регистрация / вход

Реализация приобретенных товаров

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ Курсова робота по “Управлінському обліку” на тему “Реалізація придбаних товарів” Виконавець

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

Курсова робота по “Управлінському обліку”

на тему “Реалізація придбаних товарів”

Виконавець

Студент 3 курсу 5 групи
Заочної форми навчання

Матюшин М.В.

Рецензент

професор Сопко В.В.

Київ — 1999 р.

План

1. Вступ

2. Основна частина

2.1 Облік реалізації товарів зі складів (оптом)

2.2 Облік реалізації товарів транзитом

2.3 Облік внутрішньосистемного відпуску товарів

2.4 Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі

2.5 Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі

2.6 Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів

2.7 Облік бартерних (товарообмінних) операцій

2.8 Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок

3. Висновки

1. Вступ

В цій роботі ми розглянемо тему “Реалізація придбаних товарів”. Ця тема буде розглянута на підставі таких питань:

1) Облік реалізації товарів зі складів (оптом);

2) Облік реалізації товарів транзитом;

3) Облік внутрішньосистемного відпуску товарів;

4) Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі;

5) Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі;

6) Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів;

7) Облік бартерних (товарообмінних) операцій;

8) Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок.

В першому питанні ми розглянемо обліку реалізації товарів зі складів (оптом), рахунки які застосовуються для цього, а також порядок здійснення проводок при цій реалізації.

В другому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів транзитом, як з участю оптових підприємств у розрахунках так і без їх участі, порядок та принцип здійснення обліку у даному випадку.

В третьому питанні ми розгляне облік внутрішньо системного відпуску товарів, його особливості, порядок обліку, призначення.

В четвертому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі, особливості обліку, порядок здійснення проводок, та рахунки які при цьому застосовуються.

В п’ятому питанні ми розглянемо облік товарних операцій в дрібнороздрібной мережі, порядок здійснення обліку, план рахунків використовуємих для цього обліку.

В шостому питанні ми розглянемо розрахунок торгівельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів, порядок та правило здійснення цих розрахунків, застосування цих розрахунків.

В сьомому питанні ми розглянемо облік бартерних (товарообмінних) операцій, їх особливості, порядок проведення, облік на підприємстві.

В восьмому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів в торгівлі з застосуванням знижок, види знижок, їх використання підприємствами торгівлі, порядок обліку, регулювання цього питання нормативними документами.

При написанні цієї роботи була використана вітчизняна література, а саме: підручники Сопко В.В. “Бухгалтерський облік” та Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності”, переодична література — газета “Все про бухгалтерський облік”.


2. Основна частина

2.1 Облік реалізації товарів зі складів (оптом)

Підприємства оптової торгівлі — оптові підприємства — застосовують дві форми реалізації товарів: зі складів (складський оборот) і транзитом (транзитний оборот).

У разі складської реалізації товари відпускаються зі складів оптової бази на підставі рахунків–фактур (в яких зазначаються найменування, кількість, сорт, ціна виробничника або митна вартість, торговельні та постачальницько–збутові знижки та націнки, транспортні та інші витрати, що входять до ціни товару), які слугують далі підставою для виписки розрахункових документів, поданих до оплати покупцям.

На вартість товарів, відвантажених і відпущених покупцям, тари під товарами і транспортних послуг, що підлягають відшко­дуванню покупцями, у бухгалтерському обліку складають прове­дення (при касовому методі):

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалі­зація товарів оптом” на суму реалізованих товарів по собівартості

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 1 “Товари на складах” — на вартість товарів за цінами виробника

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 3 “Тара під товарами і порожня” — на вартість тари під товарами

Кредит рахунка № 76 “Розрахунки з дебіторами і креди­торами” тощо — на суму, що підлягає відшкодуванню покупця­ми послуг транспортних підприємств.

Одночасно робиться запис:

Дебет рахунку № 62 “Розрахунки з покупцями”

Кредит рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація товарів оптом” на суму реалізованих товарів по продажній ціні.

У міру надходження платежів від покупців на підставі виписок банку робиться запис:

Дебет рахунків № 51 “Розрахунковий рахунок”, № 52 “Ва­лютний рахунок” і т.ін. — на всю суму реалізованих товарів за продажними цінами, а також відшкодування тари і транспортних послуг

Кредит рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями”.

Торговельні та інші підприємства, які надають торговельно-посередницькі послуги, сплачують до бюджету податок на додану вартість, обчислений в установленому розмірі до суми різниці між продажною ціною і купівельною вартістю товарів (яка утво­рюється за рахунок реалізованих знижок, націнок на товари, комісійних винагород тощо).

На суму податку на додану вартість, яка підлягає перера­хуванню до бюджету, робиться запис:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалі­зація товарів оптом”

Кредит рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”.

Наприкінці місяця сума валового прибутку списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки” записом:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реаліза­ція товарів оптом”

Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”.

Синтетичний і аналітичний облік відвантаження та реалізації товарів в оптових підприємствах провадять так само, як і облік реалізації готової продукції на промислових підприємствах.

2.2 Облік реалізації товарів транзитом

У разі транзитної реалізації постачальники відвантажують покупцям товари, обминаючи склади і бази оптового підпри­ємства. Така форма реалізації товарів прискорює просування їх до споживачів і знижує витрати обігу (вдається уникнути про­міжних операцій з вивантаження, складування, зберігання та реалізації товарів).

Реалізація товарів транзитом може відбуватися двома спо­собами:

1) з участю оптового підприємства в розрахунках;

2) без його участі в розрахунках.

