2. Супрун Е.С., Симрок В.В. Анализ психоэмоционального состояния девочек-подростков с синдромом поликистозных яичников // Буковинський медичний вісник. – 2004. – № 2. – С. 114-116 (Автором особисто проведене клінічне дослідження та статистична обробка матеріалів).
3. Сімрок В.В., Супрун К.С. Вміст в-ендорфіну у плазмі крові жінок із синдромом полікістозних яєчників // Здоровье женщины. – 2004. – № 4 (20). – С. 70-71 (Автором особисто проведена частина роботи щодо постановки лабораторних тестів, статистична обробка матеріалів).
4. Сімрок В.В, Сімрок Н.І., Супрун К.С. Кольорова допплерографічна діагностика синдрому полікістозних яєчників // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2005. – С. 613-615 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, частина роботи щодо проведення ультрасонографічного обстеження).
5. Симрок В.В., Рубан Е.С. Оценка эффективности использования Инстенона в комплексной терапии пациенток с синдромом поликистозных яичников // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2006. – С. 617-619 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, частина роботи щодо проведення лабораторних тестів, обробка матеріалів).
6. Симрок В.В., Рубан Е.С., Архипова Т.Е. Клинические аспекты гормонотерапии при синдроме поликистозных яичников // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2006. – Т. 142. – Часть 2. – С.187-188 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, статистична обробка матеріалів).
7. Рубан Е.С. Уровень кортикотропина в плазме периферической крови пациенток с синдромом поликистозных яичников // Український медичний альманах. –2007. – Т.10, № 2. – С.150-152.
8. Рубан К.С., Сімрок В.В. Особливості гормонального гомеостазу у жінок репродуктивного віку з синдромом полікістозних яєчників // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – 2007. – № 14. – С.143-146 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, частина роботи щодо проведення лабораторних тестів).
9. Рубан Е.С. Влияние Инстенона на психоэмоциональное состояние и качество жизни пациенток с СПКЯ / Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. – Київ-Луганськ-Харків, 2006. – Вип. 4-5 (73-74). – С. 234-240.
10. Рубан К.С., Сімрок В.В. Спосіб лікування синдрому полікістозних яєчників у жінок з вираженим гірсутизмом: Деклараційний патент на корисну модель 11876 МПК (2006) А61К 35/14 А61К 31/00; Опубл. Бюл. №1, 2006.
11. Симрок В.В., Супрун Е.С., Симрок Д.В. Роль соматической патологии пубертатного периода в генезе нарушений менструальной функции у женщин с синдромом поликистозных яичников // Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі: Матеріали конгресу педіатрів України. Київ, 7-9 жовтня 2003 р. – К., 2003. – С. 82-83 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, вивчення анамнезу хворих).
12. Сімрок В.В., Сімрок Н.І., Супрун К.С. Ультразвуковий скринінг при синдромі полікістозних яєчників // Другий український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. – К., 2004. – С. 127-128 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, статистична обробка матеріалів).
13. Симрок В.В., Чибисова И.В., Супрун Е.С. Влияние Инстенона на психоэмоциональное состояние больных с синдромом поликистозных яичников.InfluenceofInstenononpsychoemotionalconditionofpatientswithpolycysticovarysyndrome // The events of the year in gynecology and obstetrics 1st Euro-Asian Congress: Book of abstracts. Saint-Peterburg, 20-24 May, 2004.- Saint-Peterburg, 2004. - Vol. 2.- P. 45 (Автором особисто проведене клінічне дослідження).
14. Ruban K. Neurotropictherapyintreatmentofpolycysticovarysyndrome // Український медичний альманах. – 2006. – Т.9. – № 6. – С.198-199.
15. Симрок В.В., Рубан Е.С. Состояние эндорфинной системы у женщин с синдромом поликистозных яичников // Проблемы репродукции: М-лы первого международного конгресса по репродуктивной медицине. Москва, 08-12 июня 2006 г. – М., 2006. – С. 134-135– М., 2006. – С. 134-135. (Автором особисто проведене клінічне дослідження).
АНОТАЦІЯ
Рубан К.С. Корекція репродуктивних порушень у жінок з синдромом полікістозних яєчників. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.
Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоров’я у жінок з синдромом полікістозних яєчників. На підставі обстеження 137 жінок репродуктивного віку з СПКЯ доведено, що порушення в церебральному та внутрішньояєчниковому кровотоках ведуть до підвищення рівня в-ендорфіну в сироватці периферичної крові пацієнток з СПКЯ, що, в свою чергу, погіршує психоемоційний стан пацієнток з СПКЯ і може бути одним із факторів порушення репродуктивного здоров’я при СПКЯ.
Показано, що застосування Інстенону в комплексній схемі корекції репродуктивних порушень при СПКЯ веде до нормалізації порушень в церебральному та внутрішньояєчниковому кровотоках, зниженню рівня в-ендорфіну в сироватці периферичної крові, а також покращує психоемоційний стан жінок з СПКЯ, що сприяє відновленню у них репродуктивного здоров’я.
Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, безплідність, церебральний та внутрішньояєчниковий кровоток, в-ендорфін, репродуктивна функція.
АННОТАЦИЯ
Рубан Е.С. Коррекция репродуктивних нарушений у женщин с синдромом поликистозных яичников. – Рукопис.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького МОЗ Украины, Донецк, 2008.
