Смекни!
smekni.com

Розробка комплексних програм реабілітації дітей (стр. 11 из 13)

Відомо, що гнучкість - це здатність виконувати руху в суглобах з максимальною амплітудою. Підтримка достатнього рівня гнучкості необхідно для забезпечення ефективного руху тіла. Рух сегментів тіла відбувається при достатнім подовженні м'язів (антагоністів), протилежних м'язам, що виконують рух. Ригідність мускулатури обмежує подовження м'язів- антагоністів і, отже, знижує амплітуду руху сегментів тіла. Більше того, при здійсненні ригідною мускулатурою значної м'язової роботи може відбутися травма (Курпан Ю.И.,1990).

Отримані результати ми зв'язуємо з тим, що були використані два методи поліпшення гнучкості: зниження опору тугоподвижної мускулатури й збільшення сили м'язів- антагоністів. Зниження опору мускулатури можливо за рахунок збільшення довжини сполучної тканини або більше значної релаксації тугоподвижних м'язів. Для цього використалися вправи на гнучкість: пасивні, пасивно- активні й активні. Пасивні вправи виконувалися за допомогою інструктора або партнера, що своєю силою збільшує амплітуду рухів відповідного суглоба. Іноді використалася власна маса тіла, наприклад, при виконанні шпагату, для збільшення гнучкості в тазостегнових суглобах. Для розвитку гнучкості в поперековому відділі хребта використалися нахили тулуба вперед з торканням руками гомілок, стіп, підлоги по черзі, якщо ця вправа виконувати з гантелями воно носить активно- пасивний характер (Аулік І.В. 1990). При цих вправах відбувається тривале статичне розтягування м'язів. Статичне розтягування, як правило, припускає повільне збільшення довжини м'яза до виникнення відчуття легкого дискомфорту; при досягненні цього моменту м'яз утримуємо в такім положенні протягом 15-20 секунд, потім вправу повторюємо спочатку (Буків Ю.А., 2004).

Для збереження рівня гнучкості ми використали вправи на гнучкість один раз у день, наприклад, під час УГГ. Варто враховувати, що в ранкові годинники гнучкість зменшена. Тому щоб уникнути травм вправи на гнучкість виконуються тільки після достатньої розминки. Для збільшення гнучкості гімнастика проводилася 2 рази в день, під час занять УГГ і ЛФК (Попов С.Н.,1999). На заняттях ЛФК був використаний ще один метод по збільшенню гнучкості - це вправи для збільшення сили м'язів- антагоністів тугоподвижной групі м'язів. Метод спрямований на збільшення активної гнучкості.

Таким чином, у результаті проведених досліджень нами встановлено, що в результаті курсу ЛФК у дітей з порушенням постави спостерігалося поліпшення стану хребта, підвищилася силова витривалість м'язів тулуба, покращився стан кардио - респіраторної системи. Позитивний вплив фізичних тренувань на організм людини має багато підтверджень у літературі.

Фізичні вправи благотворно впливають у першу чергу на нервову систему. Нервові клітини одержують більше живильних речовин, кисню, краще розвиваються й энергичнее працюють. Кожне вироблене людиною рух викликається командою нервових центрів, які передають імпульси м'язам через рухові нерви. Нервова система не відразу виявляється здатної правильно управляти рухами людини. Для цього необхідні більш-менш тривалі вправи. Поступово, шляхом вправи, нервова система здобуває навичку точного керування рухами. Команди надходять саме тим м'язам, які найбільше точно й спритно роблять даний рух, а всі інші м'язи залишаються розслабленими. Завдяки цьому руху дитини стають вільними, граціозними й ощадливими. Організм витрачає рівно стільки енергії, скільки необхідно для того або іншого руху. Ця здатність нервової системи точно управляти роботою м'язів, називана координацією рухів, дозволяє швидше засвоювати нову фізичну роботу, робити неї точніше. Шляхом фіз. вправ розвивається також швидкість реакції. Це здатність нервової системи в найкоротший строк передавати імпульси м'язу й тим самим змусити її блискавично скоротитися. Якщо швидкість реакції достатня, то заняття ЛФК іде без напруги; якщо реакція недостатньо швидка, те нервова система, квапливо відсилаючи наказу м'язам, перенапружується. У результаті наступає нервове стомлення (Штеренгерц А.Е.,1989).

Заняття фізичними вправами й іграми виробляють почуття ритму, тобто вміння робити ряд рухів в однакові проміжки часу. Почуття ритму, уміння розміряти свої рухи в часі мають величезне значення. Наше серце працює строго ритмічно, також ритмічно подих, рух крові в судинах і т.д. Нерівномірні рухи змушують організм увесь час міняти ритм роботи внутрішніх органів, які повинні пристосовувати свою діяльність до умов, що змінюються. Тому неритмічні рухи швидше стомлюють і тим самим зменшують продуктивність праці. Нарешті, систематичні заняття фізичними вправами, рухливими іграми, регулярні прогулянки розвивають витривалість і, отже, підвищують рівень фізичного розвитку, зміцнюють здоров'я, виправляють дефекти постави й викликають ріст фізичної працездатності дітей і підлітків, сприяють поліпшенню розумової працездатності. Обсяг рухової діяльності повинен відповідати потребам дитячого організму; це допомагає зберегти працездатність протягом усього навчального року.