При транзитній реалізації з участю в розрахунках оптове підприємство не лише організовує оборот, а й розраховується за товари як з постачальниками, так і з покупцями. На підставі договорів, укладених з постачальником і покупцем, оптове підприємство виписує постачальникові наряд на відвантаження товарів покупцеві, де подає перелік товарів, які підлягають відвантаженню. Копію наряду надсилають покупцеві. На відвантажені товари постачальник виписує розрахунково-платіжні документи, один комплект яких надсилається покупцеві, другий — оптовому під­приємству, яке має стягнути платежі за реалізовані товари з покупців і перерахувати їх постачальнику. Якщо транспортні витрати мають оплачуватися за рахунок покупця, а товар було доставлено транспортом постачальника, то в обох комплектах розрахункових документів зазначається сума транспортних вит­рат, які підлягають відшкодуванню. Якщо ці витрати має від­шкодовувати оптове підприємство, то вони зазначаються лише в його комплекті розрахункових документів.

Операції з транзитної реалізації товарів відображаються в системі рахунків так само, як облік реалізації товарів зі складів з тією різницею, що придбання і відвантаження товарів покупцям відображають одночасно, пропускаючи рахунок № 41 “Товари”.

2.3 Облік внутрішньосистемного відпуску товарів

Реалізацію товарів потрібно відрізняти від внутрішньосис­темного відпуску товарів, під яким розуміють відпуск товарів з баз і розподільчих складів оптових підприємств іншим оптовим або роздрібним підприємствам та підприємствам громадського харчування, які входять до складу однієї вищестоящої органі­зації. Внутрішньосистемний відпуск товарів відбувається в по­рядку їх переміщення за нарядами вищестоящих організацій.

Оборот за внутрішньосистемним відпуском товарів облікову­ють окремо від реалізації товарів стороннім покупцям на рахунку № 47 “Внутрішньосистемний відпуск товарів”. Завдяки цьому уникають повторного відображення реалізації товарів оптом.

Порядок обліку операцій із внутрішньосистемного відпуску товарів аналогічний порядку обліку операцій з реалізації товарів зі складів, окрім випадків стягування з покупців так званих від­рахувань на користь бази. У таких випадках товари відпускають за купівельними цінами з внесенням до розрахункових докумен­тів установленого розміру відрахувань (націнки складу). Проте відпущені товари з дебетом і кредитом рахунка № 46 “Внутріш­ньосистемний відпуск товарів” відображаються в одній оцінці — за купівельними цінами, тому сальдо рахунок № 47 не має.

Пояснюється це й тим, що разом з товаром оптові бази передають за внутрішньосистемним оборотом знижки, одержані від постачальників.

На суму відрахувань, одержаних на покриття затрат за внутрішньосистемним відпуском товарів, роблять запис:

Дебет рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”

Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”, субрахунок “Відрахування, одержані за відпуску товарів”.

2.4 Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі

Підприємства роздрібної торгівлі, як правило, реалізують товари за готівку. Розмір реалізації дорівнює сумі готівки, яка надійшла до каси за продані товари. Суму виручки встановлюють на підставі показників касового лічильника і одночасно підра­хунку чеків у продавців.

Підставою для відображення в обліку операцій з реалізації товарів є звіт касира і товарний звіт матеріально відповідальної особи (з доданими документами).

Облік реалізації товарів ведуть на рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”. Сума виручки за товари за продажними цінами (разом із торговельними зниж­ками, націнкою на товари) на підставі звітів касира відобража­ється записом:

Дебет рахунка № 50 “Каса”

Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”.

Вартість реалізованих товарів за продажними цінами на підставі товарних звітів матеріально відповідальних осіб спису­ється з їх підзвіту записом:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

Отже, протягом місяця вартість реалізованих товарів за дебе­том і кредитом рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реа­лізація товарів у роздріб” відображається однаковою оцінкою — за продажними (роздрібними) цінами. Для того щоб визначити купівельну вартість цих товарів і валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця розраховують і списують суму торговельної націнки (знижки), яка відноситься до вартості реалізованих то­варів. При цьому робиться запис способом “червоного сторно”:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реаліза­ція товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 42 “Торгова націнка”.

На суму податку на додану вартість, обчислену за встанов­леними ставками і процентами до різниці між продажною і купівельною ціною реалізованих товарів (що дорівнює сумі реа­лізованих торговельних знижок і націнок), а також акцизного збору (за підакцизними товарами) робиться запис:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реаліза­ція товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”, субрахунки № “Розрахунки за податком на додану вартість” і “Розрахунки за акцизним збором”.

Перерахування до бюджету податку на додану вартість і ак­цизного збору на підставі виписок банку відображають записом:

Дебет рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”

Кредит рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”.

Кредитове сальдо субрахунка № 46–3 “Реалізація товарів у роздріб” показує валовий дохід від реалізації (що дорівнює сумі реалізованих торговельних знижок і націнок на товари за від­кидання ПДВ). Наприкінці місяця сума валового доходу спису­ється на кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”.

Після цього рахунок № 46 “Реалізація”, субрахунок № З “Реалізація товарів у роздріб” закривається.

При реалізації товарів у кредит їх вартість повністю вклю­чають до роздрібного товарообігу торговельного підприємства за датою фактичного відпуску товарів покупцеві. Тому на всю вартість реалізованих у кредит товарів робиться запис:

Дебет рахунка № 50 “Каса” — на суму початкових платежів готівкою до каси (20–50 % роздрібної ціни товару)

Дебет рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замов­никами” — на суму наданого кредиту

Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб” — на всю вартість реалізованих у кредит товарів.

Одночасно з матеріально відповідальних осіб списується роз­дрібна ціна проданих товарів:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 41 “Товари”

Торговельна націнка (знижка) за товарами, проданими в кредит, наприкінці місяця списується в загальноприйнятому по­рядку (способом “червоного сторно”):

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 42 “Торговельна націнка”.

З надходженням грошей від покупців на погашення кредиту робиться запис:

Дебет рахунка № 50 “Каса”

Кредит рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замов­никами”.

