Смекни!
smekni.com

Методика дослідження кон'юнктури споживчого ринку (стр. 2 из 2)

При розширенні промислового виробництва у фазах пожвавлення і піднесення зростають і обороти внутрішньої торгівлі; у фазах кризи і депресії виробництво скорочується, знижуються сумарні показники товарообігу, підвищується рівень торгівлі імпортними товарами. Показники виробничої і торгової кон'юнктури мають послідовний хвилеподібний зв'язок. Взаємозв'язок між ними здійснюється через просування товарних запасів. Просування товарних запасів досягає максимуму на початку кризи, коли починається спад виробництва, і скорочується до мінімуму при переході з фази депресії у фазу пожвавлення. При цьому виробництво вже починає розширюватися.

Збільшення товарних запасів у виробників і торгових посередників свідчить про зниження попиту і погіршення кон'юнктури. І навпаки, розсмоктування запасів говорить про підвищення попиту і поліпшення кон'юнктури.

Поновлення товарного запасу протягом визначеного терміну характеризується швидкістю товарообігу:

С=Q/Зсер (5)

де С — швидкість товарообігу, загальна кількість оборотів;

Q — товарообіг;

3сер — середній товарний запас.

Середні товарні запаси розраховуються за формулою середньої хронологічної моментального ряду динаміки запасів:

(6)

де n — число дат, на які обліковані запаси;

3i— сума товарних запасів на певну дату, і = 1, ..., n.

Швидкість товарообігу обернена терміну товарного обертання:

С=t/B(7)

де t число днів у періоді;

В — час обертання, днів.

Найважливіше значення для оцінки збутової і торгової кон'юнктури має споживчий попит.

З погляду кон'юнктури ринку варто виділяти мікропопит (на окремі товари) і макропопит (на групи товарів). Іноді під макропопитом розуміють регіональний попит; а під мікропопитом — попит окремих споживачів.

За ступенем задоволення розрізняють попит:

а) задоволений (реалізований) — попит покривається пропозицією;

б) незадоволений, обумовлений наявністю грошей, що не можуть бути обміняні на товари через відсутність останніх у продажу;

в) прихований незадоволений, коли замість бажаного товару, відсутнього у продажу, нав'язується інший, гірший за якістю;

г) відкладений — накопичення грошей для наступного придбання товару;

д) чітко сформульований, зорієнтований на визначений вид товару;

е) альтернативний, що припускає визначений вибір;

є) імпульсивний, що виявляється у момент знайомства з товаром;

ж) такий, що формується, — зорієнтований на товари, які масово ще не випускаються.

Найважливішим показником, що визначає внутрішній товарообіг, є показник платоспроможності попиту населення.

Він визначається розмірами заробітної плати, індексами вартості життя, розмірами споживчого кошика, а також розміром споживчого кредиту.

Розміри номінальної заробітної плати використовуються для оцінювання зміни платоспроможного попиту. Їхнє збільшення може свідчити про зростання попиту. Проте в умовах інфляції номінальна заробітна плата не відбиває кон'юнктури платоспроможного попиту. Показником, що відображає втрати населення від інфляції, є індекс вартості життя, який розраховується діленням вартості набору товарів і послуг, куплених протягом року середньою сім'єю, на вартість такого ж набору у порівнюваному році. Зіставлення динаміки ставок заробітної плати з індексом вартості життя дає можливість оцінити реальну зміну платоспроможного попиту.

Наприклад, якщо рівень номінальної заробітної плати підвищився на 10%, але при цьому індекс вартості життя зріс на 8%, то реальне підвищення платоспроможного попиту населення становить усього 2%.

Розміри і динаміка заборгованості населення із споживчого кредиту також є показником оцінки платоспроможного попиту. Розширення споживчого кредиту на якийсь час може штучно збільшувати попит.

