3. Встановлено, що на 30% очей з досліджуваними видами астигматизму спостерігається секторальне напруження акомодації, яке приводить до зменшення динамічного астигматизму кришталика (в середньому на 0,7 дптр), що являється фактором позитивного впливу на гостроту зору.
4. Показано, що в більшості випадків (на 70% очей) спостерігається секторальне напруження акомодаційної функції, однак з «парадоксальною» зміною динамічної рефракції (збільшенням ступеня астигматизму в середньому на 1,2 дптр), що являється додатковим патогенетичним чинником зниження гостроти зору.
5. Розроблено пристрій для лікування розладів акомодації при астигматизмі з використанням змінних позитивних і негативних циліндричних лінз зростаючої сили у вигляді лінійки з рукояткою і отворами для вставлення лінз з метою впливу на ослаблений меридіан.
6. Використання модифікованого способу і пристрою для лікування розладів акомодації у дітей з прямим астигматизмом сприяє покращенню функції акомодації в горизонтальному (ослабленому) меридіані на 46% (на 3,1 дптр), а у вертикальному (більш сильному) меридіані – на 14% (на 1,4 дптр), що свідчить про зменшення різниці показників динамічної рефракції в головних меридіанах ока в 3,7 рази. Відмічено підвищення резервів абсолютної акомодації в середньому на 3,9 дптр (в 3,1 рази) і відносної акомодації в середньому на 3,0 дптр (в 2,2 рази).
7. Встановлено, що використання тільки окулярної корекції від 3 місяців до 5 років приводить до підвищення гостроти зору в середньому на 0,09 (в 1,4 рази), а наступне проведення тільки одного курсу лікування за допомогою тренування резервів акомодації в ослабленому меридіані в комбінації з окулярною корекцією дозволяє додатково підвищити ці показники на 0,27 (в 1,6 рази).
8. Запропоновано простий, доступний модифікований спосіб ефективного лікування розладів акомодації у дітей з прямим астигматизмом шляхом тренуванням акомодації в ослабленому меридіані, який приводить до збільшення середніх значень гостроти зору для далини в середньому на 0,23 (в 1,5 рази), гостроти зору зблизька – на 0,28 (в 1,7 рази) із збереженням досягнутого ефекту протягом 12 місяців у 76% хворих.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кужда І.М., Сердюченко В.І. Особливості акомодації у дітей зі змішаним астигматизмом // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2004. – Вип. 22. – С. 59-62. Автором проведено відбір хворих, клінічне та інструментальне обстеження, статистична обробка та аналіз результатів, текстове оформлення праці, спільно з науковим керівником сформульовано висновки.
2. Сердюченко В.І., Кужда І.М. Особливості акомодації і їх зв’язок зі станом гостроти зору у дітей і підлітків зі змішаним і гіперметропічним астигматизмом // Офтальмол. журн. – 2005. - № 6 (407). – С. 35-39. Автором проведено відбір хворих, клінічне та інструментальне обстеження, статистична обробка та аналіз результатів, текстове оформлення праці, спільно з науковим керівником сформульовано висновки.
3. Кужда І.М. Розлади акомодації у дітей з міопічним астигматизмом та ефективність їх ортоптичного лікування // Офтальмол. журн. - 2006. - № 3 (1). – С. 242-244.
4. Кужда І.М. Результати лікування розладів акомодації у дітей із змішаним астигматизмом // Офтальмол. журн.– 2006. - № 4 (411). – С. 7-10.
5. Кужда І.М. Застосування тренувань акомодаційної здатності в лікуванні розладів акомодації у дітей з гіперметропічним астигматизмом // Архів клінічної медицини. – 2006. - № 1(9). – С. 36-39.
6. Кужда І.М., Сердюченко В.І. Оцінка ефективності тренувань акомодаційної спроможності в лікуванні розладів акомодації у дітей з різними видами астигматизму // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2007. – Том 143, часть ІІ. – С. 87-92. Автором проведено відбір хворих, клінічне та інструментальне обстеження, статистична обробка та аналіз результатів, текстове оформлення праці; висновки сформульовано разом з науковим керівником.
7. Деклараційний патент України на корисну модель (11) 4732 (19) (UA) // (51) 7 А61F9/00. Пристрій для лікування розладів акомодації при сферичній і астигматичній рефракції // Сердюченко В.І., Дегтярева Н.М., Коновалов В.М., Кужда І.М. Офіційний бюлетень «Промислова власність». – 2005. №2. – С. 5.37. Дисертантом проведено інформаційно-патентний пошук, участь у підготовці і оформленні заявки на патент, проведено клінічну апробацію.
8. Сердюченко В.І., Кужда І.М. Порівняльна оцінка стану некоригованої гостроти зору у дітей різними формами і ступенями астигматизму // ІІ конференція дитячих офтальмологів України “Сучасні технології діагностики та лікування очної патології у дітей”: Тези та лекції. – “КВІЦ”, 2003. – С. 166-168.
9. Кужда І.М. Ефективність тренувань акомодаційної функції у дітей з гіперметропічним астигматизмом // 2 Міжнародна наук. конф. офтальмологів Причорномор’я: Тези. – Одеса, 2004. – С. 180.