Оплата окремих товарів, які мають високу продажну вар­тість, може провадитись через Ощадбанк розрахунковими чеками і в бухгалтерському обліку торговельного підприємства відобра­жається записом:

Дебет рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 2 “Грошові документи”

Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”.

Наявна виручка від реалізації товарів підприємствами роз­дрібної торгівлі вноситься до банку для зарахування на розра­хунковий рахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком, або копії супровідної відомості на здачу виручки інка­саторам робиться запис:

Дебет рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 1 “Грошові кошти в дорозі”

Кредит рахунка № 50 “Каса”.

Такий порядок зумовлений тим, що банк, як правило, здані йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства і на підставі виписки банку робиться запис:

Дебет рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”

Кредит рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 1 “Грошові кошти в дорозі”.

Сальдо рахунка № 56 “Грошові кошти в дорозі”, субраху­нок № 1 “Грошові кошти в дорозі” може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми на перше число наступного місяця не будуть зараховані на рахунок торговельного підприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які не надійшли.


2.5 Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі

Відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу (кіоски, ларьки, лотки) оформляється видаткова–прибутковими накладними, які виписуються в двох примірниках. Один з них видається особі, яка одержала товар, а інший лишається у матеріально відпові­дальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначається найменування, сорт, продажна ціна і вартість відпущених това­рів. У бухгалтерії відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу ре­єструється в Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків з продавцями.

Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фірми (магазину), про що робиться відмітка у видаткова–прибутковій накладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера.

У встановлені строки матеріально відповідальні особи, до яких прикріплена дрібнороздрібна мережа, здають використані видаткова–прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі “Прибу­ток” товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видаткова-прибуткові накладні, на підставі яких були оприбут­ковані товари і тара. У графі “Видаток” на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображається вартість повернених товарів.

Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у “Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товар­них звітів”, на підставі яких робиться наведений далі запис.

1) На суму виручки, зданої підзвітними особами до каси фірми (магазину) або до установи банку:

Дебет рахунка № 50 “Каса” або рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 2 “Грошові кошти в дорозі”

Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”.

2) На списання з підзвітних матеріально відповідальних осіб дрібнороздрібної мережі реалізованих ними товарів за про­дажними цінами:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

2.6 Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів

Як уже зазначалося, протягом місяця на дебеті і кредиті ра­хунка № 46 “Реалізація” вартість реалізованих товарів відобра­жається однаковою оцінкою — за продажними цінами. Для того щоб визначити купівельну (реальну) вартість цих товарів і вия­вити валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця має бути визначена і списана сума торговельних націнок і знижок, які відносяться до цих товарів.

Від точності обчислення реалізованих торгових знижок (на­цінок) залежить реальність виявленого фінансового результату:

завищення реалізованих торгових знижок (націнок) призводить до необгрунтованого збільшення прибутку, а зниження — до його зменшення.

Суму торговельних націнок (знижок) визначають або на під­ставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього про­цента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального на­веденого далі розрахунку.

1. До суми торговельних знижок (націнок) на залишок това­рів на початок місяця (кредитове сальдо рахунка № 42) додають суму кредитового обороту за цим рахунком (одержані знижки, зроблені націнки) і віднімають суму обороту за дебетом рахунка № 42 (на інші списання).

2. До вартості реалізованих за місяць товарів за продажними цінами (оборот за дебетом рахунка № 46) додають вартість за­лишку товарів на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка № 41).

Обчислена сума знижок (націнок) на залишок нереалізова­них на кінець місяця товарів записується як кредитове сальдо рахунка № 42 “Торговельна націнка”, а при складанні балансу відображається окремою статтею цієї самої назви. Це дає змогу визначити купівельну ціну залишку товарів як різницю між 'їх продажною ціною і сумою знижок (націнок).

Сума знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізо­ваних, списується способом “червоного сторно” на дебет рахунка № 46 “Реалізація” в кореспонденції з кредитом рахунка № 42 “Торговельна націнка”.

3. Діленням здобутої суми торговельних знижок (націнок) на вартість реалізованих і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і множенням на 100 визначають середній процент знижок (націнок).

4. Множенням вартості залишку нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент знижок (націнок) і діленням на 100 визначають суму торговельних знижок (націнок), які відносяться до цього залишку.

5. Відніманням із всієї суми торговельних знижок (націнок) суми знижок (націнок), які відносяться до залишку товарів, визначають суму знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих (табл. № 1).

Таблиця № 1.

Розрахунок розподілу торговельних знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і на товари реалізовані
№ п/п Показник Сума, тис. грн.
1 Сума торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок звітного місяця (кредитове сальдо рахунка № 42) 1000
2 Сума одержаних за звітний місяць знижок (зроблених наці­нок) за звітний місяць (оборот за кредитом рахунка № 42) 11800
3 Сума знижок (націнок) на інші списання товарів (оборот за дебетом рахунка № 42) 300
4 Разом сума знижок (націнок) до розподілу (п.1 + п.2 — п.3) 12500
5 Вартість реалізованих за звітний місяць товарів за продажними цінами (дебет рахунка № 46) 42000
6 Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів за продажними цінами (дебетове сальдо рахунка № 41) 8000
7 Разом (п.5 + п.6) 50000
8 Середній процент знижок (націнок) на товари (п.4 : п.7) : 12500 : 50000- 100 = 25 %
9 Сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (п.5 п.8 : 100) : 8000- 25: 100 = 2000 2000
10 Сума знижок (націнок) на товари реалізовані (п.4 - п.9) : 12500 - 2000 = 10500 10500

2.7 Облік бартерних (товарообмінних) операцій

У бартерних угодах грошові розрахунки замінюються обмі­ном товарами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усунення грошових платежів. Вони особливо ефективні в разі, коли підприємству бракує коштів.

