Смекни!
smekni.com

Спеціалізована допомога та диспансерне спостереження хворих на рак сечового міхура (стр. 3 из 5)

За вивченням якісних показників допомоги зазначеній категорії хворих були виявлені позитивні зміни та незадовільні результати, що дозволило визначитись в заходах, спрямованих на покращення реальної ситуації.

Далі подаємо результати, що отримані за іншим напрямком дослідження, основу якого склало вивчення 535 хворих на РСМ; серед яких чоловіків було в 4,2 рази більше за жінок (81,0 % та 19,0 % відповідно). Найбільш пацієнтів (38,6 %) було у віці 60-69 років. Повікова особливість за статтю полягала у вірогідній перевазі жінок в 70 і більш років ( 40,2 ± 4,8 % проти 30,0 ± 4,0 % серед чоловіків). Стадія Т1 – Т2 мала місце у 81,8 ± 1,8 % випадках, при цьому хворих з Т2 стадією було вдвічі більше. У решти – була стадія Т3 – Т4, а саме: 14,9 % та 4,0 % відповідно. При цьому, за стадіями різниці між чоловиками та жінками не простежено. Існує залежність між віком та стадією захворювання; найбільша питома вага хворих з Т1 припадає на 40 – 49 років (33,3 ± 6,2 %) , з Т2 та Т3 на 60-69 ( 59,9 ± 3,4 %) , з Т4 – на 70 та старіше (5,8 ± 1,7 %).

Супутні захворювання були у 70,6 % випадків – 378 хворих. З віком кількість їх на одного хворого зростає. Так, після 60 років два супутніх захворювання було у 29,9 %, три – у 35,9 %, чотири і більше – у 18,8 %. Частіше представлена була серцево-судинна патологія, проте поширеною була також легенева та урологічна. Із загальної кількості хворих 292 (54, ± 2,1 %) отримали тільки хірургічне лікування, 228 (42,6 ± 2,1 %) – комбіноване і 15 (2,8 ± 0,7 %) – комплексне (Р < 0,05).

Коментарі до комбінованого лікування виглядають наступним чином. У стадії захворювання Т1 без вірогідної різниці частіше хворим виконувались ТУР + ВМХТ або ІТ (50,9±9,1%), при Т2 – ТУР+ПТ,ІТ (40,5±4,3%) та резекція (гемірезекція) з/без УЦНС + ПТ, при Т3 – достовірно переважала резекція (гемірезекція) з/без УЦНС + ПТ (58,9±7,8%),цистектомія + СПХТ (36,7-+5,3%) при Т4 – слід виділити цистектомію + ПТ (33,3±15,7%). Серед загальної когорти резекція (гемірезекція) + ПТ переважала серед інших видів лікування.

При комплексному лікуванні особливостей у застосуванні того чи іншого методу не простежено. Виняток складають хворі на РСМ в стадії Т2 де частіше здійснювались резекція (гемірезекція) + СХТ+ПТ (75,0±21,6% проти 25,0±21,6% при ТУР+СХТ+ПТ; р < 0,05).

Після процедури, що подана в матеріалах і методах, стало можливим скласти прогностичну таблицю, до якої увійшло 6 факторів, що об’єднували в собі 38 ознак (табл. 1).

Вони стосувались розміру, локалізації пухлини, глибини її інвазії, ступеня диференціації, метастазування, характеру хірургічного лікування, ускладнень та супутньої патології.

Технологія ії практичного застосування полягала у підсумовуванні балів ознак, що виявлені у хворого. При цьому наявність тієї чи іншої ознаки розцінюється як міра ризику несприятливого наслідку лікування, або як параметр, що обтяжує стан пацієнта. За міру ризику приймали кількісне значення (в балах) критерію. Перевірка залежності між сумою ознак ризику та результатами лікування здійснена на підставі матеріалів 535 історії хвороби та 100 поточних хворих на РСМ.

В результаті виявлена чітка тенденція до зростання ймовірності несприятливого наслідку лікування із збільшенням суми балів, тобто величини сумарного критерію. Крім того, за ії аналізом виявляється безперечний факт, що до 7 балів - ризик сприятливого наслідку не досягає 10,0%; більше 12 балів – має місце у більшої половини випадків.

В подальшому на підставі математичного аналізу виділені ступені ризику за діапазонами суми балів. Виділено 3 діапазони, а саме: перший до 7 балів, другий – 7-12 балів, третій - 13 і більше балів. Тобто, було визначено три ступені ризику, кожен із яких перебував в певних межових значеннях величин сумарного критерію.

Кластеризація хворих на групи дає можливість диференційовано підходити до вибору комплексу лікувальних заходів з метою покращення його наслідків та при медичній реабілітації зазначеної категорії хворих під час активного динамічного спостереження.

Таблиця 1

Прогностична карта

Дані Рекомен- Свої
п/п довані бали бали
1 Tumor:
1. Розмір < 3 см 1
> 3 см 2
2. Локалізація будь яка крім шийки та Д Льєто 1
шийка та Д Льєто 2
3. Глибина інвазії Cis - TA - T1 1
T2A 2
T2B 3
T3A 4
T3B 5
T4A 6
T4B 7
2 Ступінь диференціації G1 1
G2 2
G3 5
G4 6
3 Метастазування Nodus N0 0
N1 5
N2 6
N3 7
MtS M0 0
M1 7
4 Радикальність хірургічного лікування:
- радикальне 0
- умовно радикальне 3
- нерадикальне 5
5 Ускладнення немає 0
1 Уретерогідронефроз: 1 стор. 1
2 стор. 2
2 Хронічна ниркова недостатність немає 0
латентна 1
інтермітуюча 2
термінальна 3
6 Супутня патологія НК-0-1 0
1 Кардіальна НК-2А 1
НК-2Б 2
НК-3 3
2 Легенева ДН-0-1 0
ДН-2 1
ДН-3 2
Сума балів

Запропонований метод прогнозування результатів хірургічного лікування хворих на РСМ став підґрунтям до створення концептуальної моделі післяопераційної тактики, яка забезпечує індивідуалізований і, водночас уніфікований підхід, до вибору ад’ювантної терапії, строків та обсягу спеціальних досліджень під час диспансеризації з метою профілактики рецидивів і прогресування захворювання. Схема моделі на рис. 1.

Рак сечового міхура
Хірургічне лікування

Визначення ступеню ризику результатів за

прогностичною картою та таблицею

Низький

ступінь

ризику

до 7 балів

Середній ступінь

ризику

7-12 балів

Високий

ступінь

ризику

13 і більше

ІТ

в/м ХТ СПХТ ТГТ

При кожному спостереженні

загальні клініко-лабораторні, УЗДослідження
ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
СПЕЦІАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Кожні 3міс.(1 – й рік),

потім кожні 6 міс.

Цитологічні дослідження

сечі (змив. з СМ)

цитоскопія кожні

6 міс.

Впродовж 1-ого року:

цистоскопія з біопсією СМ кожні

3 міс.,

потім цистоскопія кожні 6 міс.

Впродовж першого року:

цистоскопія кожен місяць

цистоскопія з біопсією СМ кожні 3 міс.,

потім цистоскопія

кожні 6 міс.

Визначення медичної ефективності

(за сумарним коефіцієнтом

)

ІТ – імунотерапія; ХТ – хіміотерапія; СПХТ – системна полі хіміотерапія; ТГТ – телегаматерапія; СМ – сечовий міхур.