Смекни!
smekni.com

Оптимізація хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості (стр. 5 из 6)

Рис. 4. Динаміка змін рівня рецесії ясен по групах, мм

Аналіз результатів рентгенологічного дослідження у динаміці лікування показав, що явища перебудови кістки альвеолярного відростка в області кісткових карманів реєструються починаючи з 3,5-4,0 місяця у хворих другої групи, і з 2,5-3,0 місяця – у хворих третьої групи. На рентгенограмах відмічається відновлення кісткового рисунка. Завершення регенерації кістки альвеолярного відростка в області кісткових карманів відзначається починаючи з 6-го – 7-го місяця – у хворих другої групи, і з 5-го – 6-го місяця – у хворих третьої групи, що свідчить про оптимізацію процесів регенерації кісткової тканини при використанні запропонованої нами методики.

За результатами рентгеностеометрії показник висоти альвеолярного відростка в першій групі не змінився. У хворих другої групи при застосуванні остеопластичн­ого препарату “Остеопласт®-К” в області кісткових карманів простежується збільшення показника висоти альвеолярного відростка на 9,5% порівняно із значеннями до лікування. У хворих третьої групи відмічені максимальні значення показника – 17,8%, найбільші зі всіх досліджуваних груп (рис. 5).

Ці результати свідчать про те, що використання аутогенного тромбоцитарного концентрату, який містить чинники зростання, прискорює регенераторні процеси в тканинах пародонта і, зокрема, в кістковій тканині альвеолярного відростка.

Кожен з трьох згаданих методів хірургічного втручання використовувався нами виходячи з принципів оптимального формування медико-хірургічного алгоритму виконання операції і післяопераційного ведення хворого.

Найбільш виражений клінічний ефект спостерігався у пацієнтів третьої групи, де методика оперативного втручання включала застосування комбінації аутогенного тромбоцитарного концентрату та остеопластичного матеріалу “Остеопласт®-К”. Застосування запропонованої нами методики оперативного втручання дозволяє збільшити терміни ремісії на 10–15% протягом року.

Рис. 5. Динаміка змін висоти альвеолярного відростка по групах, мм

Впровадження запропонованого нами методу хірургічного лікування генералізованого пародонтиту ІІ-го і ІІІ-го ступеня тяжкості дозволить досягти сприятливих результатів в лікуванні цього поширеного захворювання. Тому ми вважаємо перспективним широке використання запропонованого методу в системі практичної охорони здоров'я.


ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і практичне рішення актуальної наукової задачі – оптимізації хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту ІІ-го і ІІІ-го ступеня тяжкості шляхом застосування остеопластичних матеріалів доповнених аутогенним тромбоцитарним концентратом, біологічно активними мембранами, що містять високі концентрації тромбоцитів і чинників зростання.

1. Виконана оцінка стоматологічного статусу хворих із захворюванням пародонта по Донецькій області. На підставі результатів клініко-статичного аналізу запропонованих карт-додатків встановлено, що питома вага захворювань на пародонтит сягає 72,4%. З усіх форм пародонтиту, генералізований пародонтит превалює над іншими формами захворювань пародонтиту та складає 92%. По ступеню тяжкості захворювання на генералізований пародонтит розподілилися наступним чином: перша ступінь складає 11,0%, друга ступінь – 54,0%, третя ступінь – 35,0%,.

2. Обґрунтовано, розроблено і експериментально апробовано метод хірургічного лікування генералізованого пародонтиту ІІ-го і ІІІ-го ступеня тяжкості з використанням остеопластичного матеріалу “Остеопласт®-К” у поєднанні з аутогенним тромбоцитарним концентратом, що містить чинники зростання, який дозволив оптимізувати процеси регенерації тканин пародонта.

3. За результатами експериментальних досліджень, що включали: остеометричні, гістологічні, гістоморфометричні, мікроморфометричні, біохімічні дослідження кісткового регенерату, а також вивчення ультраструктури мінерального компоненту кістки, і виконаного рентгеноструктурного аналізу, встановлено, що найкращі показники ефективності регенерації кісткової тканини (понад 47-49%) реєструються при використанні тромбоцитарного концентрату у поєднанні з остеопластичним матеріалом “Остеопласт®-К”.

4. Результати клінічної апробації продемонстрували переваги застосування запропонованого методу проведення клаптевої операції (пацієнти третьої групи). Відмічено достовірне зростання висоти альвеолярного відростка в області кісткових карманів. Тромбоцитарний чинник зростання і трансформуючі чинники зростання підвищували остеоіндуктивні властивості остеопластичного матеріалу, що підтверджене даними клінічних і рентгенологічних методів обстеження. Через 12 місяців після оперативного втручання глибина пародонтальних карманів зменшилася з (5,9±0,5) до (2,8±0,5) мм (p<0,05), ПІ Рассела – з (4,0±0,55) до (1,6±0,35) бал. (p<0,05), рівень рецесії ясен – з (3,0±0,19) до (1,8±0,25) мм (p<0,05), висота альвеолярного відростка в області кісткових карманів – з (16,8±0,03) до (19,8±0,15) мм (p<0,05).

