Основні препарати, що використовуються для тампонів:
#
Rp.: Sol. Chlorophyllipti oleosae 2% 100 ml D.S. Для тампонів.
# Rp.: Metronidazoli 3,0
Synoestroli 0,01
Ac. ascorbinici 0,6
Retinoli acetatis oleosae 20 000 OD
01. Helianthi ad 100,0
M.D.S. Для тампонів 2 рази на добу в піхву.
#
Rp.: Ung. "Dioxycolum" 30,0 D.S. Для тампонів.
#
Rp.: Ung. "Laevosinum" 50,0 D.S. Для тампонів.
#
Rp.: Ung. Dioxydini 5% 50,0 D.S. Для тампонів.
#
Rp.: 01. Hippopheae 100,0 D.S. Для тампонів.
#
Rp.: Ung. Dalacini 2% 40,0
D.S. Вміст одного аплікатора ввести в піхву 1 раз на день. Курс лікування — 7 днів.
МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ
АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ
Антибіотики використовують для лікування запальних захворювань у гострій стадії, у важких випадках вони є визначальним чинником для врятування життя хворої. Ефективність антибактеріальної терапії визначається правильністю її застосування.
Принципи антибактеріальної терапії
1. До початку антибактеріальної терапії слід зробити посіви з вогнищ інфекції для визначення виду збудника та його чутливості до антибіотиків.
2. До отримання результату бактеріологічного дослідження призначають антибіотики широкого спектру дії, після визначення виду збудника можлива зміна препарату з урахуванням чутливості даного штаму до того чи іншого антибіотика.
3. Перед введенням антибіотиків обов'язковим є проведення проби на індивідуальну чутливість організму хворої до даного антибіотика.
4. Антибіотики слід вводити, суворо дотримуючись призначень лікаря щодо дози та часу введення для підтримання стабільної концентрації препарату в організмі протягом усього курсу лікування.
5. Дуже важливим є дотримання оптимальних доз і тривалості курсу антибактеріальної терапії, оскільки недостатнє дозування або передчасне припинення введення препарату може призвести до переходу гострого запального процесу в хронічний або до рецидиву захворювання.
6. При поєднанні антибіотиків необхідно враховувати їх сумісність.
7. Тривалість лікування одним антибіотиком не повинна перевищувати 7-10 днів.
8. При тривалому вживанні антибіотиків можуть виникати порушення нормальних співвідношень у мікробіоценозі статевих шляхів, що призводить до активізації грибкової флори, тому разом з антибіотиками призначають протигрибкові препарати.
9. При застосуванні антибіотиків можливі алергічні реакції. У такому випадку введення препарату слід негайно припинити, викликати лікаря-гінеколога та анестезіолога для надання відповідної допомоги.
10. При призначенні антибіотиків необхідно звертати увагу на функціональний стан нирок та печінки.
У гінекологічній практиці найчастіше використовуються препарати пеніцилінового ряду (оксацилін, ампіцилін, ампіокс, клоксацилін, флемоксин солютаб), цефалоспорини (І покоління — цефалотин, цефазолін; II покоління - цефуроксим, цефметазол, цефокситин; III покоління - цефотаксим, цефтизоксим; IV покоління - цефпірам, цифепім; оральні цефалоспорини - цефалексин), тетрацикліни (тетрациклін, доксициклін), аміноглікозиди (гентаміцин, тобраміцин, амікацин), макроліди (еритроміцин, клацид), фторхінолони (ципрофлоксацин, офлоксацин, норфлоксацин), карбапенеми (тієнам), нітроімідазоли (метронідазол), протигрибкові препарати (ністатин, клотримазол, міконазол).
фітотерапія В ГІНЕКОЛОГІЇ
У процесі лікування та реабілітації хворих із захворюваннями жіночих статевих органів широко застосовуються препарати, виготовлені з природної сировини — відвари, настої, настоянки лікарських рослин.
Найчастіше препарати лікарських рослин призначають для лікування розладів менструальної функції, запальних захворювань статевих органів, а також як симптоматичну терапію при розладах функції сусідніх органів, що часто супроводжують гінекологічну патологію, або при ускладненнях маткових кровотеч — анеміях.
Розлади менструальної функції
Альгоменорея. Для зняття спазму гладкої мускулатури матки і пов'язаного з ним больового синдрому використовують такі лікарські рослини:
Аніс. 20 г анісу заливають 100 мл 40% етилового спирту, настоюють, призначають по 20-30 крапель 2-3 рази на день.
Календула. 20 г квітів заливають 1 склянкою окропу, охолоджують, проціджують, вживають по 1/3 склянки 3 рази на день за 5-7 діб до початку менструації.
Рута. Свіжий сік із листя рути приймають по 10-20 крапель 2-3 рази на день.
Тмін. 1-2 чайні ложки товчених плодів заливають склянкою окропу, настоюють 20 хв., п'ють по 1/4 склянки 3 рази на день. фенхель. Масло фенхеля по 3-5 крапель на грудочці цукру.
Аменорея. Деякі рослини містять гормоноподібні речовини, що стимулюють функцію яєчників:
Хміль звичайний. 10 г сухих подрібнених суплідь хмелю заливають склянкою води, кип'ятять 15-20 хв., випивають за З прийоми після їжі.
