регистрация /  вход

Оптимізація комплексного лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану імунітету (стр. 3 из 5)

У нашому дослідженні ми використали індекс PASI (індекс площі ураження та тяжкості псоріазу) як об’єктивний метод оцінки клінічного стану хворих псоріазом. Індекс PASI – загальноприйнятий у світі показник, за допомогою якого визначають вираженість та важкість псоріатичного процесу з урахуванням інтенсивності основних симптомів хвороби. У розділі 2 детально викладені суть методу та алгоритм розрахунку індексу PASI.

За даними нашого дослідження, середній рівень індексу PASI у хворих на псоріаз становив 17,74±0,88.

Імунологічні тести відображали загальні показники клітинного та гуморального системного імунітету, реакції факторів неспецифічної резистентності, загальні кількісні характеристики імунокомпетентних клітин, рівні цитокінів в сироватці крові. Виявлено зниження CD3+ (Т – лімфоцити) в периферичній крові хворих на псоріаз в порівнянні з групою контролю 59.1. ±1.24 та 68.1±1.5 відповідно. У відношенні кількості В-лімфоцитів між контролем і групою хворих визначалась достовірна тенденція до зниження показника у хворих на псоріаз - 18.5±0.6 (група практично здорових донорів ) і 14.9±0.4 ( хворі на псоріаз ).

Аналогічним чином визначались дані і по вмісту природніх цитотоксичних клітин (ПЦК). Кількість CD16+ також була достовірно вища у хворих на псоріаз і становила відповідно 20,49±0,56*

CD14+ - клітини (моноцити) також мали схожу з природніми цитотоксичними клітинами тенденцію у зміні свого вмісту у хворих на псоріаз. Їх кількість збільшилась в порівняні з контролем в 2 рази, що опосередковано свідчить про активацію процесів запалення (Л.В. Ковальчук, 2003). При дослідженні субпопуляції Т-лімфоцитів по кластерах диференціювання CD4+ і CD8+ було встановлено, що відносний вміст CD4+- клітин ( Т – лімфоцитів - хелперів ) мав достовірну тенденцію в сторону зниження (46 % в контролі і 37.7% у хворих псоріазом ). В той же час CD8+- клітини периферійної крові (Т– лімфоцити-супресори ) у хворих на псоріаз в кількісному відношенні були практично на рівні здорових донорів. Дані по визначенню показників функціональної активності Т-лімфоцитів по індексу взаємодії лімфоцитів у хворих псоріазом та осіб контрольної груписвідчать, що функціональна активність Т-лімфоцитів у хворих псоріазом має стійку тенденцію до зниження, хоча по середніх величинах є недостовірною. Активність природніх цитотоксичних клітин крові у хворих псоріазом було нижчою в порівнянні з показниками контрольної групи, хоча і знаходилась на нижніх межах нормальних значень, прийнятих для даної вікової групи.

Зміни у вмісті імуноглобулінів стосувались крупно молекулярних сполук, якими є імуноглобуліни класу А, концентрація цих білків в сироватці периферійної крові була підвищена у хворих псоріазом в порівнянні з контролем. Як відомо, вміст імуноглобулінів в сироватці в певній мірі відображає функцію комітованних В-лімфоцитів і є інтегральним вираженням напруженості гуморального імунітету.

Проведенні дослідження по визначенню факторів імунопатологічної спрямованості свідчать про те, що у хворих псоріазом в частині випадків має місце наявність гуморального автоімунного компоненту до антигенів сполучної тканини.

В сироватці крові хворих псоріазом виявляється достовірно підвищений вміст ІЛ- 1 та ФНП- α. Концентрація ІЛ-10 в порівнянні з контролем практично не змінювалась. Рівень гамма інтерферону в сироватці крові хворих був достовірно нижчим, ніж в контролі як по середніх значеннях, так і в частотному вираженні.

Проведенні дослідження основних параметрів імунної системи у хворих псоріазом дозволили встановити, що у хворих псоріазом має місце зниження кількості імунокомпетентних клітин з фенотипом CD3+, CD4+, CD16+ і підвищення вмісту активованих клітин, В-лімфоцитів і клітин з фенотипом апоптозу. Поряд з цим виявляється виражена тенденція до зниження функціональної активності Т-лімфоцитів і клітин, що відносяться до факторів вродженого імунітету, а також виявляється наявність аутоімунного компоненту до антигенів сполучної тканини.

Під нашим спостереженням перебувало 2 групи хворих: 1-ша група – 60 хворих псоріазом, які отримували базову терапію, 2-га група – 60 хворих, які поряд з базовою терапією отримували кверцетин та ербісол. (ербісол по 2 мл, дом’язево, 2 рази на добу (6-8 година ранку, за 1-2 години до їжі та 20-22 година, 2-3 години після їжі) протягом 10 днів у поєднанні із гранулами кверцетину по 2 г (попередньо розчинивши і перемішавши в ½ склянки води ) за 30 хвилин до їжі, тричі на добу, протягом 10 днів).

