Фінансові результати СП “Афамія” відображені в таблиці 1.
За даними таблиці бачимо, що у 1999 році порівняно з минулим роком на СП «Афамія» обсяг товарообороту знизився на 44,9 тис.грн., відповідно на 17,19 %; валовий доход не змінився за два роки, що складає 79,7 тис.грн.; витрати обігу збільшились на 20,6 тис.грн., відповідно на 26,6 %, що негативно вплинуло на розмір прибутку підприємства. Якщо у 1998 році на підприємстві спостерігається прибуткова діяльність: розмір прибутку складає 2,2 тис.грн., то у 1999 році значне зниження обсягу реалізації – на суму 44,9 тис.грн. та при загальному рості витрат обігу - на суму 20,6 тис.грн., що призвело до збитків на суму 18,4 тис.грн.
Прибуток (доходи) іноземних інвесторів або інші кошти, отримані і валюті України або іноземній валюті, може бути реінвестований з території України в порядку, встановленому законодавством України.
Збитки в процесі господарської діяльності СП покриваються в першу чергу за рахунок резервного фонду. За рішенням Правління на покриття збитків можуть бути направлені кошти із інших фондів СП.
За умовами Статуту спільного підприємства “Афамія ЛТД” режим праці і відпочинку працівників, інші правові відносини визначаються нормами трудового законодавства України, правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також трудовими контрактами з працівниками. СП самостійно визначає чисельність всіх працівників. СП забезпечує працівникам гарантоване державою мінімальний розмір заробітної плати, види соціального захисту, передбачені законодавством.
Трудовий колектив СП “Афамія ЛТД” складається:
· директор;
· кваліфіковані спеціалісти;
· продавці і робітники, які прийняті за трудовими умовами.
Роздрібну торговлю СП “Афамія ЛТД” здійснює через магазин. Підприємство в своєму складі налічує один магазин з торговою площею 90 кв.м., складське приміщення площею 50 кв.м., кондитерський цех площею 32 кв.м., офіс площею 38 кв.м. Загальна площа СП “Афамія ЛТД” відповідно становить 200 кв.м.
В штаті підприємства з 1.12.99р. працює 22 чоловіка, з яких один - директор, один – головний бухгалтер, один – замісник головного бухгалтера, один - завідуючий магазином, один - завідуючий виробництвом, один - референт перекладач, один – програмист, три продавця, два старших продавця, чотири кондитера, один – слюсар, один – водій та чотири чоловіка робочих спеціальностей.
В торговому залі СП “Афамія ЛТД” встановлено два тварно-касових апарата, магазин обладнан на сучасному рівні, шо створює сприятливі умови для обслуговування споживчів, для роботи торговельного персоналу та зберігання товарів.
В магазині СП “Афамія ЛТД” всі продукти харчування, горілчані та тютюнові вироби, промислові товари, які поступають в торгову мережу, підтведжені сертифікатами якості продукції.
1. Методологічні основи формування прибутку підприємства.
Серед всіх економічних показників на підприємстві головна роль належить управлінню прибутком. Це пов”язано з тим, що в ньому концетрується ефект всієї господарської діяльності торговельного підприємства. Крім того, прибуток являє собою основне власне внутрішне фінансове джерело, яке забезпечує розвиток торговельного підприємства на принципах самофінансування.
Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб”єкта, робітників і власника підприємства.
Об”єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка виплачується у вигляді податків та обов”язкових платежів. Економічний інтерес підприемства як товаровиробника знаходить своє узагальнення в обсязі прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань його розвитку. Економічний інтерес робітників пов”язаний передусім з розміром прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплати та соціальний розвиток. Власника підприємства цікавить в першу чергу розмір фонду виплати дивідентів, а отже – та частина прибутку, котра пов”язана з виробничим розвитком, приростом капіталу.
Прибуток є якісним показником, в його розмірі відображається зміна обсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величин витрат обертання.
Прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому.
В процесі управління прибутком торговельного підприємства використовують різні класифікації ( табл.1.1.):
1. Залежно від виду діяльності, завдяки якій отримано прибуток, виділяють:
- прибуток від реалізації товарів та платних торговельних послуг ( прибуток від торговельної діяльності );
- прибуток від реалізації продукції неторгової діяльності ( виробничої, транспортної, посередницької та інше );
- прибуток від реалізації майна, що є власністю підприємства ( основних фондів, нематеріальних активів );
- прибуток від позареалізаційних операцій, у складі якого виділяють : прибуток від інвестиційної діяльності ; прибуток від орендних операцій ; прибуток від інших позареалізаційних операцій;
2. Залежно від порядку визначення розрізняють :
- балансовий прибуток, який характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків ( збитків ). Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку та відбивається на рахунку.