Аїр болотний. 20 г кореня заливають склянкою окропу, настоюють 20 хв., п'ють по 1/2 склянки 2 рази на день за півгодини до прийому їжі.
Пижма звичайна. 1 столову ложку суцвіть заливають склянкою окропу, кип'ятять 1-2 хв., охолоджують, проціджують, приймають по 2 столові ложки тричі на день перед їдою.
Полин звичайний. 2 столові ложки подрібненої трави заливають склянкою окропу, кип'ятять 1-2 хв., охолоджують, проціджують, приймають по 1 столовій ложці тричі на день перед їдою.
фенхель. Масло фенхеля призначають по 3-5 крапель на грудочці цукру. Насіння фенхеля — по 1 чайній ложці всередину, запивати 1/2 склянки води.
Рута духмяна. 1-2 столові ложки подрібненого листя заливають склянкою окропу, кип'ятять 3-5 хв., охолоджують, проціджують, приймають по 1/3 склянки тричі на день.
Дисфункціональні маткові кровотечі
Арніка. Настоянку арніки (галеновий препарат) по 30-40 крапель 3 рази на день. Відвар: 6 г подрібнених квітів заливають склянкою окропу, кип'ятять 10 хв., охолоджують, проціджують, приймають по 1 столовій ложці тричі на день після їди.
Барбарис. Настій: 1 чайну ложку подрібненого листя, кори та квітів заливають склянкою окропу, охолоджують, проціджують, п'ють по 1 склянці двічі на день після їди. Настоянка барбарису (галеновий препарат) по 30-40 крапель З рази на день.
Барвінок малий. 1 столову ложку подрібненого листя заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хв, охолоджують, проціджують, випивають протягом доби.
Водяний перець. Екстракт водяного перцю (галеновий препарат) призначають по 30-40 крапель 3 рази на день. Протипоказаний при гломерулонефритах.
Золототисячник. Настій: 20 г подрібненої трави заливають склянкою окропу, охолоджують, проціджують, приймають протягом дня.
Калина. Настоянку калини (галеновий препарат) призначають по 20-30 крапель 3-4 рази на день.
Кропива дводомна. Настій: 1 столову ложку подрібненого листя заливають склянкою окропу, настоюють 2 години, охолоджують, проціджують, приймають по 2-3 столових ложки З рази на день.
Пастуша сумка. Екстракт пастушої сумки (галеновий препарат) призначають по 30-40 крапель 3 рази на день.
Тисячолистник. 1-2 чайні ложки подрібненої трави заливають склянкою окропу, кип'ятять 3-5 хв., охолоджують, проціджують, приймають по 1/3 склянки тричі на день.
Хвощ польовий. 1 столову ложку подрібненого листя заливають склянкою окропу, охолоджують, проціджують, приймають по 1/3 склянки тричі на день.
Постгеморагічна анемія
Гранат. Плоди граната або гранатовий сік по 1/4 склянки З рази на день.
Абрикос (курага) як продукт із високим вмістом калію та заліза.
Женьшень. У вигляді спиртового настою чи екстракту по 15 крапель на прийом.
Морква (сік) по 1/2 склянки 2 рази на добу.
Смородина чорна. Ягоди у свіжому, сушеному вигляді та як варення. Настій: 1 столову ложку подрібненого листя заливають 2 склянками окропу, настоюють впродовж ночі, проціджують, приймають по 1/2 склянки 4 рази на день.
ФІЗІОТЕРАПІЯ В ГІНЕКОЛОГІЇ
Одним із важливих компонентів комплексу лікувальних, профілактичних та реабілітаційних заходів при гінекологічних захворюваннях є фізичні методи впливу на організм -фізіотерапія. Різноманітні лікувальні фактори, що застосовують для лікування хворих, поділяють на природні — кліматотерапія, лікування світлом, теплом та холодом, лікування водними факторами (гідротерапія), грязями, мінеральною водою та штучні, отримані шляхом перетворення одного виду енергії в інший - масаж, лікування за допомогою спеціальних апаратів.
Призначати фізіотерапевтичні процедури слід, дотримуючись певних вимог, а саме:
— патогенетичне обгрунтування застосування того чи іншого лікувального чинника;
— максимально ранній початок використання фізіотерапії і послідовне її застосування на всіх етапах лікування, профілактики та реабілітації;
— послідовність у призначенні одного чи різних фізичних факторів;
— систематичний лікарський контроль за реакцією організму хворої і вчасна корекція фізіотерапевтичних процедур;
— чіткий контроль за протипоказаннями до фізіотерапії з урахуванням онкологічної настороженості;
— врахування віку хворої та наявності патології внутрішніх органів для попередження надмірного навантаження на організм;
— призначати фізпроцедури бажано в перші дні після менструації, на час місячних лікування припиняють;
— доцільно призначати одночасно різні за дією процедури:
місцевої, рефлекторної та загальної дії;
— неприпустиме одночасне призначення теплових та охолоджуючих процедур;
— на час отримання фізіотерапевтичного лікування хворій слід рекомендувати контрацепцію для попередження позаматкової вагітності.