Антимонопольний комітет веде облік підприємств-монополістів і контролює їхню діяльність, зокрема рівень цін на товари.
Створено нормативно-правову базу і для здійснення маркетингової діяльності у всіх чотирьох основних напрямах, що їх охоплює комплекс маркетингу.
Так, для правового забезпечення розроблення, виробництва і збуту високоякісних товарів прийнято Декрет Кабінету Міністрів України „Про стандартизацію і сертифікацію" (1993 p.).
Згідно з цим Декретом в Україні створено Державну систему сертифікації продукції УкрСЕПРО і затверджено перелік товарів, які повинні проходити обов’язкову сертифікацію. У разі порушення цього положення застосовуються штрафні санкції у розмірі 25% вартості реалізованих товарів.
Для захисту прав виробників марочних товарів щодо неприпустимості їх підробки прийнято Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (1994 p.).
З прийняттям цього закону Україна офіційно приєдналася до Паризької конвенції — міжнародної організації із сторічним стажем, яка охороняє права промислової власності підприємств, закріплені товарними знаками. Це дає можливість і боротися з виробниками всіляких підробок під продукцію всесвітньо відомих фірм, яких багато потрапляє на вітчизняний ринок.
Водночас і українські виробники марочних товарів мають юридичний захист на зовнішніх ринках.
Законодавчі акти, що регламентують підприємницьку діяльність, безпосередньо торкнулися і другої складової комплексу маркетингу — ціноутворення. На більшість видів продукції ціни вивільнені. Але на товари монопольних виробників їх контролює держава.
Не залишились поза увагою і ціни на експортну продукцію. Прагнучи вийти на зовнішні насичені ринки, українські підприємці часом встановлювали занижені ціни, що трактується світовим співтовариством як різновид недобросовісної конкуренції. Проти порушників антидемпінгового законодавства в багатьох країнах вживають доволі серйозні санкції. Окрім високого штрафу, на товар накладають антидемпінгове мито, унаслідок чого він стає неконкурентоспроможним.
На врегулювання цієї проблеми спрямований Указ Президента України „Про індикативні зміни цін на товари при здійсненні суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності України експортно-імпортних операцій" (1994 p.).
У ринкових умовах необхідно повністю перебудувати систему матеріально-технічного забезпечення і збуту. За часів адміністративно-командної економіки постачальницька система була побудована за вертикальним принципом, коли всі матеріальні ресурси розподілялись ланцюгом „уряд — міністерство — главк — територіальні управління", її перебудову було здійснено за Указом Президента України „Про реформування системи матеріально-технічного забезпечення народного господарства" (1994р.).
Нові системи матеріального забезпечення і збуту формуються в Україні переважно за горизонтальним принципом і виконують інформаційно-комерційні функції.
Підприємства, організації, оптові бази об’єднуються в інформаційно-комерційні мережі, учасники яких користуються безоплатним обміном інформацією між регіональними центрами, спеціальними банками даних.
Ще одним важливим елементом комплексу маркетингу є маркетингові комунікації, передусім реклама. В Україні швидко розвивається ринок рекламних послуг, організовуються численні рекламні агентства.
Але якість значної частини вітчизняної рекламної продукції низька, що зумовлене і браком кваліфікованих фахівців, і слабкою матеріальною базою рекламних агентств, і браком коштів у рекламодавців.
Велике значення для регламентації рекламної діяльності має Закон України „Про рекламу” (1996 p.). Він регламентує різні аспекти рекламної діяльності, зокрема забороняє популяризувати алкогольні напої та тютюнові вироби в засобах масової інформації; не дозволяє переривати рекламою демонстрування кіно- та телефільмів, забороняє рекламу зброї, суттєво обмежує рекламу, спрямовану на неповнолітніх тощо.
Державне регулювання маркетингової діяльності має ще один важливий напрям — захист прав споживачів.
Закон України „Про захист прав споживача”, введений у дію 1991р., в який пізніше було внесено зміни й доповнення, передбачає різні штрафні санкції до його порушників, зокрема:
- за реалізацію імпортних товарів, які не відповідають нормам
України щодо безпеки для життя, здоров’я і майна споживачів та
збереження довкілля — 50% вартості реалізованих товарів;
- за відмову в наданні необхідної, доступної і достовірної інформації
про товари — 30% вартості товарів;
- за ухилення від перевірки якості товарів — 100% вартості товарів.
Згідно із законом, провідним державним органом із цих питань виступає Комітет України у справах захисту прав споживачів та його структури на місцях. Хоча ці органи і провадять значну роботу, проте вони не справляються з масою порушень прав споживачів, і на товарних ринках України панує правовий нігілізм.
Така ситуація спричинила виникнення громадських форм консюме-ризму. Створено Українську асоціацію споживачів — недержавну організацію, яка об’єднує регіональні товариства і спілки захисту прав та інтересів споживачів.
Не обминуло законодавство і ринок туризму. Україна є привабливою зоною для відпочинку на європейському ринку. Законодавство України постановило наступні закони:
- «Про захист прав споживачів»
- «Про туризм:
- «Про підприємництво»
- «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»
- «Про страхування»
У свою чергу Державна туристична адміністраціяУкраїни видала наказ від 16.03.2004 Про правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг.
Отже, в Україні вже багато зроблено для створення цивілізованого ринку — “ринку споживача”, “ринку туриста”.
РОЗДІЛ 3. CПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА КОНТРОЛЮ МАРКЕТИНГУ У ГОТЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ.
3.1. Готельний бізнес України: тенденції та перспективи.