Крім того, у дитини під впливом фізичних вправ змінюється обсяг грудної клітини. Груди стають ширше, а ребра здобувають більшу рухливість, зміцнюють м'язи, що беруть участь в акті подихи. Це веде до збільшення життєвої ємності легенів. Поліпшується також склад крові. Завдяки рясному припливу кисню й живильних речовин збільшується кількість червоних кров'яних тілець, що попереджає розвиток недокрів'я. Кисень доставляється до клітин організму кров'ю, що одержує його в легенях. Чим більше організм вимагає кисню, тим швидше й у більшій кількості повинна приносити його кров до тканин. Тому під час фізичних вправ прискорюється кровообіг, серце працює энергичнее й швидше, подих стає більше глибоким і частим.

Фізичні вправи ефективно впливають і на травний апарат. Зі шлунка й кишечнику всмоктується тільки та кількість живильних речовин, який необхідно організму (для життєдіяльності й росту). Завдяки фіз. вправам розвиваються м'язи живота. Напруга м'язів живота сприяє спорожнюванню кишечнику. Вони беруть участь в акті подиху, сприяючи більше глибокому вдиху й видиху.

Таким чином, регулярні заняття, підкріплені сильними мотиваціями й постійний самоконтроль за поставою, створюють вогнище збудження в зоні рухового аналізатора, що за законом негативної індукції здатний придушити вогнище застійного, патологічного збудження в корі головного мозку, що й приводить до формування правильної постави й нового рухового стереотипу, а отже до зменшення патологічних вигинів, підвищенню працездатності, поліпшенню фізичного стану.

Заняття фізичними вправами, спортом повинні проходити через все життя як засіб профілактики й корекції порушень постави, як засіб зміцнення здоров'я. Короткострокові тренування малоефективні. Адже, як говорив Ромен Ролан, не можна перемогти раз і назавжди, перемагати треба щодня. І особливо важливо вчитися цьому з дитинства.


Висновки та рекомендації

На підставі поставлених завдань можна зробити висновки. Для реабілітації дітей була розроблена програма, яка включає додатковий догляд за дитиною, масажні вправи, комплексні гімнастичні заходи, а також додаткові заняття на розвиток уваги та рухливості.

Діти, що народилися шляхом операції кесарева розтину, мають потребу в додатковій увазі й ще більш уважному догляді. А подбати про дитину можна ще до його народження. У дітей, які відразу після пологів не відчули материнське тепло й захист, у більшості випадків складаються напружені відносини з батьками, заставляється установка на «завоювання любові». Треба допомагати маляті розвивати в собі відсутні якості. Масаж впливає на дитячий організм. У дитини, особливо грудного віку й у перші роки життя, поверхня шкіри стосовно маси тіла значно більше, ніж у дорослих. Тому під час масажу в центральну нервову систему направляється великий потік імпульсів. Психологи, педагоги звернули увагу на те, що перші мовні реакції в дитини виникають при поглажуванні ніг, живота. Масаж сприятливо впливає на фізичний і нервово-психічний розвиток дітей раннього віку, сприяє своєчасному виникненню рухових навичок і їхньому послідовному вдосконалюванню. Зміцнюючи організм і сприяючи загальному розвитку, масаж і фізичні вправи допомагають попередити захворювання.

Найважливішим результатом систематичних занять гімнастикою є нормалізація нервових процесів. Основні властивості цих процесів: сила, урівноваженість, рухливість - удосконалюються, що дуже важливо для правильного й гармонічного розвитку особистості.

У вихованні дітей не можна недооцінювати того, що рухи є для них основним джерелом радості, а гарний бадьорий настрій - основа міцного здоров'я. Кожної емоції відповідає особливий стан і особливий характер роботи серця й посудин: негативні емоції (сум, страх, гнів) викликають звуження посудин, що створює несприятливі умови для харчування тканин, радість розширює посудини, і при цьому створюються сприятливі умови для харчування й роботи органів.

Саме головне: масаж і гімнастика для дитини - не тільки лікувально-оздоровча процедура, але й задоволення. Помнете, що ваш настрій миттєво передається маляті; нехай щоденні заняття будуть радістю для вас обох.

Для об'єктивізації результатів дослідження нами було проведено контрольоване дослідження, у яке було включено 13 дітей народжених шляхом кесарева розтину (9 хлопчиків, 4 дівчинки). Показаннями до проведення клітинної терапії були тяжкі захворювання й наблагоприятний прогноз їх течії, а також відсутність ефекту від стандартного лікування. Протипоказаннями до проведення такого лікування вважалися хронічні й гострі інфекційні процеси, а також важкі супутні захворювання. Контрольна група була сформована з 13 дітей, що одержували протягом усього періоду спостереження комплексне стандартне лікування, у тому числі й медикаментозне. Вона формувалася по парному принципі - кожному пацієнтові групи дослідження був випадковим образом підібраний контрольний пацієнт із подібними клінічними характеристиками. У результаті такого підбора група дослідження й контрольна група були ретельно збалансовані по клінічних, прогностичних параметрах і за часом спостереження.