4. Методика дослідження кон'юнктури споживчого ринку

Оцінка кон'юнктури виробництва і споживання товару тісно пов'язана з його життєвим циклом. Під життєвим циклом розуміється виділення характерних періодів існування товару з моменту його створення і появи на ринку до моменту зникнення з ринку. Виділяють чотири фази життєвого циклу товару: впровадження, зростання, зрілість, спад. Характеристика життєвого циклу товару з точки зору вивчення ринкової кон'юнктури подана у табл.1.

Залежно від фази циклу змінюються завдання і зміст цілей дослідження кон'юнктури.

Вивчення кон'юнктури ринків споживчих товарів передбачає:

1) аналіз впливу власного виробництва на кон'юнктуру;

2) вплив конкурентів на ринкову кон'юнктуру;

3) аналіз товарообігу;

4) вивчення споживачів.

Кожна з перелічених цілей не може бути самостійною,

оскільки умови їх здійснення є взаємозалежними. Тому виділення визначеної цілі можливе тільки як пріоритетної.

Таблиця 1

Кон'юнктурна характеристика життєвого циклу товару

Кон'юнк- турний чинник Етап життєвого циклу товару
Впровадження Зростання Зрілість Спад
Оцінка властивостей товару Оцінка виробника Обсяг вирибництваЯкість товаруКонкурен- тоспромож ністьЦінаСпоживання Успіх на ринку Оцінка власних можливостей, аналіз можливостей конкурентів Дослідна партія НовинкаВищаНайвища для нового товару, демпінгова для нових технологій Повне Поліпшення якості товару Оцінка максимальних можливостей Зростання Вдоско наленняСильнаТака, що забезпечує максимальний прибуток Зростання Пошук нових ринків Оцінка чинників для підтримування - переваг Стабільна динаміка ВищаСтабільнаСтійкаМаксимальне Пошук нових конкурентних товарів Оцінка можливостей пожвавлення ринку Скорочення Спадковість технологій НезначнаНизька Низьке

Споживчий ринок є слабоструктурованим і не відноситься до організованого ринку, тому кожний спостерігач повинен організовувати власну інформаційну базу для відстежування динаміки кон'юнктурних показників.

Основою формування інформаційної бази вивчення кон'юнктури споживчого ринку є маркетингові дослідження.

Для досягнення перелічених вище цілей аналіз кон'юнктури провадиться за товарними групами, вивчення споживачів — усередині товарної групи за сегментами споживач

Як раніше було з'ясовано, вивчення споживачів здійснюється з погляду споживчих переваг і їхнього бюджету. Споживчі переваги залежать від цілого ряду чинників: демографічних, соціальних, статево-вікових тощо. У зв'язку з цим структура інформаційної бази досліджень має відображати чинники переваг і складові бюджету споживачів. При цьому показники рівня прибутків споживачів є пріоритетнішими, аніж чинники переваг. Тому доцільніше (якщо це можливо) всередині бюджетної групи проводити сегментацію споживачів за чинниками переваг.

Множинність товарів, неоднорідність споживчого ринку і стохастичний характер впливу на його стан численних чинників не дає змоги створити визначене коло методів аналізу кон'юнктури. До найчастіше використовуваних варто віднести індексний метод і метод експертних оцінок,

Прогнозування кон'юнктури споживчого ринку через зазначені раніше причини може бути як дуже простим, так і дуже складним завданням. У ряді випадків достатнім є застосування простих статистичних методів прогнозування.

Водночас для з'ясування повної картини динаміки споживчого ринку використовуються складні побудови моделей масового попиту.


Література

1. Авдулов П.В., Гойзман Э.И., Кутузов В.А. и др. Экономико-математические методы и модели для руководителя. М.: Экономика, 2008

2. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. – М.: Прогресс, 2007

3. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 2008.

4. Багриновский К.А., Рубцов В.А. Модели и методы прогнозирования и долгосрочного планирования: Учеб. пособие. - М.,2009.

5. Л.П.Владимирова. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательский Дом «Дашков и К», 2009. – 308 с.

6. Гальчинський., Наєць В., Семиноженко В. Україна: реалії та інновацційний розвиток. – К., 2008