Проведені дослідження можливих шляхів відтоку лімфи від слизової оболонки решітчастого лабіринту людини показали, що від поверхневої та глибокої лімфатичних мереж утворюється від одного до чотирьох відвідних стовбурців. Відвідні судини передніх і середніх комірок зливаються між собою чи окремо проходять через вивідні отвори комірок лабіринту і приєднуються до мережі лімфатичних судин слизової оболонки середнього носового ходу. Від задніх решітчастих комірок відходить більша кількість відвідних лімфатичних судин (3–6), ніж від передніх. Вони приєднуються до лімфатичних судин верхнього носового ходу, утворюючи анастомози. Від комірок решітчастого лабіринту лімфа відтікає в декількох напрямках: в ділянку медіального кута очної ямки (53,7 %), в ділянку крил носу (33,0 %) та в ділянку гирла слухових труб (13,3 %). Відвідні судини передніх, середніх і задніх решітчастих комірок в ділянці заднього краю середньої носової раковини зливаються, утворюючи загальну мережу. Від передніх відділів носової порожнини лімфатичні судини прямують до поверхневих і глибоких привушних, підпідборідних та піднижньощелепних вузлів і впадають у поверхневі та глибокі лімфатичні шийні вузли.
Морфологічні особливості лімфатичних судин оцінювали за допомогою змін структури кореляційних зв’язків між досліджуваними параметрами. Дослідження препаратів слизової оболонки передніх решітчастих комірок показало, що її товщина на різних стінках неоднакова. Найбільшу товщину слизова оболонка має на медіальній стінці – у межах від 2,6 Ч10–4 м до 4,2 Ч10–4 м. При переході слизової оболонки з медіальної стінки на верхню і нижню, товщина її зменшується і дорівнює 1,6 Ч10–4 м – 2,8 Ч10–4 м, а на латеральній, найменша – 1,1 Ч10–4 м – 1,4 Ч10–4 м. Аналіз зв’язків показав, що кореляційна матриця, яка об’єднує коефіцієнти попарної лінійної кореляції між морфометричними параметрами слизової оболонки і лімфомікроциркуляторного русла медіальної стінки налічує 6 міцних вірогідних зв’язків. Товщина слизової оболонки прямо корелює з питомою щільністю відвідних лімфатичних судин (r = 0,86) і їх колекторів (r = 0,93). Виявлена зворотня вірогідна залежність між товщиною слизової оболонки і питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = − 0,83). На цьому фоні питома щільність відвідних лімфатичних судин утворює зворотню міцну кореляцію з питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = −0,80) і вірогідну пряму – з питомою щільністю колекторів (r = 0,92). Відмічається зворотня вірогідна кореляція між питомою щільністю лімфатичних капілярів і колекторів (r = − 0,71). Такі зв’язки свідчать, що на медіальній стінці решітчастого лабіринту зі збільшенням товщини слизової оболонки виявляється більш розвинена лімфатична мікроциркуляторна мережа, а саме відвідні лімфатичні судини і колектори. При цьому в збільшенні об’єму відвідних лімфатичних судин переважну роль відіграють колектори. Перехід слизової оболонки з медіальної стінки на верхню і нижню призводить до перерозподілу кореляційних зв’язків за участю зазначених морфометричних параметрів, їх кількість дорівнює 8. Як і на медіальній стінці, товщина слизової оболонки прямо вірогідно корелює з питомим об’ємом відвідних лімфатичних судин (r = 0,72) і колекторів (r = 0,81). За цих умов є зворотня вірогідна кореляція між товщиною слизової оболонки і питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = − 0,74) та сліпих виростів (r = − 0,76). Збільшення питомої щільності лімфатичних колекторів спостерігається на фоні збільшення питомої щільності відвідних лімфатичних судин (r = 0,72) та зменшення лімфатичних капілярів (r = − 0,72) і сліпих виростів (r = − 0,91).Такий розвиток процесів свідчить, що на слизовій оболонці верхньої і нижньої стінок, як і на медіальній стінці, збільшення товщини слизової оболонки сприяє розвитку лімфатичного мікроциркуляторного русла за рахунок відвідних лімфатичних судин і колекторів. Між товщиною слизової оболонки латеральної стінки і морфометричними параметрами лімфатичних судин нараховується 5 функціонально значущих зв’язків. Наявний прямий вірогідний кореляційний зв’язок між товщиною слизової оболонки і питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = 0,89) та сліпих виростів (r = 0,70). Питома щільність відвідних лімфатичних судин вірогідно корелює з питомою щільністю капілярів (r = 0,88) і утворює зворотний функціональний зв’язок з сліпими виростами (r = 0,79). На відміну від медіальної стінки є прямий кореляційний зв’язок між питомою щільністю лімфатичних капілярів і сліпих виростів (r = 0,86), а також зворотня кореляція між питомою щільністю колекторів і сліпими виростами (r = − 0,71). Наявність зазначених кореляційних зв’язків свідчить, що формування відвідних лімфатичних судин в ділянці латеральної стінки здійснюється за рахунок лімфатичних капілярів, а колектори відіграють другорядну роль.
