Смекни!
smekni.com

Сучасна променева діагностика захворювань нирок (стр. 2 из 2)

Таблиця порівняння променевих методів в діагностиці змін, що виявляються припатології нирок і сечовивіднихшляхів.

Метод діагностики Кількістьдослідження патологій

Динамічна ангіонефросцинтіграфія 64 56 (87,5 %)

Екськреторная урографія 113 72 (63,7 %)

УЗІ з ЦДК 176 105 (59,6 %)

УЗІ з ЦДК має переваги перед экскреторной урографією при вираженому гідронефрозі. Значна дилатація чашечко-мискової системи приводить до сильного «розведення» контрастної речовини і чашечко-мискової системи нирки на экскреторнойурограміможе не контрастуватися, що служить причиною діагнозу «нефункціонуюча» нирка. Проведення УЗІ на апаратах високого дозволу з оцінкою ренального кровотоку дозволяє уникнути цієї помилки. Збереження нормальної эхогеності паренхіми навіть на тлі її стоншування до 3–4 мм і різкою дилатацією чашечко-мискової системи за умови візуалізації судинного малюнка нирки хоч би тільки в проекції чашечко-мискової системи і медулярного шару, і зниження середньої швидкості кровотоку не більше ніж в 2 рази при порівнянні з колатеральною ниркою є прогностично сприятливим.


Використана література

1. Власов П.В., Котляров П.М. Сучасна променева діагностика пієлонефриту // Вісник рентгенології і радіології. – 1999. – № 1. – С. 17.28.

2. Дибунов А.Г., Дворяковський І.В., Зоркин С.Н. Можливості допплерографии в діагностиці обструктивних уропатій у дітей // Ультразвукова діагностика. – 2000. – № 4. – С. 35.40.

3. Лішманов Ю.Б., Чернова В.І. Радіонуклєїдная діагностика для практичних лікарів // Допомога для лікарів. – Томськ. – 2004.

4. Лучевая диагностика: Учебник Т.1./ под ред. Труфанова Г.Е. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 416 с.: ил.

5. Променева діагностика: [В 2 т.] / Коваль Г.Ю., Сиваченко Т.П., Загородська М.М. та ін.: За ред. Г.Ю. Коваль. – К.: Орбіс, 1998 – Т.1. – 527

6. И. Мадьяр Дифференциальная диагностика заболеваний внутренних органов Том I., Будапешт, 1987 г.