туберкульозі жіночих статевих органів.
КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПОСОБУ ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ НИЗЬКОЧАСТОТНОЇ ТЕРАПІЇ.
1. Підготовка хворої до ультразвукової низькочастотної терапії,
1.1 Усім хворим попередньо проводиться клінічне обстеження. Крім аналізів, огляду в дзеркалах шийки матки і бімануального дослідження, проводяться спеціальні методи, що включають: цитологічне, кольпоскопічне, кольпоцервікоскопічне, а при показаннях і гістологічне дослідження.
1.2 Під час огляду особлива увага звертається на стан суміжних органів.
1.3 Перед призначенням піхвової низькочастотної терапії визначається ступінь піхвової чистоти, при II ступеня чистоти проводиться лікування шляхом використання масляних контактних середовищ (вазелінове, облепіхове, шипшинова олія або гліцерин), фізрозчину або розчину ДНК, при ступені III-1У в якості контактних середовищ використовується синтоміцинова емульсія, мазі з антибіотиками, розчин фурациліну 1: 5000 або біфуранова суміш (розчин фурациліну і фурадоніну 1: 5000), при кандідозах як контактне середовище використовується ністатинова мазь або леворинова емульсія.
2. Проведення курсу ультразвукової низькочастотної терапії при лікуванні хронічних запальних процесів цервікального каналу і матки.
2.1 Лікування гінекологічних хворих, як правило, робиться в амбулаторних умовах при положенні хворої на гінекологічному кріслі.
2.2 Озвучування виробляється за допомогою ультразвукового перетворювача ИУТ-22 із приєднаним хвилеводом 22-1, робоча поверхня якого вводиться в цервікальний канал.
2.3 Лікування робити щодня протягом 5-7 днів, час озвучування по цифровому табло ЧАС 1-2 хв., амплітуда ультразвукових механічних коливань на робочій ділянці хвилеводу 2 або 5 мкм.
2.4 Після 5-7-го дня лікування хворі піддаються повторному оглядові (проводяться цитологічні і кольпоскопічні дослідження).
2.5 Контрольний огляд проводиться через 1 місяць, 3 місяці і 1 рік.
2.6 Курс лікування можна повторити через 3 місяці. У рік допускається 2-3 курси лікування ультразвуковою низькочастотною терапією.
3. Ультразвукова низькочастотна терапія шийки матки і матки.
3.1 Положення хворої на гінекологічному кріслі.
3.2 Шийку матки оголюється дзеркалом Куско, видаляється слиз із шийки матки і піхви сухим тампоном.
3.3 Озвучування шийки матки і матки виробляється за допомогою ультразвукового перетворювача ИУТ-44 із приєднаним хвилеводом 44-2, робоча поверхня якого прикладається до шийки матки.
3.4 Під час процедури необхідно стежити за повним приляганням робочої поверхні хвилеводу до ділянки, що озвучується.
3.5 Лікування робити щодня протягом 5-7 днів, час озвучування 1 - 2 хв., амплітудою 2 мкм.
4. Ультразвукова низькочастотна терапія зовнішнім озвучуванням жіночих статевих органів.
4.1 Зовнішнє озвучування жіночих статевих органів робиться за допомогою ультразвукового перетворювача ИУТ-44 із приєднаним хвилеводом 44-1, Контактне середовище наноситься на торцеву поверхню хвилеводу 44-1, а також на ділянку, що піддається озвучуванню.
4.2 При краурозі статевих органів попередньо розмічаються поля впливу, що також озвучуються з нанесенням масляних інгредієнтів.
5. При застосуванні фонофорезу лікарські речовини у виді мазей (гідрокортизон, дезоксирибонуклеази й ін.) наносяться на випромінюючу поверхню хвилеводів 22-1, 44-1, 44-2, а також на ділянку, що піддається озвучуванню.
Ультразвукова терапія зазначених вище захворювань не викликає побічних явищ.
Для успішного проведення ультразвукової терапії повинна строго дотримуватися дана інструкція.
Техніко-економічні розрахунки проводимо з метою встановлення доцільного введення апарату для ультразвукової терапії.
Річний економічний ефект отриманий в результаті введення приладу визначається як різниця приведених затрат до цього введення і базового приладу.
Е= [ (с1-с2) - Еп (К2-К1)].