При бартерному обміні підприємством з одного боку має бути відображена реалізація товарно-матеріальних цінностей (ро­біт, послуг), а з іншого — процес їх придбання (минаючи гро­шові розрахунки). Днем здійснення обороту вважається день передачі за бартером матеріальних цінностей покупцеві. Звідси в бухгалтерському обліку при бартерному обміну вартість готової продукції, товарів, матеріалів, а також виконаних робіт у порядку бартерних операцій відображається за дебетом рахунка № 62 “розрахунки з покупцями і замовниками” і кредитом рахунка № 46 “Реалізація”. Одержані за бартером матеріальні цінності (роботи, послуги) мають бути відображені за дебетом матеріаль­них та інших рахунків і кредитом рахунка № 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”. Заборгованість покупця пога­шається взаємним заліком заборгованості постачальникові записом за дебетом рахунка № 60 “Розрахунки з постачальни­ками і підрядчиками” у кореспонденції з кредитом рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.

Товарообмін здійснюється за цінами придбання товарно–матеріальних цінностей. Різниця у вартості обмінюваних за бар­тером цінностей відшкодовується тією стороною, вартість товарів якої виявилася нижчою.

Якщо учасниками бартерної операції є юридичні особи різних держав, то курсові різниці за валютними операціями, які утворилися між датою відвантажених (відпущених) за бартером товарів і датою одержання від іноземного партнера матеріальних цінностей, списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки”.

2.8 Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок

Облікова політика представляє собою порядок здійснення первинного спостереження, вартісного вимірювання, поточ­ного групування та підсумкового узагальнення фактів госпо­дарської діяльності підприємства, який ґрунтується на прин­ципі грошової оцінки. Складовою облікової політики можна вважати політику цін, де ціна виражає мінову вартість то­варів в грошовому виразі на ринку.

Згідно з п.53 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250, з подальшими змінами і доповненнями (далі — Положення), товари на підприємствах роздрібної торгівлі відображаються в балансі за продажними (роздрібними) ціна­ми, а на оптових складах і базах торговельних підприємств — або за продажними цінами, або за цінами закупки (придбання). Причому підприємство повинне забезпечити незмінність прий­нятої методології відображення товарів протягом поточного року.

Враховуючи світовий досвід, торговельні підприємства в Ук­раїні все частіше при реалізації товарів надають покупцям різно­манітні знижки — на велику кількість придбаного товару, за скорочення термінів оплати, сезонні знижки тощо. Від того, за якими цінами підприємство веде облік товарів, залежать бух­галтерські записи при наданні торгових знижок покупцям.

Бухгалтерські проводки по наданню знижок на велику кількість придбаного товару розглянуто на прикладі підприємства, яке веде облік товарів за продажними цінами.

Приклад 1

Нехай покупна вартість одиниці товару "А" для торговель­ного підприємства складає 50 грн., крім того, ПДВ — 10 ґрн.

Підприємство відображає в обліку товар А за ціною продажу — 75 грн., крім того, ПДВ — 15 грн., разом — 90 грн. за одиницю. Проте тим покупцям, які придбають товар в кількості 200 і більше одиниць, торговельне підприєм­ство надає знижку 18 грн. на одиницю товару, і продажна ціна в такому випадку складає разом з ПДВ 72 грн. за одиницю. Бухгалтерські про­водки дивіться атаблиці № 2.

Застосування системи знижок дозволяє зни­зити витрати обігу, збільшити обсяг товарообігу і суму прибутку торговельного підприємства. Проте при засто­суванні системи знижок необхідно враховувати наступне.

Якщо оптове торговельне підприємство застосовує методику обліку товарів з відображенням у балансі за продажними цінами (а роздрібне торговельне підприємство завжди зобов'язане використовувати цю методику), то при продажу товари зі знижкою необхідно на суму знижки зменшити облікову вартість товару; коли ж облік товарів ведеться за покупними цінами то відображати бухгалтерською проводкою зменшення облікової вартості товару при наданні знижки (яка не зменшує вартості товару нижче ціни придбання) не потрібно.

У податковому обліку передбачені певні обмеження, які направлені на попередження зловживань при про­дажу товарів за штучно заниженими цінами, — згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 р. № 283/97–ВР дохід для цілей оподаткування при продажу товарів пов'язаним особам, особам, які не є платника­ми податку на прибуток або сплачують пода­ток за іншими, ніж платник податку, ставками, а також при проведенні товарообмінних (бар­терних) операцій визначається виходячи з до­говірних цін, але не менших, ніж звичайні ціни (пункти 7.4 та 7.1 статті 7 Закону); аналогічні застереження передбачені при нарахуванні ПДВ пунктом 4 2 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 0497р. № 168/97–ВР.

Зазначених податкових обмежень досить для захисту інте­ресів держави; якщо ж підприємство реалізує товари із застосу­ванням системи знижок у межах своєї торговельної націнки в умовах звичайного ведення господарської діяльності, коли для всіх покупців передбачені однакові умови реалізації і застосу­вання системи знижок, що затверджені розпорядчим докумен­том керівника підприємства, надання знижки не повинно роз­цінюватися як продаж із порушенням правила “звичайної ціни”.

Поряд зі знижками, що надаються покупцеві при відванта­женні товару, з міжнародного досвіду відомі знижки за до строковуоплату товару. Оскільки продавці зацікавлені в як­найшвидшому обороті капіталу, то при відвантаженні товару за ціною 100 грн. у рахунку–фактурі може бути зазначена умова знижки, наприклад “2/10”. Це означає, що якщо покупець протягом 10 днів від дати отримання товару і рахунка–фактури може розплатитися з продавцем, то йому дозво­лено оплатити товар зі знижкою 2% — тоб­то досить перерахувати тільки 98 грн., а не 100.

