регистрация / вход

Господарство США

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Господарство США США - високорозвинута індустріальна країна. Для її господарства характер­ний комплексний розвиток усіх сучасних виробництв, їх величезні розміри, новітні техніка, технологія і організація праці, високий освітній рівень населен­ня. Майже 2/3 зайнятих працюють у нематеріальній сфері (послуги, торгівля і хар­чування, фінанси, управління), 0,6 % - у добувній, 19 % - в обробній промисло­вості, 6 % - у будівництві, б % - на транспорті, у зв'язку і в комунальному госпо­дарстві, 2,7 % - у сільському господарстві, лісорозробках і рибальстві.

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Господарство США


США - високорозвинута індустріальна країна. Для її господарства характер­ний комплексний розвиток усіх сучасних виробництв, їх величезні розміри, новітні техніка, технологія і організація праці, високий освітній рівень населен­ня. Майже 2/3 зайнятих працюють у нематеріальній сфері (послуги, торгівля і хар­чування, фінанси, управління), 0,6 % - у добувній, 19 % - в обробній промисло­вості, 6 % - у будівництві, б % - на транспорті, у зв'язку і в комунальному госпо­дарстві, 2,7 % - у сільському господарстві, лісорозробках і рибальстві. Такий роз­поділ трудових ресурсів є прогресивним і відповідає сучасним вимогам.

Ринкова економіка США поєднує державну, велику корпоративну і дрібну при­ватну власність. Державна власність включає інфраструктурні об'єкти (транспортні, комунікаційні, енергетичні, екологічні, освітні, наукові), військове майно, їй нале­жить 300 млн гектарів земель (майже 1/3 площі країни). Вирішальну роль у матері­альному виробництві відіграють великі корпорації'. Найбільшими з них є "Дженерал Моторз», "Форд Мотор", «ІБМ», «Дженерал Електрик», «Філіпп Моріс», «Екон», «Мобіл», «Боїнг» та ін. Дрібна приватна власність особливо поширена в торгівлі, громадському харчуванні і обслуговуванні. Виникнення і розміщення дрібних під­приємств здебільшого стихійні. Великі і корпоративні підприємства розміщуються на науковій основі. Засобами державного впливу на всю економіку є оподаткування, дозвіл або заборона, субсидії, закупки продукції, регулювання цін і умов діяльності. Важливим для країни галузям надається пряма державна допомога. У 80-ті роки та­ку допомогу одержали автомобільні корпорації, що опинилися в скрутному стано­вищі внаслідок японської конкуренції. Важливою частиною господарства стали наукові дослідження, їх здійснюють урядові установи, лабораторії корпорацій та уні­верситети. Характерною рисою США є наявність величезного військово-промислово­го комплексу. Військові замовлення уряду мають істотне значення для цілих галу­зей та територій.

Внутрішній ринок завжди був головним для господарства США. Він найбільш місткий у світі як для споживчих товарів, так і для продукції виробничого призна­чення. Водночас США широко користуються всіма вигодами міжнародного поділу праці, і їх частка у світових економічних відносинах є найбільшою. Країна експор­тує виробниче обладнання і машини, літаки і аерокосмічну техніку, зброю, вугілля, пшеницю, кормове зерно, сою, бавовну, тютюн. Як експортер наукоємних товарів, патентів та інформації США - поза конкуренцією. Держава імпортує нафту і нафто­продукти, автомобілі, побутові техніку і вироби, газетний папір, продукти тропічно­го землеробства. Широкий імпорт трудомістких виробів, особливо споживчого при­значення, виправданий високою вартістю американської робочої сили. Так. амери­канські заводи випускають 11-12 млн автомобілів на рік. Ще 5-6 млн автомобілів країна імпортує. Головними торговельними партнерами США є індустріально розви­нуті країни Європи, Канада і Японія. Регіонами прямих приватних інвестицій є Ка­нада і Латинська Америка.

Добувна промисловість. Головними кам'яновугільними басейнами країни є Аппалачський і Центральний. Нафту і природний газ добувають у таких районах:

1) Галф - узбережжя і шельф Мексиканської затоки в штатах Техас і Луїзіана:

2) Мідконтинент - внутрішня частина штатів Техас і Оклахома; 3) Каліфорнія та ї'ї шельф; 4) північне узбережжя Аляски.

Потоки нафти і природного газу спрямовані в Приозер'я і на атлантичне узбе­режжя Півночі. Транспортування газу здійснюється трубопроводами, нафти і наф-топродуктів ~ трубопроводами та морем. Танкери везуть їх з Аляски до Сієтла і .І Галфа навколо Флориди в район Філадельфії та Нью-Йорка. Головний залізоруд­ний басейн знаходиться біля озера Верхнього. Уран і руди кольорових металів до­бувають у Кордильєрах, фосфорити - у Флориді, калійні солі - в штаті Нью-Мексико. США посідають перше місце в світі за вартістю мінеральної сировини, яку добувають самі, і водночас - перше місце як її імпортер. Це пояснюється як вели­чезними потребами, так і бажанням і можливістю одержати дешеву продукцію. І інших країн і заощадити свої ресурси. Так, видобуток нафти в США дорівнює 400 млн тонн у рік, а імпорт нафти і нафтопродуктів - понад 200 млн тонн. Toб то імпортують 1/3 того, що споживають.

Енергетика є однією з найбільш динамічних галузей господарства США. В стру ктурі енергоспоживання є всі види промислових джерел: нафта (її частка 41 %). природний газ (24 %), вугілля (24 %), атомна, гідро- і геотермальна енергія (11 ) Загальна енергозабезпеченість виробництва і побуту дуже висока. Вугілля використовують передусім як паливо для теплових електростанцій, природний газ --в комунальному господарстві, нафту - як моторне паливо. Країна виробляє понад 2 600 млрд кВт • годин електроенергії. Вирішальною є частка теплових електро­станцій. Найбільші гідростанції побудовані на річці Колумбія, багато невеликих -у Каліфорнії і на річці Теннесі в Аппалачах. Геотермальна станція потужністю 1 млн кіловат діє в Долині Гейзерів у Каліфорнії. Працюють 110 атомних реакторів загальною потужністю 104 млн кіловат. Найбільше їх навколо Чикаго, Детройта і Нью-Йорка.

Обробна промисловість - основа матеріального виробництва США. Представ­лена всіма сучасними галузями. У країні виготовляють найрізноманітніші засоби ви­робництва і споживчі товари. На першому місці за вартістю продукції (майже 2/5) стоїть машинобудування.

Значну роль відіграють також харчова, хімічна, поліграфічна, паперова, металургійна, швейна промисловість та виготовлення ви­робів із пластмаси. Важливим у структурі обробної промисловості є зрушення від важкої індустрії в напрямі електроніки і засобів автоматизації. Якщо в 70-х роках виплавляли майже 140 млн тонн сталі, то тепер - близько 100. На передньому плані за кількістю зайнятих виявилися авіакосмічна промисловість, виробництво елек­тронних компонентів, конторського обладнання (оргтехніки) і комп'ютерів, а також засобів зв'язку.

У територіальному плані головні зміни пов'язані з переміщенням підприємств у передмістя та в цілому на Південь і Захід. Колись промислові підприємства розмішувались у внутрішніх зонах міста. У процесі субурбанізацїї вони переміщу­ються в передмістя. Якщо в 1950 р. на Північ припадало 72 % промислової про­дукції, на Південь - 20 % і на Захід - 8 %, то нині - відповідно 50 %, 33 % і 17 %. На Півночі обробна промисловість, як і раніше, зосереджена в так званому промисловому поясі. Орієнтовні його межі: Бостон - Балтимор - Онт-Луїс - Мілуокі. Незважаючи на зростання ролі інших районів, промисловий пояс і тепер зали­шається головною індустріальною частиною СІЛА. На Півдні обробна промис­ловість більш роззосереджена, але й тут є дві компактні індустріальні зони; Аппалачський Підмонт і узбережжя Галфа. На Заході головні райони обробної проми­словості сформувалися в Каліфорнії та на Північному Заході. Найбільшими про­мисловими центрами є Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, а також Бостон, Філа­дельфія, Клівленд, Детройт, Сент-Луїс, Даллас - Форт-Уерт і Х'юстон.

На розміщення традиційних галузей обробної промисловості насамперед впли­вали сировинно-транспортний чинник, наявність дешевої робочої сили і ринків збу­ту. Нові наукоємні галузі орієнтуються в своєму розміщенні на наукові установи, на­явність кадрів вищої кваліфікації і екологічно чисте природне середовище. Вони найбільше концентруються на Атлантичному узбережжі і Півночі Каліфорнії. Але

й поза цими двома ареалами є багато окремих міст, де новітні виробництва такої дістали значний розвиток.

Сільське господарство США виробляє продукцію для власних потреб і на порт. Цьому сприяє природне середовище й ефективне господарювання. Якщо в Індії один селянин обробляє 1 гектар землі, то один фермер США - 50-60 гектарів. Американські ферми високомеханізовані, мають прекрасну енергетичну, інфраструктурі ну і наукову забезпеченість. Для підтримки фермерів уряд вже протягом кількох десятиліть щорічно надає їм багатомільярдні субсидії, Проте і в цих умовах традиційні сімейні ферми з наділами по 64 гектари землі не витримують конкуренції і розоряються. їх стає дедалі менше. В 1950 р. налічувалось 5,6 млн ферм, нині - 2,1. Більша частина товарної продукції давно вже надходить від великих господарств, які використовують найману робочу силу. Безпосередньо у сільськогосподарському виробництві працює понад 3 млн чоловік, їх доповнюють майже два десятки мільйонів тих, хто обслуговує сільське господарство, переробляє і реалізує його продукцію.

