Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії (стр. 5 из 9)

З анамнезу захворювання було відоме: у всіх випадках має місце нещасливий випадок, у 6 випадках на виробництві, у останніх випадках у домашніх умовах.

Скарги:

Скованість, обмеження рухів у суглобах кисті, болі при рухах, скованість у суглобах кисті, наявність набряку у ділянці травми або поранення.

Об’єктивні дані: блідість слизових оболонок, язик чистий, вологий, лімфатичні вузли не збільшені. Тони серця приглушені, ритмічні. Дихання у легенях везикулярне, хрипів не має, перкуторно легеневий звук. Живіт м’який б/б. Фізіологічне оправлення без змін.

При місцевому обстеженні виявлено: деформація кистей, дефігурація суглобів кистей, післяопераційні та після опікові шрами, набряки у ділянках ураження.

При Ro-графічному обстеженні зміни відповідно до терміну загоєння переломів.

Лабораторні дослідження: без змін.

Таблиця 1.1 – Характеристика експериментальної групи

(вік 20-35 років)

№з/п	П.І.Б хворого	Вік	Стать	Діагноз
1	Новіков Роман Сергійович	21	Ч	Травматична ампутація II пальця, лівої кисті, стан після реплантації.
2	Василенко Римма. Петрівна	24	Ж	Термічний опік 1 ст., 5% правої кисті.
3	Федорченко Іван Олексійович	30	Ч	Рублена рана тильної поверхні лівої кисті.
4	Рибальченко Любов Ігорівна	28	Ж	Різані рани 5-4 пальців правої кисті.
5	Парамонов Ігор Васильович	32	Ч	Термічний опік 1 -2 ст., 5% лівої кисті.
6	Оглу Руслан Іванович	30	Ч	Відкритий перелом 5-4 пальців правої кисті.(післяімобіляційний стан).

Таблиця 1.2 – Характеристика експериментальної групи

(вік 36-45 років)

№з/п	П.І.Б хворого	Вік	Стать	Діагноз
1	Колісніченко Ірина Петрівна	37	Ж	Різані рани 3-4 пальців лівої кисті.
2	Рогов Сергій Федорович	40	Ч	Закритий перелом п’ясних кісток лівої кисті (післяімобіляційний стан).
3	Торгонський Олег Іванович	36	Ч	Відкритий перелом 1-2 пальців лівої кисті (післяімобіляційний стан).
4	Шевченко Сергій Іванович	41	Ч	Різана рана долонної поверхні правої кисті.

Таблиця 1.3 – Характеристика контрольної групи (вік 20-35 років)

№з/п	П.І.Б хворого	Вік	Стать	Діагноз
1	Волков Володимир Анатольович	20	Ч	Укушена рана правої кисті.
2	Макарова Олена Василівна	25	Ж	Різані рани 1-2 пальців лівої кисті.
3	Бобрик Олександр Вікторович	29	Ч	Травматична ампутація І-II пальців, правої кисті, стан після реплантації.
4	Ващенко Оксана Вікторівна	27	Ж	Різана рана правої кисті.
5	Соколов Сергій Семенович	23	Ч	Закритий перелом 5-4 пальців правої кисті.
6	Голікова Олена Петрівна	31	Ж	Термічний опік 2 ст., 5% лівої кисті.

Таблиця 1.4 – Характеристика контрольної групи (вік 36-45 років)

№з/п	П.І.Б хворого	Вік	Стать	Діагноз
1	Романенко Ольга Геннадіївна	36	Ж	Різані рани 3-5 пальців правої кисті.
2	Луньов Олег Сергійович	41	Ч	Термічний опік 2 ст., 5% лівої кисті.
3	Кухар Іван Романович	38	Ч	Відкритий перелом 3-4 пальців правої кисті (післяімобіляційний стан).
4	Шрамко Олег Вікторович	42	Ч	Закритий перелом п’ясних кісток правої кисті

Розділ 2. Методи проведення дослідження

2.1 Методи збору досліджуваних даних

Динамометрія кисті. Кистьовий динамометр має овальну форму і представлений сталевою пружиною, ступінь стиску якої регулюється стрілкою. Використовуються кистьові динамометри різних марок: ДК-25 – для дітей, ДК-50 – для підлітків і жінок, ДК-100 – для чоловіків, ДК-140 – для спортсменів. Ми у своєму дослідженні використовуємо динамометр ДК-100.

Методика проведення дослідження: беремо кистьовий динамометр кистю правої руки, що відводимо від тулуба до одержання з ним прямого кута. Другу руку опустите вниз уздовж тулуба. Стискаємо з максимальною силою пальці правої кисті три рази, роблячи інтервали в кілька хвилин і щораз фіксуючи положення стрілки. Найбільше відхилення стрілки динамометра є показником максимальної сили м'язів кисті.