Готельний бізнес, один з найперспективніших напрямів бізнесу, що успішно розвиваються, в Україні. Особливістю цього бізнесу є орієнтація на Європейські сервісні стандарти і стрімкий перехід до них. І як всякий бізнес — готельний бізнес прагне до збільшення доходу і шукає інструменти і ефективні шляхи до досягнення бажаного фінансового результату. За даними «Майгер Консалтінг» від 01.02.07 в минулому році популярність України для туристів зросла: за даними офіційної статистики, приріст туристів до України в першій половині 2006 р., в порівнянні з аналогічним періодом 2004 р., склав 16%. Кількість іноземних туристів за позначений період 2005 р. склала 6,6 млн. - стільки ж, скільки за важ 2000 р.
За даними Держкомстату в Україні 1218 готельних підприємств, а загальна кількість готелів, санаторіїв, пансіонатів і т.д. — більше 3200. За станом на січень 2007 р. сертифікацію пройшли 930 готелів. Сьогодні в країні надають свої послуги 30 однозіркових, 43 двозіркових, 66 тризіркових, 22 четирехзвездочних і всього два п'ятизіркові готелі. Вищого звання були здобули "Прем'єр-Килим" в Києві і "Донбас-Килим" в Донецьку, які входять в асоціацію "Grеаt Но1е1s оf the World". Останній готель виник завдяки інвестиціям "Систем капітал менеджмент", який і надалі планує розширювати готельну мережу.
По Дніпропетровську пятизіркоих готелів 2: SunRay, Гранд Готель Україна, чотиризіркових 3: Катеринославський, Каспій, Академія, тризіркових 5: Асторія, Хутір, Дніпропетровськ, Схід, Надія. Також Бартоломео, Парк Готель.
В цілому в Україні кількість готельних місць на 1 тис. населення складає 2, в Києві - 6. Тоді як в Москві - 9, Парижі - 38, а в середньому по Європі 14-18.
Представники іноземного капіталу в цілому оцінюють український ринок готельного бізнесу як складний, але перспективний для інвесторів і більше уваги приділяють можливості реалізації проектів в регіонах країни. У регіонах земельні ділянки можна купити значно дешевше, ніж вони коштуватимуть з часом, простіше вирішуються питання приватизації землі і багато інших. При цьому найцікавіші в плані реалізації проектів крупні міста - Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса і Крим. У Україні туристична індустрія як самостійний сектор економіки знаходиться у стадії свого становлення. В цілому прогнози притоки інвестицій оптимістичні, але багато що залежатиме від політики держави на ринку. Враховуючи, що багато високорозвинутих країн, і серед них - Іспанія, Швейцарія, Австрія, Франція, Бельгія, побудували добробут значною мірою на основі туризму, для реалізації готельного потенціалу України повною мірою держава винна:
• забезпечити туристам комфортні і безпечні умови для приїзду до України;
• проводити ефективну політику розвитку масового туризму;
• зменшити готельний збір;
• прийняти заходи до поліпшення стану визначних пам'яток;
• внести зміни до законів про землекористування,
• внести зміни до правил видачі відповідних дозволів організаціям суміжних галузей, щоб привертати інвестиції у відкриття нових об'єктів масового туризму.
У своєму становленні готельний ринок України зіткнувся з рядом проблем. Однією з них є слабкість внутрішньої конкуренції, що пояснюється відсутністю вільних засобів і високими податковими ставками, із-за чого складно забезпечити економічну стабільність, максимізувати прибутки, підвищити конкурентоспроможність підприємств індустрії гостинності на ринку готельних послуг і відсутність могутніх міжнародних готельних мереж.
Показник низької конкурентоспроможності готельних послуг формується рівнем ціни і якістю послуг. Через високі податкові ставки (готельний збір) готелі вимушені встановлювати високі ціни. Ставки готельного збору для готелів різних категорій в Україні відрізняються. Ціни визначаються умовами конкуренції, станом і співвідношенням попиту і пропозиції. У Польщі після приватизації готелів і проведення ринкових реформ кількість готельних номерів збільшилася на 50% в результаті появи нових підприємств, особливо у складі мереж. Розширення останніх збільшує продуктивність завдяки поліпшенню структури галузі і зміцненню конкурентних позицій на ринку. Зваживши польський досвід, можна припустити, що продуктивність праці в українському секторі готельних послуг значно зросте, якщо змінити структуру галузі (повинні з'явитися готелі високої категорії у складі мереж і малі готелі сімейного типу). А то, що потоки іноземців, що ростуть, віддадуть перевазі відомі ним бренди місцевим готелям, теж не викликає сумніву. На сьогоднішній день український готельний ринок динамічно розвивається. Якщо раніше такі крупні світові мережі як "Хілтон", "Маріотт", "Шератон", "Редіссон", "Кемпінськи" або Ассоr не обертали на Україну ніякої уваги, вважаючи за краще вкладати гроші в будівництво готелів на території Туреччини і Єгипту, то тепер ситуація змінилася. "Хілтон" і RADISSON SAS HOTELS & RESORTS стали піонерами в цьому плані. На думку експертів, це підштовхне інші готельні мережі до активнішої роботи в Україні. Наступного року до нас, можливо, "увійде" французька готельна мережа Ассог, яка 5 років придивляється до ринку. Проведений аналіз свідчить про активізацію інвесторів в готельному сегменті комерційної нерухомості, а це в першу чергу стосується саме готельного ринку України. Таким змінам сприяє цілий ряд причин, серед яких можна виділити: