Смекни!
smekni.com

Особливості побудови занять фізичного виховання для студентів СМГ із захворюваннями дихальної, серцево-судинної (ССС) та травної систем (стр. 2 из 3)

Загартування сонячним промінням. Доцільно починати загартування сонцем з перших теплих днів і продовжувати його все літо. Якщо прийом сонячних ванн починається з середини літа, то їх слід збільшувати особливо обережно. Загартована, загоріла шкіра більш стійка до опіків, запалень, шкіряних захворювань. Під впливом сонячної радіації стимулюється діяльність нервової системи, підвищується загальний тонус і працездатність. У залежності від пори року ці процедури починають з 5—10-хвилинного перебування на сонці, а потім тривалість кожної збільшують на 5—10 хв поступово доводячи до 2—3 годин з 15-хвилинними перервами для перебування в тіні після кожної процедури.

2. ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Загальні стани методики проведення занять з школярами, захворюваннями серцево-судинної системи:

· груповий метод занять (бажано на свіжому повітрі, в парку або в сквері, тобто необхідність гартуючого ефекту занять);

· урок будується так, щоб переважали циклічні вправи (різні види ходьби, перегони, поєднання бігу і ходьби, лижні прогулянки, катання на ковзанах та ін.);

· виключаються вправи із затримкою дихання, натуженням, на тренажерах і тому подібне.

В процесі занять потрібний контроль за частотою сердечних скорочень і диханням, кольором шкіри і загальним станом хворого.

Діти, що перенесли ревматичну атаку (хворі ревматизмом), із стаціонару переводяться на доліковування в кардіологічний санаторій. Потім кожні 3 місяці школяра оглядає кардіоревматолог, проводиться аналіз крові, знімається ЕКГ та ін. Для профілактики загострень санують ротову порожнину, осередки хронічної інфекції (гланди та ін.), проводять сезонні бициллинопрофилактику. Двічі в рік школяра повинні оглядати стоматолог і отоларинголог. Виписка в школу можлива, якщо у дитини в нормі ШОЕ, лейкоцити і немає негативної динаміки на електрокардіограмі.

Діти, хворі на ревматизм в неактивній фазі, в перший рік спостереження займаються фізкультурою в спеціальній медичній групі. Якщо немає ознак формування вади серця, то на другому році можна дозволити їм займатися в підготовчій групі. З диспансеризації дитини знімають, якщо у нього протягом 5 років не було загострення ревматичного процесу і не сформувалася вада серця.

2.1 Спостереження дітей з гіпертонічними реакціями і гіпертонічною хворобою

Підвищення артеріального тиску нерідко спостерігається у дітей шкільного віку. Основне завдання лікаря-педіатра - з'ясувати причину підвищення артеріального тиску. Тут потрібні консультації з ендокринологом, отоларингологом, урологом і іншими фахівцями, анамнез подібних захворювань у батьків. Діти з підвищеним АТ майже ніколи не пред'являють скарг, хоча у них порушений сон, часто болить голова, вони дратівливі, швидко стомлюються. Зазвичай захворювання виявляється при масових оглядах школярів.

Нерідко АТ підвищується у школярів з порушеннями темпів статевого і фізичного розвитку. Для них слід організувати правильний режим з достатнім сном і перебуванням на повітрі, заняття фізкультурою, особливо лижні або велопрогулки, ігри на вулиці, в парку та ін. Виключається участь в змаганнях до приведення АТ в норму. Корисні гартуючі процедури. Хворим дітям слід обмежити прийом жирної і солоної їжі.

2.2 Спостереження дітей зі зниженим артеріальним тиском

У дітей нерідко відзначається понижений артеріальний тиск (нейроциркуляторна дистонія). Але це не завжди є патологією. Гіпотонія характерна для сучасних школярів - з великими розумовими навантаженнями, гіподинамією і ін. При гіпотонії характерні швидка стомлюваність, сонливість, головний біль, запаморочення, поганий апетит, нерідко болі в серці та ін. Причинами гіпотонії є хронічні інфекції (захворювання ЛОР-органів і тому подібне), негативні емоції, мала рухова активність та ін. Рекомендується руховий режим, корисні гартуючі процедури (обтирання, душі, ванни, сауна та ін.). Показано санаторне лікування на півдні.

3. ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

3.1 Роль фізичних вправу комплексному лікуванні захворювань органів травлення

Фізична культура для студентів із захворюваннями органів травлення є не тільки засобом виховання, поліпшення фізичного розвитку і фізичної підготовки, а й важливим фактором відновлення здоров'я. Це зумовлено тим, що фізичні вправи допомагають усунути порушення, характерні для цих захворювань, і сприятливо впливати на організм. Зокрема:

1. Фізичні вправи чинять зміцнюючу і нормалізуючу дію на нервову систему. Під впливом помірної м'язової роботи кровопостачання нервових клітин кори головного мозку збільшуються на 33%, що свідчить про поліпшення їх живлення. Застосування різних форм фізичної культури сприяє згасанню «патологічної домінанти» в ЦНС, так як при виконанні фізичних вправ виникають осередки збудження у рухових зонах кори головного мозку і у вегетативних центрах, розташованих у підкоркових утвореннях. Осередки збудження, які виникли, здатні за законом негативної індукції викликати гальмування у нервових центрах, втягнутих у «патологічну домінанту», і таким чином сприяти її згасанню. Використовуючи фізичні вправи, можна підвищити тонус ЦНС, збільшувати рухливість і силу нервових процесів і знижувати гальмування. Велике значення у поліпшенні стану нервової системи мають позитивні емоції, які виникають у процесі занять фізичною культурою.

