Враховуючи порушення вегетативного гомеостазу у підлітків з функціональною диспепсією рекомендуємо визначати у даної групи пацієнтів вихідний вегетативний тонус, вегетативну реактивність та вегетативне забезпечення організму. Перебіг функціональної диспепсії на тлі вегето-судинної дисфункції за гіпертонічним типом, симпатикотонічним вихідним вегетативним тонусом і гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю передбачає в комплексному лікуванні використання селективних β-блокаторів.
На основі встановлених психологічних особливостей підлітків з функціональною диспепсією обґрунтовано необхідність визначення їх психологічного стану, що дозволить на ранніх етапах функціональної диспепсії виділити групу ризику дітей з супутніми психологічними змінами та поліпшити їх лікування застосуванням психокорекції.
Виявлені зміни у функціонуванні гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної та тиреоїдної систем, зміни кореляційних зв’язків в гормональному гомеостазі підлітків з функціональною диспепсією дозволяють рекомендувати включення в комплексну програму терапії таких хворих засоби направлені на діагностику та корекцію нейроендокринних розладів. На підставі впровадження методів поглибленого дослідження психовегетативного та нейроендокринного гомеостазів, а також диференційованого підходу до корекції виявлених змін отримали нормалізацію функціонування вегетативної нервової системи, зменшення відсотку скарг, подовження ремісії.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджені у практику роботи гастроентерологічного центру міської лікарні „Центр матері та дитини” м. Вінниці, педіатричних відділень Вінницької обласної клінічної лікарні, Хмельницької обласної та міської дитячих лікарень, Чернівецької та Полтавської міських дитячих лікарень; використовуються в навчальному процесі кафедри педіатрії №1 та №2 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук, аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури за темою дисертації, визначила напрямок наукового дослідження, сформулювала мету і завдання роботи, розробила методологію дослідження, обрала комплекс гормональних та інструментальних методів обстеження, здійснила набір тематичних хворих та їх об’єктивне обстеження. Безпосередньо автором виконані клінічні спостереження та лікування хворих з функціональною диспепсією, проаналізовані результати клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, статистичних звітів та медичної документації. Обґрунтовані принципи індивідуального патогенетичного лікування хворих на функціональну диспепсію.
Дисертантом особисто проведено обробку отриманих результатів, аналіз та узагальнення, сформульовано всі положення, висновки та практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, доповіді.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертації представлені на XІІ Університетській (XXXXІІ Вузівській) науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2006); XІІІ Університетській (XXXXІІІ Вузівській) науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2007); Науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю „Вчені майбутнього” (Одеса, 2007); Науково-практичній конференції „Актуальні питання фармакології” (Вінниця, 2007); Науково-практичній конференції „Актуальні питання фармакотерапії у загальній практиці – сімейній медицині” (Вінниця, 2007); Міжобласній науково-практичній конференції „Діагностика та терапія поєднаних хвороб органів травлення” (Тернопіль, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Медична наука – 2007” (Полтава, 2007).
Публікації. Результати висвітлені у 20 наукових працях: 6 статтях у фахових наукових виданнях ВАК України та 14 тезах доповідей у збірниках наукових праць.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація побудована за традиційним планом і складається із вступу, огляду літератури, опису об’єкту та методів дослідження, трьох розділів власних спостережень, заключної частини, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота викладена на 184 сторінках машинопису та ілюстрована 30 таблицями і 12 рисунками обсягом 27 сторінок. Список використаної літератури містить 255 джерел, з яких 157 кирилицею і 98 – латиницею, що складає 28 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Основну групу підлітків склали 120 осіб віком від 14 до 18 років з діагнозом функціональна диспепсія (ФД), які обстежені у період з 2005 по 2007 рік. Контрольну групу склали 66 практично здорових підлітків такого ж віку.
Для постановки діагнозу функціональної диспепсії використані Римські критерії ІІІ (2006), згідно яких ми користувалися наступними клінічними категоріями ФД – епігастральний больовий синдром (ЕБС), постпрандіальний дистрес-синдром (ПДС) та поєднання ЕБС та ПДС. Діагноз ФД верифіковано на основі фіброезофагогастродуоденоскопії. Негативний результат отримали у 37 підлітків (30,83 %), явища еритематозної гастропатії відмітили у 69,17 %, що з позицій сучасної гастроентерології дозволяє віднести їх до функціональної диспепсії (J.Tack, N.J.Talleyetal., 2006; П.Л.Щербаков, А.А.Звягин и др., 2006; Ю.В.Белоусов, 2007). Для виключення суміжної патології проведене детальне клінічне та загальноприйняте лабораторне обстеження, біохімічні тести з визначенням загального білка, білірубіну та їх фракцій, трансаміназ, α-амілази, β-ліпопротеїдів, лужної фосфатази, тимолової проби. Діагностику інвазивності Н.руlоrі проводили за допомогою уреазного тесту (URE-HPtest, Чехія).
