регистрация / вход

Державний контроль монопольної діяльності підприємств

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Державний контроль монопольної діяльності підприємств на товарному ринку Монопольна діяльність підприємців виникає за умов моно­польного становища на ринку одного підприємця або групи підприємців у виробництві та реалізації товарів. Дії органів влади і управління спрямовані на недопущення та істотне обмеження цієї діяльності.

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Державний контроль монопольної діяльності підприємств

на товарному ринку

Монопольна діяльність підприємців виникає за умов моно­польного становища на ринку одного підприємця або групи підприємців у виробництві та реалізації товарів. Дії органів влади і управління спрямовані на недопущення та істотне обмеження цієї діяльності. Монопольне — це домінуюче ста­новище підприємця, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкурен­цію на ринку певного товару. Монопольним є становище підприємця, частка якого на ринку певного товару переви­щує 35 %. Рішенням Антимонопольного комітету України може визнаватися монопольним становище підприємця, частка якого на ринку певного товару становить менш як 35%.

Монопольна діяльність здійснюється підприємцями через монопольну ціну, яку встановлює підприємець, що займає монопольне становище на ринку. Це призводить до обме­


ження конкуренції і порушення прав споживача. Регулюєть­ся ця діяльність Законом України "Про обмеження монопо­лізму та недопущення недобросовісної конкуренції у під­приємницькій діяльності".

Монопольне становище підприємців на ринку для всіх видів товарів народного споживання, а також для всіх видів робіт і послуг, обігу капіталів (фінансів, цінних паперів) визначається Антимонопольним комітетом України і його територіальними управліннями в межах адміністративної області або автономії (район, населений пункт).

Зловживаннями монопольним становищем вважають:

нав'язування таких умов договору, які ставлять контраген­тів у неоднакове становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування то­вару, не потрібного контрагенту;

обмеження або припинення виробництва, а також вилучен­ня з обороту товарів із метою створення або підтримання дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;

часткову або повну відмову від реалізації або закупівлі товару, якщо немає альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримання дефіциту на рин­ку чи встановлення монопольних цін;

інші дії з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців;

встановлення дискримінаційних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачів.

До зловживань монопольним становищем відносять та­кож неправомірні угоди між підприємцями та недобросовіс­ну конкуренцію.

Неправомірними між підприємцями визнають угоди або погоджені дії, спрямовані на:

встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;

застосування демпінгових (знижених) цін на товарному ринку;

розподіл ринків за територіальним принципом, асорти­ментом товарів, обсягом реалізації чи закупівель їх або за колом споживачів та іншими ознаками з метою монополі­зації їх;

усунення із ринку або обмеження доступу на нього про­давців, покупців, інших підприємців.

До недобросовісної конкуренції відносять:

неправомірне використання товарного знака, фірмового найменування або маркування товару, а також копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, імітацію, копію­вання, пряме відтворення товару іншого підприємця, само­вільне використання його імені. До недобросовісної конку­ренції не відносять френчайз — право працювати від імені (під вивіскою ) великого підприємства, яке добре себе заре­комендувало. Наприклад, ресторан "Макдональдс" має у ба­гатьох країнах світу високу репутацію. Скрізь однаковий вибір страв і напоїв, однакова технологія виробництва, обслу­говування. Проте лише 20 % підприємств належить компанії "Макдональдс", решта — іншим власникам, які купили право працювати під її вивіскою. Підключення до відомої компанії дає стійкий доход. Компанія постійно досліджує, наскільки додержують френчайзні підприємства встановлених стандар­тів. За недодержання вимог застосовують санкції, аж до поз­бавлення права працювати від імені компанії;

навмисне поширення неправдивих або неточних відомос­тей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майно­вим інтересам іншого підприємця;

використання, розголошення комерційної таємниці, а та­кож конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця.

До зловживання монопольним становищем може призвес­ти дискримінація підприємців органами влади і управління, а

саме:

заборона створення нових підприємств або інших органі­заційних форм підприємництва у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на окремі види діяльності, виробництво певних видів товарів з метою обмеження кон­куренції;

примушення підприємців до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу спо­живачів;

прийняття рішень про централізований розподіл товарів;

заборона реалізації товарів із одного регіону в інший;

надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших під­приємців, що призводить до монополізації ринку певного

товару;


обмеження прав підприємців щодо здобуття та реалізації товарів;

заборона чи введення обмежень відносно окремих під­приємців або груп їх.

Дискримінацією підприємців є також укладення між орга­нами влади і управління угод, створення структур держав­ного управління або надання міністерствам, державним комітетам, іншим структурам державного управління повно­важень для впровадження дій, що породжують недобросо­вісний монополізм.

Державна політика у сфері обмеження монополізму у підприємницькій діяльності, заходи щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки підприємців, які сприя­ють розвитку конкуренції, здійснюються уповноваженими на це органами влади і управління.

Демонополізація економіки України забезпечується спе­ціальною програмою, що є складовою частиною Єдиної комп­лексної програми розвитку України, яку затверджує Верховна Рада України.