По мірі відновлення функціонального стану кори головного мозку посилюється її коригуючий вплив на підкоркові утворення, в результаті чого нормалізується вегетативна регуляція органів травлення.

2. Спеціально підібрані і суворо дозовані фізичні вправи сприяють нормалізації моторної і секреторної функцій шлунково-кишкового тракту. Дослідженнями встановлено, що невтомлююче фізичне навантаження стимулює моторику і секрецію шлунку (при одночасному підвищенні збудженості кори головного мозку), а втомлююче навантаження знижує його функції. Це положення поширюється як на здорових, так і на хворих людей. Фізичні вправи також активізують перистальтику шлунку і кишечника.

3. Фізичні вправи сприяють нормалізації органів черевної порожнини, зміщених донизу (при спланхноптозі). Регулярні заняття протягом кількох місяців зміцнюють м'язи черевного пресу, підвищують тонус шлунку і кишечника, тим самим сприяють зміцненню органів черевної порожнини доверху якраз до нормального положення.

4. Фізичні вправи стимулюють окислювально-відновлюючі процеси. Дослідженнями доведено, що під впливом тренування м'язова система збагачується потенціальними елементами і посилюються пластичні процеси в тканинах. Ось чому під впливом оздоровчо-лікувальної фізичної культури у хворих з гіпотрофією збільшується м'язова маса і відновлюється вага.

5.Фізичні вправи активізують кровообіг у черевній порожнині і сприяють усуненню функціональних відхилень з боку серцево-судинної системи, які часто зустрічаються у людей із захворюваннями системи травлення. При м'язовій роботі збільшується кількість циркулюючої крові і зменшується венозний застій. Активізація кровообігу у черевній порожнині за рахунок періодичної зміни внутрішньочеревного тиску і масажуючої дії діафрагми поліпшує харчування стінок шлунку і кишечника. Посилення кровообігу, прискорення серцевих скорочень, підвищення АТ, зникнення ангіоспазмів при виконанні фізичних вправ — це якраз ті зміни, які необхідні у даному випадку.

6.Фізичні вправи, підвищуючи функціональний стан всіх систем організму, зберігаючи і вдосконалюючи рухові навички, є основним методом відновлення здоров'я.

Для студентів спецмедгруп і груп ЛФК із захворюваннями органів травлення важливе значення мають додаткові форми занять, таких, як ранкова гігієнічна гімнастика із включенням до неї спеціальних вправ, індивідуальні домашні завдання, дозовані прогулянки пішки.

3.2 Особливості методики фізичного виховання при окремих захворюваннях системи травлення

Захворювання органів травлення у більшості випадків носять хронічний характер. Періоди пригасання тієї чи іншої хвороби під впливом несприятливих факторів зовнішнього середовища (порушення режиму праці і відпочинку, харчування, перевтома і ін.) можуть змінюватись періодами загострення захворювань. У такі періоди студенти звільняються від занять фізичною культурою і за призначенням лікаря проходять курс лікування. Студентів, які страждають захворюваннями органів травлення, бажано виділяти в окрему групу з тим ,щоб па заняттях оздоровчо-лікувальною Фізкультурою можна було враховувати особливості протікання окремих захворювань і застосування фізичних вправ при них.

Гастрит — загострення слизової оболонки шлунку — може бути з секреторною недостатністю (гіпоцидний), з нормальною (нормоцидний) і підвищеною (гіперацидний) секреціями.

При гіпоцидному гастриті в період загострення найбільш характерні тупі болі або важкість в ямці під грудьми після прийому їжі, відрижка, нудота. При нормоцидиому і гіперацидному гастритах більш яскраво виявлені функціональні розлади нервової системи (підвищена збудливість,- емоційність, лабільність пульсу і ін.), помічаються болі в ямці під грудьми після прийому їжі й ночами, печія і кислі відрижки.

До занять фізичною культурою дозволяється приступати через 7—10 днів після ліквідації загострення. Засоби і форми фізичної культури визначаються станом студентів у даний період, їх фізичною підготовкою, роком навчання. Треба пам'ятати, що зручним положенням для них є горизонтальне. Тому на заняттях доцільно здійснювати вправи у положенні лежачи. Використовуються вправи за участю всіх груп м'язів, проте необхідно враховувати, що спеціальними є вправи для м'язів черевного пресу. Можна поступово включати вправи з гімнастичними палицями, м'ячами, гантелями і іншими предметами (вагою до 2—3кг). Необхідно використати дихальні вправи, особливо діафрагмальне дихання, а також вправи на розслаблення м'язів. Фізичне навантаження не повинне викликати явного втомлювання. Темп виконання частіше всього — середній. У заняття треба вводити ігри, естафети, вправи на увагу і координацію з тим, щоб сприяти підвищенню емоційного стану студентів.