регистрация / вход

Основні принципи маркетингу

Критичний огляд сучасних підходів до розуміння основних принципів маркетингу. Визначення функцій маркетингу та напрямів виду діяльності відповідно до них. Продаж товарів у маркетингу як акт реалізації продукції, засіб спілкування та вивчення споживачів.

Зміст

Вступ

Критичний огляд сучасних підходів до розуміння основних принципів маркетингу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Термін "маркетинг" виник в економічній літературі США на межі ХІХ - ХХ ст.

Існують сотні його трактувань. Основна проблема полягає в тому, що це поняття має кілька значень, поєднуваних тим самим англомовним терміном "маркетинг". Одні фахівці розглядають структуру цього терміна як дієслова market (продавати, збувати) і суфікса - ing, що вказує на активну діяльність. У дослівному перекладі marketing - продаж, збут. Інші, розглядаючи "market" як іменник "ринок", перекладають marketing як "створення ринку", "ринковедення", "діяльність у сфері ринку". У зв'язку з тим, що в російській мові не знайшли підходящого еквівалента, термін залишився не перекладеним, а відповідна наука і практика так і були названі - "маркетинг". Філософія маркетингу вимагає, щоб підприємницька діяльність, бізнес концентрувалися навколо споживача. Це означає, що повинні вироблятися і поставлятися на ринок товари, що будуть, безумовно, куплені, на які обов'язково буде попит. Тільки визнання ринком цієї продукції є показником ефективності діяльності фірми, найбільш успішною винагородою для кожного учасника трудового колективу фірми. Головне в маркетингу - двоєдиний і взаємодоповнюючий підхід. З одного боку, це ретельне і усебічне вивчення ринку, попиту, смаків і потреб, орієнтація виробництва на ці вимоги, адресність продукції, що випускається; з іншого боку - активний вплив на ринок та існуючий попит, на формування потреб і купівельних переваг. Основними передумовами виникнення маркетингу є: перевищення пропозиції над попитом, тобто наявність насиченого товарами і послугами ринку (ринку покупця); розвинена конкуренція товаровиробників; розвинена ринкова інфраструктура; зростання життєвого рівня населення і відповідно збільшення попиту на товари споживчого призначення; прагнення підприємств до розширення ринків збуту продукції і збільшення прибутків.

Критичний огляд сучасних підходів до розуміння основних принципів маркетингу

Ефективність діяльності організацій залежить від якості виконання службами та підрозділами своїх функцій.

Маркетинг охоплює функції, які можуть бути сформульовані як головні види діяльності або комплекси видів діяльності, що здійснюються в процесі маркетингу товарів або послуг.

Говорячи про функції маркетингу, спочатку мали на увазі такі окремі функції, як:

Зустрічні: купівлі та продажу; розподілу товарів.

Допоміжні: стандартизації та спрощення продукції; організації комерційної інформації; збору та оброблення інформації щодо ринку; фінансування; відповідальності за прийняття рішень.

Проте сучасна концепція маркетингу виділяє чотири головні функції:

Дослідження маркетингу та збір інформації.

Планування асортименту продукції.

Збут та розподіл.

Реклама та стимулювання збуту.

Для кожної функції маркетингу є своєрідні види діяльності, що зумовлюють спрямованість роботи служби маркетингу.

Функції маркетингу та види діяльності наведено у табл.1.1

Ефективне виконання основних функцій маркетингу дозволяє організації швидко реагувати на ринкові зміни: дії конкурентів, визначення пріоритетів споживачів, стану ринкового середовища.

Розробка оптимального комплексу маркетингових дій лежить на виконанні службами маркетингу основних функцій, що реалізується через досягнення основної мети маркетингу організації - пропозиція товарів та послуг, які максимально задовольняють потреби споживачів.