Приймаємо для даного приладу термін окупності 6 років. Зміна продуктивності нейтральна до введення проектованого приладу:
3 операції за годину х 5год. робочого дня х 0,5=7 операцій за зміну.
А при використанні даного приладу:
5 операції за годину х 5год. робочого дня х 0,5=12 операцій за зміну.
Собівартість машинної зміни приладу 20гр., запропонованого приладу 15гр., тоді собівартість даної процедури:
с1=20/7=3гр. за операцію
с2=15/12=1,3гр. за операцію
Річна норма виробітку при 200 змінах в рік буде становити:
А=12∙200=2400 операцій.
При вартості базового апарату 1000гр., для запропонованого апарату для ультразвукової терапії 800гр., тоді:
К1=1000/2400=0,4гр. за операцію
К2=800/2400=0,3гр. за операцію
Річний економічний ефект при цьому складає:
Е=2400 [ (3-1,3) - 0,2 (0,3-0,4)] =4100гр.
5.1 Працювати з апаратом дозволяється тільки після ознайомлення з паспортом.
5.2 По способі захисту пацієнта й обслуговуючого персоналу від ураження електричним струмом апарат відповідає виробам класу 1 відповідно до ГОСТ 12.2.025-76.
5.3 При виході апарата з ладу необхідно його знеструмити і вжити заходів по усуненню несправності. Ремонт апарата, зміну деталей, запобіжників робити в знеструмленому стані.
5.4 Не допускати можливості зіткнення робочої поверхні хвилеводу з твердими предметами.
5.5 Під час експлуатації апарата категорично забороняється доторкатися руками до робочої частини хвилеводу.
Проектований прилад порівняно з його аналогами має наступні переваги:
1) зниження споживання за рахунок застосування мікросхем;
2) у зв’язку з тим, що зменшились розміри друкованої плати, зменшилися габаритні розміри проектованого приладу, а також зріс і термін експлуатації даного приладу.
Виконано розрахунок джерела живлення.
Мікросхема споживає струм 0.5А, напруга споживання 15В.
Здійснено розрахунок річного економічного ефекту, який складає 4100гр.
1. Велика медична енциклопедія.
2. Алтаев Д.И.О., Болотников В.А. Аналоговые интегральные микросхемы для бытовой радиоаппаратуры. Справочник. М.: Изд-во МЭИ. 1991 - 240с., ил.
3.В.И. Безак. Медицинский инструментарий и аппаратура.
4. Техника и методики физиотерапевтических процедур. Справочник. Под ред.В.М. Боголюбова. М.: Медицина, 1987.
5. Справочная книга радиолюбителя конструктора. / А.А. Бакуняев, Н.М. Борисов, Р.Г. Варламов и др.; Под ред.Н.И. Чистякова. - М.: Радио и связь. 1990. - 624с
6. А.Н. Великорецкий. Медицинская техника.
7. Гершунский Б.С. Расчет основных электронных и полупроводниковых схем в примерах. Изд-во Киевского университета.
8. Голиков В.Ф. и др. простейшие устройства на микросхемах. - Минск: Беларусь. 1997.
9. Катона Золтан. Электроника в медицине.М. 1989.
10. Катона Золтан. Техника лечит. М.: Мир. 1980.
11. Н.М. Ливенцев, А.Р. Ливенсон. Электромедицинская аппаратура. М.: Медицина. 1974г.
12. Проектирование источника питания устройств связи, Китаев В.Е., Букуняев А.А., М., 1972.
13. Л.М. Клечкин, М.Н. Виноградова. Физиотерапия. М.: Медицина. 1988г.
14. Н.М. Ливенцев, А.Р. Ливенсон. Электромедицинская аппаратура. М.: Медицина. 1974г.
15. Марголін Г.Г. Розрахунки деталей та вузлів радіоапаратури. Харків: Енергія. 1991. - 235с.
16. Справочник разработчика и конструктора РЭА. Элементная база. Масленников М.Ю., Соболев Е.А., Соколов Г.В., Соловейчик Л.Ф., Переверзева А.В., Федотов Б.А., Книга 1. Книга 2. - М.: Энергоатомиздат. 1993.
17. Б.М. Нефедов. Интегральные схемы и их зарубежные аналоги: Справочник.
18. Медична техніка, під ред. Г.С. Стеценка, Луцьк, “Настир‘я”, 2002р.
19. Посібник з фізіотерапії, під ред. Фіногенова С.М. К.: Здоров’я, 1978.