- оподаткований прибуток, обсяг якого визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства – платника податку на прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань. Розміри валових витрат та доходів з метою їх оподаткування визначаються шляхом організації спеціального податкового обліку на основі первинних облікових документів. Визначений таким чином обсяг прибутку , що оподатковується фіксується в Декларації про прибуток підприємства, яка подається в податкові органи та є підставою для визначення суми податкових зобов”язань підприємства;
- чистий прибуток, який характеризує обсяг прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов”язкових платежів та зборів, що сплачуються за рахунок прибутку.
Таблиця 1.1.
Класифікація прибутку торговельного підприємства
| Ознака класифікації в залежності від: | Вид прибутку | Методика розрахунку | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | Виду діяльності | 1.Прибуток від реалізації | Пр=ВД-ПДВ-Аз-ВВ Де: ВД-валовий дохід; ПДВ-податок на добавлену вартість; Аз-акцизний збір; ВВ-валові витрати. |
| 2. Прибуток від інших видів діяльності | Пі=ВДп-ПДВі-Азі-ВВі | ||
| 3. Прибуток від позареалізаційних операцій | Пп=ВДп-ВВп-Пв+ПД Де: ПД-позареалізаційні доходи; Пв-позареалізаційні витрати. | ||
| 2. | Порядку визначення | 1.Балансовий прибуток | БП=Пр+Пі+Пп |
| 2.Оподаткований прибуток | По=Бп +- ТМУ - А Де: ТМУ-киригування товаро-матеріальних цінностей; А - амортизаційні відраху-вання. | ||
| 3.Чистий прибуток | ЧП=Бп-По | ||
| 3. | Методики оцінки | -Номінальний прибуток | Пном=Бп |
| -Реальний прибуток | Преал=Пном / Іцін | ||
| 4. | Мети визначення | -Бухгалтерський прибуток | Пбух=Бп |
| -Економічний прибуток | 1.ЕП=Бп-Вал.мож. 2.ЕП=Бп-П х ІК де: Вал.мож.-витрати альтернативних можливостей; П- рентабельність середньо-статистичного підприємства; ІК-інвестований капітал. | ||
| 5. | Розмірів прибуток характеризується | -Мінімальний прибуток | Пмін=К х МРР / (100-Сп) де: МРР-мінімальний рівень рентабельності; Сп-ставка податків з прибутку. |
| -Цільовий або максимальний прибуток | П-мах; якщо ГД=ГВ=> ВД(Т) / Т = ВВзм / Т де: ГД-граничні доходи; ГВ-граничні витрати. | ||
| 6. | Порядку відшкодування витрат підприємства | Маржинальний прибуток | Пм=ВД-ВВзмде: ВВзм-змінні валові витрати |
3. Залежно від методики оцінки визначають номінальний та реальний прибуток.
Номінальний прибуток характеризує фактично одержану величину прибутку.
Реальний прибуток – це номінальний прибуток, перерахований з огляду на інфляцію. Він характеризує реальну купівельну спрможність чистого доходу, отриманого підприємством.
4. Залежно від мети визначення розрізняють бухгалтерський та економічний прибуток .
Бухгалтерський прибуток відповідає обсягу балансового прибутку.
Економічний прибуток являє собою різницю між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених можливостей. Витратами втрачених можливостей ( або альтернативними ) в мікроекономіці прйнято називати втрати на споживання якогось ресурсу, які вимірені з точки вигоди, що “ “ втрачена “ через невикористання цього ресурсу найкращим альтернативним шляхом.
Невірний вибір ресурсів, а також і нераціональне використання власних ресурсів, призводить до збільшення витрат обертання підприємства і зменшує потенційно можливий розмір отримання прибутку при даному обсязі діяльності.
5. Залежно від розмірів прибуток підприємства характеризується як мінімальний, цільовий або максимальний прибуток.
Такі види прибутку пов”язані з визначенням обсягів діяльності, досягнення яких обумовлює знаходження підприємства в зоні збитковості, беззбитковості або прибутковості. Підприємство може мати об”єми діяльності, при яких доходи від реалізації менше за витрати. Але сума збитків може бути по розміру менша, ніж постійні витрати. Втакому разі підприємству вигідніше функціонувати, ніж нести збитки в розмірі постійних затрат.