Методика дослідження кон'юнктури споживчого ринку (стр. 2 из 2)
При розширенні промислового виробництва у фазах пожвавлення і піднесення зростають і обороти внутрішньої торгівлі; у фазах кризи і депресії виробництво скорочується, знижуються сумарні показники товарообігу, підвищується рівень торгівлі імпортними товарами. Показники виробничої і торгової кон'юнктури мають послідовний хвилеподібний зв'язок. Взаємозв'язок між ними здійснюється через просування товарних запасів. Просування товарних запасів досягає максимуму на початку кризи, коли починається спад виробництва, і скорочується до мінімуму при переході з фази депресії у фазу пожвавлення. При цьому виробництво вже починає розширюватися.
Збільшення товарних запасів у виробників і торгових посередників свідчить про зниження попиту і погіршення кон'юнктури. І навпаки, розсмоктування запасів говорить про підвищення попиту і поліпшення кон'юнктури.
Поновлення товарного запасу протягом визначеного терміну характеризується швидкістю товарообігу:
С=Q/Зсер (5)
де С — швидкість товарообігу, загальна кількість оборотів;
Q — товарообіг;
3сер — середній товарний запас.
Середні товарні запаси розраховуються за формулою середньої хронологічної моментального ряду динаміки запасів:
(6)де n — число дат, на які обліковані запаси;
3i— сума товарних запасів на певну дату, і = 1, ..., n.
Швидкість товарообігу обернена терміну товарного обертання:
С=t/B(7)
де t — число днів у періоді;
В — час обертання, днів.
Найважливіше значення для оцінки збутової і торгової кон'юнктури має споживчий попит.
З погляду кон'юнктури ринку варто виділяти мікропопит (на окремі товари) і макропопит (на групи товарів). Іноді під макропопитом розуміють регіональний попит; а під мікропопитом — попит окремих споживачів.
За ступенем задоволення розрізняють попит:
а) задоволений (реалізований) — попит покривається пропозицією;
б) незадоволений, обумовлений наявністю грошей, що не можуть бути обміняні на товари через відсутність останніх у продажу;
в) прихований незадоволений, коли замість бажаного товару, відсутнього у продажу, нав'язується інший, гірший за якістю;
г) відкладений — накопичення грошей для наступного придбання товару;
д) чітко сформульований, зорієнтований на визначений вид товару;
е) альтернативний, що припускає визначений вибір;
є) імпульсивний, що виявляється у момент знайомства з товаром;
ж) такий, що формується, — зорієнтований на товари, які масово ще не випускаються.
Найважливішим показником, що визначає внутрішній товарообіг, є показник платоспроможності попиту населення.
Він визначається розмірами заробітної плати, індексами вартості життя, розмірами споживчого кошика, а також розміром споживчого кредиту.
Розміри номінальної заробітної плати використовуються для оцінювання зміни платоспроможного попиту. Їхнє збільшення може свідчити про зростання попиту. Проте в умовах інфляції номінальна заробітна плата не відбиває кон'юнктури платоспроможного попиту. Показником, що відображає втрати населення від інфляції, є індекс вартості життя, який розраховується діленням вартості набору товарів і послуг, куплених протягом року середньою сім'єю, на вартість такого ж набору у порівнюваному році. Зіставлення динаміки ставок заробітної плати з індексом вартості життя дає можливість оцінити реальну зміну платоспроможного попиту.
Наприклад, якщо рівень номінальної заробітної плати підвищився на 10%, але при цьому індекс вартості життя зріс на 8%, то реальне підвищення платоспроможного попиту населення становить усього 2%.
Розміри і динаміка заборгованості населення із споживчого кредиту також є показником оцінки платоспроможного попиту. Розширення споживчого кредиту на якийсь час може штучно збільшувати попит.
