5. Результати проведеного дослідження дозволили виділити основні «риси» соціального портрету хворих на невротичні розлади жінок. Серед них переважали особи з вищою освітою (53,2 %), самотні (52,8 %), мешканці міста (86,1 %), такі, що не мали власного житла (60,2 %), працювали в умовах підвищеної нервово-психічної напруги (56,9 %). 39,2 % з них були службовцями, 23,7 % - працювали в сфері бізнесу.
Серед чоловіків, хворих на невротичну патологію, також переважали особи з вищою освітою, мешканці міста, службовці та працюючі в сфері бізнесу в умовах підвищення нервово-психічної напруги. Чоловіки відрізнялися переважанням одружених та осіб, які мали власне житло (р<0,05).
6. Використання семантичного диференціалу дозволило виявити високий ступінь незадоволеності жінок своєю освітою, сімейним станом, житлом та професійною діяльністю (незадоволеність реєструвалася як у жінок, які мали родину, житло, роботу, так й в жінок, які їх не мали). Незадоволеність у чоловіків стосувалася переважно професійної діяльності. Кореляційний аналіз свідчив про наявність щільного взаємозв’язку основної психогенії з чинниками освіти, сімейного стану, житла, професійної діяльності (r1 = + 0,57; r2 = +0,49; r3 = + 0,47; r4= + 0,51, при р<0,05), що відображає генералізацію психогенії на провідні сфери функціонування жінок та визначає специфіку неврогенезу у жінок (в групі чоловіків описані кореляції були слабкими та статистично невірогідними).
7. Вивчення зон конфлікту у хворих на невротичні розлади жінок показало їх подібність у групах. Визначені зони конфлікту були поєднаними (локалізувалися одночасно в декількох сферах), частіше спостерігалися в сферах спілкування з чоловіками (59,2 %), дітьми (31,9 %), друзями та знайомими (32,9 %). Конфлікти в більшості випадків були спрямовані у минуле (54,1 %). При цьому основні цілі хворих на невротичні розлади жінок були недиференційованими, різноспрямованими (одночасно до проблем власного здоров’я, сім’ї та кар’єри). У чоловіків переважали зони конфліктів в сферах стосунків з керівництвом, протилежною статтю та підлеглими.
8. Основними особистісними особливостями у обстежених жінок були імпульсивність емоцій в стресових ситуаціях (68,7 %), переважне реагування на внутрішні імпульси (68,7 %), переоцінка своїх потенційних можливостей (63,6 %), незрілість та егоцентричність (62,9 %), пасивна залежність (60,1 %). При цьому для хворих на соматоформні розлади жінок найбільшою мірою характерними були незрілість та егоцентричність (84,4 %); для хворих на неврастенію жінок – переважне реагування на внутрішні імпульси (65,5 %); для хворих на тривожно-фобічні розлади – переважне реагування на внутрішні імпульси (67,0 %) та імпульсивність емоцій в стресових ситуаціях (61,7 %).
Усі перелічені якості в групі чоловіків реєструвалися вірогідно рідше (різниці не встановлено між показниками пасивної залежності та переважного реагування на внутрішні імпульси).
9. За даними СМДО, у хворих на невротичні розлади жінок реєструвався „пікоподібний” профіль з підйомами за 3-єю та 7-ою шкалами. Основними характеристиками цього профілю було значне підвищення рівня шкал невротичної тріади при порівнянні з контролем, що свідчить про виражений емоційний дискомфорт, труднощі адаптації, внутрішню дисгармонію, блокаду мотивованої поведінки.
В патологічному оформленні кожної з форм патології визначено специфічну роль особистісних характеристик:
а) у хворих на неврастенію жінок переважають риси депресивності, пригніченості при зниженні демонстративності та соціальної активності;
б) у хворих на соматоформні розлади жінок домінують риси демонстративності, бажання показати себе з найбільш привабливого боку, емоційної лабільності, слабкої стійкості до стресу та вираженої соматизації психопатологічних феноменів;
в) при тривожно-фобічних розладах у жінок відзначалися переважання тривожних радикалів, іпохондрії та соматизації тривоги, схильність до формування тривожних реакцій, фіксованих страхів, пасивної життєвої позиції та спрямованість інтересів до світу власних переживань.
Профіль СМДО у чоловіків відрізнявся домінуванням іпохондричного радикалу в поєднанні з відлюдністю та соціальною відгородженістю (р<0,001).
10. при оцінці психологічної статі особистості встановлено, що у хворих на невротичні розлади жінок домінували риси маскулінності (38,0 %), фемінності (32,6 %) та недиференційованості (17,7 %), що свідчило про ригідність статеворольового стереотипу та труднощі адаптації особистості до специфіки соціокультурного середовища, в той час, як андрогенна психологічна стать особистості, яка віддзеркалює адекватну статеву позицію та адаптивність форм поведінки, реєструвалася в пацієнток вірогідно рідше (11,7 %, р<0,05).