Таблиця 1.1

Визначення функцій маркетингу та напрямів виду діяльності відповідно до них

Функції маркетингу Види діяльності
Дослідження маркетингу та збір інформації Дослідження та аналіз її економічнім, господарській, торговельній, промисловій, споживчій, товарній, збутовій та рекламній сферах. Збір та оброблення інформації. Дослідження операцій маркетингу. Вивчення діяльності конкурентів.
Планування асортименту продукції Визначення та розроблення асортиментної структури виробництва. Пристосування технічних характеристик виробів, пакування, цін, експлуатаційних якостей і технічного обслуговування до потреб покупця вдосконаленням виробів і послуг та розроблення пової продукції.
Збут і розподіл Збут товарів через торговельно-розподільчу систему. Вибір каналів збуту. Складання, транспортування, аналіз та прогнозування збуту, зв'язок із збутовими організаціями.
Реклама та стимулювання збуту Рекламна діяльність, заохочення покупців, стимулювання працівників збуту.

Сучасний маркетинг - це складне соціальне явище. На думку німецьких спеціалістів, маркетинг нині сприймається як вираження орієнтованого на ринок управлінського стилю мислення, якому властиві творчі, цілеспрямовані, систематичні, а інколи й агресивні підходи. Маркетологам належить не тільки реагувати на розвиток обставин, брати до уваги параметри зовнішнього середовища, а й намагатися змінити їх [1, c.44].

Множинність визначень маркетингу як цілеспрямованої діяльності, як було вже сказано, відображує трансформацію взаємовідносин й взаємодії виробництва та ринку. За часів вільної конкуренції цей зв'язок був однобічним. Головна мета виробництва полягала у збільшенні випуску товарів, а комерційний успіх підприємства можна було визначити лише після надходження товарів на ринок. Зрозуміло, що недостатнє знання стану ринку часто зводило цю роботу нанівець. Особливо гостро брак вірогідної інформації про стан ринку відчувався під час економічних криз.

Прискорення темпів науково-технічного прогресу, автоматизація та комплексна механізація виробництва розширили виробничі можливості масового випуску нової продукції, дали змогу задовольнити попит на основні споживчі товари. Водночас посилювалась конкуренція, ускладнювались економічні умови господарювання і поступово традиційна схема "виробництво - ринок" перестала гарантувати фінансову стабільність. Потрібен був новий ринковий інструмент для ефективного подолання суперечностей між виробничими можливостями, що постійно зростали, і відносно обмеженими ринковими можливостями. Входячи з цього американська фірма "Дженерал Моторз" уперше почала наукові дослідження ринку своєї продукції. Ринкова орієнтація набула найбільшого поширення в галузях, що виробляли споживчі товари довгострокового використання. Поряд зі знанням споживчого попиту, ключовим моментом в політиці реалізації стало його формування через вивчення проблем покупця. Орієнтація на ринок стала принциповою основою управління підприємством, зростало розуміння того, що підприємство має впливати на ринок, оволодівати й керувати ним. Поєднання цих підходів сформувало головну мету маркетингу підприємства - забезпечення рентабельності, тобто певної прибутковості у визначених межах часу. Проте для її досягнення потрібно розв'язати два головні взаємозв'язані завдання [6, с.18].

По-перше, продати максимально можливу кількість товарів фірми.

По-друге, дати споживачеві максимум задоволення (як покупцю та користувачу). Для цього фірма мусить цілеспрямовано формувати та розвивати в споживачів бажання купувати тільки її товари та послуги і користуватися тільки ними.

Між маркетингом і традиційною збутовою діяльністю існують суттєві розбіжності. Збут безпосередньо пов'язаний із просуванням товару від виробника до споживача, тобто є сукупністю організаційно-технічних і комерційних заходів для безпосередньої реалізації товарів та послуг. На відміну від нього маркетинг: базується на вивченні та задоволенні запитів споживачів; скеровує ресурси фірми на виробництво товарів та послуг, що необхідні ринку; адаптується відповідно до змін зовнішнього середовища; трансформується залежно від запитів покупців.