Вивчення препаратів слизової оболонки середніх решітчастих комірок показало, що слизова оболонка зазначеної ділянки товща, порівняно з передніми групами. Товщина медіальної стінки коливається в межах від 4,6 Ч 10–4 м до 5,0 Ч 10–4 м, верхньої і нижньої – 3,1 Ч 10–4 м – 3,6 Ч 10–4 м, а латеральної – найменша – 1,5 Ч 10–4 м – 1,7 Ч 10–4 м. Аналіз зв’язків між морфометричними параметрами слизової оболонки і лімфатичного мікроциркуляторного русла середніх решітчастих комірок свідчить, що кореляційна матриця налічує 4 міцних вірогідних зв’язки. Товщина слизової оболонки прямо корелює з питомою щільністю відвідних лімфатичних судин (r = 0,76) і колекторів (r = 0,84). Виявлено, що питома щільність відвідних лімфатичних судин утворює зворотню міцну кореляцію з питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = − 0,74) і вірогідну пряму – з питомою щільністю колекторів (r = 0,81). Морфометричні параметри слизової оболонки для верхньої і нижньої стінки утворюють 4 кореляційних зв’язки. Товщина слизової оболонки вірогідно корелює з питомим об’ємом відвідних лімфатичних судин (r = 0,81) і колекторів (r = 0,71). За цих умов виявляється вірогідна кореляція між товщиною слизової оболонки і питомою щільністю сліпих виростів лімфатичних капілярів (r = 0,70). Питома щільність колекторів вірогідно корелює з питомою щільністю відвідних лімфатичних судин (r = 0,72) і щільністю лімфатичних капілярів (r = 0,72). При переході слизової оболонки на латеральну стінку між морфометричними параметрами лімфатичого мікроциркуляторного русла нараховується 3 функціонально значущих зв’язки. Утворюється позитивний вірогідний кореляційний зв’язок між товщиною слизової оболонки і питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = 0,79) і сліпими виростами (r = 0,80). При цьому питома щільність відвідних судин вірогідно корелює з питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = 0,75). Такі зв’язки вказують на відмінності відвідних лімфатичних судин у залежності від стінки.
Дослідження слизової оболонки задніх решітчастих комірок показало, що її товщина на медіальних стінках дорівнює 4,0 Ч 10–4 м – 4,5 Ч 10–4 м, на верхніх і нижніх – 1,9 Ч 10–4 м – 2,1 Ч 10–4 м, а на латеральних становить від 2,5 Ч 10–4 м до 3,2 Ч 10–4 м. При аналізі зв’язків кореляційної матриці, яка об’єднує коефіцієнти попарної лінійної кореляції між морфометричними параметрами медіальної стінки налічується 5 міцних вірогідних зв’язків. Товщина слизової оболонки утворює пряму вірогідну кореляцію з питомою щільністю відвідних лімфатичних судин (r = 0,80), колекторів (r = 0,75) і капілярів (r = 0,82). Спостерігається прямий міцний зв’язок між питомою щільністю лімфатичних судин і питомою щільністю колекторів (r = 0,87), які утворюються в місцях злиття лімфатичних капілярів. Відмічається зворотня вірогідна кореляція між питомою щільністю сліпих виростів лімфатичних капілярів і питомою щільністю колекторів (r = − 0,78). На верхній і нижній стінках спостерігається перерозподіл кореляційних зв’язків, їх кількість дорівнює 4. Товщина слизової оболонки утворює позитивну вірогідну кореляцію з питомим об’ємом відвідних лімфатичних судин (r = 0,82) і колекторів (r = 0,73). При цьому виявляється прямий вірогідний зв’язок між товщиною слизової оболонки і питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = 0,84) і їх сліпих виростів (r = 0,76). Між товщиною слизової оболонки латеральної стінки і морфометричними параметрами лімфатичної мережі нараховується 5 функціонально значущих зв’язків. На відміну від інших стінок, з’являється позитивний вірогідний зв’язок між товщиною слизової оболонки і питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = 0,79) і їх сліпими виростами (r = 0,81). Питома щільність лімфатичних судин вірогідно корелює з питомою щільністю капілярів (r = 0,70) і формує зворотній функціонально значущий зв’язок з сліпими виростами лімфатичних капілярів (r = − 0,73). Між питомою щільністю лімфатичних капілярів і сліпими виростами (r = 0,80) утворюється позитивна кореляція, яка не була характерна для інших стінок слизової оболонки задніх решітчастих комірок.
Проведені комплексні морфологічні і морфометричні дослідження слизової оболонки всіх груп комірок решітчастого лабіринту свідчать про те, що лімфатичні судини найбільш розвинені на медіальній стінці, а на верхній і нижній стінках – меншою мірою. На латеральних стінках зустрічаються лише поодинокі елементи лімфатичної мережі на безсудинних ділянках. В решітчастих комірках існують зв’язки між товщиною слизової оболонки і елементами лімфатичного мікроциркуляторного русла. Кореляційні зв’язки колекторів з іншими елементами лімфатичного мікроциркуляторного русла свідчать, що в їх утворенні значну роль можуть відігравати як відвідні лімфатичні судини, так і капіляри. Різниця у зв’язках, виявлена серед показників на окремих стінках, свідчить про існування відмінностей в джерелах збагачення відвідних лімфатичних судин. В залежності від стінки, наповнення відвідних лімфатичних судин здійснюється переважно за рахунок колекторів, відвідних лімфатичних судин або капілярів і їх сліпих виростів.