На момент відвантаження товарів про­давець не завжди знає, чи захоче поку­пець скористатися знижкою за дострокову оплату, тому при обліку реалізації товарів враховується пов­на вартість товару — 100 грн.; якщо ж покупець достроково оплачує товар, сума наданої знижки — 2 грн — відображається, наприклад, в обліку підприємств США по дебету спеціального рахунка “Знижки з продажу”. На суму наданих за звітний період знижок продавець змен­шує обсяги валової реалізації, які відобра­жені у Звіті про прибутки і збитки.

Оскільки надання знижки за достро­кову оплату товарів як інструмент ціно­вої політики підприємства дає можливість збільшити швидкість обороту капіталу, то виникає питання: а як в умовах діючо­го в Україні законодавства надати по­купцеві знижку за дострокову оплату раніше відвантаженого товару?

Таблиця 2.

Надання знижок на велику кількість проданого товару (облік товарів ведеться за продажними цінами)

Господарська операція Дт Кт Сума, грн. Валові доходи Валові витрати
1. У продавця
1.1 Отримані від фабрики і оприбутковані на торговельне підприємство 1000 одиниць товару “А” (перша подія) 41 60 50000 50000
1.2 — одночасно на суму ПДВ 68 60 10000
2.1 Відображається товарна надбавка на суму ПДВ 41 42 10000
2.2 — на суму націнки торговельного підприємства, в результат продажна ціна складає 90 грн за одиницю 41 42 30000
3.1

Торговельне підприємство оплачує фабриці товари (друга

подія)

60 51 60000
4.1 На торговельне підприємство надійшла передоплата за 200 одиниць товару “А” від покупця (перша подія) з урахуванням знижок на велику кількість придбаного товару тобто за ціною разом з ПДВ — 72 грн. за одиницю 200´72грн =14400грн 51 62 14400 12000
4.2 — одночасно на суму ПДВ 67/1 68 2400
5.1 Торговельне підприємство в обліку способом сторно надану покупцеві знижку на 200 одиниць товару в сумі 3600 грн. 41 42 3600 сторно
5.2 Відвантажено покупцеві 200 одиниць товару з урахуванням наданої знижки (друга подія) 62 46 14400
5.3 — одночасно на суму ПДВ 46 67/1 2400
5.4 Списана вартість 200 одиниць товару на реалізацію з урахуванням знижки 46 41 14400
5.5 Способом сторно списується на фінансовий результат сума ПДВ у вартості реалізованих товарів 46 80 2400 сторно
5.6 Способом сторно списується надбавка торговельного підприємства на реалізовані товари 80 42

4400

сторно

Звичайно можна і в самому договорі купівлі–продажу передбачити умову про надання певної знижки якщо продавець оплачує товар не пізніше обумовленої кількості днів від дати його оприбуткування. Проте при обліку наданої знижки виникають питання чи може продавець на суму наданої знижки у наступних податкових періодах скоригувати у бік зменшення обсягу реалізації товарів за минулі періоди, а звідси способом сторно зменшити раніше нарахований ПДВ збір до Іноваційного фонду і відрахування до Облавтодору на дорожні роботи? Якими бухгалтерськими проводками покупцю відобразити отриману знижку за дострокову оплату раніше отриманих товарів — сторно дебет рахунка 41 “Товари” на суму знижки чи може застосувати якісь інші проводки оскільки може так скластися що в поточному періоді покупець оплатив товари достроково і отримав знижку, проте ці товари були продані ще в минулому періоді і на балансі в поточному періоді немає ніяких товарів. У такому випадку застосування проводки способом сторно дебет рахунка 41 “Товари” може привести до виникнення кредитового сальдо на рахунку 41 “Товари” може привести до виникнення кредитового сальдо на рахунку 41.

Враховуючи всі ці питання, а також тещо в Україні відсутні спеціальні нормативні документи які б детально рег­ламентували облік знижок, широкого застосування (як у країнах Заходу) знижки за дострокову оплату товару увітчизняній практиці не знайшли.

Проте якщо вважати, що з наданням покупцю знижки по раніше відвантажених товарах відбувається перегляд вихідних умов договору з метою зменшення (на суму знижки) початкових зобов’язань покупця доцільно застосувати положенняпостанови КМУ та НБУ “Про деякі заходи щодо вдосконалення договірних взаємовідносин і проведення заліку взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності і оформлення розрахунків векселями” від 29.06.96 р. № 703 (далі — постанова № 703)

Постанова № 703 передбачає перегляд вихідних умов до говору з метою зменшення початкових зобов’язань не тільки за відвантажену продукцію (товари), а також за виконані роботи надані послуги. Цією постановою планувалося провести до 1 серпня 1996 р. перегляд у напрямку зменшення умов договорів підприємств кредиторів, а також рекомендувалося і надалі періодично проводити перегляд умов договору з урахуванням інфляційних процесів та впливу цінового фактора і дотриманням зазначених вимог.

На виконання вищезазначеної постанови КМУ Міністерством фінансів був виданий лист від 22.07.96 р. № 18–4103 в якому зазначено наступне на підставі підписаного сторонами документа в якому зафіксована згода про зменшення зобов’язань за раніше відвантажені продукцію і товари сума зменшення способом сторно відображається підприємствами кредиторами (продавцями) які виручку від реалізації визначають за вартістю відвантаженої продукції, по дебету рахунка 62 (76) і кредиту рахунка 46.

Примітка. Суму зменшення зобов’язань за раніше відвантаженими товарами відображати проводкою способом сторно по дебету рахунка 62 (76) і кредиту рахунка 46 доцільно тоді

коли і відвантаження товарів і перегляд умов договору (або надання знижки) відбуваються в одному місяці, якщо ж ці події відбуваються в різних місяцях то можливо більш доцільно застосовувати проводку способомсторно по дебету рахунка 62 (76) і кредиту рахунка 80, адже відвантаження товарів і отримання права на знижку можуть відбутися і в різні календарні роки — хоча Мінфін України в своєму листі № 18–4103 цієї думки не поділяє.

