У пацієнтів 1 групи ТАПБ виконувалася під візуальним контролем і тому збіг діагнозів, гістологічного і цитологічного, склав лише 54,56%. За нашими даними, отриманими після гістологічного дослідження видалених щитоподібних залоз, причиною цього стало поєднання декількох патологічних процесів у тканині щитоподібної залози, таких як: хронічного осередкового АІТ – в 47,41% випадків; фолікулярної аденоми – у 8% випадків; колоїдного зобу – у 26,43% випадків; мікрокарцином різної будови – 4,16% випадків; фіброзних розростань – в 3,6% випадків; ознак базедовифікації – 2,8% випадків. Всього – 57,9%. Врешті-решт ТАПБ, виконана під контролем УЗД, у пацієнтів 2 групи виявилася в 1,8 рази більш інформативною, особливо при анапластичному раку щитоподібної залози (в 2,54 рази), при якому місцево-поширений процес представлено гетерогенною УЗ картиною і осередками фіброзів та некрозів, за даними гістологічного дослідження. Істотно покращилась ефективність цитологічного дослідження під контролем УЗД і у випадках диференціальної діагностики анапластичного РЩЗ і злоякісних лімфом – у 2,12 рази.
Таким чином, використання комбінації таких діагностичних методів, як УЗД, морфологічна верифікація діагнозу методом ТАПБ під контролем УЗД, а також візуалізація пухлини за допомогою променевих методів обстеження, забезпечує високий інформаційний рівень чутливості, специфічності і точності діагнозу МПРЩЗ і досягає у сукупності 100%, що дозволяє на доопераційному етапі визначати стадію злоякісного процесу в щитоподібній залозі і використовувати адекватну неоад'ювантну терапію.
З метою встановлення діагностичної значущості активації процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) при раку ЩЗ, які визначаються як окислювальний стрес, були вивчені інтегральні показники про/антиоксидантного потенціалу: концентрація первинних (дієнові кон'югати, ДК) і вторинних (малоновий діальдегід, МДА) продуктів ПОЛ, загальна антиоксидантна активність (АОА), рівень загальних ліпідів. Ці показники вивчалися нами як в тканині ЩЗ, так і в плазмі крові хворих на різних стадіях захворювання (табл. 7).
Встановлено, що при раку ЩЗ процеси вільнорадикального окислення в ЩЗ активуються і ця активація супроводжується різноспрямованими змінами продуктів ПОЛ і АОА не тільки в самому органі, але й в плазмі крові хворих.
Одним з джерел активації ПОЛ в крові можуть бути мембрани клітин крові і, насамперед, еритроцитів. У зв'язку з цим, проведено вивчення деяких морфофункціональних характеристик мембран еритроцитів.
Одержані результати свідчать про суттєве збільшення середнього об'єму еритроцитів (MCV) у хворих з карциномою ЩЗ до операції, р<0,002, у порівнянні з контролем і його нормалізацію до рівня контролю після операції, р<0,05. Відносний інтервал розподілу еритроцитів за об'ємом (RDW) був вірогідно збільшений (р<0,002) у порівнянні з контролем, і нормалізувався через 3-4 роки, що може вказувати на велику ступінь анізоцитозу з перевагою макроцитів у хворих на РЩЗ.
Таблиця 7
Про/антиоксидантний потенціал плазми крові хворих на рак щитоподібної залози в залежності від стадії захворювання (X±Sx)
| Стадія захворювання і кількість хворих | Показники, що досліджуються | |||
| ДК,нмоль на 1 мг ліпідів | МДА,нмоль на 1 мг ліпідів | ОЛ,г/л | АОА,% | |
| Контроль (еутиреоїдний зоб)n=20 | 1,24±0,13 | 3,48±0,37 | 6,82±0,71 | 41,1±4,3 |
| I ст.,n=25 | 1,65±0,14**k | 4,01±0,35 | 7,33±0,68 | 37,4±3,7 |
| II ст.,n=21 | 1,93±0,19**k | 4,32±0,39*k | 7,03±0,70 | 30,3±3,1**k |
| III ст.,n=31 | 2,47±0,22**k, **I,*II | 5,21±0,46**k, ** I,*II | 5,71±0,52 | 24,5±2,2**k, ** I |
| IV ст.,n=18 | 2,91±0,31**k, **I,**II | 5,70±0,61**k, ** I,**II | 5,30±0,57 | 22,7±2,5**k, ** I,*II |
| Всього хворих,n=95 | 2,25±0,11**k | 4,87±0,23*k | 6,52±0,39 | 29,7±1,3**k |
Примітка: * - p<0,05; ** - p<0,01 – різниці між групами статистично значущі
Показник електричного струму пробою мембрани еритроцитів Im був нижче в групі до хірургічного втручання (р<0,05) та прагнув рівня показника контролю, що відображає зниження стабільності мембран еритроцитів при раку ЩЗ (таблиця 8).
Таблиця 8
Морфо-функціональні особливості еритроцитівхворих на рак ЩЗ (Х±Sx)
| Показник | Контроль | Карцинома ЩЗ | Через 3-4 роки після операції карциноми ЩЗ |
| MCV, фл. | 97,80±2,14 | 148,46±2,58* | 112,72±3,81** |
| RDW | 34,78±1,28 | 64,33±2,17* | 39,85±2,84 |
| Im, мкА | 150,14±4,87 | 116,80±5,09** | 139,18±6,27 |
| CHb, пг/кл. | 23,9±1,25 | 29,14±0,14** | 30,72±1,30** |
Примітка: ** - достеменно відносно контролю, р<0,05
* - достеменно відносно контролю, р<0,002
Отримані результати свідчать про перебудову структури мембран еритроцитів у хворих з карциномою ЩЗ, що було підтверджене вивченням ліпідного складу мембран еритроцитів при даній патології (рис. 3).