До програми обстеження включені такі інструментальні дослідження: електрокардіографія, реоенцефалографія, електроенцефалографія, ультразвукове дослідження органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози, при необхідності – серця, нирок, жіночих статевих органів) апаратом Ultramark 9 ATL. Морфометричне обстеження щитоподібної залози (ЩЗ) проводили на апараті дугового автоматичного сканування SSD – 220 фірми Aloka. Базальну топографічну рН-метрію проводили за методикою В.М. Чернобрового (2002) для визначення індивідуальної внутрішньошлункової ацидності-лужності пацієнта.
Індивідуальні біопсихологічні властивості особистості оцінювали за анкетами Г. Айзенка, Ч.Д. Спілбергера в модифікації Ю.Л. Ханіна, опитувальниками О. Кондаша, А. Басса та А. Дарки, тестом Г. Шмішека.
Оцінку стану вегетативного гомеостазу проводили за допомогою визначення вихідного вегетативного тонусу (ВВТ), вегетативної реактивності (ВР) та вегетативного забезпечення (ВЗ). Для цього застосовували таблиці-опитувальники О.А.Вейна адаптовані для дітей, кардіоінтервалографію (КІГ), кліно-ортостатичну пробу. З метою оцінки симпато-адреналової системи та нейромедіаторного обміну вивчали кількість катехоламіндепонуючих включень (КДВ) в еритроцитах цитохімічним методом за Г.І. Мардар (1996) та рівень серотоніну в плазмі крові спектрофотометричним методом.
Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарної, гіпофізарно-гонадної, гіпофізарно-тиреоїдної систем (ГТС) оцінювали за визначенням аденотропних гормонів гіпофізу: пролактину (ПЛ), соматотропного (СТГ), лютеінізуючого (ЛГ), фолікулостимулюючого (ФСГ), тиретропного (ТТГ) гормонів та периферійних гормонів гонадної системи: тестостерону (Т), прогестерону (ПГ) і тиреоїдної систем – вільного тироксину (вТ4) імуноферментним методом з використанням тест-систем Access, які базуються на принципі ELISA (реакції ензимозв’язаної імуносорбції на солідній фазі). Результати досліджень оброблені статистично з використанням стандартного пакету прикладних програм багатомірного варіаційно-статистичного аналізу „Statistica5,0 forWindows” на персональних комп’ютерах.
Результати власних досліджень та їх обговорення. Встановлено, що у підлітків ФД зустрічалась з однаковою частотою як серед хлопців, так серед дівчат, що співпадає з педіатричними даними (Ю.В. Пошехонова, 2005) та відрізняється від даних терапевтичних джерел літератури (Т.Л. Можина, 2007; Г.Д. Фадєєнко, О.Г. Гапонова, 2007), відповідно до яких серед дорослих ФД частіше відмічається у жінок. Серед обстежених істотно переважають (41,67 %) пацієнти з поєднанням ПДС та ЕБС. У більшої половини (56,67 %) має місце обтяжена спадковість за хворобами ШКТ, що вказує на генетично обумовлену неповноцінність вегетативної іннервації внутрішніх органів та співпадає з даними літератури (В.Г. Майданник, 2002; Ю.В. Бєлоусов, 2007). Клінічний перебіг ФД у підлітків залежить від її категорії. Так, для підлітків з ПДС більш характерні слабкої інтенсивності, ниючі болі, на відміну від дітей з ЕБС – інтенсивні колючі, голодні болі, після емоційного навантаження. Секреторна функція у дітей з ФД в більшості випадків незмінена, проте гіперацидний стан спостерігали у 29 осіб (24,17 %), гіпоацидний – у 5 (4,16 %). Інфікування Н.руlоrі встановили майже у третини хворих з ФД (переважно при ЕБС), що виявилось аналогічним результатам інших дослідників (R.Shah, 2007).
Відповідно до встановлених завдань вивчений вегетативний гомеостаз у хворих на ФД та діагностовані ознаки вегетативних дисфункцій (ВД) в усіх 120 дітей основної групи. Згідно класифікації ВД у дітей за В.Г. Майданником зі співавт. (2002) прояви вегето-вісцеральної дисфункції (ВВД) спостерігали у 46,67 % хворих, поєднання ВВД та нейроциркуляторної дисфункції (НЦД) у 25,00 %, ВВД і вегето-судинної дисфункції (ВСД) у 21,67 % та ВВД і пароксизмальної вегетативної недостатності (ПВН) у 6,66 %. Оцінка показників КІГ у хворих на ФД свідчить, що майже у половини підлітків має місце симпатикотонія (у 52 осіб, 43,33 %), у третини (42 дітей, 35,00 %) – ваготонія і у 26 (21,67 %) ВВТ відповідає ейтонії. І.С.Лембрик (2006) в своїх дослідженнях також зафіксувала домінуючий вплив симпатичної ланки ВНС у дітей з ФД.