3. Контроль правомірності виникнення боргу, реальності причин і строків виникнення заборгованості (несплаченої в строк, з простроченим терміном позовної давності, спірної, суперечної, безнадійної до погашення).
4. Оцінка стану контролю з боку бухгалтерії за розрахунками з постачальниками.
5. Контроль доцільності придбання матеріальних цінностей, реальності розрахунків.
6. Контроль правильності визначення сум до сплати в рахунках-фактурах за матеріальні цінності.
7. Контроль рахунків-фактур за надані послуги (транспортні послуги, споживання води та електроенергії, комунальні послуги, послуги зв'язку і т. п.);
8. Контроль обґрунтованості бухгалтерських записів у поточному бухгалтерському обліку за журналом-ордером № 6.
Перевірка розрахунків з постачальниками та підрядниками починається з ознайомлення з організацією постачання, установлення наявності господарських угод, аналізу їх інформації на предмет відповідності чинному законодавству про підприємництво в розрізі прав, обов'язків сторін, їх відповідальності за невиконання, у разі виникнення збитків, втрат, порядку їх відшкодування.
Здійснюючи документальний контроль у бухгалтерії, необхідно встановити методом порівняння даних, чи відповідають залишки на одну й ту саму дату синтетичного рахунку 60 в Книзі головних рахунків даним поточного обліку в журналі-ордері № 6 з цього рахунку в цілому, виходячи з даних аналітичного обліку по постачальниках. При наявності відхилень треба перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості по кожному постачальнику. Причинами відхилень можуть бути запущеність обліку розрахунків або зловживання.
У разі запущеності обліку ревізори мають право вимагати від керівництва підприємства приведення обліку у відповідність з чинним законодавством, установлювати строки виконання цієї роботи. Ревізори не повинні поновлювати облік на підприємстві, яке підлягає ревізії, та проводити ревізію по поновленому ними ж обліку.
Дані про стан заборгованості на звітні місячні, квартальні дати узагальнюються в аналітичній таблиці, де така інформація систематизується за видами заборгованості:
1) несплачена в строк (до 1 місяця, до 3 місяців, до 6 місяців, більше року);
2) з простроченим терміном позовної давності;
3) спірна (суперечна);
4) безнадійна до погашення.
Особливо детально контролюються операції по заборгованості до 6-ти місяців, до 1 року, спірної (суперечної), заборгованості з простроченим терміном позовної давності (3 роки), порядок списання прострочених дебіторської і кредиторської заборгованостей, установлений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.06.97 (зі змінами і доповненнями).
Відповідно до цього нормативного акта уряду дебіторська заборгованість, відносно якої закінчився термін позовної давності, списується за рішенням керівника підприємства на результати фінансово-господарської діяльності. Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника за рішенням суду не є підставою для зміни заборгованості; вона повинна бути перенесена і відображатися на позабалансовому рахунку протягом п'яти років, упродовж яких здійснюється контроль майнового стану боржника на предмет виникнення можливості погашення такого боргу.
Спосіб списання простроченої кредиторської заборгованості залежить від форми власності підприємства-боржника: підприємства державної форми власності повинні після закінчення терміну позовної давності віднести її на розрахунки з бюджетом та до 10 числа наступного за цим місяця перерахувати до місцевого бюджету.
Стан контролю з боку бухгалтерії підприємства оцінюється, виходячи з аналізу організації розрахунково-фінансової роботи, матеріалів листування з постачальниками, ефективності претензійної роботи, ужитих заходів щодо зниження кредиторської і дебіторської заборгованості.
Контролюючи обґрунтованість бухгалтерських записів у журналі-ордері № 6, треба спочатку перевірити достовірність первинних документів (рахунків-фактур постачальників, товарно-транспортних накладних), дотримання цін і тарифів, передбачених в угодах, правильність розрахунку загальної суми до сплати.
Особливу увагу слід звернути на доцільність придбання, аналізуючи взаємозв'язок з виробничою діяльністю, запасами на складі, діючими ринковими цінами, а також використання ревізованим підприємством своїх прав у випадку порушення умов угоди постачання.
Крім цього, потрібно впевнитися в повноті оприбуткування матеріальних цінностей, одержаних від постачальників, порівнюючи з даними складського обліку матеріалів, звітами про рух матеріалів (відомість № 10), відображення в податковому обліку операцій з придбання матеріальних цінностей.
