Смекни!
smekni.com

Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом (стр. 2 из 5)

Публікації. За темою дисертаційних досліджень автором опубліковано 15 наукових праць. З них 8 у виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 187 сторінках комп'ютерного тексту й складається зі вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури. Текст дисертаційної роботи ілюстрований 15 таблицями, 22 малюнками. Список літератури вміщує 259 джерел, з них 221 вітчизняне і країн СНД, 38 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені об'єкт і предмет дослідження, сформульовані мета й завдання дослідження; розкрита новизна, відбита практична значущість роботи й особистий внесок автора; представлена сфера апробації основних положень дослідження, зазначена кількість публікацій.

У першому розділі дисертації “Сучасні дані про фізичну реабілітацію при дитячому церебральному паралічі” розглянуті й узагальнені дані про фізичну реабілітацію дітей із церебральним паралічем. Розглянуто закономірності етиології й патогенезу сколіотичної хвороби, етапи й методика відновного лікування при даній патології, особливості сколіозу при ДЦП. Показано вплив гіпокинезії на організм дитини із ДЦП і її роль у формуванні сколіозу. Аналіз і узагальнення даних літератури свідчать про необхідність пошуку ефективних методів фізичної реабілітації дітей із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом І-ІІ ступеня.

У другому розділі дисертації “Методи та організація дослідження” обґрунтовані й описані взаємодоповнюючі методи дослідження, адекватні цілі, завданням, об'єкту й предмету досліджень: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, огляд, опитування, педагогічне тестування; педагогічний експеримент з використанням інструментальних методів: антропометрія, вимір ЧСС і АТ, комп'ютерна спірографія й відеометрія; методи математичної статистики. Матеріали роботи отримані при проведенні досліджень у Дніпропетровськом будинку-інтернаті й спеціалізованій загальноосвітній середній школі для дітей з наслідками поліомієліту й дитячого церебрального паралічу, а також середній загальноосвітній школі №74 м. Дніпропетровська.

Дослідження проводилися у 3 етапи з 2001 до 2006 р.

Перший етап досліджень (2001-2002) містив аналіз джерел літератури, що дозволило встановити загальний стан проблеми, визначити мету, завдання, об'єкт, предмет і програму досліджень.

На другому етапі досліджень (2002-2004) були проведені основні дослідження й отримані матеріали, які дозволили вивчити функціональний стан кардіореспіраторної системи й опорно-рухового апарату дітей із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня. Наші дослідження ґрунтуються на обстеженні 151 дитини. З них 111 дітей (61 хлопчик і 50 дівчаток) з різними формами ДЦП і 40 практично здорових школярів того ж віку. Розроблена програма фізичної реабілітації дітей з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом І-ІІ ступеня з науковим обґрунтуванням засобів і методів.

На третьому етапі дослідження (2004-2006) була оцінена ефективність запропонованої програми для дітей із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня, узагальнені й проаналізовані отримані дані. Діти із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня, були розділені на 2 групи (основна і контрольна).

Робота виконана на базі наукової лабораторії Дніпропетровського державного інституту фізичної культури й спорту, Дніпропетровського обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру, Дніпропетровського будинку-інтернату та спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи для дітей з наслідками поліомієліту і дитячого церебрального паралічу. Діти перебували під наглядом педіатра, невропатолога, ортопеда.

У третьому розділі дисертації “Особливості морфо-функціонального стану організму дітей молодшого шкільного віку із церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня” показано, що у 84,6% дітей із ДЦП був діагностований сколіоз різного ступеня тяжкості. Нами встановлено, що помітне прогресування сколіозу при ДЦП спостерігається у віці від 8 до 10 років. Для визначення динамічних змін були відібрані 40 дітей віком 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня. Вибір даної клінічної форми ДЦП обумовлений тим, що вона була найпоширенішою серед обстежених дітей.

Дослідження показників фізичного розвитку свідчить про те, що діти із церебральним паралічем відстають від своїх здорових однолітків за такими показниками, як маса тіла й окружність грудної клітини (Р<0,05).

Вивчення анамнезу й педагогічне тестування показали, що в обстежених дітей, порівняно зі здоровими, значно знижена статична силова витривалість м'язів спини й живота, які беруть участь у формуванні ортоградної пози. Так, показник статичної силової витривалості м'язів спини дорівнював 10,13±0,40 с, живота 8,35±0,41 c, що склало відповідно 51,8% і 52,1% від показників здорових школярів (Р<0,05).

Аналіз результатів антропометричних вимірів підтвердив наявність деформації хребта. У дітей із ДЦП різниця у відстані від С7 до кутів лопаток дорівнювала в середньому 1,30±0,03 см; від яремної вирізки до верхніх клубових остей 1,26±0,03 см.

Проведений аналіз стану постави підтвердив деформацію хребта у фронтальній площині й виявив порушення в сагітальній. Так, показник кута, утвореного горизонталлю й лінією, що з'єднує найбільш виступаючу точку лобової кістки й підборідний виступ, у дітей із ДЦП склав в середньому 107,10±1,21°, що на 26,4% вище, ніж показник здорових дітей (P<0,05); кут, утворений вертикаллю й лінією, що з'єднує остистий відросток хребця С7 і остистий відросток хребця L5, складає 9,87±0,28°, що перевищувало показник здорових дітей у 3,9 рази (Р<0,05); кут асиметрії лопаток, що характеризує стан хребта у фронтальній площині, був у 2,4 рази більше, ніж у здорових дітей 2,23±0,07° (Р<0,05).

