II. Методанопластики по Баранову і Ленюшкіну.
а – м`язевий футлярвивернутий на 3600; б – розміщений в тазове дно.
Переконавшись, що кровопостачання мобілізованої сигмовидної кишки достатнє (судини залишених аркад пульсують, колір не змінений), приступають до проміжного етапу операції, який описаний вище.
6. Післяопераційне лікування
Дитину поміщають в кувез, що обігрівається, в положенні на спині. Ноги розводять, згинають в колінних суглобах і підтягають до живота, фіксуючи пов'язкою-розпіркою в положенні розведення. Таке положення, що оберігають рани від забруднення, зберігають протягом 5 – 10 днів. Туалет промежини проводять кілька разів в день, після кожного фізіологічного відправлення. Катетер з сечового міхура видаляють через 1 – 2 дні. Якщо у дитини була уретральна фістула, то катетер залишають до 3 – 5 днів. Шви в області створеного задньопрохідного отвору знімають на 10 – 12-й день (до цього часу частина з них зазвичай прорізується).
Перший тиждень новонароджений отримує антибіотики, фізіотерапію (УВЧ, потім електрофорез калію йодиду), через 2 дні після зняття швів дозволяють купати. Годування дитини після промежинної проктопластики починають з першого дня по звичайній віковій схемі.
Дітям після комбінованої черевно-промежинної операції першу добу проводять парентеральне живлення. З 2-го дня починають годування через рот по 10 мл грудного молока. Бракуючу кількість рідини вводять внутрішньовенно. До початку 8-ої доби хворого повинен отримувати звичайне для його віку живлення. Перший тиждень 2 – 3 рази переливають кров, чергуючи з плазмою.
Для попередження пневмонії новонародженому призначають гірчичне обгортання, кисневу терапію, серцеві засоби. Шви на рані черевної стінки знімають на 10 – 12-й день. Після загоєння рани промежини (14 – 16-й день) починають щоденне профілактичне бужування. До кінця 3-го тижня дитину виписують додому, де продовжують бужування 2 – 3 місяці (спочатку щодня, потім 2 – 3 рази в тиждень). За наявності виступаючої над шкірою промежини надмірної слизистої оболонки зведеної кишки її зсікають через 4 – 6 місяців.
Протягом першого року за дитиною необхідно систематично спостерігати, оскільки у ряді випадків розвивається звуження задньопрохідного отвору. Своєчасне повторне бужування, як правило, приводить до повного відновлення прохідності.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Ісаков Ю.Ф., Долецький С.Я. Дитяча хірургія. М, Медицина. 1978р.
2. Ленюшкін А.І. Проктологія дитячого віку. М, Медицина. 1976р.
3. Баіров Г.А. Невідкладна хірургія новонароджених. Л, Медіздат. 1963р.
4. Баіров Г.А. Термінова хірургія дітей. СПб, Пітер Пресс. 1997р.
5. Хірургічні хвороби у дітей. Під ред. Ісакова Ю.Ф. М, Медицина. 1993р.