Продаж товарів у маркетингу - це не тільки акт реалізації продукції, а й засіб спілкування та вивчення споживачів. Якщо споживачі невдоволені, тоді змінюється загальна політика, а не тільки процес продажу товарів. Таким чином, між збутовою діяльністю та маркетингом має місце зв'язок частини й цілого. За сучасних умов збут є тільки однією із багатьох функцій підприємства, тоді як маркетинг становить основу управління всією господарською діяльністю та діловою активністю. З позицій маркетингу цілісна система ділової активності фірми має орієнтуватися на ринок, тобто на вивчення, аналіз, задоволення потреб споживача. Інакше кажучи, маркетинг - це динамічний діловий процес, а не набір понять та функцій. Маркетингова програма починається із зародження ідеї товару і не закінчується доти, доки потреби споживачів не буде вповні задоволено. Зрозуміло, що успішний маркетинг забезпечує фірмі максимум прибутків з продажу протягом тривалого часу [6, с. 20].

Як цілеспрямована діяльність з вивчення, задоволення потреб людей і впливу на них маркетинг уможливлює поліпшення координації наявних ресурсів, підвищення інформованості та задоволення навіть "найперебірливіших" споживачів. Завдання та цілі сучасного маркетингу є гуманістичними, а тому позитивно впливають на погляди та стиль життя, сприяють підвищенню його якості. Універсальність методологічних та методичних положень маркетингу забезпечує широке використання їх для регулювання різних напрямків суспільного розвитку: права, науки, медицини, фінансів. У всіх цих сферах з успіхом реалізуються основні функції маркетингу: аналіз навколишнього середовища та ринкові дослідження; вивчення споживачів; управління створенням і виробництвом товарів (послуг), що відповідають вимогам ринку; планування збуту та просування товару (послуги); планування ціни; забезпечення соціальної відповідальності.

Активний, цілеспрямований маркетинг з урахуванням економічних умов, чинників та відносин навколишнього ринкового середовища, як правило, досягає мети. Для структурних підрозділів фірми, що безпосередньо розв'язують функціональні завдання, маркетингове середовище поділяється на мікро - та макросередовище. До першого відносять складові, які мають відношення до самої фірми та її можливостей обслуговування споживачів. Це, наприклад, власні структурні підрозділи підприємства, постачальники, посередники, контактні аудиторії та ін. Макросередовище створюють чинники економічного, соціального, природного, політико-правового, культурного розвитку, що, у свою чергу, впливають на мікросередовище. Усі елементи мікро - та макросередовища формують спонукальні імпульси маркетингової діяльності. Частина їх може бути контрольованою та керованою підприємством, інша - ні. Контрольовані елементи умовно підрозділяють на адміністративні та функціональні. До адміністративних належать складові, якими керує управлінський апарат фірми. Це визначення сфери діяльності підприємства, його загальної мети, ролі та організаційної побудови маркетингу, а також інші господарські рішення. Наприклад, служба маркетингу може виокремлюватися в самостійний структурний підрозділ і очолюватися керівником з правом вирішального голосу або мати лише консалтинговий статус. У першому випадку фірма прагне до активної маркетингової діяльності, а в другому - з маркетингом пов'язують лише продаж або рекламу продукції. Але в обох випадках завдання та цілі маркетингу мають бути чітко визначені та конкретизовані, що уможливить уникнення дублювання з функціональними діями інших підрозділів [4, с.41].

Ефективність функціонування фірми маркетингової орієнтації визначається також і корпоративною культурою, тобто традиційною системою цінностей, норм і правил.

До контрольованих функціональних факторів відносять такі умови, елементи та відносини, котрі входять до компетенції служби маркетингу. Це, наприклад, вибір цільових ринків та цілей маркетингу, його організація, розробка маркетингових програм та їх виконання. З організацією маркетингу ототожнюють структурну побудову окремого підрозділу для управління маркетинговими функціями, яка визначає порядок службового підпорядкування працівників і їхню відповідальність за виконання поставлених завдань. Крім організації, велике значення для ефективної діяльності фірми має структура маркетингу, тобто конкретне поєднання і співвідношення його елементів для досягнення визначеної мети і задоволення цільового ринку. Найбільшу роль у цьому відіграють чотири елементи: продукт або послуга, ціни, розподіл (збут), просування товару.