Для об’єму рухів ми використали углометр, довжина траншей якого відповідає довжині пальців. Положення розгинання суглобів приймали за нульове. Для дослідження ми вимірювали амплітуду рухів у п’ястно-фалангових суглобах. [11]

2.2 Математико-статичний метод обробки даних, отриманих в ході

експерименту за Ст'юдентом

Для порівняльного аналізу у своїй роботі ми використовуємо. математико-статичний метод обробки даних за Ст'юдентом. Для математичного порівняльного аналізу визначаються такі параметри:

· середнє арифметичне значення величини показника (Х);

· середнє квадратичне відхилення, яке характеризує мінливість ознаки (

);

· помилка середньої (m);

Всі три показника розраховуємо для кожної групи окремо, для контрольної та експериментальної.

Середнє арифметичне значення величини показника Х вираховуємо за формулою (2.1):

Х =

, (2.1)

де

– сума значень показників в групі,

n – кількість людей в групі.

Середнє квадратичне відхилення значення показника

вираховуємо за формулою (2.2):

= R (max – min)/А, (2.2)

де R – різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника,

А – табличне значення із значень n (додаток А).

Помилку середньої вираховуємо за формулою (2.3):

m =

, (2.3)

де

– середнє квадратичне відхилення,

n – кількість людей в групі.

Знаючи величини X та m кожної групи, можливо визначити значення t – критерію Ст’юдента за формулою (2.4):

t =

, (2.4)

де Х₁ та Х₂ – середні арифметичні,

m₁ та m₂ – помилки середньої арифметичної.

В чисельнику формули (2.4) визначається різниця між Х кожної групи, причому з більшого значення віднімається менше значення.

В знаменнику формули – сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.

Після визначення значення t залишається встановити – достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника між контрольною та експериментальною групами.

Для цього використовується додаток Б, в якому в одній з колонок знаходиться значення «ступенів свободи».

Ступень свободи визначається за формулою (2.5):

f = (n_контр + n_експ) – 2, (2.5)

де n – кількість людей в контрольній та експериментальній групах.

Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t – критерію Ст’юдента, визначаємо достовірність відмінностей. У додатку Б, таблиця граничних значень t – критерію Ст’юдента напроти знайденого значення ступеня свободи є два значення Р. Саме з цими значеннями Р ми порівнюватимемо отримані значення t.

Якщо значення t буде менше значення (Р – 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р > 0,05.

Якщо значення t дорівнює значенню (Р – 0,05), або буде знаходитися між значенням (Р – 0,01), або буде більше значення (Р – 0,01), то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної груп. [12]

Розділ 3. Хід дослідження

На початку нашого дослідження ми вимірюємо показники по динамометрії, та амплітуду рухів у п’ястно-фалангових суглобах для кожної з груп. Отримані дані заносимо до таблиць 3.1 для експериментальної групи та 3.2 для контрольної.

Таблиця 3.1 – Показники експериментальної групи на початку

дослідження

№ з/п	П.І.Б.стать	Динамометрія здорової кисті (кг)	Динамометрія хворої кисті (кг)	Амплітуда рухів здорової кисті (градуси)	Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
1	Н. ч	41,1	10,2	85	55
2	В. ж	27,6	18,5	87	67
3	Ф. ч	39,8	18,2	90	70
4	Р. ж	25,9	17,5	89	72
5	П. ч	38,0	19,3	82	68
6	О. ч	38,8	17,9	84	78
7	К. ж	28,7	17,4	78	62
8	Р. ч	40,8	20,4	79	66
9	Т. ч	39,7	22,4	90	75
10	Ш. ч	39,9	26,7	88	78

Таблиця 3.2 – Показники контрольної групи на початку дослідження

№ з/п	П.І.Б.стать	Динамометрія здорової кисті (кг)	Динамометрія хворої кисті (кг)	Амплітуда рухів здорової кисті (градуси)	Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
1	В. ч	40,2	10,2	87	63
2	М. ж	28,6	19,5	87	67
3	Б. ч	39,9	15,2	89	50
4	В. ж	26,7	17,5	89	70
5	С. ч	39,1	19,8	84	67
6	Г. ж	28,8	16,9	82	76
7	Р. ж	30,1	17,4	78	62
8	Л. ч	39,8	20,4	90	66
9	К. ч	40,7	22,4	80	65
10	Ш. ч	39,2	26,7	88	69

Після цього ми перейшли до виконання фізичної реабілітації.