4. Методика дослідження кон'юнктури споживчого ринку
Оцінка кон'юнктури виробництва і споживання товару тісно пов'язана з його життєвим циклом. Під життєвим циклом розуміється виділення характерних періодів існування товару з моменту його створення і появи на ринку до моменту зникнення з ринку. Виділяють чотири фази життєвого циклу товару: впровадження, зростання, зрілість, спад. Характеристика життєвого циклу товару з точки зору вивчення ринкової кон'юнктури подана у табл.1.
Залежно від фази циклу змінюються завдання і зміст цілей дослідження кон'юнктури.
Вивчення кон'юнктури ринків споживчих товарів передбачає:
1) аналіз впливу власного виробництва на кон'юнктуру;
2) вплив конкурентів на ринкову кон'юнктуру;
3) аналіз товарообігу;
4) вивчення споживачів.
Кожна з перелічених цілей не може бути самостійною,
оскільки умови їх здійснення є взаємозалежними. Тому виділення визначеної цілі можливе тільки як пріоритетної.
Таблиця 1
Кон'юнктурна характеристика життєвого циклу товару
| Кон'юнк- турний чинник | Етап життєвого циклу товару | |||
| Впровадження | Зростання | Зрілість | Спад | |
| Оцінка властивостей товару Оцінка виробника Обсяг вирибництваЯкість товаруКонкурен- тоспромож ністьЦінаСпоживання | Успіх на ринку Оцінка власних можливостей, аналіз можливостей конкурентів Дослідна партія НовинкаВищаНайвища для нового товару, демпінгова для нових технологій Повне | Поліпшення якості товару Оцінка максимальних можливостей Зростання Вдоско наленняСильнаТака, що забезпечує максимальний прибуток Зростання | Пошук нових ринків Оцінка чинників для підтримування - переваг Стабільна динаміка ВищаСтабільнаСтійкаМаксимальне | Пошук нових конкурентних товарів Оцінка можливостей пожвавлення ринку Скорочення Спадковість технологій НезначнаНизька Низьке |
Споживчий ринок є слабоструктурованим і не відноситься до організованого ринку, тому кожний спостерігач повинен організовувати власну інформаційну базу для відстежування динаміки кон'юнктурних показників.
Основою формування інформаційної бази вивчення кон'юнктури споживчого ринку є маркетингові дослідження.
Для досягнення перелічених вище цілей аналіз кон'юнктури провадиться за товарними групами, вивчення споживачів — усередині товарної групи за сегментами споживач
Як раніше було з'ясовано, вивчення споживачів здійснюється з погляду споживчих переваг і їхнього бюджету. Споживчі переваги залежать від цілого ряду чинників: демографічних, соціальних, статево-вікових тощо. У зв'язку з цим структура інформаційної бази досліджень має відображати чинники переваг і складові бюджету споживачів. При цьому показники рівня прибутків споживачів є пріоритетнішими, аніж чинники переваг. Тому доцільніше (якщо це можливо) всередині бюджетної групи проводити сегментацію споживачів за чинниками переваг.
Множинність товарів, неоднорідність споживчого ринку і стохастичний характер впливу на його стан численних чинників не дає змоги створити визначене коло методів аналізу кон'юнктури. До найчастіше використовуваних варто віднести індексний метод і метод експертних оцінок,
Прогнозування кон'юнктури споживчого ринку через зазначені раніше причини може бути як дуже простим, так і дуже складним завданням. У ряді випадків достатнім є застосування простих статистичних методів прогнозування.
Водночас для з'ясування повної картини динаміки споживчого ринку використовуються складні побудови моделей масового попиту.
Література
1. Авдулов П.В., Гойзман Э.И., Кутузов В.А. и др. Экономико-математические методы и модели для руководителя. М.: Экономика, 2008
2. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. – М.: Прогресс, 2007
3. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 2008.
4. Багриновский К.А., Рубцов В.А. Модели и методы прогнозирования и долгосрочного планирования: Учеб. пособие. - М.,2009.
5. Л.П.Владимирова. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательский Дом «Дашков и К», 2009. – 308 с.
6. Гальчинський., Наєць В., Семиноженко В. Україна: реалії та інновацційний розвиток. – К., 2008