Лист Мінфіну України від 22 07 96 р № 18–4103 також передбачав, що на суму зменшення зобов'язаньусім підприєм­ствам необхідно внести зміни до вартісних показників об­сягів діяльності по відповідній галузі (обсягтоварної продукції в промисловості, обсяг товарообігу і т. ін. ) у статистичній звітності (отже, зі зменшенням обсягу товарообігу можна зменшити і податки, що нараховуються на ці обсяги, — ПДВ, збір до іноваційного фонду і відрахування до Облавтадору на дорожні роботи).

Примітка. Якщо відвантаження товарів і перегляд умов договору (надання знижки) відбулися в різних місяцях або роках, то зменшити (скоригувати) суму ПДВ можна за умови складання продавцем розрахунку коригування (додаток № 2 до податкової накладної). Проте оскільки лист Мінфіну України від22.07.96 р. № 18–4103 на сьогоднішній день не діє, та коригування в бік зменшення на суму наданої знижки збору до Іноваційного фонду і відрахування до Облавтодору на дорожні роботи за минулі місяці або роки в сучасних умовах видається досить ризикованим.

Згідно з листом Мінфіну України № 18–4103 дебітори (по купці) на підставі підписаного сторонами документа суму зменшення зобов’язань повинні відображати способом сторно по дебету рахунка 80 і кредиту рахунка 60 (76) незалежно від того чи встигли вони вже реалізувати раніше отримані товари чи ні.

Оскільки постанова № 703 передбачала провести перегляд умов договорів підприємств до 1 серпня 1996 р. то після проведення на цю дату перегляду умов договорів лист Мінфіну України від 22.07.96 р. №18–4103 був скасований наступним листом від 23.12.96 р. № 18–4217 проте постанова № 703 передбачала і надалі періодично проводити перегляд умов договорів з урахуванням інфляційних процесів і впливу цінового фактора, а значить, у випадку перегляду умов договору в бік зменшення (що цілком відповідає наданню знижки після відвантаження товарів продавцем, але ще до моменту оплати покупцем) доцільно використовувати бухгалтерські проводки, що передбачалися для такої ситуації вже згадуваним листом Мінфіну України № 18–4103. До того ж начальник Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України академік АЕН В. Пархоменко рекомендує перегляд умов договорів по раніше відвантаженій продукції в бік зменшення відображати бухгалтерськими проводками які передбачені для такої ситуації вже скасованим листом Мінфіну України № 18–4103 (див. статтю “Річний бухгалтерський звіт” у журналі “Бухгалтерський облік і аудит” № 1 за 1999 р., стор. 7).

З іншого боку можливість зміни суми компенсації після продажу товарів (робіт, послуг) передбачена також пунктом 18 “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом ДПАУ від З0.05.97 р. № 165 і пунктом 5.6.1 “Порядку заповнення та подання податкової декларації по ПДВ” затвердженого наказом ДПАУ від З0.05.97 р. № 166. У такому випадку продавцем складається розрахунок коригування до податкової накладної (додаток № 2 до податкової накладної).

Продавцем повинен бути присвоєний номер розрахунку коригування що має вигляд дробу чисельник якого відповідає порядковому номеру розрахунку коригування (який реєструється в окремому журналі) а знаменник — номеру податкової накладної наприклад 5/177 де:

– 5 — порядковий номер розрахунку коригування;

– 177 — номер податкової накладної.

Заповнення розрахунку коригування більш детально викладено в пунктах 18–29 "Порядку заповнення податкової накладної" затвердженого наказом ДПАУ від З0.05.97 р. №165.

Приклад 2

Нехай 2 жовтня 1998 р. продавець відвантажив покупцю товари на суму 1800 грн., у тому числі ПДВ — 300 грн. (див . таблицю 3). У договорі купівлі продажу передбачена знижка за дострокову оплату товару в термін до 50 днів від дати передачі товару покупцеві — 10% або 180 грн. Покупець 2 жовтня 1998 р. отримав товари і до 25 жовтня 1998 р. вже встиг реалізувати всі товари (ще до моменту отримання права на знижку). 27 жовтня 1998 р. покупець оплатив товари і отримав право на знижку. Для повної відповідності “букві" постанови № 703 сторонам не пізніше дати перерахування коштів від покупця продавцю потрібно підписати доповнення до первинного договору, в якому слід зафіксувати перегляд вихідних умов договору у напрямку зменшення (на суму знижки) початкових зобов’язань покупця.

Таблиця 3

Бухгалтерські проводки по відвантаженню і оприбуткуванню товарів (перший період)

Господарська операція Дт Кт Сума, грн. Валові доходи Валові витрати
1. У продавця
1.1 На вартість відвантажених товарів — 1800 грн. у тому числі ПДВ 300 грн. (перша подія) 62 46 1800 1500
1.2 На суму податкових зобов'язань з ПДВ 46 68 300
1.3 Списані товари на реалізацію за цінами придбання 46 41 1000
1.4 визначення фінансових результатів 46 80 500
2. У покупця
2.1 Оприбутковані на склад товари отримані від продавця (перша подія) 41 60 1500 1500
2.2 На суму податкового кредиту з ПДВ (отримана податкова накладна) 68 60 300

При достроковому перерахуванні 27 жовтня 1998 р. коштів за раніше отримані товари покупець отримав право на знижку, що викликає необхідність коригування у сторін валових доходів і витрат, а також суми податкових зобов'язань і податкового кредиту (див . таблицю 4).

Таблиця 4

Бухгалтерські проводки по перегляду умов договору і оплаті товарів (другий період)

Господарська операція Дт Кт Сума, грн.

