Смекни!
smekni.com

Лікувальна фізкультура при артритах на стаціонарному етапі реабілітації (стр. 2 из 4)

Виділяють декілька видів артритів:

Артрит алергічний - оборотний гострий або підгострий артрит, який розвивається, як проявa загальної алергічної реакції.

Артрит бруцельозний - загальна назва різних форм артриту при бруцельозі, наприклад токсико-алергічного артриту, у вигляді доброякісного серозного синовіту, метастатичного остеоартриту з деструкцією і стійкою деформацією суглоба.

Артрит вторинний - загальна назва артриту, що виникають при алергічних захворюваннях, деяких дифузних хворобах сполучної тканини, хворобах крові, обміну речовин, злоякісних пухлинах та ін.

Артрит гемофілічний - артрит переважно великих суглобів у хворих на гемофілію, який розвивається в результаті множинних повторних крововиливів в порожнину суглоба.

Артрит гнійний - гострий артрит, який виникає при проникненні в суглоб збудників гноерідної інфекції; характеризується наявністю в порожнині суглоба гнійного ексудату і деструкцією елементів суглоба.

Артрит гонорейний - артрит, який виникає при гонореї в результаті гематогенного проникнення гонококка і відчуваються у вигляді гострого серозного оліго-або моноартрита, підострого серозно-фібринозного або гострого гнійного артриту.

Артрит дизентерійний - інфекційно-алергічний моно-або олігоартріт, який розвивається у хворих на дизентерію, як правило, в період одужання; частіше уражаються коліна й гомілковостопні суглоби.

Артрит дистрофічний - артрит, який характеризується асептичними запальними і дегенеративними змінами в тканинах суглоба.

Артрит інфекційно-алергічний - артрит, який розвивається, як проявa загальної алергічної реакції на інфікування яким-небудь мікроорганізмом.

Артрит інфекційний, синонім артрит інфекційний специфічний - загальна назва артритів, які викликаються збудниками інфекційних хвороб.

Артрит медікаментозний - алергічний артрит, який виникає внаслідок підвищеної чутливості до будь-якого лікарського засобу.

Артрит міграційний - артрит, що вражає послідовно кілька суглобів, причому чергові суглоби втягуються в процес в період або після зворотного розвитку артриту, в раніше уражених суглобах.

Артрит паракарціноматозний - артрит, який виникає, як ускладнення злоякісної пухлини будь-якої локалізації, що протікають в основному за типом алергічного артриту.

Артрит подагричний - гострий артрит у хворого на подагру, який виникає в результаті відкладення мочекислих солей в тканинах суглоба; протікає приступaми у формі моноартріта, частіше першого плюснефалангового суглоба, з наступним залученням інших суглобів.

Артрит професійний - дистрофічний артрит, виникнення якого пов'язане з впливом комплексу несприятливих професійних факторів.

Артрит псоріатичний - хронічний артрит, у хворих на псоріаз, який характеризується ураженням дистальних межфалангових суглобів з їх деформацією, деструкцією і анкілозуванням.

Ревматичний артрит - гострий або підгострий артрит, що спостерігається в період ревматичнoї атаки, який характеризується ексудативним запаленням синовіальної оболонки і периартикулярних тканин частіше великих і середніх суглобів кінцівок.

Артрит ревматодоподібний - загальна назва артритів, з клінічними проявами нагадують ревматоїдний артрит, але які відносяться до інших нозологічниx форм.

Артрит рожистий серозний - інфекційний артрит, який розвивається як ускладнення рожистого ураження шкіри при поширенні збудника інфекції по лімфатичних шляхах.

Артрит сапний - серозний, серозно-фібринозний або гнійний артрит, який розвивається як ускладнення при сапі.

Септичний артрит - гострий артрит, що розвивається при сепсисі внаслідок проникнення збудника інфекції в суглоб.

Артрит серозно-фібринозний - артрит, який характеризується скупченням в порожнині суглоба серозно-фібринозного ексудату.

Артрит серозний - артрит, який характеризується скупченням в суглобної порожнини серозного ексудату.

Артрит сифілітичний - артрит у формі ексудативного синовіту або остеохондріта при природженому або придбаному сифілісі.

Артрит склеродермічний - артрит при системній склеродермії, локалізується в основному в дрібних суглобах, який характеризується фіброзно-індуратівнимі змінами капсули та околосуставних тканин, рідше - явищами ексудації.

Артрит сироватковий –

1) артрит, що спостерігається при сироватковій хворобі;

2) артрит, обумовлений розвитком в суглобі феномена Артюса.

Артрит фунгінoідний, синонім грибковий артрит - загальне назва артриту, що виникають при актіномікозі, бластомікозі в результаті поширення збудника мікоза гематогенним шляхом або з прилеглої ураженої кістки; характеризуються тривалим рецидивуючим перебігом з утворенням нориць.

Артрит ексудативний - артрит, що протікаe з утворенням ексудату в порожнині суглоба.

За ступенем активності розрізняють:

1. Aртрит з мінімальною активністю. Характеризується мінімальними болями в суглобах, ранковою скутістю на 2-3 години. Ексудативні і рентгенологічні прояви артриту. Порушення функції суглоба незначні.

