На 2-й день хворий за допомогою інструктора повертається на здоровий бік і виконує динамічні дихальні вправи, чергуючи черевний тип дихання з грудним. Ослабленим хворим з вихідного положення лежачи на боці рекомендується масаж спини і грудної клітки з елементами легкого поглажування, постукування, вібрації. Масаж сприяє відходженню харкотиння, підвищенням тонусу дихальної мускулатури, рефлекторним шляхом покращує вентиляцію.
При відсутності дренажів, гладкому перебігу післяопераційного періоду з 2–3 дня розширюють руховий режим. Дозволяються повороти на хворий бік з метою активізації дихання в здоровій легені, почергове підтягування ніг до живота, «ходіння» лежачи, рухи в променево – зап’ясних і тазостегнових суглобах. Всі рухи обов’язково поєднуються з диханням. Самостійно проводяться динамічні дихальні вправи в повільному темпі (видих з відкашлюванням). При добрій переносимості цього навантаження дозволяється «ходіння» лежачи з повною амплітудою рухів в суглобах, з відведенням верхніх і нижніх кінцівок (не відриваючи їх від ліжка).
На 2–3 день з вихідного положення сидячи в ліжку хворий виконує вправи з метою профілактики контрактур в плечовому суглобі з боку операції, допомагаючи хворій руці здоровою. З 3–4 дня дозволяється спускати ноги з ліжка на підставку, виконувати той самий комплекс вправ з цього положення.
При відсутності ускладнень на 4–5 день хворого переводять до звичайної палати, де він виконує комплекс фізичних вправ з вихідного положення сидячи на стільці або лежачи. Поступово амплітуда рухів і навантаження збільшують. Розширюється руховий режим. На 6–7 добу хворому дозволять на 1–2 хв. вставати, потім ходити по палаті і коридорі. В цей період з метою подальшого тренування організму збільшують амплітуду рухів і число вправ, включають спеціальні дихальні та загальнозміцнюючі вправи з комплексу передопераційної підготовки, використовують гімнастичні предмети.
Тривалість процедур складає в перші 2–3 дні 5–10 хв., на 4–7 день 10–15 хв., в наступні дні перебування хворого в стаціонарі 15–20 хв.
Після виписки хворий на протязі 1–2 місяців виконує той самий комплекс вправ під контролем лікаря поліклініки.
В день зняття швів не потрібно давати навантаження на оперований бік.
ЛФК при операціях на серці.
Передопераційний період.
Задачі ЛФК:
1. Збільшення компенсаторних можливостей організму;
2. Розширення функціональної здатності легень;
3. Тренування координації дихання з рухами,
4. Стимуляція нервової системи;
5. Покращення психічного стану;
6. Навчання хворих методиці лікувальної гімнастики, яка застосовується в ранньому післяопераційному періоді.
Методи ЛФК:
1. Освоєння повного дихання шляхом застосування статичних динамічних дихальних вправ, асиметричного дихання, навчання відкашлюванню.
2. Тренування мілких м’язових груп в поєднанні з диханням на фоні загально розвиваючих вправ;
3. Вироблення м’язово – суглобового відчуття, навчання активній корекції м’язів тулубу для зміцнення м’язового корсету
4. Застосування вправ, які збільшують рухомість в суглобах
5. Навчання хворих вправам на м’язеве розслаблення.
Вроджені вади серця
Існує 3 групи хворих із вродженими вадами серця.
1. Має вади із викидом крові зліва направо, при яких кров з надлишком поступає в мале коло кровообігу.
2. Вади з викидом крові справа наліво та артеріальною гіпоксією, при яких попадання крові в моле коло кровообігу утруднене.
3. Вади, при яких утруднене попадання крові у велике коло кровообігу в зв’язку з перешкодою кровотоку, кровообіг в малому колі не порушений.
Хворим 1 групи вправи необхідно підбирати обережно, так як через спазм судин легень і морфологічних змін їх стінок наростає легенева гіпертензія, яка різко погіршує геодинаміку і може привести до зміни напрямку викидання крові. навантажувальні вправи обмежують, збільшуючи число дихальних вправ, штучно викликають кашель і чергують лікувальну гімнастику з застосуванням гірчичників.
Хворі 2 групи потребують особливого підходу, так як важкість їх стану зумовлена не тільки порушеннями кровообігу через анатомічні зміни в серці, але і хронічним кисневим голоданням внаслідок недостатнього кровопостачання легень.
У хворих 3 групи з незміненим кровообігом в легенях діапазон лікувальної гімнастики ширший, чим в інших групах.
Протипоказання:
1. Загальний важкий стан хворого;
2. Віддишка;
3. Порушення ритму серця;
4. Прояви серцевої недостатності.
Вправи для тяжкохворих:
1. В.П. – лежачи з при піднятим головним кінцем ліжка. Дихальні статичні вправи. Масаж рук, ніг. Тривалість кожної вправи 2–2,5 хв.