Державний контроль за додержанням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців від зловживан­ня монопольним становищем та недобросовісної конкуренції здійснюються Антимонопольним комітетом України, ство­реним Верховною Радою України, якій він підпорядкова­ний і підзвітний. У складі його є територіальні управління, які здійснюють контроль за додержанням антимонопольно­го законодавства у певному регіоні. Державним уповнова­женим може бути громадянин України, який досяг ЗО років, має вищу юридичну чи економічну освіту, стаж роботи за фахом не менш як 5 років протягом останніх 10 років. Дер­жавних уповноважених призначають на строк 7 років не більш як на два строки підряд. Замість вибулого державно­го уповноваженого призначають лише на строк, що не за­кінчився у вибулого. Достроково звільнити з посади дер­жавного уповноваженого може Верховна Рада України за порушення законодавства або зловживання своїм службо­вим становищем.

Антимонопольний комітет України має право:

давати підприємцям обов'язкові для виконання розпо­рядження про припинення порушень антимонопольного законодавства і неправомірних угод між підприємцями, а ор­ганам управління — про скасування або заміну прийнятих ними неправомірних актів про припинення порушень і укла­дених ними угод, що суперечать антимонопольному законо­давству;

здійснювати контроль за додержанням антимонопольних вимог при створенні, реорганізації або ліквідації монополь­них утворень, а також при придбанні часток (акцій, паїв), що можуть призвести до монопольного становище підприєм­ця на ринку;

вносити у відповідні органи влади і управління пропо­зиції щодо скасування ліцензій, припинення зовнішньо­економічних операцій підприємців у разі порушення ними антимонопольного законодавства;

давати розпорядження про накладання штрафів у разі порушення законодавства;

звертатися до суду чи арбітражу з позовами до підприєм­ців у зв'язку з порушенням ними антимонопольного законо­давства.

Рішення Антимонопольного комітету України і його територіальних управлінь є обов'язковими для виконання. Працівникам комітету надано право безпосереднього досту­пу до інформації органів влади і управління, а також під­приємців з питань додержання антимонопольного законо­давства. Підприємці, органи влади і управління зобов'язані на вимогу державних уповноважених Антимонопольного комітету України подавати документи, письмові та усні пояс­нення, іншу інформацію.

Комітет здійснює попередній контроль за створенням, реорганізацією і ліквідацією (приєднанням) підприємств, асоціацій, концернів, міжгалузевих, регіональних та інших об'єднань, відповідністю їхньої діяльності антимонопольному законодавству. Підприємець може придбати контрольний пакет акцій (більшість голосів) акціонерного товариства, яке займає монопольне становище, з обов'язковим повідомлен­ням у місячний строк Антимонопольному комітету про це. Така ситуація може бути, коли підприємець має пай у іншому господарському товаристві, що має монопольне становище. Коли підприємці зловживають монопольним становищем на ринку, то комітет може винести рішення про примусовий поділ монопольних утворень.


Примусовий поділ не застосовується у таких випадках:

в разі неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів або одиниць;

за умови наявності тісного технологічного зв'язку під­приємств, структурних підрозділів або одиниць, якщо част­ка внутрішнього обороту у загальному обсязі валової про­дукції підприємства становить менш як ЗО %. Розпоряджен­ня про примусовий поділ підприємства підлягає виконанню у встановлений строк, але не пізніше від шести місяців.

У складі Антимонопольного комітету України є науко­во-консультативна рада, на яку покладено розробку напря­мів діяльності, організації, методології і методики контролю за додержанням антимонопольного законодавства, підготов­ку пропозицій щодо його застосування та удосконалення.

Відповідальність за порушення антимонопольного зако­нодавства підприємці несуть сплатою штрафів, вилученням незаконно одержаного прибутку, відшкодуванням збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем та не­добросовісною конкуренцією.

Штрафи на підприємців накладаються Антимонопольним комітетом України за ухилення від виконання або несвоє­часне виконання його розпоряджень про припинення пору­шень антимонопольного законодавства.

Законом України про обмеження монополізму та недо­пущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності передбачено також накладення Антимонопольним комітетом України стягнень на посадових осіб.

Посадові особи органів влади і управління, а також керів­ники підприємств несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за неподання, несвоєчасне подання інформації Антимонопольному комітету України і його територіальним управлінням або подання явно недостовірної інформації.

Прибуток, незаконно одержаний суб'єктами підприєм­ницької діяльності від порушень законодавства про антимо-нопольну діяльність, стягується судом чи арбітражем до дер­жавного бюджету.

Збитки, заподіяні зловживанням монопольним станови­щем та недоброякісною конкуренцією, підлягають відшко­дуванню за позовами заінтересованих осіб у передбаченому законодавством порядку.

Отже, державний контроль за монопольною діяльністю під­приємців є важливою формою економічного контролю, спря­мованого на добросовісне партнерство у розвитку ринкових економічних відносин

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Маркетинг"