Смекни!
smekni.com

Гострий гастроентерит у собаки (стр. 2 из 2)

Гострий гастроентерит – важке ураження шлунку і кишечника із залученням слизової оболонки, підслизового і навіть м'язового і серозного шару. Розрізняють крупозний, діфтеретичний, слизово-мембранозний, геморагічний, флегмонозний, гнійний і змішані гастроентерити; виникають первинно і повторно.

Етіологія.

Звичай це годування неповноцінними недоброякісними кормами, а також перегодовування, унаслідок чого посилюються бродільногнілістні процеси. При вітамінно-мінеральній недостатності, особливо під час вагітності, апетит спотворюється, тварини поїдають неїстівні речовини, що приводять до отруєнь, травмування шлунково-кишкового тракту. Повторно гастроентерити виникають при заразливих хворобах, гемостазах, копростазах, інвагінації, завороту та перекручування петель кишечнику.

Патогенез

У таких хворих тварин порушується моторна, секреторна, травна функції, в просвіт шлунку і кишечника екскретує білковий ексудат, бурхливо розвиваються бродильно-гнильна мікрофлора, токсикоз; порушуються функції печінки, нирок, серцево-судинної системи; у лімфатичну систему потрапляють мікроорганізми і білкові продукти, що викликає лихоманку. Токсикоз і ексикоз обумовлюють важкий перебіг хвороби.

Симптоми та перебіг.

За перебігом розрізняють гострий і хронічний ентерит, який надалі приводить до запалення слизової оболонки товстого відділу кишечника (коліт).

Легкі форми хвороби проходят без видимих ознак. Апетит зберігається, але посилюється спрага.

При важких формах захворювання температура тіла підвищується, тварина стає неспокійною, прагне сховатися. Однією з характерних ознак ентерита є пронос. У рідкому калі можна виявити неперетравлені частки корму, кров, слиз; кал смердючого запаху. Пульс прискорений. Пальпацією виявляють хворобливість в області живота, живіт інколи роздутий.

При хронічному ентериті у тварини спостерігається поганий апетит, схуднення, проноси, кал із смердючим запахом, при обезводненні організму сухість шкіри, посилення випадання шерсті, у важких випадках – тріщини і виразки в кутах рота (явище гіповітамінозу В).

Діагностика.

Діагноз ставиться на основі клінічних ознак, даних анамнезу, бактеріологічного і мікроскопічного дослідження калу, рентгеноскопії і рентгенографії. У старих собак подібні симптоми можуть викликати новоутворення. Слід мати на увазі, що багато інфекційних і інвазивних захворювань, наприклад, чуму, парвовірусний ентерит, сальмонельоз, цистоїзоспороз супроводяться ентероколітами. Присутність слизу в калі свідчить про коліт.

Профілактика.

Профілактика зводиться до недопущення причин винекнення захворювання. Дотримання правил годівлі, годівля доброякісними кормами згідно режиму. Своєчасне щеплення та антгельмінтні обробки для попередження вторинного гастроентериту.

Conclusio

Тварина одужала 24.01.09. На даний момент загальний стан тварини відповідає нормі, будь-яких відхилень від норми зі сторони всих апаратів та систем організму не помічено. На основі отриманого нами терапевтичного ефекту можна зробити висновок, що проведене лікування було правильним, ефективним, економічно вигідним, а відповідно і доцільним. Собівартість всього курсу лікування становить близько 60 гривень.

Аналізуючи ситуацію виникнення захворювання рекомендовано відповідально відноситися до годівлі тварини та згодовувати доброякісні корми.


Список використаної літератури

1.Хвороби собак і кішок/ В.Б. Борисевич, В.Ф. Галат, Г.М. Калиновський та ін. – К.: Урожай, 1996. – 432 с.

2.Современные лекарственные средства в ветеринарии/ Субботин В.М, Субботина С.Г., Александров И.Д. Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 600 с.

3.Довідник лікаря ветеринарної медицини/ П.І. Вербицький, П.П. Достоєвський. – К.: «Урожай», 2004. – 1280 с.

4.Справочник ветеринарного врача/ А.Ф Кузнецов. – Москва: «Лань», 2002. – 896 с.

5.Справочник ветеринарного врача/ П.П. Достоевский, Н.А. Судаков, В.А. Атамась и др. – К.: Урожай, 1990. – 784 с.