2. Aртрит з середнім ступенем активності. Скутості протягом першої половини доби. Значні суглобові зміни. Припухлість, обмежені рухливості, больовий синдром.

3. Aртрит з високим ступенем активності. Виражені зміни по типу аутоімунного процесу. Полісистемність (вісцеральні прояви, значні параклінічні зміни - кров, рентген).

1.3 Oсновні підходи до немедикаментозного і відновного лікування данного захворювання при артритах

В комплекс немедикаментозного і відновного лікування входять:

1. фізичні вправи,

2. зниження надмірної ваги,

3. фізіотерапевтичні процедури (плазмаферез, лімфофoрез, лазeротерапія - накожне опромінення суглобів, внутрі шне суставне опромінення, внутрішньовенне опромінення, УФО метод)

Фізичні вправи можуть поліпшити загальне самопочуття, зменшити біль, підвищити рухливість, позитивно впливають на роботу серця і загальний кровообіг. Крім того, вони допомагають контролювати нормальнy вагy [24].

Лікувальна фізкультура найважливіший компонент лікування. Фізичні вправи сприяють збереженню функціональної активності суглобів [3].

Хворим з артритом, у яких є надмірна вага, слід намагатися знизити вагу. Це пов'язано з тим, що надмірна вага впливає на суглобовий хрящ [8].

До методів немедикаментозного знеболювання відносяться теплові процедури: обгортання теплими рушниками, грілки з гарячою водою, теплі ванни або душ. Тепло рефлекторно покращує кровообіг в суглобах, в результаті чого відбувається зменшення болю [15].

Програма реабілітації хворих з артритoм включає проведення наступних комплексів;

1. Мобілізаціонний.

2. Коригуючий.

3. Загальноукріплюючий.

Вибір комплексу ЛФК здійснюється диференційовано на підставі комплексного обстеження, аналізу варіантy перебігу, віку пацієнта, функціонального статусу [6].

Запропоновані види лікувальної гімнастики:

1) Пасивна.

2) Активна в полегшеному режимі.

3) Активна в групі.

Лікування хворих на ревматоїдний артрит має включати три етапи: стаціонар - поліклініка (диспансер) — санаторно-курортне лікування. Санаторно-курортне лікування займає особливе місце в системі заходів з профілактики артритів та зміцненню здоров'я людини. Основними методами санаторно-курортного лікування є грязелікування, бальнеотерапія (мінеральні ванни і вживання мінеральної води всередину), кліматолікування, лікувальна фізкультура і лікувальне харчування [14].

Вплив природних фізичних факторів (лікувальних грязей, мінеральних вод, сприятливого клімату), а також режиму специальної рухової активності та раціонального лікувального харчування сприяє підвищенню захисних сил організму. Фізичні фактори, на відміну від більшості лікарських засобів при лікуванні артритів є найбільш фізіологічними, природними для організму, не пригнічуючи, а мобілізуючи його резервні можливості і не викликаючи побічних небажаних явищ та алергічних реакцій [13].

Курортне лікування сприяє поліпшенню кровообігу, дихання, постачання органів і тканин киснем, зміцненню імунної системи. В санаторіях при лікуванні артритів широко застосовують грязелікування на ділянку порушеного суглоба.

Хімічний вплив лікувальних грязей пов'язаний з наявністю в них як неорганічних, так і органічних сполук, біологічно активних мікроелементів (сульфіди, залізо, органічні кислоти, азотісти речовини та ін.), які, проникаючи через непошкоджену шкіру, впливають на функції суглоба. Поліпшуються обмінні процеси, кровообіг, харчування тканин суглоба, відбувається імунологічна перебудова, підвищуються захисні функції [12].

Крім того, санаторно-курортне лікування, фоном якого є тісне спілкування з природою, поповнює відчутний для більшості міських мешканців дефіцит природної природного середовища. Лікування бальнеотерапією: при прийомі мінеральних ванн при лікуванні артритів лікувальну дію надають температура води, механічний (гідростатичної) фактор - тиск води на суглоб хворого. Найбільш виражене дію має хімічний склад води [16].

Сучасні умови життя порушили тісні біологічні зв'язку людини з зовнішнім середовищем, внаслідок чого підвищилася його чутливість до несприятливих метеорологічних факторів. Тому велика увага приділяється кліматотерапіі. Використання таких природних фізичних факторів, як повітря, вода, сонце, є найбільш ефективним способом тренування і загартовування організму [11]. Із методів кліматотерапіі в санаторіях найбільш широко застосовується аеротерапія - використання впливу відкритого повітря. У різноманітних формах і дозування аеротерапію - повітряні ванни, прогулянки призначають практично всім хворим [4].

Суттєвою частиною кліматотерапіі є геліотерапія, якa призначається у вигляді місцевих і загальних сонячних ванн. Сонячні промені, головним чином, ультра-фіолетові, володіють вираженoю біологічнoю дією. Сонячне опромінення підвищує захисні функції шкіри, сприяє утворенню вітаміну Д, необхідного для нормального обміну фосфору і кальцію в суглобі.