регистрация / вход

Управління виробничими запасами 2

Лекція. Управління виробничими запасами План. Управління виробничими запасами. Логістичний підхід до управління матеріальними потоками. Інформаційне обслуговування, цілі і завдання.

Лекція. Управління виробничими запасами

План.

1. Управління виробничими запасами.

2. Логістичний підхід до управління матеріальними потоками.

3. Інформаційне обслуговування, цілі і завдання.

4. Соціальна інфраструктура підприємства.

1. Управління виробничими запасами.

Своєчасне забезпечення в-ва матеріальними ресурсами, залежить від величини і комплектності виробничих запасів на складах підприємства.

Виробничі запаси – це засоби в-ва, які поступили на склади підприємства, але ще не вступивші в виробничий процес. Створення таких запасів дозволяє забезпечити відпуск матеріалів в цехи і на робочі місця у відповідності з вимогами технологічного процесу. Треба відмітити, що на створення запасів відвертається значна кількість матеріальних ресурсів.

Зменшення запасів скорочує розходи по їх утриманню, знижує витрати, прискорює обертання обігових коштів, що в кінцевому результаті підвищує прибуток і рентабельність в-ва. Тому дуже важливо оптимізувати величину запасів.

Управління виробничими запасами виконує слідуючі функції:

· Розробка норм запасів по всій номенклатурі матеріалів, які використовуються на підприємстві

· Правильне розміщення запасів на складах

· Організація діючого оперативного контролю за рівнем запасів і прийняття мір для підтримки їх стану

· Створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісного і якісного зберігання

Нормування виробничих запасів – це визначення їх мінімального розміру по видах матеріальних ресурсів для безперебійного забезпечення в-ва. При нормуванні виробничих запасів спочатку визначається норма виробничих запасів в днях, а потім в натуральному і грошовому виразі.

Норма запасу в днях встановлюється на основі слідуючих даних:

1. Знаходження матеріалів в дорозі (транспортний запас) визначається як різниця між часом проходу вантажу від поставщика до споживача і часом обороту платіжних документів Нтр

2. Приймання, розвантаження, складування і аналіз якості поступивших матеріалів – підготовчий запас. Визначається на основі розрахункового або фактичного часу за звітний період, скоректованого з врахуванням організаційно-технічних міроприємств по механізації вантажно-розвантажувальних робіт Нп

3. Технологічна підготовка матеріалів до в-ва – технологічний запас утворюється в тому випадку, якщо до початку в-ва потрібна попередня обробка матеріалу, визначається на основі нормативів часу для даних операцій Нт

4. Перебування матеріалів на складі – поточний запас, який задовільняє поточну потребу в-ва, забезпечує ритмічну роботу між поставщиками. Визначається множенням середньодобової норми потреби в матеріалах на плановий інтервал між двома поставками Нпот

5. Резерв на випадок перебоїв у забезпеченні і збільшенні випуску продукції (строковий або гарантійний запас). Характеризує відносну постійну величину і відновлюється після наступної норми матеріалів. Норматив страхового запасу визначається по інтервалу відставання поставок або фактичних даних про поступлення матеріалів Нс

Ндн = Нтр + Нп + Нт + Нпот + Нс

Норматив виробничих запасів в натуральному виразі по кожному виду матеріальних ресурсів визначається

Ннат = Ндн ∙ Мдн

Мдн – одноденний розхід в натуральному виразі

Норматив у вартісному виразі або норматив власних обігових коштів на сировину, матеріали визначається

Нст = Нд ∙ См = Ндн ∙ Мдн ∙ Ц

2. Логістичний підхід до управління матеріальними потоками.

Постачальна діяльність переплітається з іншими видими діяльності на підприємстві. Найбільше вона зв’язана з маркетиногом, плануванням і фінансами. Часом мета цих служб не співпадає з метою раціональної організації матеріального забезпечення.

У зв’язку з цим необхідно виділити спеціальну логістичну службу, яка би управляла матеріальними потоками починаючи від формування договірних відносин з поставщиками і закінчувати доставкою поставщику готової продукції.

Логістика – наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, які проводяться в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводська переробка сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача у відповідності з інтересами і вимогами споживача, а також передача, зберігання і обробка відповідної інформації.

Мета логістичної системи – доставка матеріалів, виробів і товарів в задане місце, в потрібній кількості і асортименті.

Виділяють наступні елементи логістичної системи:

· Закупка – підсистема, яка забезпечує поступлення матеріального потоку в логістичну систему

· Склади – будівлі, споруди для зберігання матеріальних запасів

· Запаси – запаси матеріалів, які дозволяють логістичній системі швидко реагувати на запит

· Обслуговування в-ва – підсистема, яка занята обслуговуванням процесу в-ва

· Транспорт – матеріально-технічна база і інфраструктура з допомогою яких здійснюється траспортування вантажів

· Інформація – підсистема, яка забезпечує зв’язок і координацію всіх елементів логістичної системи

· Кадри – персонал зайнятий виконанням логістичних операцій

· Збут – підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку із логістичної системи


межі логістичної системи

– матеріальний потік

– потік фінансових засобів

На малюнку межі логістичної системи, які визначаються циклом в-ва.

Спочатку закуповується сировина, засоби в-ва, які поступають в логістичну систему у виді матеріального потоку, складуються і виходять з логістичної системи в споживання в обмін на фінанси.

Розрізняють матеріальні потоки:

- зовнішні

- внутрішні

- вхідні

- вихідні

Застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками дозволяє:

- гнучко реагувати на швидкозмінність споживачів

- скорочувати час між прибуттям сировини і матеріалів і поставкою товарів кінцевому споживачу

- мінімізація товарних запасів

- скорочення часу доставки товарів

- прискорення процесу отримання інформації

- підвищення рівня сервісу

3. Інформаційне обслуговування, цілі і завдання.

Для успішної роботи на підприємстві необхідно, щоб відповідні підрозділи могли своєчасно отримувати чітку інформацію по таких джерелах:

• бухгалтерська статистична, оперативна, технічна звітність

• нормативні матеріали

• первинна технічна і технологічна документація

• дані спецспостережень і досліджень

• анкетні дані, тестування

Для проведення аналізу і виявлення резервів ці матеріали бажано використовувати комплексно.

В роботі по виявленню організаційних резервів приймають участь весь колектив і всі ланки управління.

Планово-економічний відділ – показники зв’язані з виконанням виробничої програми.

Виробничо-диспетчерський відділ – показники, які характеризують організацію виробничого процесу і його регулювання.

Відділ головного технолога – показники технічного рівня в-ва.

Відділ нової техніки – показники технічної підготовки в-ва.

Всю аналітичну роботу збирає і обробляє служба головного інженера і складає план вдосконалення організації в-ва.

4. Соціальна інфраструктура підприємства.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий