Таблиця 4. - Основні етапи формування стратегії конкурентоспроможності
| Етап 1 | 1 Виявлення сфери бізнесу для використання капіталу підприємства. 1 Визначення основної стратегічної мети, місії діяльності підприємства |
| Етап 1 | 1 Оцінювання впливу факторів макро- та мікросередовища на діяльність підприємства. 1 Оцінювання сучасного економічного, технічного та технологічного стану підприємства. 3 Аналіз стратегічних альтернатив |
| Етап 3 | 1 Формулювання стратегії досягнення поставленої мети. 1 Визначення тактичних завдань та пріоритетів у процесі здійснення перетворень |
6. Стратегічні групи конкурентів
Стратегічна група конкурентів – це певна кількість підприємств, які посідають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурентних переваг і однаковими методами.
Підприємства опиняються в одній і тій самій стратегічній групі, якщо вони відповідають принаймні одній із зазначених вимог:
• близька структура асортименту продукції; «використання однієї системи розподілу; «однакові тип і ступінь вертикальної інтеграції;
• пропонування покупцям аналогічних послуг і технічної допомоги в експлуатації;
• спрямованість на одних і тих самих замовників; «задоволення попиту покупців, що потребують однакових
особливостей у виробах»;
• використання одних і тих самих прийомів реклами у засобах масової інформації;
• застосування ідентичних технологічних підходів до виготовлення та обслуговування продуктів (або надання послуг);
• робота в одному інтервалі параметрів «ціна —якість»;
• наявність ідентичних стратегічних орієнтирів та механізмів їх досягнення;
• однакова поведінка на ринку.
Чим ближчими є параметри у підприємств-конкурентів, частіше трапляються ті самі конкурентні переваги, тим ретельніше слід вивчати їх діяльність, оскільки саме вони є основними конкурентами, що входять до однієї стратегічної групи.
Різні галузі можуть мати різну кількість стратегічних груп. Важливо чітко визначити необхідні параметри для характеристики стратегічних груп галузі, які б відбивали специфічні характеристики підприємств певної галузі загалом і відмінності однієї стратегічної групи від іншої в межах галузі. Такими характеристиками можуть бути фактори конкурентоспроможності, згідно з якими треба аналізувати галузі та формувати стратегічні групи.
Аналіз стратегічних груп виконується за допомогою так званих «карт стратегічних груп галузі» в такій послідовності:
1 Обирають найсуттєвіші характеристики продуктів або підприємств галузі (згідно з метою аналізу). Виокремлюють два з них.
1. Складають матрицю-карту з цими двома характеристиками. Важливо, щоб вони не корелювали одна з одною.
3. Розраховують обрані характеристики за продуктом або підприємством, після чого продукти або підприємства розміщують на «карті».
4. Об'єкти, що опинились близько один до одного, об'єднують в одну стратегічну групу.
5. Навколо кожної стратегічної групи рисують коло.
Доцільно, щоб загальний обсяг продажу підприємств стратегічної групи в галузі був пропорційний радіусу кола.
Формуючи «стратегічні групи» конкуруючих фірм, можна застосувати підхід «від потреб». Тоді підприємства можуть сформувати такі групи:
• орієнтовані на задоволення всього комплексу потреб і вимог, що їх висуває споживач до товару або послуги;
• спеціалізовані щодо задоволення специфічних потреб окремого сегмента («нішева» спрямованість);
• нових конкурентів, що запланували вихід на ринок зі своєю аналогічною продукцією;
• «можливих конкурентів, що нині обслуговують інші ринки аналогічною продукцією, але поки що не планують освоювати ринок, який досліджується;
• виробники товарів-замінників, що мають змогу витіснити основні продукти з ринку.