Сільське господарство США є багатогалузевим. Важливу роль відіграють і землеробство, і тваринництво. Орні землі становлять 180 млн гектарів (це більше, ніж в усій Латинській Америці), природних пасовищ - майже 220 млн гектарів. Понад 18 млн гектарів земель у посушливій західній частині країни штучно зрошується.

У землеробстві головними є кормові культури: кукурудза, сорго, ячмінь, сіянії трави. Так званий кукурудзяний пояс знаходиться на Центральних рівнинах. Тут щороку вирощують 200-230 млн тонн кукурудзи, або 2/5 її світового збору. Пше­ниці як продовольчого зерна одержують 60-80 млн тонн, її посіви зосереджені в преріях, у так званому пшеничному поясі, який простягнувся від Канади до Техасу.: «кукурудзяний", і «пшеничний» пояси належать до найбільш відомих зернових районів світу, їх освоєння є легендарною сторінкою американської історії. Природні] умови мало впливають на валові збори зерна і посівні площі. Проте розміри їх коливаються з року в рік у зв'язку з кон'юнктурою на внутрішньому і особливо світовому ринках. З олійних культур поширені соя, арахіс і, останнім часом, соняшник. До Другої світової війни США були головним імпортером олії, тепер завдяки сої ве­ни стали її головним експортером. У північних штатах вирощують цукрові буряки,, в дельті Міссісіпі, у Флориді та Гаванських островах - цукрову тростину. Збір кар­топлі порівняно незначний, оскільки, як і хліба, її споживають у країні мало. Збір та різноманіття овочів і фруктів у країні чи не найбільші у світі, їх споживають ба­гато, протягом усього року у свіжому вигляді. Значна їх частина іде на переробку особливо на виготовлення соків. Колись овочі й фрукти вирощували на кожній фермі, тепер тільки в спеціалізованих районах. Це узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида та Каліфорнія. Овочі й фрукти для власного споживання, як і інші продовольчі товари, фермери купують у магазинах.

З технічних культур традиційними стали тютюн і бавовник. Тютюн вирощують на Приатлантичній низовині і по другий бік від Анпалачських гір, особливо в шта­тах Північна Кароліна і Кентуккі. Переважає світлий і слабкий тютюн, який при­значається для виготовлення сигарет. Бавовник колись вирощували на рабовлас­ницьких плантаціях Півдня. Південь і «бавовниковий пояс» були синонімами. Тепер «бавовниковий пояс» як суцільна смута перестав існувати і перетворився на рад розрізнених ареалів. Це алювіальна долина Міссісіпі і оазиси зрошуваних земель від Техасу до Каліфорнії.

Тваринництво має чудову кормову базу. Це кормове зерно, сіяні і природні пасо­вища. Переважає м'ясний напрям. М'ясо є важливим елементом харчування амери­канців. Його значне виробництво орієнтовано на задоволення внутрішніх потреб, М'ясо не експортується, його трохи навіть завозять з інших країн. Поголів'я вели­кої рогатої худоби становить близько 100 млн голів, свиней - 55. Бройлерів щорічне вирощують до 5,5 млрд штук. Найбільше великої рогатої худоби зосереджується не фермах і ранчо Великих рівнин, що простягайсь у меридіональному напрямі від Ка­нади до Мексики. Свинарство -характерне для " кукурудзяного пояса", вирощуван­ня бройлерів - для штатів Півдня. Частка молочного стада порівняно невелика. Най­більше молока і молочних продуктів виробляють у Приозер'ї і на Північному Сході. Заготівля лісу в США зосереджена в Кордильєрах Північного Заходу і на Південному Сході. Найбільше промислове значення мають дугласова ялиця, жовта південна сосна і дуб. Лісові багатства не тільки широко використовуються, а й ак­тивно поновлюються, особливо в умовах вологого і теплого клімату Південного Схо­ду, США - одна з найбільших риболовних країн світу. Промисел ведеться в морях Атлантичного і Тихого океанів.