Хворі обох груп не відрізнялися суттєво ні за віком, ні за тривалістю захворювання, ні за тяжкістю та розповсюдженістю псоріазу. Всі хворі призначене лікування перенесли добре, жодних побічних ефектів та ускладнень від призначення кверцетину та ербісолу не відмічали.

Отже, лікування, призначене хворим обох груп, сприяло регресу висипань. Однак показники результатів лікування в основній і дослідній групах дещо відрізнялись, про що вказано в таблиці 1.

Таблиця 1.Клінічні результати лікування хворих на псоріаз з використанням базової терапії та поєднаної з кверцетином та ербісолом.

Показники Хворі на псоріаз
1-ша група (БТ) 2-га група (БТ+ кверцетин, ербісол)
Абсолютні значення % Абсолютні значення %
Клінічне видужання Значне покращення Покращення Без змін Погіршення 9 28 19 4 - 15,0 46,7 31,7 6,6 - 28 25 7 - - 46,7 41,7 11,6 - -
Всього 60 100,0 60 100,0

При визначенні рівня індексу розповсюдженості та важкості псоріазу (PASІ) після закінчення лікування з’ясували, що зменшення цього показника відбулося практично у всіх пацієнтів. Відбувалося це переважно через позитивну динаміку таких клінічних симптомів, як інфільтрація, почервоніння, свербіння та лущення. Середній рівень показника PASI після лікування у першій групі знизився з 17,74±0,88 до 9,62+0,94 , а у другій групі до 4,26±0,38.

На повторний курс лікування протягом шести місяців звернулися 15,8% хворих, які отримували базову терапію та 3,3% пацієнтів, які поряд з базовою терапією використовували кверцетин та ербісол. Загострення протягом року після проведеного лікування наступило у 38,3% хворих першої групи та лише 9,2% пацієнтів другої групи, що вказує на те, що запропонована схема лікування хворих з псоріазом з використанням кверцетину та ербісолу сприяє подовженню термінів ремісії захворювання.

При порівняльній лабораторній характеристиці впливу обох схем лікування отримали наступні дані.

Аналізуючи зміни у вмісті Т - і В - лімфоцитів, NK та моноцитів як в кількісному відношенні, так і по їх функціональній активності, відмітили, що під впливом лікування з використанням кверцетину та ербісолу нормалізація фенотипічних показників відбувалась більш значимо, ніж при використанні лише базової терапії, при цьому варто зауважити, що, не дивлячись на статистично достовірні зміни в показниках кількості клітин, що реєстрували після проведеного лікування, середні значення вкладаються в показники середньостатистичної норми.

Встановлено, що під впливом проведеного лікування відбулась нормалізація показників CD16+ - природніх цитотоксичних клітин (ПЦК) та CD14+ - клітин (моноцитів), рівні яких до лікування були підвищені.

Аналізуючи рівні CD 4+ та CD 8+ субпопуляцій Т – лімфоцитів після проведеного лікування , встановили, що Т – лімфоцити – хелпери (CD 4+) в своєму кількісному стані нормалізувались при проведенні як базової терапії, так терапії з використанням кверцетину та ербісолу, а кількість Т – лімфоцитів – супресорів (CD 8+) практично не змінилась.

В процесі роботи доведена нормалізація експресії апоптотичних молекул на клітинах крові , що відбувалась тільки при використанні кверцетину в комбінації з ербісолом.

При проведенні різних варіантів терапії було встановлено, що використання ербісолу в комбінації з кверцетином суттєво посилювало функціональну активність Т – лімфоцитів, сприяло нормалізації показників природної цитотоксичності клітин крові. Аналогічні зміни виявлені і при дослідженні фагоцитарної активності клітин крові по рівню фагоцитарного показника (4,4), а також при дослідженні рівня імуноглобулінів різних класів в сироватці крові.

Як засвідчив аналіз показників фенотипічних характеристик клітин крові та функціональної активності імунної системи після лікування у хворих 2-ої групи, які в комплексному лікуванні використовували кверцетин та ербісол спостерігалась позитивніша динаміка показників, що характеризують морфологічний та функціональний стан імунної системи в порівнянні з пацієнтами 1-ої групи, які отримували лише базову терапію.

При вивченні вмісту циркулюючих імунних комплексів в сироватці крові нами було виявлено, що вміст їх в сироватці крові хворих на псоріаз був вищим, ніж в сироватці осіб контрольної групи (р<0,02), однак значення цього показника у хворих були в межах клініко-імунологічної норми, на рівні крайніх верхніх значень.

Проведене лікування сприяло достовірному зниженню цього показника, особливо при використанні кверцетину та ербісолу в комплексному лікуванні.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Хотите опубликовать свою статью или создать цикл из статей и лекций?
Это очень просто – нужна только регистрация на сайте.

Похожие статьи


Решение школьных задач в Подарок!
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!
Мы дарим вам 100 рублей на первый заказ!