10. Кужда І.М., Сердюченко В.І. Лікування розладів акомодації у дітей зі змішаним астигматизмом // Матер. наук.-практ. конф. “Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією”.– К.: КМАПО ім. П.Л. Шупика, 2004. - С. 154-156.
11. Кужда І.М., Сердюченко В.І. Стан некоригованої гостроти зору залежно від особливостей акомодації у дітей зі змішаним астигматизмом // Міжнар. наук.-практ. конф. лікарів-офтальмологів України “Запобігання сліпоті у дітей в Україні в рамках виконання програми ВООЗ “Зір-2020” з практичним семінаром “Жива хірургія”: Тези та лекції. – К., 2005. - С. 171-174.
12. Сердюченко В.И., Кужда И.Н. Адаптация к смешанному астигматизму у детей и эффективность ортоптического лечения ее нарушений // Сб. трудов конференции «Биомеханика глаза». – М., 2005. – С. 71-73.
13. Serdyuchenko V.I., Viazovsky I.A., Kuzhda I.N.. Investigation of meridional accommodation in children with anomalies of refraction // 29th European Conference on Visual Perception. St Petersburg 20-25 August 2006: Abstracts. Perception. – 2006. – Vol. 35, supplement. – P. 6.
14. Кужда І.М., Сердюченко В.І. Ефективність тренувань акомодаційної здатності в лікуванні розладів акомодації у дітей з гіперметропічним астигматизмом // Наук.-практ. конф. з міжнародною участю “Актуальні проблеми медико-соціальної реабілітації дітей з інвалідизуючою очною патологією”. – К.: “МАКРОС”, 2006. – С. 118-122.
15. Сердюченко В.И., Кужда И.Н. Эффективность нового способа лечения расстройств аккомодации при астигматизме у детей // Сб. трудов юбилейной научно-практической конференции «Федоровские чтения – 2007». – М., 2007. – С. 168-169.
Кужда І.М. Ефективність модифікованого способу лікування розладів акомодації у дітей з астигматизмом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – офтальмологія. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2008.
В дисертації досліджено значення тренувань акомодаційної здатності в лікуванні розладів акомодації у дітей з різними видами прямого астигматизму (змішаний, простий гіперметропічний, простий міопічний). Встановлено ослаблення акомодації в горизонтальному меридіані при всіх досліджуваних видах астигматизму. Показана наявність асиметричної (нерівномірної) акомодації в головних меридіанах ока у більшості дітей з різними видами астигматизму. Показана значна ефективність лікування розладів акомодації шляхом її тренування в ослабленому меридіані за допомогою модифікованого способу та пристрою при означених видах астигматизму. Використання модифікованого способу лікування розладів акомодації у дітей з прямим астигматизмом було ефективним незалежно від віку і привело до збільшення середніх значень гостроти зору для далини на 0,23 (в 1,5 рази), гостроти зору зблизька – на 0,28 (в 1,7 рази) із збереженням досягнутого ефекту протягом 12 місяців у 76% хворих. Встановлено позитивний вплив вищеозначеного способу також на показники резервів акомодації для далини та зблизька. Показано більшу ефективність застосування даного способу в комплексі з окулярною корекцією у порівнянні з ізольованим використанням тільки окулярної корекції при всіх досліджуваних видах астигматизму.
Ключові слова: рефракція, діти, астигматизм, меридіональна акомодація, гострота зору, лікування.
АННОТАЦИЯ
Кужда И.Н. Эффективность модифицированного способа лечения расстройств аккомодации у детей с астигматизмом. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 – офтальмология. – Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2008.
В диссертации исследовано значение тренировок аккомодационной функции в лечении расстройств аккомодации у детей с различными видами астигматизма (смешанный, простой гиперметропический, простой миопический).
Обследовано 428 детей в возрасте от 5 до 14 лет (835 глаз) з разными видами прямого астигматизма (смешанный, простой гиперметропический, простой миопический). При проведении сравнительной оценки состояния некорригированной остроты зрения у детей с различными видами астигматизма было показано, что снижение остроты зрения не всегда происходит пропорционально увеличению степени астигматизма. Дополнены научные данные о частоте рефракционной амблиопии при исследуемых видах астигматизма, которая составляет в среднем 60%. В то же время, рефракционная амблиопия не отмечалась у детей со смешанным, простым гиперметропическим и простым миопическим астигматизмом соответственно в 22,2%, 51,2% и 45,8% случаев, а нормальная острота зрения без коррекции констатирована в 5% случаев, что свидетельствует о наличии естественного механизма адаптации к астигматизму. Дополнены научные данные о наличии у детей с различными видами астигматизма асимметричной (неравномерной) аккомодации в главных меридианах глаза, которая в большинстве случаев усиливает астигматизм системы и, тем самым, оказывает негативное влияние на зрительные функции. Выделено 3 вида асимметричной аккомодации, которые определяются сопоставлением степени астигматизма с разницей положения ближайшей точки ясного зрения при измерении в главных меридианах глаза.