2. В.П. – те саме. Вправи для мілких груп м’язів рук та ніг – 1,5–3 хв., дихальні динамічні вправи 0,5 хв. м’язове розслаблення
3. В.П. – те саме. Дихальні статичні вправи – 1,5 хв.
Всі вправи виконуються повільно.
Вправи для хворих середньої тяжкості
1. В.П. – сидячи. Дихальні статичні вправи (грудне та діафрагмальне дихання), відкашлювання, пауза для відпочинку, вправи для мілких груп м’язів рук та ніг.
2. В.П. – сидячи. Вправи для середніх груп м’язів рук та ніг, дихальні динамічні вправи, вправи для ніг, пауза для відпочинку, вправи для рук та тулубу. Пауза для відпочинку.
3. В.П. – Вправи для мілких груп м’язів рук та ніг, дихальні динамічні вправи, м’язове розслаблення.
Вправи виконують у повільному та середньому темпах.
Післяопераційний період.
Задачі ЛФК
1. Полегшення роботи серця за рахунок мобілізації екстракардіальних факторів, в основному скорочення периферійної мускулатури;
2. Збільшення екскурсії грудної клітини, рухів діафрагми;
3. Профілактика легеневих ускладнень
4. Покращення відтоку рідини через дренаж
5. Профілактика післяопераційних флебітів
6. Профілактика ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту;
7. Підвищення загальної рухової активності.
Протипоказання:
1. Загальний важкий стан хворого;
2. Небезпека виникнення кровотеч, емболії, падіння АТ;
3. Миготлива аритмія, свіжий інфаркт міокарда, атріовентикулярна блокада до підшивання штучного водія ритму;
4. Ниркова та печінкова недостатність.
ЛФК на цьому етапі поділяється на 3 періоди з 5 руховими режимами: ІА, ІБ, ІІА, ІІБ, ІІІ.
І період ділиться на ІА (1-й день після операції) та ІБ (2–3 день після операції). В 1-й день проводиться тренування поглибленого дихання та форсоване відкашлювання. Процедуру проводять через кожну годину. При повороті хворого на бік проводять масаж спини, поступово додають рухи пальців ніг і рук. На 2–3 день збільшується амплітуда рухів, додають динамічні вправи. Хворого переводять в положення сидячи на ліжку. Повторюють вправи 2–3 рази на день.
ІІ період ділиться на ІІА (4–6 день) та ІІБ (7–10 день). На 4–6 день хворого переводять для виконування вправ в положення сидячи на стільці, додають вправи, які охвачують велику кількість груп м’язів; вставання, ходіння. Комплекс вправ складається з 12–15 рухів. Починають і закінчують процедура дихальними вправами; рухи ніг, рук та тулуба чергують, уникаючи втоми одних і тих самих м’язів. На 7–10 день включають елементи ходьби. Хворому дозволяють ходити на відстань, яка не перевищує 15–20 метрів. З 8–9 дня заняття проводять в залі ЛФК.
ІІІ період (з 11-го дня і до виписки) тренувальний. Заняття проводять в залі ЛФК сидячи і стоячи, тривалість 20–25 хв.
Для закріплення результатів з метою реабілітації хворим необхідно щодня продовжувати заняття, поєднуючи їх з закалюванням і ходьбою.
Набуті вади серця
Передопераційний період.
Хворим з мітральним стенозом рекомендують вправи статичного і динамічного характеру у вигляді рухів мілких та середніх груп м» язів в поєднанні з паузами для відпочинку.
Хворим з мі тральною недостатністю показані вправи з повною амплітудою рухів. Вихідне положення сидячи.
У хворих з аортальними вадами методика залежить від належності хворих до певного функціонального класу:
1.1 клас – немає обмежень фізичної активності, звичайна фізичне навантаження не викликає помітної втоми, серцебиття, болю, задишки.
2. ІІ клас – незначне обмеження фізичної активності в спокої, скарг немає. Звичайна фізична активність викликає втому, задишку, серцебиття або ангінозні болі.
3. ІІІ клас – помітне обмеження фізичного навантаження. Невелике фізичне навантаження викликає перераховані вище скарги. Самопочуття задовільне.
4. ІV клас – будь-яка фізичне навантаження утруднене. Симптоми недостатності кровообігу навіть у спокої. При будь-якому навантаження дискомфорт посилюється.
Задачі ЛФК
1. Полегшення роботи серця за рахунок мобілізації екстракардіальних факторів, в основному скорочення периферійної мускулатури;
2. Збільшення екскурсії грудної клітини, рухів діафрагми;
3. Профілактика легеневих ускладнень
4. Покращення відтоку рідини через дренаж
5. Профілактика післяопераційних флебітів
6. Профілактика ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту;
7. Підвищення загальної рухової активності.