Диссертационная работа посвящена решению одной из актуальных задач современной гинекологии – повышению эффективности восстановления репродуктивного здоровья женщин с синдромом поликистозных яичников. На основании изучения и комплексной оценки клинических особенностей, эхоструктуры яичников, церебрального и внутрияичникового кровотока, психоэмоционального статуса, гормонального гомеостаза и состояния опиоидной системы разработан и внедрен патогенетически обоснованный метод коррекции гипоталамо-гипофизарно-яичниковой дисфункции у женщин с СПКЯ с использованием препарата Инстенон.
Обследовано 137 женщин с синдромом поликистозных яичников, у которых посредством клинико-анамнестических методов, лабораторных (иммуноферментных, бактериологических, метода полимеразной цепной реакции), инструментальных (ультразвуковое исследование, триплексное сканирование с использованием цветового, энергетического допплеровского картирования и допплерометрии церебрального и внутрияичникового кровотока), методов психологического тестирования были дополнены данные о психоэмоциональном состоянии женщин с СПКЯ, установлен характер нарушений церебрального и внутрияичникового кровотока, что проявлялось в церебральном кровотоке увеличением индекса периферического сопротивления на 11,1 % (p<0,05) и пиковой систолической скорости кровотока на 6,7 % (p<0,05), а также снижением максимальной конечной диастолической скорости кровотока на 10,8 % (p<0,05).
Внутрияичниковый кровоток отличался повышением индекса резистентности на 17,0 % (p<0,05), снижением пульсационного индекса на 45,9 % (p<0,05) и возрастанием максимальной скорости кровотока на 42,4 % (p<0,05), которые не изменялись на протяжении всего менструального цикла.
На основании изучения уровня в-эндорфина в сыворотке периферической крови показано напряжение опиоидной системы, установлены взаимосвязи между показателями гормонального статуса, церебрального и внутрияичникового кровотока, эхоструктуры яичников, уровнем в-эндорфина и психоэмоционального напряжения, на основании которых усовершенствована схема патогенеза СПКЯ.
Психоэмоциональное состояние пациенток с СПКЯ характеризовалось увеличением количества случаев наличия высокой степени стресса в 9,3 (р<0,01) и средней степени стресса в 8,5 раза (р<0,01), значительного снижения настроения в 4,8 раза (р<0,01) и появления состояния субдепрессии и депрессии у 11,8 % женщин.
Патогенетически обоснована и разработана комплексная схема коррекции гипоталамо-гипофизарно-яичниковой дисфункции при СПКЯ. Оценена эффективность восстановления репродуктивного здоровья пациенток с СПКЯ в результате применения разработанной схемы.
Внедрение разработанного метода коррекции гипоталамо-гипофизарно-яичниковой дисфункции у пациенток с СПКЯ, по сравнению с традиционным лечением, нормализует церебральный и достоверно улучшает яичниковый кровоток, опосредованно приводит к нормализации опиоидного и улучшению гормонального гомеостаза, увеличению частоты случаев нормализации менструальной функции в 2,3 раза (p<0,01) и наступления беременности в 1,6 раза (p<0,05).
Ключевые слова: синдром поликистозных яичников, бесплодие, церебральный и внутрияичниковый кровоток, в-эндорфин, репродуктивная функция.
SUMMARY
Ruban K.S. Correction of reproductive disorders in women with polycystic ovary syndrome. – Manuscript.
The thesis for scientific degree of the medical sciences candidate in speciality 14.01.01 – obstetrics and gynecology. – Scientific Research Institute of family medical problems of Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, 2008.
The thesis is dedicated to the increasing effectiveness of reproductive health in women with polycystic ovary syndrome.
On the basis of investigation of 137 women with PCOS it was proved that disorders in cerebral and ovarian blood circulation could lead to increasing в-endorphin level in patients’ blood serum with PCOS, which in turn deteriorates women’ psycho-emotional state with PCOS and could be one of the factors influencing on development of disorders in reproductive system.
It was shown that usage of Instenon in complex treatment of reproductive disorders in patients with PCOS leads to normalization in cerebral and ovarian blood circulation, to reduction of в-endorphin level in blood serum, and also improves psycho-emotional state of women with PCOS, which assist in renewal of reproductive health.
Key words: polycystic ovary syndrome, infertility, cerebral and ovarian blood circulation, в-endorphin, reproductive function.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ
| АКТГ | - | адренокортикотропний гормон |
| ДГЕА-с | - | дегідроепіандростерону сульфат |
| Е2 | - | естрадіол |
| ІМТ | - | індекс маси тіла |
| ІР | - | індекс резистентності |
| К | - | кортизол |
| КОК | - | комбінований оральний контрацептив |
| ЛГ | - | лютеїнізуючий гормон |
| МШК | - | максимальна швидкість кровотоку |
| КС | - | коло стегон |
| КТ | - | коло талії |
| П | - | прогестерон |
| ПРЛ | - | пролактин |
| ПІ | - | пульсаційнийіндекс |
| СПКЯ | - | синдром полікістозних яєчників |
| Т | - | тестостерон |
| УЗД | - | ультразвукове дослідження |
| ФСГ | - | фолікулостимулюючий гормон |
| RI | - | індекс резистентності |
| Vps | - | пікова систолічна швидкість кровотоку |
| Ved | - | максимальна кінцева діастолічна швидкість кровотоку |