Ндп = 26000 / 320000 = 0.08
Додаткова заробітна плата робітникам за виготовлення приладу складає :
Зд = Зо · Ндз /100 г.од./виріб,
де Ндз - норматив додаткової заробітної плати, %
Зд = 77.8 * 10.4 / 100 = 8.09 грн
Його величина на плановий рік складає:
Ндз = (Фдз : (Фтр + Фдп)) * 100%,
де Фдз - річний фонд доплат за невідпрацьований час виробничого персоналу цеху, тис. гр. од.
Фдз = 36000
Ндз = 36000 / 346000 * 100% = 10.4%
Обов’язкові нарахування на оплату праці виробничого персоналу для формування державних фондів соціальних заходів у собівартості приладу складуть :
Вс.з = (Зо+Зд)·Нс.з г.од./виріб,
де Нсз - державний норматив відрахувань на соціальні заходи, %.
Нсз = 0.375%
Вс.з = (77.8 + 8.09) * 0.375 = 32.2 г.од./виріб,
VIII. РОЗРАХУНКИ ІНШИХ ПРЯМИХ ВИТРАТ
До інших прямих витрат собівартості продукції відносять витрати, що прямо пов’язані з виробництвом конкретного виду продукції і не стосуються процесів виробництва інших видів продукції, а також не ввійшли до складу прямих матеріальних витрат і витрат на оплату праці.
У даній ситуації до інших прямих витрат відносимо витрати, пов’язані з підготовкою процесів виробництва нового приладу. Загальна величина всіх витрат була визначена при виконанні розділу ІІІ - підсумок розробки кошторису витрат на підготовку виробництва нового приладу (величина Кп.в , т.г.од.).
На собівартість одиниці продукції вони переносяться прямим методом - пропорційно обсягу продукції :
Вп.в. = Кп.в. / (Вр · Там) г.од./од. продукції
де Вр - річний випуск продукції, одиниць
Там - термін погашення (амортизації) витрат, років
При незначних сумах Кп.в. вони погашаються протягом одного року випуску продукції, а при значних - за більш довгостроковий період, але не більше терміну виробництва продукції (норматив Тн у табл.1).
Там = 2 роки
Вп.в. = 42729.15 : (199 * 2) = 107.3
IX. РОЗРАХУНКИ НЕПРЯМИХ ВИТРАТ
На підприємстві серед непрямих витрат виділяють :
- витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання - Воб;
- загальноцехові витрати - Вц;
- загальновиробничі (заводські) витрати - Взв;
- позавиробничі витрати - Вп.в.
Витрати на УЕМО в собівартості приладу визначаємо через норматив переносу цих витрат на основну оплату праці виробничого персоналу або пропорційно трудомісткості його виготовлення. Як і перший так і другий варіанти планового нормативу були визначені в розділі ІV. При використанні першого варіанта (норматив Н1об ):
Воб = Зо · Ноб /100 г.од / од. продукції
Ноб = 156.9%
Зо = 77.8 грн
Воб = 77.8 * 156.9 : 100 = 122.06 г.од / од. продукції
При використанні другого варіанта нормативу (норматив Н2об) витрати на УЕМО складатимуть :
Воб = Твир · Ноб / 100 г.од / од. продукції
де Твир - загальна планова трудомісткість виготовлення приладу,
нормогодин (визначена в розділі VII).
Воб = 107 * 156.9 / 100 = 167.8 г.од / од. продукції
Загальноцехові непрямі витрати в собівартості приладу визначаємо через норматив їх переносу пропорційно величині Зо . Планова величина цього нормативу була обгрунтована у розділі V. (норматив Нц). Величина загальноцехових витрат у собівартості приладу складає :
Вц = Зо · Нц /100 г.од / од. продукції
Нц = 64%
Вц = 77.8 * 64% / 100 = 49.79 г.од / од. продукції
Загальновиробничі витрати в собівартості продукції найчастіше визначаються через норматив їх переносу, а також пропорційно прямим витратам на оплату праці виробничого персоналу або пропорційно цеховій собівартості продукції. В першому випадку :
Взв = Сц · Н'з.в /100 г.од / од. продукції
де Нз.в = Вз.в.р /(Фт.р + Фдп) · 100 % = 43
у другому випадку :
Взв = 2791.5 * 43 / 100 = 1200.35 г.од / од. продукції
Згідно з даними таблиці 3 видно, що на підприємстві, де виготовляють прилад застосовується метод переносу на собівартість продукції загальновиробничих витрат пропорційно цеховій собівартості окремих видів продукції .
