Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи у позакласній роботі з біології (стр. 4 из 6)

З метою об’єктивного вивчення результатів дослідження було введено спеціальну чотирибальну шкалу оцінювання сформованості рівнів пізнавальної активності (0, 1, 2, 3 бали). Студентам пропонувалося для кожного учня оцінити прояв кожного показника за визначеною шкалою (максимальна сума балів – 30). Встановлено три рангові градації: до високого рівня розвитку пізнавальної активності відносили учнів, які набрали від 21 до 30 балів, до середнього – від 11 балів до 20, низького рівня – до 10 балів.

Для визначення рівня пізнавальної активності в експериментальних та контрольних групах було проведено початковий і заключний зрізи. Результати початкового зрізу свідчать, що серед учнів контрольних і експериментальних груп переважає середній рівень розвитку пізнавальної активності. Кількість школярів із високим рівнем пізнавальної активності з біології в середньому приблизно дорівнює кількості учнів із низьким рівнем (табл. 1).

Таблиця 1.

Динаміка пізнавальної активності учнів в умовах формувального експерименту

Засіб активізації пізнавальної діяльності учнів	К-сть учнів	Зрізи	Рівень пізнавальної активності, у %
			високий		середній		низький
			К	Е	К	Е	К	Е
Тижні біології	391	І	32,9	32,2	45,8	40,4	21,3	27,4
	391	ІІ	34,5	59,3	47,2	28,4	18,2	12,3
Екскурсії	180	I	15,6	15,6	68,8	71,7	15,6	12,7
	180	II	18,9	51,1	67,2	43,3	13,9	5,6
Гуртки	183	I	15,1	14,7	54,6	57,4	30,3	27,9
	183	II	18,3	37,7	52,4	52,5	29,3	9,8
Індивідуальна робота	26	I	15,4	23,1	46,2	46,2	38,4	30,7
	26	II	15,4	30,7	46,2	53,9	38,4	15,4
Загальні результати експерименту	780	I	24,2	24,0	53,2	51,8	22,6	24,2
	780	II	26,4	51,4	53,1	38,3	20,5	10,3

І зріз – початковий, ІІ зріз – заключний

К – контрольні групи, Е– експериментальні групи

За результатами заключного зрізу в експериментальних групах розподіл учнів за рівнями виявився таким: 401 учень (51,4%) – високий рівень, 299 (38,3%) – середній i 80 (10,3%) – низький, тобто 214 учнів (27,4%) перейшли з групи з середнім рівнем в групу з високим, 109 учнів (13,9%) – з групи з низьким рівнем перейшли в групу з середнім рівнем розвитку пізнавальної активності, а решта школярів також мають позитивну динаміку, але в межах одного рівня. Зокрема, покращилося ставлення дітей до позакласної діяльності, зросли пізнавальний інтерес, самостійність, ініціативність, цілеспрямованість і наполегливість школярів, рівень навчальних досягнень та рівень сформованості пізнавальних дій, вдосконалилися аналітико-синтетичні вміння, інтелектуальна рефлексія учнів. У контрольних групах показники фіксовані.

Таким чином, аналіз експериментальних даних і результатів спостереження, відгуки вчителів свідчать про те, що використання запропонованих у дослідженні форм і видів позакласної роботи (предметних тижнів і декад, екскурсій, занять гуртків, індивідуальної роботи в „Школі юного біолога”) з урахуванням особистісно орієнтованого підходу та вдосконалення методичної підготовки студентів до організації позакласної діяльності забезпечили активізацію пізнавальної діяльності учнів основної школи з біології.

Експериментальна перевірка основних результатів дисертаційного дослідження здійснювалася методом математичної статистики за критерієм Пірсона. Фактичні значення

виявилися значно більшими за критичні (62,05>6,0; 51,81>6,0; 34,56>6,0; 8,45>6,0), що підтвердило висунуту нами гіпотезу дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи в позакласній роботі з біології, які підтвердили гіпотезу дослідження й дали підстави для таких висновків:

1. Активізація пізнавальної діяльності учнів – це процес, спрямований на мобілізацію вчителем за допомогою спеціальних засобів інтелектуальних, морально-вольових та фізичних зусиль учнів на досягнення конкретної мети навчання, виховання та розвитку, на подолання пасивності школярів, стимулювання їх пізнавальної активності, використання оптимальних форм і методів навчання.