5. Впровадження у клінічну практику запропонованого методу хірургічного лікування генералізованого пародонтиту сприяє скороченню терміну загоєння рани на одну – дві доби у післяопераційний період, зменшенню відсотка рецидивів генералізованого пародонтиту на 10-15% порівняно з традиційною методикою.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих на генералізований пародонтит ІІ-го і ІІІ-го ступеня тяжкості доцільно застосовувати запропонований нами метод хірургічного лікування – проведення клаптевої операції з використанням остеопластичного матеріалу “Остеопласт®-К” у поєднанні з аутогенним тромбоцитарним концентратом, який дозволяє зменшити глибину пародонтальних карманів, збільшити висоту альвеолярного відростка в області кісткових карманів, рівень клінічного прикріплення ясен, усунути запалення в тканинах пародонта, що забезпечує позитивний функціональний і косметичний результат.

2. Використання остеопластичного матеріалу “Остеопласт®-К”, що повторює архітектоніку і структуру кістки, у вигляді суміші остеопластичного матеріалу і аутогеного тромбоцитарного концентрату дозволяє підвищити ефективність лікування за рахунок максимального заповнення всього об'єму кісткового дефекту.

3. Для отримання аутогеного тромбоцитарного концентрату необхідно не менше 20 мл власної крові пацієнта, яка методом сепарації на лабораторній центрифузі у два етапи розділяється на бідну і багату тромбоцитами плазму, яка містить основні чинники зростання.

4. Комбінація остеопластичного матеріалу “Остеопласт®-К” і аутогеного тромбоцитарного концентрату в запропонованому методі за рахунок пористої структури матеріалу дозволяє максимально створити адгезію для тромбоцитів, що сприяє ранній регенерації кісткової тканини, а отже, кожен компонент складного трансплантата активно сприяє регенерації пародонта.

5. Впровадження запропонованого методу проведення клаптевої операції розширює діапазон засобів лікування генералізованого пародонтиту ІІ-го і ІІІ-го ступеня тяжкості.

6. Застосування даного методу хірургічного лікування стабілізує перебіг патологічного процесу, збільшує терміни ремісії, що скорочує число періодично повторюваних курсів лікування.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бугоркова И.А. Активизация процессов регенерации тканей при оперативном лечении генерализованного пародонтиту средней и тяжелой степени тяжести // Вісник стоматології. – 2005. – № 4. – С. 18-20.

2. Павленко А.В., Бугоркова И.А.Применение остеопластических материалов и обогащенной тромбоцитами плазмы в целях повышения эффективности лоскутных операций при лечении генерализованного пародонтиту // Современная стоматология. – 2006. – № 3. – С. 45-48.

3. Бугоркова И.А., Лузин В.И., Астраханцев Д.А.. Белушенко Д.С., Федченко К.А.Применение тромбоцитарного сгустка и других остеопластических материалов при лечении генерализованого пародонтиту в эксперименте (остеометрическое исследование) // Український морфологічний альманах. – 2006. – № 2. – С. 112-114. (Дисертант приймав участь у підготовці та проведенні експерименту, зборі матеріалу, проведенні аналізу отриманих даних та їх обробці, написанні статті).

4. Бугоркова И.А. Методологические аспекты применения остеопластических материалов и обогащенной тромбоцитами плазмы при при лечении генералізованого пародонтиту средней и тяжелой степени тяжести // Питання експериментальної та клінічної медицини. Збірник статей. – Вип. 10, Т. 1. – Донецьк, 2006р. – С.276-280.

5. Бугоркова И.А. Оптимизация структуры костного регенерата нижней челюсти белых крыс при использовании различных остеопластических материалов // Украинский морфологический альманах. – 2007. – Т. 5. – № 4. – С. 133-134.

6. Бугоркова И.А. Необходимость комплексного подхода в лечении генерализованного пародонтиту // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – 2005. – С. 10-12.

7. Патент № 13614, Україна, А61В 17/00. Спосіб хірургічного лікування захворювань пародонта. Бугокова І.А.; Заявл. 20.09.2005 р.; Опубл. 17.04.2006 р.; Бюл. № 4.


АНОТАЦІЯ

Бугоркова І.А. Оптимізація хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту II-го і III-го ступеня тяжкості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.