більш правильне дозування;
краща схоронність;
транспортабельність зборів.
У Росії в даний час виробництво брикетів лікарських рослин організоване на Червоногорському і Житомирському заводах по переробці лікарської рослинної сировини.
Збори зберігають у сухому, добре вентильованому приміщенні на стелажах.
Збори, до складу яких входить лікарська рослинна сировина, що містить ефірні олії, зберігають ізольовано.
Збори, до складу яких входять висушені соковиті плоди, рекомендується зберігати на стелажах, розміщаючи поруч флакон із хлороформом, у пробку якого вставлена трубочка для зникнення парів даного розчинника. Цим запобігається псування їхніми комірними шкідниками.
Особлива увага при збереженні варто приділити зборам, що містять серцеві глікозиди, тому що ДФ установлені більш строгі терміни їхнього збереження і повторного переконтролю на вміст біологічної активності.
Збори – це суміш декількох видів різаної чи крупноздрібненої рослинної лікарської сировини (крім сильнодіючих рослин), іноді з додаванням солей чи ефірних олій.
Збори – найбільш стара лікарська форма. Згадування про лікарські рослини зустрічаються в єгипетських папірусах, древній арабській і грецькій літературі.
Збори зберегли своє значення дотепер завдяки властивим їм перевагам:
наявність діючих речовин у сировині в натуральному виді,
простота виготовлення,
дешевизна.
Недоліками зборів є:
незавершеність лікарської форми (хворий повинний приготувати чай, полоскання й ін.)
неточність дозування (хворий часто сам дозує збір).
Збори здавна були лікарською формою аптечного виготовлення. В даний час вони в основній масі виробляються на фармацевтичних підприємствах. Це обумовлено тим, що різноманітний асортимент затверджених прописів власне кажучи охоплює всю сучасну рецептуру зборів і цілком задовольняє лікуючих лікарів.
Виготовлення зборів на великих фармацевтичних виробництвах у значній мірі полегшило роботу аптек, тому що при всієї, здавалося б, простоті виготовлення зборів здрібнювання лікарських рослин є трудомісткою операцією.
Крім того, при заводському виробництві маються всі можливості для подальшого удосконалювання даної лікарської форми у відношенні як якості різання й однорідності змішання, так і усунення основного недоліку зборів – неточності дозування при їхньому застосуванні.
Збори класифікують на: дозовані (Species divisae) та недозовані (Species indivisae).
Дозовані збори можна підрозділити на: звичайні, пресовані, розчинні чаї.
По складу збори можуть бути прості і складні.
Прості складаються з одного виду лікарської рослинної сировини, складні — з декількох рослин і інших лікарських засобів.
Крім того, збори класифікують по способі застосування на збори для: внутрішнього застосування, зовнішнього застосування, курильні (інгаляційні) збори.
Збори для внутрішнього застосування підрозділяють на: в'язкі, жовчогінні, потогінні, гіркі (апетитні), грудні, заспокійливі, проносні, вітамінні і т.д.
До зборів для зовнішнього застосування відносять: збори для полоскань, для припарок чи пом'якшувальні, для ванн і т.д.
Курильні збори використовуються для безпосереднього введення диму, що містить летучі діючі речовини, у легені.
В даний час збори в основному виготовляють на фармацевтичних підприємствах. Виготовлення зборів складається з наступних стадій:
ДР-1. Підготовка приміщень, устаткування і персоналу.
ТП-2. Здрібнювання лікарської рослинної сировини.
ТП-3. Просівання лікарської рослинної сировини.
ТП-4. Змішування лікарської рослинної сировини.
ТП-5. Уведення лікарських речовин (ефірних олій і солей).*
ТП-5.1. Обприскування і перемішування
ТП-5.2. Підсушування
ПМВ-6. Фасовка, упакування і маркірування.
КЯ -7.Оцінка якості і браку.
ПВ-8. Переробка відходів.
Список використаної літератури
1. Ажгихин, И.С. Технология лекарств / И.С. Ажгихин. – М.: Медицина, 1980. – С. 115-142, 325-344.
2. Бобылев, Р.В.Технология лекарственных форм: Учебник в 2 томах / Р.В. Бобылев, Г.П. Грядунова, Л.А. Иванова и др. ; под ред. Л.А. Ивановой. – М.: Медицина, 1991. – Т.2. – С. 64-93.
3. Валь, Е. Препараты из растительного сырья: отраслевые проблемы / Е. Валь // Ремедиум. – 2001. – № 1-2. – С. 38-39.
4. Государственная фармакопея СССР. Одиннадцатое издание. Выпуск 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье. – М: Медицина, 1990. – Т. 2. – С. 139,150,154-160.
5. Грецкий, В.М. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм / В.М. Грецкий В.М., В.С. Хоменок. – М.: Медицина, 1991. – С. 64-93.
6. Грядунова, Г.П. Руководство к лабораторным занятиям по заводской технологии лекарственных форм / Г.П. Грядунова, Л.М. Козлова, Т.П. Литвинова ; под ред. А.И. Тенцовой. – М.: Медицина, 1986. – С. 5-57.
7. Кондратьева, Т.С. Технология лекарственных форм: Учебник в 2 томах / Т.С. Кондратьева, Л.А. Иванова, Ю. И. Зеликсон и др. ; под ред. Т.С. Кондратьевой. – М.: Медицина, 1991. – Т. 1. – С. 134-156.
8. Малинка, В. Российский рынок лекарственных трав и сборов / В.Малинка, Е. Жданова // Ремедиум. – 2000. – № 4. – С. 38-41.
9. Муравьев, И.А. Технология лекарств / И.А. Муравьев. – М.: Медицина, 1980. – Т. 1. – С. 63-78, 305-390.
10. Муравьев, И.А. Технология лекарственных форм / И.А. Муравьев. – М.: Медицина, 1988. – С. 79-104, 336-356.
11. Перцев, И.М. Фармацевтические и медико-биологические основы лекарств / И.М. Перцев, И.А. Зупанец. – Харьков: Издательство НФАУ, 1999. – Т. 2. – С. 329-398.
12. Синев, Д.Н. Пособие для фармацевтов аптек / Д.Н. Синев, И.Я. Гуревич. – Ленинград: Медицина, 1982. – С. 32-42.
13. Синев, Д.Н. Технология и анализ лекарств / Д.Н. Синев, И.Я. Гуревич. – Ленинград: Медицина, 1989. – С. 28-37.