Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії атмосферних парів води, слід зберігати в проолодному місці, в щільно запакованій тарі з матеріалів, що непроникливі для парів води (скла, металу, алюмінієвої фольги, товстостінній пластмасовій тарі).
Лікарські засоби з виявленими гігроскопічними властивостями слід зберігати в сухому приміщенні в скляній тарі з герметичною укупоркою, залитою зверху парафіном. При укупорці тари з такими лікарськими речовинами необхідно старанно витирати шийку та пробку штанглаза.
Лікарські засоби даної групи, що отримані в упаковці з полімерної плівки та призначені для постачання підвідомчої аптечної мережі, зберігати в центральних районних аптеках в заводській упаковці, в інших аптеках слід перекласти в скляну або метилічну тару.
Серед лікарських засобів цієї групи особливої увина вимагає організація зберігання таких препаратів, як гіпс палений, гірчиця в порошку, які при поглинанні вологи перетворюються з дрібного аморфоного порошку в дрібні зерна - гублять свої властивості і стають непридатними для вживання в медичній практиці. Щоб запобігти псуванню:
- гіпс палени слід берегти в добре закритій тарі (наприклад, в щільно збитих дерев'яних ящиках абобочках, бажано обкладених всередені поліетиленовою плівкою);
- гірчицю в порошку слід зберігати в герметично закритих бляшаних банках;
- гірчичники зберігають в пачках, упакованих в пергаментний папір або поліетиленову плівку, які поміщають в щільно укупорену тару (наприклад, картонні коробки, обклеєні всередені полімерною плівкою).
8. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрювання (випаровування)
До числа лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрювання, належать:
- власне леткі речовини, які найчастіше застосовуються в аптечній практиці;
- лікарські препарати, що мають леткий розчинник (спиртові найстойки, рідкі спиртові концентрати, густі екстракти);
- розчини та суміші летких речовин (ефірні масла, розчини аміаку, формальдегіду, хлористого водню понад 13 %, карболової кислоти, етиловий спирт різної концентрації та інші);
- лікарська рослинна сировина, яка містить ефірні масла;
- лікарські препарати, які містать кристалізаційну воду - кристалогідрати;
- лікарські речовини, які розкладаються з утворенням летких продуктів (йодоформ, перекис водню, хлорамін Б, гідрокарбонат натрію);
- лікарські речовини з установленим нормативно-технічною документацією нижнім рівнем вмісту вологи (сульфат магнію, парааміносалицилат натрію, сульфат натрію та інші);
Лікарські засоби, які вимагають захисту від випаровування, слід зберігати в прохолодному місці, в герметично укупореній тарі з непроникливою для летких речовин матеріалів (скла, металу, алюмінієвої фольги). Застосування полімерної тари, упаковки та укупорювання допускається згідно з Державною фармакопеєю та іншою нормативно-технічною документацією.
Кристалогідрати, в залежності від відносної вологи повітря, можуть проявляти властивості як гігроскопічних, так і вивітрюючих речовин, тому їх слід зберігати в герметично укупореній скляній, металевій, або товстостінній пластмасовий тарі при відносній вологості повітря (50-65 %) в прохолодному місці.
9. Осовбливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії підвищеної температури
До лікарських засобів, які вимагають захисту від дії підвищеної температури, належать:
- група лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрювання;
- легкоплавкі речовини;
- бактерійні препарати (вакцини, сироватки, бактеріофаг, анатоксини та інші);
- антибіотики;
- органопрепарати;
- гормональні препарати;
- вітаміни та вітамінні препарати;
- препарати, які містять глікозиди;
- медичні жири і масла;
- мазі на жировій основі та інші речовини.
Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії підвищеної температури, слід зберігати при кімнатній температурі (18-20 град.С, прохолодній (12-15 град.С температурі). В окремих випадках вимагається більш низька температура зберігання (наприклад, для АТФ (3-5 град.С), що повинно бути вказано на етикетці або в інструкції до застосування препарату.
Бактерійні препарати слід зберігати в промисловій упаковці окремо за найменуваннями, при температурі, вказаній для кожного найменування на етикетці або в інструкції до застосування.
Бактерійні препарати одного й того ж найменування зберігають по серіях, з врахуванням терміну їх придатності.
Бактерійні препарати в процесі зберігання підлягають візуальному огляду не рідше, ніж один раз у 3 місяці.
Антибіотики слід зберігати в промисловій упаковці при кімнатній температурі, якщо відсутні інші вказівки на етикетці.
Органопрепарати слід зберігати в захищеному від світла, прохолодному та сухому місці при температурі (0+15 град.С), якщо немає інших вказівок на етикетках або інструкціях до вживання.