При визначенні показників ліпідного обміну в еритроцитах хворих на рак ЩЗ було встановлено, що змінюється розподіл ліпідних фракцій у середині класів (у відсотковому відношенні): відносний вміст холестерину, сфінгомієліну, фосфатиділетаноламіну, фосфатиділхоліну збільшується, а рівень загальних фосфоліпідів, дигліцеридів, жирних кислот і церамідів достеменно знижується. Ілюстрацією одержаних нами даних є голографічні знімки еритроцитів здорового донора і хворого на рак ЩЗ, які були зроблені за допомогою інтерференційного мікроскопа. Еритроцити здорової людини мають двоввігнуту щільну мембрану, на відміну від якої мембрана еритроцитів хворих виглядає рихлою, форма і функції нормоциту втрачені. Стан еритроцитарної мембрани є важливим діагностичним показником і може бути використаний для ранньої діагностики РЩЗ.
Комплексне патоморфологічне дослідження видалених щитоподібних залоз проведено у 223 пацієнтів. Як критерій стадії пухлинної прогресії визначався розроблений нами показник – морфологічний бал злоякісності (МБЗ), який є сумою 7 параметрів. Серед яких: розмір пухлини, характер відобмеження пухлини капсулою, проростання пухлиною капсули щитоподібної залози, метастази в лімфатичних вузлах, інвазія судин, осередки некрозів, ступінь клітинної атипії. Дані представлені в таблиці 9.
Найбільш виразні інвазивні властивості за всіма оцінюваними параметрами має анапластичний РЩЗ.
Проведено порівняльне вивчення експресії БОЯОР в клітинах різних гістологічних форм РЩЗ. Найбільше середнє число вмісту гранул срібла в одному ядрі має анапластична карцинома. Цей показник є найменшим серед фолікулярних раків. Папілярні і медулярні раки займають серединне положення. При підрахунку питомої ваги клітин, що мають в одному ядрі 5 і більше гранул (тобто клітин з високим рівнем функціональної активності ядерцевих організаторів), отримані аналогічні дані (таблиця 10).
Таблиця 9
Оцінка морфологічного бала злоякісності різних
гістологічних типів раків щитоподібної залози
| № | Параметр | Папілярний рак | Фолікулярний рак | Медулярний рак | Анапластичний рак |
| 1. | Розмір пухлини | 2,04 | 1,74 | 1,60 | 2,55 |
| 2. | Характер відмежування пухлини капсулою | 3,12 | 2,03 | 2,55 | 3,18 |
| 3. | Проростання пухлиною капсули щитоподібної залози | 0,96 | 0,48 | 0,3 | 1,09 |
| 4. | Метастази в лімфатичних вузлах | 0,44 | 0,29 | 1,5 | 1,36 |
| 5. | Інвазія судин | 1,52 | 1,35 | 1,2 | 2,18 |
| 6. | Осередки некрозів | 0,48 | 0,87 | 0,75 | 1,91 |
| 7. | Ступінь клітинної атипії | 2,13 | 1,26 | 1,15 | 2,82 |
| МБЗ | 10,69 | 8,02 | 9,05 | 15,09 | |
Таблиця 10
Ступінь експресії БОЯОР в різних типах епітеліальних пухлин щитоподібної залози (питома вага клітин з числом гранул срібла 5)
| Гістологічний тип пухлини | Папілярний рак | Фолікулярний рак | Медулярний рак | Анапластичний рак |
| Питома вага клітин з числом гранул срібла 5 і більше, (%) | 23,14±7,17 | 15,8±3,26 | 22,30±6,54 | 36,61±8,32 |
Проведено дослідження критеріїв диференціальної діагностики анапластичного раку щитоподібної залози і неходжкинських злоякісних лімфом. Одержані дані достеменного збільшення показника морфологічного бала злоякісності при анапластичному раку, у порівнянні з НХЗЛ складають 11,91 та 7,43, різниця – у 1,60 рази. Співвідношення ядерно-цитоплазматичного індексу 0,230+0,009 та 2,43+0,05 при НХЗЛ, тобто різниця – у 10,6 рази. Велика проліферативна активність анапластичного раку в порівнянні з лімфомою ЩЗ – за питомою вагою популяцій клітин із вмістом гранул срібла 5 і більше в ядрі. Питома вага таких клітин при анапластичному раку – 36,61±8,32%, а при НХЗЛ – 12,51±2,83%, тобто різниця – в 2.93 рази. За результатами проведеного типування з МКАТ CD45, відзначається свічення поодиноких лімфоїдних клітин із середньою інтенсивністю, при обробці непрямим методом Кунса, (-0,41)±0,02 Ax10-6, тоді як при лімфомах – свічення яскраве, дифузне, світяться всі клітини, що являють собою субстрат пухлини, інтенсивність складає (-21,33)±1,07 Ax10-6 (Р>95%), тобто в 52 рази більше, що у сукупності з іншими ознаками дозволяє розрізнити ці форми злоякісної патології ЩЗ.
Для визначення чутливості тканини злоякісних пухлин ЩЗ до запропонованої модифікованої неоад'ювантної хемо-променевої терапії з використанням препарату таксотер (доцетаксел) в дозі 20 мг/м2 проведено комплексне морфологічне вивчення 41 видаленої щитоподібної залози пацієнтів, які одержали курс МНХПТ. Дані дослідження наведені в таблиці 11.