Аналіз за формами патології показав, що при неврастенії та тривожно-фобічних розладах у жінок переважають риси маскулінності (60,2 % та 43,6 %), що стає передумовою статево-рольового конфлікту в сім’ї, а при соматоформных розладах – риси фемінності (61,5 %), що утруднює професійне зростання та адаптацію у трудовому колективі.
У чоловіків при оцінці психологічної статі особистості виявлено переважання маскулінності, фемінності та недиференційованості.
11. Критеріями діагностики невротичних розладів у жінок є: характер психогеній (мікросоціальна обумовленість, яка підтримується соціально-економічними чинниками), особливості клініко-психопатологічної симптоматики (домінування розладів депресивного спектру з вираженою соматизацією), ступінь генералізації психогенного конфлікту (незадоволеність сім’єю, житлом, освітою, професійною діяльністю), патопсихологічні фактори (особистісно-типологічні особливості, вираженість статево-рольового конфлікту).
12. Проведені клініко-психопатологічні, патопсихологічні та соціально-психологічні дослідження дозволили з урахуванням гендерного підходу розробити систему терапії і профілактики хворих на невротичні розлади жінок. Отримані дані свідчать про більш високу терапевтичну ефективність розробленої системи в порівнянні з такими, в яких не враховується гендерна специфіка невротичної патології у жінок.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Бахтеева Т.Д. Невротические расстройства у женщин в возрастном аспекте // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип. 3 (32). – С. 28-30.
2. Бахтеева Т.Д. Микросоциальные отношения при невротических расстройствах (гендерный аспект) // Український медичний альманах. – 2003. – Т.6, № 3. - С.13-16.
3. Бахтеева Т.Д. профессиональные факторы в генезе невротических расстройств у женщин // Таврический журнал психиатрии. – 2003. – Т.7, № 1 (22). -С.65-68.
4. Марута Н.А., Бахтеева Т.Д., Панько Т.В. особенности показателя качества жизни у женщин, больных невротическими расстройствами // Український вісник психоневрології. – 2003. – Т. 11, вип. 4 (37). – С. 65-68. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, підготовку роботи до друку)
5. Марута Н.А., Бахтеева Т.Д.Клинико-психопатологические особенности различных форм невротической патологии у женщин // Медицина сьогодні і завтра. - 2004. - № 3. – С.59-64. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, інтерпретацію отриманих результатів)
6. Бахтеева Т.Д. Особенности образовательного уровня у больных невротическими расстройствами женщин и их влияние на формирование невротических расстройств // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2004. – № 2 (6). - С. 42-47.
7. Бахтеева Т.Д.Личностные особенности больных невротическими расстройствами женщин // Український медичний альманах. – 2004. – Т.7, № 5. - С.17-20.
8. Бахтеева Т.Д. Особенности факторов психической травматизации при невротических расстройствах у женщин // Таврический журнал психиатрии. – 2004. – Т. 8, № 2 (27). -С.17-21.
9. Марута Н.А., Бахтеева Т.Д.Роль семейного положения в генезе невротических расстройств у женщин // Український медичний часопис. - 2004. - № (44). – XI/XII. – С. 57 – 61. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, підготовку роботи до друку).
10. Бахтеева Т.Д.Клинико-психопатологические особенности неврастении у женщин // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10, вип. 2 (37). - С. 75-78.
11. Бахтеева Т.Д.Самооценка микросоциальных факторовв генезе невротических расстройств у женщин // Международный медицинский журнал. - 2004. – № 4. -С. 39-46.
12. Бахтеева Т.Д. Предикторы формирования невротических расстройств у женщин // Проблемы екології та медицини. – 2004. – Т. 8, № 1-2. – С. 8-13.
13. Марута Н.А., Бахтеева Т.Д.Особенности конфликтогенных зон у больных невротическими расстройствами женщин // Международный медицинский журнал. - 2004. – № 3. -С. 74-77. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, узагальнення отриманих результатів).
14. Бахтеева Т.Д.Клинико-психопатологические особенности соматоформных расстройств у женщин // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10, вип. 3 (38). - С. 83-86.
15. Бахтеева Т.Д. Особенности лечения женщин, больных неврастенией // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 4 (41). – С. 71-75.
16. Бахтеева Т.Д. Особенности психологического пола личности у больных невротическими расстройствами женщин // Український медичний альманах. – 2004. – Т. 7, № 6. - С. 28-31.
17. Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности тревожно-фобических расстройств у женщин // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 1 (38). – С. 12-15.
18. Бахтеева Т.Д. Терапия тревожно-фобических расстройств у женщин: клинико-патогенетические закономерности // Международный медицинский журнал. – 2005. – Т. 11, № 1. - С. 12-15.