Смекни!
smekni.com

Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді (стр. 6 из 10)

Недостатній обсяг надання амбулаторно-поліклінічної допомоги і недотримання стандартів профілактичних технологій призводять до соціально-економічних збитків внаслідок високих: рівня госпіталізації (38,48±2,07 %) та середньої тривалості стаціонарного лікування (22,28±0,92 днів), а також наведених коефіцієнтів інвалідності та смертності як результату запізнілої діагностики злоякісних пухлин, хвороб системи кровообігу тощо.

В результаті опитування встановлено, що основними причинами невдоволення жінок віком від 40 років і старших медичною допомогою є економічні - висока вартість медикаментів (68,35±2,70 %) та медичних послуг (37,04±2,80 %), при задовільному рівні довіри до лікарів та прагнення більшості з них (68,92±1,98 %) до постійного обслуговування дільничним (сімейним) лікарем.

Шляхом експертних оцінок методом матриці критичних чинників підтверджено, що найважливішими медико-організаційними факторами, які впливають на здоров’я і визначають доступність якісної медичної допомоги є: обсяг виконання медико-технологічних стандартів (9,9 парціальних балів), своєчасність допомоги (9,8), кваліфікація медичного персоналу (9,0), матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я (9,0) та фінансова доступність медичної допомоги (8,8).

Виявлені недоліки свідчать про необхідність формування якісно нової системи медичного обслуговування жінок у пери- та постменопаузі. В основу концептуальних підходів до її формування покладались: рекомендації ВООЗ (1996) і міжнародний досвід, діючі нормативно-правові акти України, результати власних досліджень та експертних оцінок.

Стратегічний напрямок запропонованої функціонально-структурної моделі (рис. 8) спрямовувався на покращання стану здоров’я жінок через реалізацію комплексу заходів первинної, вторинної і третинної профілактики патологічних станів та хвороб, асоційованих з менопаузою.

Тактичним напрямком моделі став розподіл соціальних ролей і функціональних взаємозв’язків між зацікавленими в досягненні оптимального рівня здоров’я жінок структурними елементами суб’єкта управління на державному, регіональному, груповому та індивідуальному рівнях.

При цьому особливістю структурної побудови моделі стало включення до неї: 1) існуючих елементів системи охорони здоров’я, причетних до управління здоров’ям досліджуваного контингенту; 2) існуючих складових, але частково змінених за рахунок функціональної їх оптимізації; 3) якісно нових елементів (схеми комплексного спостереження за станом здоров’я жінок у пери- та постменопаузі і схеми інформаційно-освітнього забезпечення їх медико-санітарними знаннями), інтеграція яких з раніше існуючими та функціонально удосконаленими надала моделі, як системі, нових якостей із сприяння досягнення головної мети дослідження.

Таким чином, структурну основу моделі складають наявні ресурси діючої системи охорони здоров’я та медичної допомоги, а її впровадження не вимагає особливих додаткових фінансових витрат.

В той же час, на відміну від раніше існуючих форм профілактики та медичної допомоги жінкам в періоді пери- та постменопаузи, запропонована модель вперше: 1) забезпечує системність та комплексність підходу до вирішення проблеми; 2) визначає в цьому напрямку роль лікаря загальної практики/сімейної медицини (ЗПСМ); 3) дозволяє усунути виявлені диспропорції у наданні медичної допомоги.

Невід’ємною складовою запропонованої моделі став її якісно новий елемент - схема комплексного спостереження за станом здоров’я жінок (рис. 9), орієнтована на лікаря загальної практики/сімейної медицини, яка ґрунтується на новому підході до розподілу жінок на групи динамічного спостереження на підставі стратифікації ризику хвороб (низький, помірний, високий, дуже високий) з урахуванням не тільки групи здоров’я, а й наявності чинників ризику. Такий підхід відображає сучасні тенденції у формуванні громадського здоров’я і дозволяє лікареві ЗПСМ спрогнозувати ризик виникнення соціально важливих хвороб та їх негативних наслідків, вибрати відповідний комплекс цілеспрямованих заходів первинної, вторинної чи третинної профілактики та оцінити їх ефективність за визначеними критеріями.


Цілі

Види

профілактики

Рівні реалізації

Виконавці


Соціальні

ролі


Форми

реалізації


Примітка: - існуючі, - частково змінені, - запропоновані елементи системи