Валові

доходи

Валові витрати
1.Упродавця
1.1 Способом сторно на суму зменшення зобов'язань за раніше відвантаженими товарами (сума знижки) — 180 грн. з одночасним зменшенням валових доходів на 150 грн. 62 46 180 сторно -150
1.2 На суму зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що припадають на величину наданої знижки (способом сторно) 46 68 30 сторно
1.3 Коригується раніше отриманий фінансовий результат (способом сторно) 46 80 150 сторно
1.4 27 жовтня 1998 р. отримано кошти за відвантажені товари (друга подія); з урахуванням наданої знижки за дострокову оплату сума склала 1620 грн., у тому числі ПДВ — 270 грн. 51 62 1620
2.Упокупця
2.1 На основі наданої продавцем знижки за дострокову оплату товарів зменшується заборгованість покупця за отримані 2 жовтня 1998 р. товари (способом сторно) з одночасним коригуванням (зменшенням) суми валових витрат на 150 грн. (на момент отримання права на знижку покупець вже сам встиг реалізувати товари) 80 60 150 сторно -150
2.2 У зв'язку з отриманням знижки на основі отриманого від продавця розрахунку коригування (додатка № 2 до податкової накладної) коригується сума ПДВ, віднесена до складу податкового кредиту при оприбуткуванні товару (способом сторно) 68 60 30 сторно
2.3 Покупець 27 жовтня 1998 р. перерахував кошти за раніше отримані товари з урахуванням знижки за дострокову оплату (друга подія) — 1620 грн., у тому числі ПДВ. 60 51 1620

Надання знижки по раніше відвантажених товарах можли­ве і в різних місяцях, що викликає необхідність дотримання вимог податкового обліку в частині коригування за минулі податкові періоди. У Книзі обліку продажу товарів по ПДВ продавцем на підставі розрахунку коригування зменшення бази оподаткування відображається в графі 20, а зменшення суми ПДВ — у графі 21.

Продавець у декларації по ПДВ суму коригування за попередніми звітними періодами показує зі знаком “-” у рядку 8. Разом із цим заповнюється додаток № 2 до декларації “Роз­рахунок коригування сум ПДВ” із зазначенням усіх фактів коригування податкових зобов'язань.

В Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ від 01.07.97 р. № 141 передбачені проводки на зменшення податкових зо­бов'язань з ПДВ після відвантаження товарів (пункт 7), у такому випадку зайво нарахований ПДВ від ображається спо­собом сторно бухгалтерською проводкою дебет рахунка 46 кредит рахунка 68.

Поряд із продавцем повинен зробити коригування (змен­шення) суми податкового кредиту за оприбуткованими ра­ніше товарами і покупець та відобразити його у рядку 16 декларації, підставою для чого є додаток № 1 до податкової накладної в частині коригування податкового кредиту.

Крім коригування по ПДВ, сторони у тому звітному пері­оді, коли підписана податкова угода, роблять коригуван­ня валових доходів і валових витрат; дане коригування викликане не помилками в обчисленні податку на прибу­ток та ПДВ, а правом сторін зменшити зобов'язання по оплаті за раніше відвантажені товари, що передбачено постановою № 703.

Коригування валових доходів і витрат по операціях, що відбувалися в різні податкові періоди, необхідно відоб­ражати в декларації по прибутку, що заповнюється відпо­відно до “Порядку складання декларації про прибуток підприємства”, затвердженого наказом ДПА України від 21.01.98 р. № 37. Продавець, якщо він відніс до складу валових доходів за першою подією вартість відвантаже­них товарів без урахування знижки, під час підписання додаткової угоди, що зменшує продажну вартість рані­ше відвантажених товарів, включає суму, на яку коригу­ються (зменшуються) валові доходи зі знаком “мінус” у рядок 8.6 додатка “Е” до декларації про прибуток — “доходи, не враховані в обчисленні валового доходу пері­одів, що передують звітному, та виявлені у звітному пе­ріоді”.

Покупець, якщо він відніс у попередніх періодах за пер­шою подією до складу валових витрат суму оприбуткова­них товарів без урахування знижки, після підписання до­даткової угоди коригує (зменшує) у звітному періоді ва­лові витрати на суму наданої знижки з відображенням зі знаком “мінус” у рядку 23 декларації про прибуток — “ко­ригування сум витрат, не віднесених до складу валових витрат або не врахованих в минулих звітних періодах”. Втім, у деяких роз'ясненнях податкова адміністрація ра­дить суми, що були надлишкова віднесені до складу вало­вих витрат, у наступних періодах відображати в рядку 8.6 додатка "Е" до декларації і рядку 8 декларації — “інші види доходів, що входять до об'єкта оподаткування”, проте в обох випадках сума оподатковуваного прибутку буде од­наковою.

З наведеного можна зробити висновок про те, що при наданні знижок за дострокову оплату товарів при певних умовах можна застосувати положення постанови № 703; проте ця постанова не є спеціальним документом, який регламентує надання знижок, і передбачає обов'язко­ве підписання додаткового документа до первинного дого­вору, що вимагає додаткових витрат часу і зусиль праців­ників підприємств.

Варто також відзначити, що в питанні надання знижок у податковому обліку більш чітко викладені питання з коригу­вання у звітному періоді показників за минулі періоди — і в декларації з ПДВ, і в декларації про прибуток передбачені спеціальні графи для коригування, а у відповідних інструк­ціях викладено порядок їх заповнення. Що стосується бух­галтерського обліку, то лист Мінфіну України від 22.07.96 р. №18–4103, який регламентував відображення перегляду ви­хідних умов договору у напрямку зменшення початкових зо­бов'язань, на сьогоднішній день скасовано, і його застосову­вати доводиться за методом аналогії.