Рідина Бурова вимагає зберігання в прохолодному місці. При помутнінні розчин фільтрують і перевіряють не відповідність всім вимогам Державної фармакопеї. Допускаться опалесценція розчину.
10. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії пониженої температури
До числа лікарських засобів, які вимагають захисту від дії пониженої температури, належать такі, фізико-хімічний стан яких після замерзання змінюється і при наступному зігріванні до кімнатної температури не відновлюється (40 % р-н формальдегіду, розчини інсуліну та ін.).
40 % розчин формальдегіду (формалін) слід зберігати при температурі не нижче +9 град. С. При появі осаду витримують при кімнатній температурі, потім розчин обережно зливають і використовують згідно з фактичним вмістом формальдегіду.
Льодяну оцтову кислоту слід зберігати при температурі не нижче +9 град. С. При появі осаду кислоту витримують при кімнатній температурі до розчинення осаду. У випадку, коли осад не розчинається, рідку частину кислоти зливають та використовують згідно з фактичним вмістом оцтової кислоти в препараті.
Медичні жирні масла вимагають зберігання при температурі не нижче +10 град. С. При появі осаду їх витримують при кімнатній температурі, зливають те перевіряють не відповідність до всіх вимог Державної фармакопеї.
11. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії газів, що містяться в навколишньому середовищі
До групи лікарських засобів, які змінюються під впливом газів, що знаходяться в навколишньому середовищі, належать:
- речовини. які реагують з киснем повітря, різні сполуки аліфатичного ряду з ненасиченими міжвуглецевими зв'язками, циклічні з боковими аліфатичними групами, з ненасиченими міжвуглецевими зв'язками, фенольні та поліфенольні, морфін та його похідні з незаміщеними гідроксильними групами; гетерогенні та гетероциклічні сполуки з вмістом сірки, ферменти та органопрепарати;
- речовини, які реагують з вуглекислим газом повітря, солі лужних металів та слабих органічних кислот (наприклад, барбітало-натрій, гексенал і т.д.), препарати, що містять багатоатомні аміни (наприклад, еуфілін); окис та перекис магнію, ідкий натр та інші.
Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії газів, слід зберігати в герметично укупореній тарі з матеріалів, непрониклих для газів, по можливості заповнених по самі вінця.
Лікарські засоби, які легко окисляються киснем повітря, слід зберігати в сухому приміщенні в скляній тарі з герметичною укупоркою, залитою парафіном. Особливу увагу слід звернути на створення умов зберігання натрієвихсолей барбітурової кислоти, які необхідно зберігати в герметично укупореній тарі, залитій парафіном, з матеріалів, непрониклих для атмосферних парів води та вуглекислого газу.
12. Особливості зберігання пахучих та барвних лікарських засобів
Групу пахучих лікарських засобів складають речовини та препарати як леткі, так і практично нелеткі, які мають сильний запах.
До групи барвних лікарських засобів належать речовини, їх розчини, суміші, препарати і т.д., які залишають забарвлений слід на тарі, закупорювальних засобах, устаткуванні та інших предметах, що не змивається звичайною санітарно-гігієнічною обробкою (брильянтовий зелений, метиленовий синій, інгідо-кармін та інші).
Пахучі лікарські засоби слід зберігати ізольовано в герметично закритій тарі, непрониклій для запаху, окремо за найменуваннями.
Барвні лікарські засоби необхідно зберігати в спеціальній шафі в щільно закупоренй тарі, окремо за найменуваннями. Для роботи з барвними речовинами для кожного найменування необхідно виділити спеціальні ваги, шпатель та інший інвентар.
13. Особливості зберігання готових лікарських форм
Зберігання готових лікарських форм повинно відповіати вимогам Державної Фармакопеї та всім загальним вимогам данної інструкції, які ставляться до зберігання лікарських засобів з врахуванням властивостей енгрідієнтів, що входять до їх складу.
Всі готові лікарські форми повинні зберігатися в оригінальній упаковці, етикеткою назовні. На стелажах, полицях, шафах прикріпляється стелажна картка, на якій зазначається найменування препарату, серія, термін придатності, кількість. Картка віддруковується на цупкому папері і заводиться на кожну серію, що надходить для контролю за всоєчасною її реалізацією. Крім цього, у відділі повинна бути картотека затермінами придатності. Препарати які, підлягають переконтролю зберігаються окремо від інших до отримання результатів аналізу.
Таблетки, драже зберігають ізольовано від інших лікарських форм в заводській упаковці, яка уберігає від зовнішніх дій і розрахована на відпуск окремим хворим та лікувальним закладам. Зберігання таблеток та драже повинно здійснюватися в сухому, а, якщо необхідно, в захищеному від світла місці.