Детальному вивченню підлягають операції, відображені в журналі-ордері на основі довідки бухгалтерії про внесення коректив в інформацію за минулий період у зв'язку з допущеними помилками в кореспонденції рахунків з точки зору обґрунтованості таких записів документальними доказами. Факти несвоєчасного відображення в бухгалтерському обліку операцій з надходження матеріальних цінностей встановлюються порівнянням дати в первинних документах про завершення операції з журналом-ордером за відповідний період часу (рахунок-фактура постачальника за вересень повинен бути відображений у журналі-ордері за вересень). Ця операція впливає на визначення валових витрат звітного кварталу при оподаткуванні прибутку. Підприємства повинні віднести таку заборгованість на позареалізаційні доходи. Строк позовної давності по всіх видах заборгованості становить три роки, безнадійна до відшкодування дебіторська заборгованість установлюється за рішенням арбітражного суду.
Реальність стану заборгованості встановлюється методом зустрічної перевірки розрахунків з окремими підприємствами через письмові запити про звіряння даних за визначений період часу. У разі виникнення сумнівів у достовірності можливі навіть безпосередні перевірки таких розрахунків у бухгалтеріях взаємопов'язаних підприємств.
4. КОНТРОЛЬ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ
До основних напрямів контролю належить перевірка:
1) реальності і правильності відображення в обліку заборгованості по рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»;
2) повноти і своєчасності розрахунків з покупцями за відвантажену, прийняту ними продукцію, виконані роботи (послуги);
3) правильності визначення обсягів платежу покупцям в рахунку-фактурі (вартість продукції, робіт, ПДВ, відповідність цін угоді);
4) обґрунтованості бухгалтерських записів по операціях за місяць у відомості № 16, де ведеться аналітичний облік розрахунків, у журналах-ордерах № 11 та № 2, податковому обліку продажу.
Для контролю реальності заборгованості окремих покупців застосовуються методи зустрічної перевірки, аналізу даних інвентаризації розрахунків з покупцями. Критеріями вибору інформації для такого контролю є заборгованість понад місяць, особливо з перевищенням 3—б місяців, наявність суперечної нез'ясованої заборгованості, збільшення обсягів заборгованості покупців-боржників.
За актом інвентаризації розрахунків з покупцями та замовниками треба дослідити заборгованість, відображену в балансах на окремі дати в цілому та за окремими боржниками, у тому числі підтверджену ними і спірну (непідтверджену), а також виявлену як прострочену.
Нормативна перевірка дотримання діючої методики обліку операцій на рахунках бухгалтерського обліку дозволяє виявити не тільки помилки у відображенні цих розрахункових операцій, але й викрити факти зловживань і порушень (списання заборгованості, взаємозалік заборгованості одних покупців за рахунок інших).
Методичні прийоми візуальної перевірки первинних документів дають змогу виявити такі порушення: відсутність первинних документів, неналежне їх оформлення, безтоварні операції. Розрахунки з покупцями та замовниками є взаємопов'язаними з розрахунками по ПДВ у бюджет, тому ревізор повинен зосередити увагу на визначенні впливу, правомірності операцій з точки зору обґрунтованості подальшого оподаткування при бартерних операціях, вексельних розрахунках, експорті.
5. КОНТРОЛЬ РОЗРАХУНКІВ З ІНШИМИ ДЕБІТОРАМИ І КРЕДИТОРАМИ
Перевірка розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами проводиться по окремих субрахунках до рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» (з орендодавцями і орендонаймачами, квартиронаймачами у відомчих будинках і гуртожитках, з батьками по сплаті за утримання дітей у дошкільних закладах і т. п.).
Основні напрями контролю — це перевірка:
1) реальності заборгованості, виходячи з даних аналітичного і синтетичного обліку;
2) повноти і своєчасності нарахувань плати за вищевказані потуги протягом ревізованого періоду;
3) обґрунтованості перерахунків, надання пільг, списання заборгованості минулих періодів;
4) своєчасності та повноти погашення заборгованості в розрізі дебіторів.
У процесі контролю стану розрахунків з квартиронаймачами ефективними є застосування прийомів зустрічної перевірки даних відомості обліку розрахунків з мешканцями квартир і гуртожитків і касових звітів. Стосовно боржників вибірково перевіряються дані квитанцій про оплату послуг, наявних у них. Особлива увага звертається на дотримання діючих тарифів за послуги при нарахуванні плати за звітний місяць, обґрунтованості перерахунків за минулі періоди, коригуючи записи бухгалтерії щодо виправлення допущених помилок в обліку, первинні документи, які надають право на пільгові тарифи оплати, використання під оренду приміщень державних підприємств.