2. У ході дослідження встановлено, що одним із найважливіших показників активізації пізнавальної діяльності учнів є зростання рівня пізнавальної активності. На основі узагальнення літературних джерел визначено структуру пізнавальної активності, що включає три компоненти: мотиваційний, змістово-операційний та емоційно-вольовий, а також запропоновано показники для визначення рівнів пізнавальної активності.

Визначено коефіцієнт та рівні сформованості пізнавальних дій учнів у позакласній роботі з біології на основі 6 критеріїв (читання додаткової біологічної літератури; проведення спостережень за рослинами та тваринами; ведення щоденника спостережень; випуск біологічної стінгазети; підготовка повідомлень і рефератів біологічного спрямування; участь у біологічних іграх).

3. Результати теоретичного аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури дають підстави стверджувати, що існує багато засобів активізації пізнавальної діяльності учнів із біології, проте роль позакласної роботи в цьому процесі мало висвітлена і до кінця не з’ясована. Тому на сьогодні виникла нагальна потреба у впровадженні ефективних форм і видів позакласної роботи, які б сприяли активізації пізнавальної діяльності школярів. Серед них ми виділили тижні і декади біології, екскурсії у природу, гурткові заняття та індивідуальну роботу з учнями, теоретично обґрунтувавши їх ефективність.

Констатувальний експеримент показав, що позакласна робота з біології має великі можливості для активізації пізнавальної діяльності учнів, проте вони залишаються нереалізованими через недостатню увагу до неї та відсутність ґрунтовних методичних рекомендації до її проведення. Результати дослідження свідчать, що низького рівня сформованості пізнавальних дій досягли 73,2% школярів, середнього – 25,2%, високого – лише 1,6%. Середнє значення коефіцієнта сформованості пізнавальних дій з біології відповідає низькому рівню.

Крім того, встановлено, що рівень підготовки майбутніх учителів біології до проведення позакласної роботи є недостатнім для здійснення відповідної діяльності.

4. Експериментальна перевірка довела, що результативність проведення позакласної роботи з біології значною мірою залежить від методичної підготовки вчителя. Зміни, що відбулися в процесі формувального експерименту після впровадження курсу „Методика позакласної роботи з біології” для студентів-біологів, засвідчили його позитивний вплив на зростання рівня методичних знань і вмінь майбутніх педагогів щодо організації позакласної діяльності з предмета.

5. У ході дослідження експериментально підтверджено ефективність таких видів позакласної роботи з біології як тижні (декади) біології, екскурсії у природу, заняття гуртків, індивідуальна робота в „Школі юного біолога” для активізації пізнавальної діяльності учнів за умови використання особистісно орієнтованого підходу.

Формувальний експеримент засвідчив, що в умовах упровадження зазначених видів позакласної роботи в навчальний процес загальноосвітніх шкіл відбулися якісні та кількісні зміни у пізнавальній активності школярів (збільшився відсоток учнів із високим рівнем на 27,4% та зменшився відсоток учнів із низьким рівнем на 13,9%). Застосування методів математичної статистики за критерієм Пірсона підтвердило достовірність одержаних результатів.

6. За матеріалами дисертаційного дослідження було розроблено і впроваджено в навчальний процес навчально-методичне забезпечення підготовки студентів до проведення позакласної роботи з біології (програма курсу, навчальний посібник). Запропоновані методичні рекомендації щодо організації та проведення позакласної роботи з біології, орієнтованої на активізацію пізнавальної діяльності учнів основної школи, сприяють підвищенню якості методичної підготовки учителів біології і можуть бути використані в усіх типах загальноосвітніх навчальних закладів та в позашкільних установах.

Результати педагогічного експерименту, їх упровадження в практику сучасної загальноосвітньої школи дають підстави стверджувати, що поставлені в роботі завдання виконані.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи в позакласній роботі з біології. Подальшого вивчення потребують питання співпраці загальноосвітніх і вищих навчальних закладів у проведенні позакласної роботи з біології, використання інтерактивних технологій у позакласній діяльності, особливості активізації пізнавальної діяльності учнів старших класів у позакласній роботі з біології та ін.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Грицай Н. Б. Позакласна робота з біології: реалії сьогодення // Нова педагогічна думка. – 2005. – №1. – С. 107-109.

2. Грицай Н. Б. Позакласна робота з біології // Біологія і хімія в школі. – 2005. – № 6. – С. 28-31.

3. Грицай Н. Б. Форми та види позакласної роботи з біології в сучасній загальноосвітній школі // Нова педагогічна думка. – 2005. – № 3. – С. 86-89.