При дослідженні функціонального стану органів дихання у дітей із спастичною диплегією встановлене зменшення відношення величини фактичної життєвої ємності легенів (ФЖЄЛ) до величини належної життєвої ємності легенів (НЖЄЛ) на 64,88±0,99%, що менше на 18,0%, ніж показник здорових дітей (Р<0,05); відношення фактичної максимальної вентиляції легенів (ФМВЛ) до належної максимальної вентиляції легенів (НМВЛ) на 19,0% (Р<0,05), що склало 65,72±1,87%. Ці зміни спостерігалися на тлі збільшення частоти дихання (ЧД) на 24,6% і хвилинного об’єму дихання (ХОД) на 13,5% (Р<0,05).

Відповідною реакцією організму дітей на зміни функціонального стану дихальної системи є збільшення частоти серцевих скорочень у спокої до 103,43±2,16 уд/хв, що на 11,2% вище, ніж показник здорових дітей. При опитуванні у 60% дітей мали місце скарги на болі колючого характеру в області серця, які ми пов'язували з фізичними навантаженнями, а у 57,5% дітей скарги на загальну слабкість і швидку стомлюваність.

Представлені результати стали підставою для розробки програми фізичної реабілітації для дітей 9 років, які страждають на спастичну диплегію, ускладнену сколіозом I-II ступеня.

Четвертий розділ дисертації “Програма фізичної реабілітації для дітей молодшого шкільного віку зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня" присвячений теоретичному обґрунтуванню методичних підходів до розробки програми. Розділ вміщує детальний опис всіх засобів, що використовувалися, і методів, які відображені у блок-схемі на рис.1.

Підбір засобів і обґрунтування їхньої регламентації здійснювалися з урахуванням клінічної форми захворювання, ступеня сколіозу, залежно від етапу реабілітації, протипоказань, принципів дозування й реакції організму на фізичне навантаження, раціонального сполучення засобів фізичної реабілітації.

Основною формою лікувального рухового режиму було заняття лікувальною гімнастикою з переважальним застосуванням коригуючих вправ. Програма включала три етапи: вступний, основний і заключний. Заняття проводилися у вступному етапі індивідуальним, а в основному етапі індивідуальним і малогруповим методами, 3 рази на тиждень, протягом 8 місяців.



1 місяць
2 місяць 3 місяць 4 місяць 5 місяць 6 місяць 7 місяць 8 місяць
ВСТУПНИЙ ЕТАППОМІРНИЙ РЕЖИМЗавдання:навчання правильному виконанню вправ; адаптація до фізичних навантажень; активізація діяльності серцево-судинної й дихальної систем; зміцнення м'язово-зв'язкового апарату з акцентом на м'язи, що формують поставу; зменшення контрактур ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАПТРЕНУВАЛЬНИЙ РЕЖИМЗавдання: закріплення отриманих навичок роботи на профілакторі Євмінова; формування у дітей мотивації до регулярних самостійних занять лікувальною гімнастикою з використанням профілактора Євмінова
ПОМІРНО-ТРЕНУВАЛЬНИЙ РЕЖИМ ТРЕНУВАЛЬНИЙРЕЖИМ
Завдання: зміцнення м'язового корсету; мобілізація деформованого відділу хребта; корекція деформації та стабілізація хребта; поліпшення діяльності серцево-судинної й дихальної систем; збільшення амплітуди руху в суглобах

Лікувальна гімнастика30-45 хв. Лікувальна гімнастика30-45 хв. Лікувальна гімнастика30-45 хв.
Дихальні вправиЗагальрозвиваючі вправиСпеціальні вправиВихідні положення: стоячи; лежачи на спині; лежачи на животі. Механотерапія Дихальні вправиЗагальрозвиваючі вправиСпеціальні вправиВправи на профілакторі ЄвміноваВихідні положення: лежачи на спині; лежачи на животі; лежачи на боці вершини дуги скривлення. МеханотерапіяРухливі ігри за полегшеними правилами Дихальні вправиЗагальрозвиваючі вправиСпеціальні вправиХодьба лікувальнаВправи на профілакторі ЄвміноваВихідні положення: стоячи; лежачи на спині; лежачи на животі; лежачи на боці вершини дуги скривленняМеханотерапіяРухливі ігри за полегшеними правилами
Масаж
Сегментарний масаж, що застосовується при ДЦП у комплексі із точковим (25 процедур по 20-30 хв)
Масаж
Методика масажу при сколіозі в чергуванні з методикою, що застосовується при ДЦП Масаж
Фізіотерапія Сегментарний масаж з елементамиточкового (25 процедур по 20-30 хв)
Вовняні вкутування - 15 процедур по 20-30 хв, чергуючи з магнітотерапією через день по 10-20 хв. Фізіотерапія
Парафінові аплікації (чобітки) - 10 процедур, ампліпульс - 6 - 7 процедур через день, УВЧ - 10 процедур через день Фізіотерапія
Вовняні вкутування - 15 процедур по 20-30 хв, чергуючи з магнітотерапією через день по 10-20 хв.

Рис.1. Блок-схема програми фізичної реабілітації дітей молодшого шкільного віку зі спастичною диплегією