Смекни!
smekni.com

Войта-терапія в лікуванні органічного ураження нервової системи (стр. 2 из 2)

5. Spinabifida.

При проведеннi терапiї ми досягаємо: покращення кровообiгу, що позитивно впливає на зрiст та розвиток кiсток; зменшення порушеннь чутливостi та атрофiї м’язiв; покращення спонтаної моторики, дихальної мускулатури та дiяльностi тазових органiв.

6. Уродженнi мiопатiї.

7. Кістковi порушення хребта (сколiоз).

8. Артрогрипоз.

Войта-терапiя застосовується як допомiжна терапiя. Цiль лiкування -- недопустити вторинної слабкостi м’язiв та утворення контрактур, а також досягнипокращення взаємного функцiювання окремих м’язiв.

Відноснi показання:

1.Руховi порушення (вiдставання) та порушення статури.

2.Функцiональнi порушення суглобiв (дисплазiя кульшових суглобiв,клишоногiсть) крiм ревматичного.

Показанням проведения Войта-терапiїу дiтей немалюкового вiку, крім того, є церебральний паралiч та прогресуючi захворювання (можливiсть збереження рухових функцiй на певний час).

Войта-терапiя як метод реабiлiтацiї дiтей з руховими порушеннямиможе бути реалiзований при частому повтореннi вправ протягом тривалого часу (3—4 рази на день по 20—30 хвилин, протягом не менше 1 року) i через це розрахований на iнтеграцiю батькiв у процес реабiлiтацiї. Батьки проходять перiод навчання в Центрi реабiлiтацiї пiд керiвництвом фахiвця Войта терапевта з подальшим проведенням комплексу вправ вдома. Войта-терапевт перiодично проводить корекцiю комплексу вправ пiд час консультацiй або повторних курсiв реабiлiтацiї в Центрi. Виконання вправи полягає у фiксацiї дитини в позi рефлексу i ручному впливi на зони подразнення, вибiр зони подразнення проводиться iндивiдуально, залежить вiд виду рухових порушень та реакцiй-вiдповiдей. Вплив на зони стимуляцiї не викликає болю. Негативна поведiнка дитини на вимушене положения пiд час проведения терапіїможе бути проявом страху або природнього протесту, особливо у дiтей малюкового вiку. Негативна поведiнка дитини не повинна бути проявом агресiї та повина бути усунута методами психологiчної корекцiї. Крiм того, необхiдна попередня психологiчна пiдготовка батькiв до способу проведення терапiї та очiкуваних результатiв.

Перед початком проведения Войта-терапiї дiтям малюкового вiку проводиться Войта-дiагностика, їх оглядає невролог та педiатр, а крiм того, застосовуються додатковi обстеження (електрокардиография, нейросонографiя, електроенцефалография) за показаннями.

Мета цих обстежень — з’ясувати функціональні можливостi дитини підтримувати физичнi навантаження. Починати терапiю можна лише тодi, коли функцiональнi можливостi дитини вiдповiдають тренуючому режиму. При введеннi Войта-терапiї як реабiлiтацiйної методики доцiльно використовувати її самостiйно, насамперед це пов’язано з розрахунком адекватного навантаження, доцiльнiсть комбiнування Войта-терапiї з iншими реабiлiтацiйними методиками: Войта-терапiя сумiсна з плаванням, лiкувальною гiмнастикою та масажем, якщо цi процедури проводяться безпосередньо перед Войта-терапiєю, але лише у випадках, коли батьки з будь-яких причин не можуть досяти оптимального навантаження тiльки за рахунок Войта-терапiї.

Войта-терапiя несумiсна з електропроцедурами та електростимуляцiєюм’язiв.

Протипоказаннями до проведення Войта-терапiїє:

1. 10 днiв пiсля профілактичного щеплення.

2. Температура тiла вища 38,5°С.

3. Загострення соматичних захворювань.

4. Гiдроцефалiя (перiод декомпенсацiї).

5. Афект-респiраторного стану.

6. Батьки психологiчно не пiдготовленi до проведення методики.

Висновки:

Ефективнiсть Войта-терапiї залежить вiд термiну розпочатого лiкування,“зрiлостi” функцiональних систем нервової системи та ступеня i стадій розладiву руховій сфері. При цьому, лiкування за методом Войта дає можливiсть розпочати лiкування рухових розладiв з перiоду новонародженостi. Найбiльша ефективнiсть лiкування досягнута пiсля попереднього ознайомлеиня батькiв з методикою i достатньою їх психологiчною пiдготовкою та при власноручному довготривалому безперервному виконаннi батьками методики лiкування.


Література

1. Дункан А. Моя жизнь. Танец будущего. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.

2. Єлісовенко Ю. Корекція неорганічних вад мовлення (з досвіду театральної педагогіки)// Дефектологія. – 2001. -- №2. – с. 41 – 44.

3. Життєві кризи особистості (частина друга). Розділ І. Уроки драматичної педагогіки/ Науково-методичний посібник. – К., 1998. – с. 4 – 26.

4. Земзюлін Т. В. Можливості психогімнастики / Науково-методичний збірник „Школа життєвої творчості”. – К., 1995. – с. 81 –84.

Клименко В. Шестиліток – знайомий незнайомець // Директор школи. – 2001. -- №21 – 22