Неконтрольованими чинниками макросередовища вважаються змінні, які впливають на діяльність організації, але не піддаються контролю та регулюванню. Це поведінка споживачів, рівень конкуренції, дії уряду, загальний стан економіки, розвиток технології, незалежні засоби масової інформації. Неконтрольовані елементи макросередовища обов'язково треба брати до уваги, намагаючись передбачити їхній вплив на загальний стан фірми. Наприклад, служба маркетингу маже вибирати цільовий ринок, але не може контролювати всі його параметри: вік споживачів, їхні прибутки, сімейний стан, професійний рівень, освіту, місце проживання. Проте маркетологи мають передбачати, що впливає на поведінку споживачів, коли вони приймають рішення придбати товар (сім'я, друзі, релігія, рівень освіти, народні традиції й особисті звички). Уряд також може впливати на маркетингові рішення через закони, що визначають та контролюють підприємницьку діяльність. До неконтрольованих чинників макросередовища відносять також загальний стан економіки. Без прогнозування тенденцій її розвитку неможливо здійснювати тривалу маркетингову діяльність. Отже, маркетинг потрібно розглядати як систему взаємодії всіх напрямків ділової активності, спрямованої на планування, ціноутворення, розподіл та просування товарів і послуг, які задовольняють бажання дійсних та потенційних покупців. Системний підхід до визначення маркетингової діяльності дає підставу вважати, що успіх або невдача в досягненні стратегічних (головних) та тактичних (похідних) цілей фірми залежать від того, наскільки ефективно служба маркетингу впливає на контрольовані елементи мікро-середовища і передбачає можливі наслідки неконтрольованих чинників макросередовища. Застосування принципів комплексного підходу дає підстави вважати маркетинг системою управління зі зворотним зв'язком, що простежує споживчий попит. Зрозуміло, що для успішного функціонування маркетингу необхідна надійна, добре організована система інформаційного забезпечення із застосуванням сучасної електронно-обчислювальної техніки [5, с.77].

Один із провідних американських теоретиків з проблем управління П. Друккер стверджує, що найважливішою метою сучасного маркетингу є досягнення такого стану, коли зусилля для збуту товару стануть не потрібними. Для цього треба настільки вивчити і зрозуміти споживача, щоб товар (послуга) завдяки повній відповідності потребам продавали себе самі. Орієнтація на споживача та його потреби мають превалювати над вивченням виробничих можливостей, оскільки самі по собі товари та послуги є лише засобами досягнення мети, а не самою метою. Результат маркетингової діяльності - здобуття прихильності споживача з допомогою створення продукції високої якості, що пропонується покупцям за конкурентоспроможними цінами. Тому в найзагальнішому вигляді маркетингова діяльність має такі складові: прогнозування - реальний стан підприємства в найближчому майбутньому та визначальні чинники досягнення такого стану; мета - дії, до яких треба вдатися для поліпшення стану; стратегія - найліпший шлях для досягнення мети; тактика - конкретизація необхідних дій (хто, де, коли); контроль - поведінку яких саме покупців треба вивчати, щоб визначити успіхи або вади товарної політики підприємства.

У країнах розвинутої ринкової економіки склалася загально вживана методологія дослідження ринку товарів промислового призначення (індустріальний маркетинг), споживчих товарів та послуг (споживчий маркетинг), внутрішнього ринку (локальний маркетинг), міжнародних ринків (міжнародний маркетинг). Це уможливлює застосування в управлінні різними видами маркетингу не тільки однакових принципів, а здебільшого й однакових видів конкретної діяльності: ситуаційний аналіз; маркетинговий синтез; стратегічне планування; тактичне планування; маркетинговий контроль. Завдяки ситуаційному аналізу визначається становище підприємства на ринку, прогнозуються його зміни в майбутньому, вплив макросередовища. Маркетинговий синтез необхідний для цілепокладання та оцінювання цілей, а також для прийняття рішень, що використовуються в стратегічному плануванні. Суть стратегічного планування становить опрацювання стратегій, а також розробка алгоритму дій для досягнення певної мети. Цей процес пов'язаний також із вибором конкретної на даний час стратегії та розробкою відповідної тактики [2, с.84].