Варто звернути увагу також на те, що в таблицях 3 і 4 розглянуто бухгалтерські проводки по наданню покупцю знижки за товари, які на момент перерахування коштів від покупця вже реалізовані самим покупцем, і перегляд вихідних умов договору у напрямку зменшення (на суму знижки) відображено покупцем по дебету рахунка 80. Причому цю проводку відповідно до листа Мінфіну Ук­раїни від 22.07.98 р. № 18–4103 необхідно було застосо­вувати незалежно від того, чи мав покупець у себе на складі раніше отримані товари, чи він встиг їх уже реа­лізувати.

Проте можлива ситуація, коли на момент отримання права на знижку у покупця товари будуть знаходитися на складі. Тоді виникає певне протиріччя — згідно з пунктом 53 По­ложення товари на підприємствах торгівлі відображають­ся в балансі за цінами закупки (придбання); якщо ж підприєм­ство в одному періоді відображає оприбуткування товарів на суму 100 грн. по дебету рахунка 41, а в іншому періоді у зв'язку з достроковою оплатою отримує право на знижку 5 грн., і фактично постачальнику покупець перерахував 95 грн., то товар, що знаходиться на складі покупця, має бути відображено в обліку за фактичною вартістю прид­бання — 95 грн.:

Дт 41 Кт 60 5 грн. — способом сторно на суму знижки повинна зменшитися вартість раніше оприбуткованих товарів (для спрощення ПДВ не враховуємо).

Зазначена проводка дає нам можливість виконати вимо­гу пункту 5.3 Положення за фактичною вартістю придбання, але вступає в протиріччя з вимогами листа Міністерства фінансів України № 18–4103, що передбачав у випадку пе­регляду умов договору в сторону зменшення завжди суму зменшення відносити способом сторно в дебет рахунка 80 (а не рахунка 41).

Можливий певний проміжний варіант відображення зниж­ки — якщо на момент отримання права на знижку за до­строкову оплату частина товарів ще нереалізована і знахо­диться на обліку в покупця, на суму знижки по цій частині товарів можна зробити проводку дебет рахунка 41 і кредит рахунка 60 способом сторно; знижка на ту частину то­варів, які покупець вже сам встиг реалізувати, відображається способом сторно по дебету рахунка 80 і кредиту рахунка 60, як це передбачалося листом Мінфіну України № 18–4103. Проте роздрібні торговельні підприємства не ведуть у період між інвентаризаціями аналітичного обліку реалізованих товарів, і тому при викладеному підході їм потрібно проводити досить трудомістку вибіркову інвентаризацію товарів, щоб знати, яка частина певного виду товарів вже реалізована на момент отримання права на знижку.

Як видно з наведеного, при відображенні в обліку надання знижки за дострокову оплату товарів можливі різні підходи, кожен з яких має свої переваги і недоліки. У діючих нормативних документах відсутні спеціальні положення, які регламентують відображення торгових зни­жок, що не стимулює застосування знижок при продажу товарів. Таким чином, для більш широкого застосування господарській діяльності вітчизняних підприємств відомих у світовій практиці знижок виникла потреба у розробці і впровадженні спеціального положення, в якому буде з урахуванням сучасних змін в оподаткуванні детально описано бухгалтерський облік операцій зі знижками у продавця і покупця, рекомендовані можливі стандартні умови надання знижок, а також підтверджена або спростована можливість при наданні продавцем знижки у поточному періоді зменшувати обсяги товарообігу за минулі періоди, а відповідно і коригувати (зменшувати) податки (збір до Іноваційного фонду і відрахування Облавтодору на дорожні роботи), які були нараховані на обсяги.


3. Висновки

В цій роботі ми розглянули тему “Реалізація придбаних товарів”. Ця тема була розглянута на підставі таких питань:

1) Облік реалізації товарів зі складів (оптом);

2) Облік реалізації товарів транзитом;

3) Облік внутрішньосистемного відпуску товарів;

4) Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі;

5) Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі;

6) Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів;

7) Облік бартерних (товарообмінних) операцій;

8) Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок.

В першому питанні ми розглянули облік реалізації товарів зі складу. Облік реалізації товарів зі складу (оптом) ведеться по кредиту рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація зі складу”, на підставі первісних документів.

В другому питанні ми розглянули облік реалізації товарів транзитом. Операції з транзитної реалізації товарів відображаються в системі рахунків так само, як облік реалізації товарів зі складів з тією різницею, що придбання і відвантаження товарів покупцям відображають одночасно, пропускаючи рахунок № 41 “Товари”.

В третьому питанні ми розглянули облік внутрішньосистемного відпуску товарів. Облік внутрішньосистемного відпуску товару здійснюється на рахунку № 47 “Внутрішньосистемний відпуск товарів”.

В четвертому питанні ми розглянули облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі. Облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі ведеться по продажним цінам і облікується на рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація в роздрібній торгівлі”.

В п’ятому питанні ми розглянули облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі. Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі здійснюється так само як і у роздрібній торгівлі.

В шостому питанні ми розглянули розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів. Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів здійснюється на під­ставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього про­цента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального на­веденого далі розрахунку.

В сьомому питанні ми розглянули облік бартерних (товарообмінних) операцій. Ця операція має на меті грошові розрахунки замінити обмі­ном товарами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усунення грошових платежів. Вони особливо ефективні в разі, коли підприємству бракує коштів.

В восьмому питанні ми розглянули облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок. Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижокоблікується так самоякі звичайна реалізація товарів оптом (зі складу) з обліком торгових знижок, які при їх наданні списуються методом “червоне сторно”. Ця реалізації направлена на підвищення обертаємости коштів завдяки стимуляції покупця швидше розраховуватися за товари, які він купив.


3. Література

1. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. — К.: КНЕУ, 1999.

2. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності. — К.: А.С.К., 1998.

3. “Все про бухгалтерський облік”/ газета № 14(317) за 12 лютого 1999.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Другие видео на эту тему