Якщо розглянути результати діяльності підприємства, то вони свідчать про досить ефективну його роботу. Так на протязі І півріччя 2000 року підприємство отримало 17,9 тис. грн. прибутку, а вже в ІІ півріччі прибуток склав 39,8 тис.грн.
Це при тому, що в 1999 році підприємство отримало прибуток у розмірі 8,2 тис.грн (додаток А,Б).
Оскільки Підприємство по переробці риби і м’ясопродуктів не є юридичною особою, то воно не сплачує податку на прибуток, проте декларацію про прибуток в бухгалтерії складають, але подають її у головне підприємство — Майстрівське споживче товариство —, де на його основі складається консолідована декларація про прибуток. Після нарахування і сплати податку він розподіляється між підрозділами в залежності від отриманого прибутку. Слід відмітити, що в цілому Майстрівське споживче товариство не отримувало прибуток вже близько півроку і Підприємство по переробці риби і м’ясопродуктів єдине з його підрозділів, що отримує прибутки від своєї діяльності.
Система контролю на підприємстві поставлена так, що крім внутрішнього контролю підприємство контролюється головним підприємством —Майстрівським споживчим товариством, при чому ревізійні перевірки проводяться планово двічі на рік.
Оскільки 2000 рік ознаменувався переходом на нові стандарти та новий план рахунків, то в 2000 році ревізії на підприємстві не було. У 2001 році заплановано дві ревізії одна з яких уже була проведена. Так на 6 березня 2000 року на основі виданого розпорядження за №6 Новоград -Волинській райспоживспілки (додаток Е) на Підприємстві по переробці риби і м’ясопродуктів було проведено ревізію матеріалів (додаток Є) та розрахунків. Ревізія не виявила суттєвих відхилень проте в процесі ревізії встановлено деякі розбіжності в розрахунках з партнерами, про що свідчать приведені акти звірки (додаток Ж-1, Ж-2).
Як недолік у роботі підприємства можна зазначити наявність значних сум дебіторської та кредиторської заборгованості (додаток К, Л, Ж), оскільки це свідчить про порушення розрахунково-платіжної дисципліни, та можливе нарахування пені та штрафів за прострочення платежів.
Оскільки підприємство фактично є власністю певної групи пайовиків, то саме, захищаючи їх права, періодично проводить внутрішнє контролювання за витрачання та використанням господарських ресурсів та контролює розрахункові операції на підприємстві.
При прийнятті всіх інших питань підприємство є самостійною одиницею, тому і контрольні перевірки воно часто створює самостійно. Внутрішній контроль передбачає раптові інвентаризації товарів і тари на складі і в магазині та документальну перевірку певних операцій. З цією метою головним бухгалтером створюється комісія, обов’язками якої є перш за все ретельна перевірка та аналіз ефективності діяльності в цілому.
Контроль має на меті перш за все задовольнити потребу власників в постійному та своєчасному контролі за ефективним використанням та
коштів та ресурсів, що в свою чергу призведе до отримання очікуваного прибутку у вигляді дивідендів на вкладені паї.
3. Ревізія розрахунків з постачальниками,
покупцями та іншими дебіторами і кредиторами.
Реальність фінансової звітності може бути забезпечена тільки після ретельної перевірки (інвентаризації) всіх статей. А тому ревізор починає з інвентаризації та перевірки стану розрахунків, аналізуючи матеріали інвентаризації. Інвентаризації розрахунків полягає у виявленні залишків сум на рахунках. У акті наслідків інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості і безнадійних боргів. За вказаними видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків повинна додаватися довідка з зазначенням суми заборгованості, за що вона числиться, з якого часу і на підставі яких документів.
Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість ревізору, зосередити увагу на більш аргументованій перевірці розрахунків, за якими встановлені різні розходження.
Розрізняють наступні категорії дебіторської і кредиторської заборгованості:
поточна;
неоплачена в строк;
заборгованість зі строком давності, що минув;
спірна, безнадійна.
Ревізія починається з інвентаризації розрахунків з постачальниками і покупцями.
За кожним дебітором і кредитором слід встановити дату утворення боргу (додаток Л), причини виникнення заборгованість, винних осіб і заходи, що вживається для стягнення боргів. Крім того, слід перевірити стан справ, преданих у суд або арбітраж, рішення, прийняті відносно них.
Особливу увагу ревізору доцільно звернути на випадки приховування на рахунках дебіторів і кредиторів нестач та крадіжок, псування і браку товарів та інших втрат, віднесення дебіторської заборгованості на інші статті балансу.
На практиці трапляються випадки привласнення товарно-матеріальних цінностей, недовантажених постачальниками порівняно з супровідними документами або не повністю оприбуткованих покупцями.
Основним документом, який визначає правовий режим розрахункових взаємовідносин постачальників і підприємств–споживачів щодо поставки товарів народного споживання, а також підрядчиків, є договір. Перевірці розрахунків з кожним постачальником в підрядчиком повинно передувати вивчення наявності договірних основ таких взаємовідносин, у ході якого встановлюють юридичну обгрунтованість, правильність оформлення договорів, планів фінансування, проектно-кошторисної документації, титульних списків. Особливо ефективним є контроль за вказаними операціями на переддоговірній стадії їх виникнення, що повинні забезпечити насамперед керівник і головний бухгалтер підприємства.
При перевірці вказаних питань безпосередньо вивчають розрахункові операції з кожним постачальником і підрядником. Для цього шляхом перевірки записів за журналом – ордером №6 з рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”(додаток И-1) і розрахунково-платіжними документами виявляють дату виникнення і характер кожної операції, поставки, обгрунтованість застосування цін, тарифів і надбавок, своєчасність і повноту оприбуткування матеріальних цінностей, своєчасність і обгрунтованість пред’явлення претензій і своєчасність розрахунків. У разі необхідності можна застосувати контрольну інвентаризацію матеріальних цінностей, що поступили, зустрічну звірку розрахунково-платіжних документів і документів щодо оприбуткування цих цінностей, зустрічну звірку документів і записів на об’єкті ревізії і у постачальника, опитування посадових осіб, їх письмові пояснення тощо.
У всіх випадках доцільно звертати увагу на реальність кредиторської та дебіторської заборгованості постачальникам, її відповідність даним періодичної і річної фінансової звітності (додаток А, Б) і Головної книги (додаток К).
Обов’язково по заборгованості з кожним постачальником виявляють дотримання строків позовної давності. Під час ревізії розрахунків з постачальниками і покупцями, як правило, застосовують спосіб вибіркової перевірки документів і записів у облікових реєстрах.
Ревізору слід встановити правильність відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього зіставляють залишки по кожному виду розрахунків на одну і ту ж дату за даними аналітичного обліку з залишками по синтетичного рахунку №631 “ Розрахунки з вітчизняними постачальниками ”, Головної книги і фінансової звітності. У випадку розходжень слід перевірити реальність і документальну обгрунтованість заборгованості по кожному постачальнику. Такі розходження можуть бути внаслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результатом зловживань
Ще одним важливим моментом ревізії є ревізія розрахунків з бюджетом. Існуюча в Україні податкова служба покликана здійснювати жорсткий контроль за правильність вирахування сум платежів і своєчасністю їх перерахування у доход державного бюджету.
Загальними питаннями, що мають перевірятися при проведенні ревізії розрахунків із бюджетом, є:
- повнота і правильність визначення баз оподаткування;
- правильність застосування ставок податків і інших платежів, а також арифметичних підрахунків при нарахуванні платежів;
- законність і обгрунтованість застосування пільг при сплаті податків у бюджет і
- повнота і своєчасність сплати платежів у бюджет;
- правильність відображення бухгалтерських проведень по нарахуванню і сплаті платежів;