Сц = Мо + Мд.т.+Пв+Ет –Вп +Зо+Зд+Вс. з+Вп. в+Воб+Вц г.од
Сц = 77.8 + 8.09 + 1988.8 + 9.84 + 464.5 + 3.28 - 40 + 107.3 + 122.06 + 49.79 = 2791.5 г.од
Тоді:
Взв = 2791.5 * 43 / 100 = 1200.35 г.од / од. продукції
Позавиробничці витрати в собівартості окремих видів продукції визначаємо пропорційно її виробничій собівартості, що складає
Св = Сц+Вз.в г.од./ од. продукції
Св = 2791.5 + 1200.35 = 3991.85 г.од./ од. продукції
Норматив переносу позавиробничих витрат наведений у таблиці 3 - величина Нп.в, %. Позавиробничі витрати в собівартості приладу складають
Вп.в = Св · Нп.в /100 г.од./ од. продукції
Нпв = 8%
Вп.в = 3991.85 * 8 / 100 = 319.35 г.од./ од. продукції
З урахуванням цих витрат визначаємо повну собівартість приладу:
Сп=Св + Вп.в г.од. / од. продукцції
Сп = 3991.85 + 319.35 = 4311.2 г.од./ од. продукції
Х. РОЗРОБКА ПЛАНОВОЇ КАЛЬКУЛЯЦІЇ СОБІВАРТОСТІ ПРИЛАДУ
Калькуляція собівартості є стандартним економічним документом, що офіційно визначає величину і склад собівартості того чи іншого виду продукції (послуги, замовлення).
Таблиця 15.
Калькуляція собівартості виготовлення виробу
“Прилад вимірювальний” (планова)
Статті витрат | Позначення | Сума, г.од. | Питома вага, % |
| I. Прямі матеріальні витрати1. Сировина і основні матеріали2. Матеріали допоміжні технологіч-ні3. Покупні вироби4. Енергія, паливо технологічні5. Відходи (вираховуються)ІІ. Прямі витрати на оплату праці6. Основна заробітна плата виробничого персоналу7. Додаткова заробітна плата виробничого персоналу8. Нарахування на оплату праціІІІ. Інші прямі витрати9. Витрати на підготовку виробництва виробуІV. Непрямі витрати10. Утримання та експлуатація машин і обладнання11. Цехові витрати | Мо Мд.т Пв Ет Вп Зо Зд Вс.з Вп.в Воб Вц | 1988.8 9.84 464.5 3.28 40 77.8 8.09 32.2 107.3 122.06 49.79 | 46.1 0.2 10.8 0.1 0.9 1.8 0.2 0.7 2.5 2.8 1.2 |
| Разом цехова собівартість | Сц | 2903.66 | 67.4 |
| 12.Загальновиробничі витрати | Вз.в | 1200.35 | 27.8 |
| Разом виробнича собівартість | Св | 4104.01 | 95.2 |
| 13. Позавиробничі витрати | Вп.в | 319.35 | 7.4 |
| Разом повна собівартість | Сп | 43.112 | 100 % |
ХІ. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ЦІНИ ПРИЛАДУ
При обгрунтуванні проектної ціни товару насамперед треба врахувати, що вона має об’єктивні обмеження — нижню (Цнж) та верхню (Цвр) межі. Нижня межа визначається з умови дотримання інтересу підприємства-виробника. Ціна товару повинна забезпечувати йому достатній /нормальний/ рівень прибутку для покриття капіталовкладень , що були здійснені для розробки і організації виробництва товару та забезпечення підприємницького інтересу. Виходячи з середнього рівня рентабельності у сфері приладобування (Рс,%),визначаємо рівень прибутку
Пн = Сп ·Рс / г.од. / од. продукції
Рс = 0.25%
Пн = 4311.2 * 0.25 = 1077.8 г.од./ од. продукції
Нижня межа проектної ціни модернізованого придаду складає:
Цнж = Сп + Пн г.од. / од. продукції
Цнж = 4311.2 + 1077.8 = 5389 г.од. / од. продукції
Верхня межа проектної ціни товару визначається з умов дотримання інтересів споживачів товару. Ціна на товар повинна бути не вище, ніж ціна товарів-конкурентів або товару-попередника з урахуванням зміни його споживчих властивостей — продуктивності, строку служби, експлуатаційних витрат і т.ін.Ця умова може бути вирішена таким способом :
Цвр = Цкон +/- Деф , г.од. / од. продукції,
де Цкон — ціна конкуруючого зразка товару
Деф - додатковий ефект (+) у сфері використання товару внаслідок поліпшення споживчих якостей його нового зразка або зниження (-) , якщо на ринок пропонується товар з гіршими споживчими якостями , ніж зразок-конкурент.
Цвр = 6466.8 + 2952.62 = 9419.42 г.од. / од. продукції
Для визначення величини Деф розробляємо кошторис витрат на експлуатацію приладів .
Витрати на річну оплату праці оператора складають:
Воп=Гт.с · Фр · (1+Ндп / 100) · (1+Ндз / 100) · (1+Нс.з / 100) , г.од.
де Гт.с - годинна тарифна ставка оператора, г.од. / годину