Транспорт. CШA мають розвинуту транспортну систему. Саме завдя­ки їй ця велика країна добре освоєна. Вантажі перевозять залізницями, автомобіля ми, внутрішнім водним і трубопроводним транспортом. Залізниці побудовані ще І минулому столітті, їх довжина навіть зменшується. Будівництво автошляхів продов­жується й нині. Практично немає населених місць, у тому числі й ферм, до яких ш були б прокладеш дороги з твердим покриттям. Найбільш ефектний вигляд має система швидкісних між штатних автострад - хайвеїв. Загальна довжина їх становить майже 70 тис. кілометрів, і вони сполучають між собою всі міста з населенням по над 50 тис. чоловік. Це багатосмугові магістралі з розділеним рухом і перехрещенням на різних рівнях. Залізниці й автомобільні дороги утворюють кілька широтних і меридіональних напрямів, які дістали назву «транспортних коридорів», їх вузловими центрами на узбережжях стали великі міста, а в середині країни - Чикаго Сент-Луїс і Атланта.

Man . . Географія транспорту США

До внутрішніх водних шляхів належать озера, річки і канали. З'єднані між со­бою канапами річка Міссісіпі, Великі озера і річка Св. Лаврентія утворили найдов­ший у світі внутрішній водний шлях від Мексиканської затоки до Північної Атлантики. Поглиблення каналів на річці Св. Лаврентія на території Канади дало можливість океанським суднам підніматись аж до Чикаго і Дулута. Великим озерам офіційно надано статус четвертого морського узбережжя США. Берегові ка­нали, які з'єднують гирла річок і лагуни, оперізують Атлантичне та Мексиканське узбережжя. Ними річкові судна пересуваються вздовж берега, не виходячи у відкрите море. Розгалужена мережа трубопроводів з'єднує місця видобутку та спо­живання нафти й газу. Густота транспортної мережі є найбільшою в східній частині країни І в Каліфорнії, тобто вона пропорційна розміщенню населення і його госпо­дарської діяльності, США мають значний торговий флот. Багато кораблів ходять та­кож під «дешевими прапорами». Найважливіші системи морських портів сформу­валися навколо Нью-Йорка, Нового Орлеана, Х'юстона і Лос-Анджелеса. В мор­ських комунікаціях істотну роль відіграє Панамський канал, через який здійс­нюється морський зв'язок між східним і західним узбережжями країни.

У перевезенні пасажирів переважає власний автомобіль. Насиченість країни автомашинами є найвищою в світі - 500 одиниць легкових і 200 одиниць вантаж­них на 1000 жителів. Усього на ходу в країні майже 180 млн автомашин, у тому числі - 125 млн легкових. Власна автомашина стала традицією і елементом престижа ще в 20-ті роки XX ст. Вона має величезний вплив на життя країни, стала передумовою субурбанізації і встановлення міського способу життя в позаметрополітенській Америці. Автомобілебудування вже багато десятиліть посідає перше місце в обробній промисловості. У ньому зайнято 750 тис. робітників. Крім того, понад 5 млн чоловік працюють в системі автосервісу. Автомобільний транспорт щороку споживає 400-500 млн тонн бензину і е головним забруднювачем атмо­сфери в містах, У перевезеннях пасажирів важливе місце посідає повітряний транспорт. За насиченістю аеропортами, розмірами парку магістральних літаків і кількістю перевезених пасажирів США не мають рівних у світі. Аеропорти Чика­го, Далласа - Форт-Уерта, Атланти і Лос-Анджелеса вважаються чотирма най­більш завантаженими в світі.

Розміщення більшості галузей невиробничої сфери в США збігається з роз­міщенням населення. Це роздрібна торгівля та громадське харчування, освіта, ме­дицина, автосервіс і персональні послуги.

«Верхні поверхи» фінансових, ділових і професійних послуг сконцентровані територіально, Вони тяжіють до великих міст, значення і статус яких визначаються тепер не стільки матеріальним виробництвом, скільки розмірами невиробничої сфе­ри. Саме у великих містах розміщені штаб-квартири корпорацій, банки, страхові, торгові, транспортні і туристські компанії. Тут же розміщені головні видавництва, редакції газет і журналів, рекламні агентства, радіо- і телевізійні студії, культурні і спортивні заклади. Центральні ділові райони великих міст стали своєрідною вітри­ною США. Вони займають значні площі, мають модерну архітектуру, привабливий вигляд і зелене оздоблення. Тут багато готелів і так званих місць інтересу: фешене­бельних магазинів і салонів, театрів, концертних залів, музеїв тощо.

Національні парки переважно знаходяться в Гірських і Тихоокеанських штатах. Серед курортних місцевостей найпопулярніші Флорида й Гаваї. Культурна спадщина США, порівняно з країна­ми Азії і Європи, - молода. Ставлення до неї дбайливе. Визначною пам'яткою історії США є будинок «Індепенденс-Холл» у Філадельфії, де в 1776 році бу­ла проголошена незалежність країни.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Другие видео на эту тему