Смекни!
smekni.com

Чутливість деяких патогенних мікроорганізмів до антибіотиків цефалоспоринів ІІІ покоління (стр. 11 из 11)

2. Антибіотики класифікують за такими основними ознаками: за спектром і спрямованістю біологічної дії, хімічним складом та молекулярним механізмом дії на мікробну клітину. За спектром дії розрізняють антибіотики вузького й широкого спектра дії. За спрямованістю біологічної дії антибіотики поділяють на чотири основні групи: антибактеріальні, протигрибкові, противірусні, протипухлинні.

3. Антибіотики здатні формувати алергійний стан. Вживання антибіотиків широкого спектра дії може призвести до дисбактеріозу. Токсична дія виникає при тривалому застосуванні препаратів.

4. Основними методами, які застосовуються для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків є: метод дифузії в агар, методом серійних розведень, метод розведення на рідкому поживному середовищі.

5. В результаті бактеріологічного дослідження сечі серед дітей хворих на урологічні захворювання виділено такі мікроорганізми: Pseudomonasaeruginosa, Enterobacteragglomerans, Escherichia coli, Citrobacterfreundii, Proteusmirabilis, Staphylococcusepidermidis, Enterococcusfaecalis. Мікробіологічне дослідження мокроти хворих дітей на негоспітальну пневмонію (НП) дозволило виявити такі мікроорганізми: Streptococcus рпеитопіае, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis.

6. В результаті проведеного дослідження виявлено, що використання для лікування у дітей обструктивних уропатій антибіотику ІІІ покоління лораксону призводить до зниження кількості патогенних мікроорганізмів. Аналіз використання антибіотиків І – ІІІ покоління для лікування негоспітальної пневмонії свідчить, що найбільш ефективними є антибіотики ІІІ покоління.

7. Результати дослідження можна впроваджувати для розширення змісту навчального матеріалу шкільного курсу біології в 11-ому класі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Албинская А.С. Микробиология с техникой микробиологических исследований. – М.: Медицина, 1978. – 392 с.

2. Антибиотики./ Под ред. Кашкина П.М.– М.: Медицина. 1970. – 240 с.

3. Атабеков И.Г. Практикум по общей вирусологии. – М.: Из-во Московского университета, 1981. – 191 с.

4. БорисовЛ.Б., Козьмин-Соколов Б.Н., Фрейдлин И.С. Руководствок лабораторным занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии, иммунологии. — М.: Медицина, 1993. - 232 с.

5. Бугринский С.Г. Антибиотики и их применение. // Медицина Украины.- 1995. - №3. - С.43–45.

6. Васильева В.С, Комар В.И., ЦыркуновВ.М. Практика инфекциониста. — Минск: Вышэйш. шк., 1994. — 324 с.

7. Ватутин Н.Т. Повреждения сердца результат применения антрациклинов.//Український кардіологічний журнал.– 1998. - №2. - С.72–77.

8. Векірчик К.М. Практикум з мікробіології: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 144 с.

9. Вершигора А.Ю., БранцевичЛ.Г., Василевская И.А. и др. Общая микробиология. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1988. - 342 с.

10. Генкель Л.А. Микробиология с основами вирусологии. - М.: Просвещение, 1974. - 270 с.

11. Герасименко В.Г. Биотехнология. - К.: Вища школа, 1989.- 343 с.

12. Герольд М. Антибиотики. - М.: Медицина. 1966. – 284с.

13. Гусев М. В., МиноваЛ. А. Микробиология. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. - 448 с.

14. Дмитриева Н.В. Превентивное применение антибиотиков втерапевтической клинике. // Антибиотики и химеотерапия.- 2000. - т.45.- № 9.-С. 20-25.

15. Домникова Н.П. Предшествующее назначение антибиокальныхпрепаратов - фактор развития низкоминальной пневмонии. // Пульматологоия.– 1998. - № 1. – С. 23 – 27.

16. Егоров А.М. Антибиотики и проблемы формакоэнзимологии. // Антибиотики и химеотерапии.- 2000.- Т.5. - №9. - С. 3-6.

17. Западнюк И.П. Лабораторные животные, их разведение, содержание и использование в эксперименте. – К.: Госмедиздат УССР, 1962. - 200 с.

18. Каплін М.М. Імунна система: фізіологія і патологія. – Суми: СумДУ, 2002. - 131 с.

19. Коротяев А.И., Бабичев С А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – СПб.: Специальная лит., 1998. – 592 с.

20. Ланчини Антибиотики. – М.:Мир,1985. - 272 с.

21. Либов А.Л. Побочное действие антибиотиков.- Л.: Медгиз, 1958. – 187с.

22. Мікробіологічні та фармакологічні основи раціонального застосування антибіотиків. // К.А.Посохова, С.І. Климнюк. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – 131 с.

23. Медицинская микробиология./ Под ред. В.И. Покровского. – М.: Медицина, 1998. - 1200 с.

24. Микробиология, вирусология, иммунология./ Под ред. Л.Б. Борисова, А.М. Смирновой. — М.: Медицина, 1994. - 528 с.

25. Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. – М.: Агропромиздат, 1987. – 368 с.

26. Планельс Х.Х. Побочные явления при антибиотикотерапиибактериальных инфекций.– М.: Медицина, 1965. – 124с.

27. Покровский В.И., Пак С.Г., Брико Н.И., Данилина Б.К. Инфекционные болезни и эпидемиология. – М.: ГЭОТАР «Медицина», 2000. - 380 с.

28. Пяткін КД., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. – К.: Вища шк., 1992. - 431 с.

29. Санитарные правила по устройству, оборудованию и содержанию экспериментально-биологических клиник (вивариев). – М.: Медицина, 1973. – 160 с.

30. Черкес Ф.К., Богоявленская А.Б., Вельская И.Л. Микробиология. – М.: Медицина, 1987. – 512 с.

31. Черномордик А.Б. Рациональное применение антибиотиков.- К.:Здоровье, 1973. – 332 с.

32. Яковлев С.Н. Современный взгляд на приминение антибиотиков встационаре. //Инфекционный контроль.- 2003. - №1. - С.49–52.

33. Яковлева О.А. Действие антибиотиков и муколиитческие средствапри респираторных инфекциях. //Украинский пульмонологическийжурнал.- 1997. - №2. - С.57–60.