунтування системи сівозміни

3.1 Фактична і проектна структура посівних площ

Таблиця 3

Структура посівних площ

Назва груп і культур в них Фактична Проектна
Площа, га Питома вага Площа, га Питома вага
1 Всього ріллі в господарстві, в тому числі: 3504,5 100 3504 100
чорних парів 534,5 15,25 283 8,01
2 Уся посівна площа 2970 84,75 3221 91,92
3 Всього зернових культур 1870 53,36 1588,5 45,33
4 З них: озимих культур в тому числі: 1300 37,1 960 27,40
- озима пшениця 850 24,25 826 23,57
- озимий ячмінь 450 12,84 135 3,85
5 Ярих культур, в тому числі: 570 16,27 691 19,72
- ярого ячменю 40 1,14 408 11,64
- гороху 120 3,42 - -
- нут 40 1,14 - -
- просо 90 2,57 - -
- овес 80 2,28 - -
- кукурудза на зерно 150 4,28 283 8,08
- сорго 60 1,71 - -
6 Овоче-баштанних культур і картоплі в тому числі: - - 60 1,71
- перцю - - 15 0,43
- огірків - - 15 0,43
- капусти - - 15 0,43
- буряків столових - - 15 0,43
7 Технічні культури в тому числі: 800 22,83 408 11,64
- соняшник 300 8,56 283 8,08
- озима гірчиця 150 4,28 - -
- озимий ріпак 350 10 - -
- буряк кормовий - - 125 3,57
8 Кормові культури, в тому числі: 300 8,56 1101 31,42
- кукурудза на зелений корм - - 148 4,22
- кукурудза на силос 70 2 260 7,42
-вико-вівсяна суміш на сіно 30 0,86 148 4,22
-горохово-вівсяна суміш на зелений корм - - 125 3,57
- багаторічні трави (люцерна), в тому числі: 200 5,7 420 11,99
- на сіно 40 1,14 125 3,57
- на зелену корм 160 4,57 295 8,42

З таблиці видно, що більше половини площі ріллі займають зернові культури. Отже господарство орієнтоване на виробництво продукції рослинництва. Кормові культури також мають великі посівні площі, отже в господарство має змогу розвивати тваринництво.