Зрозуміло, що тактичне планування передбачає визначення оперативних дій (що, хто, коли і де повинен робити), а також реалізацію передбачених заходів. Завершує цикл управління маркетинговий контроль. Він здійснюється з допомогою фактичних даних щодо результатів діяльності, оцінювання міри її наближення до визначеної мети. У необхідних випадках приймається рішення здійснити черговий ситуаційний аналіз. За умов сталого фінансового стану фірми за рік здебільшого здійснюються один-два повні цикли управління маркетинговою діяльністю.

Одне з визначальних місць в управлінні маркетингом належить плануванню. Його головні цілі визначаються з урахуванням необхідності координації зусиль великої кількості підрозділів, діяльність котрих взаємозв'язана в часі та просторі. Завдання планування, як правило, підпорядковане завданням досягнення максимальної відповідності можливостей підприємства вимогам ринку. Здебільшого план має такі розділи: опис довгострокових та короткотермінових цілей підприємства; висновки з результатів прогнозування ринків; опис маркетингових стратегій для кожного ринку; опис порядку реалізації тактичних маркетингових операцій; опис процедур здійснення контролю за виконанням плану маркетингу.

Отже, сучасний маркетинг - це замкнута система управління. Виокремлювання певних її елементів, тобто розмикання системи, одразу порушує стабільність її роботи. Цим і пояснюється переважання комплексного і функціонального підходів до вивчення основних складових товарної маркетингової політики підприємств [1, с.41].

Висновки

Отже, існує ряд поглядів на функції маркетингу. С. Гаркавенко у підручнику "Маркетинг" наводить 7 основних функцій маркетингу: проведення маркетингових досліджень; розробка стратегії маркетингу; розробка товарної політики; вироблення цінової політики; визначення політики розподілу; здійснення комунікаційної політики та контроль маркетингу.

В. Селезньов наводить такі функції маркетингу: комплексне дослідження ринку; аналіз виробничо-збутових можливостей організації з метою забезпечення балансу ринкових запитів із реальними можливостями організації та визначення його конкурентних позицій; розробка і складання маркетингової програми, яка включає в себе прогноз розвитку кон'юнктури ринку, стратегію і тактику маркетингу, комплекс маркетингових заходів, бюджет реалізації маркетингової програми; здійснення комплексу маркетингових заходів; організація маркетингової діяльності шляхом створення спеціалізованих структурних підрозділів у системі управління; контроль маркетингової діяльності та визначення її ефективності. Концепція маркетингу - узагальнена політика, зорієнтована на завдання, що реалізує виробник товарів і послуг, та націлена на задоволення переважно потреб споживачів, ніж потреб виробників товарів. Успішна концепція маркетингу зорієнтована на те, що для досягнення цілей виробника бажання і потреби цільового ринку мають бути задоволені.

Продаж товарів у маркетингу - це не тільки акт реалізації продукції, а й засіб спілкування та вивчення споживачів. Якщо споживачі невдоволені, тоді змінюється загальна політика, а не тільки процес продажу товарів. Таким чином, між збутовою діяльністю та маркетингом має місце зв'язок частини й цілого. За сучасних умов збут є тільки однією із багатьох функцій підприємства, тоді як маркетинг становить основу управління всією господарською діяльністю та діловою активністю.

Список використаних джерел

1. Вачевський М.В., Скотний В.Г., Вачевський О.М. Промисловий маркетинг. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 254с.

2. Вісящев В.А., Антошкіна Л.І., Тарлопов І.О. Маркетинговий менеджмент. - Донецьк: НОРД-ПРЕС, 2005. - 440с.

3. Вісящев В.А., Антошкіна Л.І., Тарлопов І.О. Основи маркетингу. - Донецьк: Норд-Прес, 2004. - 388с.

4. Гірченко Т.Д., Дубовик О.В. Маркетинг. - Л.: ЛБІ НБУ, 2004. - 256с.

5. Маркетинг. - К.: Навчально-методичний центр "Консорціум із удосконалення менеджмент - освіти в Україні", 2004. - 503с.

6. Федоренко В.С. Маркетинг. - Черкаси, 2004. - 162с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий