Хворі хронічним склеритом (епісклеритом) поза загостренням можуть бути направлені на амбулаторне лікування на кліматичні курорти (Бірштонас, Ворзель, Кур'ї, Друскінінкай, Карачарово, Кісегач) і південні приморські курорти (Гагра, Геленджикська, Сухумі, Таупсинська групи курортів, Судак, Феодосія, Ялта), окрім жарких місяців (червень-серпень).
Хворим переднім увеїтом у поєднанні з порушеннями обміну речовин і з ураженнями опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит та ін.) показане санаторно-курортне лікування на бальнеологічних курортах (з радоновими, хлоридними натрієвими та іншими мінеральними водами) відповідно основному захворюванню, але лише при мінімальному ступені активності суглобового процесу і при нерізко виражених порушеннях обміну. При цьому бальнеотерапія може призначатися не раніше, ніж через 6 місяців після стихання суглобового процесу і після припинення гострих запальних явищ у оці. В процесі лікування необхідний постійний контроль реакції ока на бальнеотерапію, що проводиться.
Для профілактики загострень захворювань ока і опорно-рухового апарату, а також для підвищення ефективності санаторно-курортного лікування необхідно своєчасно, до направлення хворих на курорт, провести санацію осередків фокальної інфекції [14, 212].
До протипоказань для санаторно-курортного лікування, окрім загальних і вказаних вище, відносяться всі захворювання очей у гострій стадії, у стадії загострення або латентної течії, новоутворення очей і його придатків, наслідки важких контузій і проникаючих поранень ока (протягом року після травми), перші 3 місяці після порожнинних операцій на очному яблуці за відсутності післяопераційних ускладнень, важкі ураження сітківки (ретинопатії), зорового нерва і живлячих їх судин при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі та інших системних захворюваннях організму, дегенеративні процеси в сітківці і судинній оболонці очі, що супроводжуються крововиливами, гострі розлади кровообігу в сітківці і зоровому нерві (тромбоз, емболія центральної артерії сітківки і центральної вени та її гілок), ускладнена (зі змінами на очному дні) короткозорість, свіже неопероване і успішно опероване відшарування сітківки протягом першого року після операції.
Місцева баротерапія
З метою поліпшення периферичного кровообігу, прискорення потоку крові, розвитку колатерального кровообігу, зменшення спазму судин, поліпшення трофіки тканин застосовується ряд апаратів, що використовують повітряні хвилі як засіб масажної дії. Цей вид масажу отримав назву пневмомасажу або вакуумного масажу і рядом дослідників була відмічена його висока терапевтична ефективність при лікуванні різних захворювань.
Вживані апарати анізобаричної дії побудовані на принципі чергування пониження і підвищення тиску повітря.
Вперше в офтальмологічній практиці місцева баротерапія була застосована Веллером І.А. (1971). Конструкція розробленого ним приладу дозволяла безпечно для хворого створювати дозований локальний негативний і локальний надмірний тиск (компресія повітрям або киснем) у області ока.
Подальший розвиток пневмомасаж ока отримав у роботах Тер-Андріасова Е.Л. (1980), Горбачова Д.С. (1982), Єгорова А.Н. (1992), у яких запропоновано синхронізувати метод анізобаричних дій на очне яблуко з фазами серцевої діяльності: в період систоли створювати в області очної ямки негативний по відношенню до атмосферного тиск, а в період діастоли – позитивний. При такому розподілі анізобаричної дії на око, припускається, відбувається наступне: у фазі розслаблення, діастоли серцевого м'яза, природний відтік крові від ока посилюється за рахунок гіпербаричної дії на нього навколишнього середовища, що сприяє повнішому спорожненню судин очного яблука. Створення ж в області ока короткочасних гіпобаричних умов ослаблює здавлення судин навколишніми тканинами і тим самим створює умови для кращого наповнення їх кров'ю у фазі серцевої систоли. Це приводить до поліпшення гемодинаміки, мікроциркуляції і трофіки ока.
В ході полярографічних досліджень, що відображають напруження кисню в камерній волозі очного яблука при анізобаричному методі були визначені оптимальніпоказникилокальногобарометричноготискуповідношеннюдо атмосферного:
1. для локального негативного тиску – 30 мм. рт. ст.;
2. для локального надмірного + 40 мм. рт. ст.
Подальші зміни локального барометричного тиску не приводять до наростання позитивних зрушень (за показниками оксигенації, гемодинаміки та ін.).
Впродовж останніх десятиліть розроблено велику кількість методик масажу очей шляхом компресії і вакуумування, проте ці методи не знайшли досить широкого застосування в офтальмології внаслідок їх недосконалості або відсутності надійних апаратів для виконання пневмомасажу.
Методика лікування. Як уже згадувалося, загальна схема устрою апаратів вакуумного масажу і методика лікування приблизно однотипні. Пацієнту проводять ретельну підгонку мінібарокамер (пластмасових окулярів) і за допомогою блоку управління подають імпульси розрідження на очне яблуко і тканини орбіти. В апараті "АВМО" вакуумування подається з шпаруватістю 0,5, амплітудою 0,03-0,1 кг/см2 (2 кПа) і частотою 4 Гц. Час дії складає 8-10 хвилин. Курс лікування складається з 10 сеансів. Якщо ефект недостатній, слід провести ще 5 процедур. При подальшому збільшенні часу сеансу у деяких хворих з'являється відчуття дискомфорту, а збільшення числа сеансів у одному курсі більше 10, практично вже не веде до подальшого поліпшення функцій ока. При недостатньому ефекті через 3-4 місяці курс лікування можна повторити. Кількість курсів призначають індивідуально залежно від захворювання і стану організму.
При проведенні місцевої баротерапії рекомендується періодично контролювати герметичність мінібарокамер. Не бажано поєднувати її з тривалим медикаментозним мідриазом. Процедури проводять в амбулаторних умовах у положенні хворого лежачи або сидячи. Лікування переноситься добре, яких-небудь побічних явищ не спостерігається, що особливо важливо в педіатричній практиці, де пневмомасаж знаходить все більше застосування в лікуванні прогресуючої короткозорості.
Показання для місцевої баротерапії:
1. Порушення акомодації;
2. Прогресуюча короткозорість;
3. Астенопічні стани й порушення зорової працездатності;
4. Короткозорість слабкого і середнього ступеня;
5. Кератити;
6. Гостра непрохідність ретинальних артерій;
7. Дегенерації сітківки і атрофії зорового нерва;
8. Відкритокутна глаукома;
9. Гострий напад глаукоми;
10. Контузіонні внутрішньоочні крововиливи (гіфема, гемофтальм);
11. Амбліопія [6].
Протипоказання до застосування місцевої баротерапії:
1. Декомпенсації органів і систем з вираженими клінічними проявами (серцево-судинна, дихальна недостатність та ін.);
2. Дерматити повік;
3. Дакріоцистит;
4. Кератоконус;
5. Рясні гнійні виділення з кон'юнктиви;
6. Відшарування сітківки;
7. Проникаючі поранення очного яблука;
8. Незміцнілі Рубці рогівки і склери після операцій (проникаючих поранень);
9. Фістули, перфоративні виразки рогівки або передперфоративні стани;
10. Внутрішньоочні крововиливи з терміном виникнення до 1 доби;
11. Злоякісні пухлини ока, повік і орбіти.
Квантова терапія
Квантова офтальмотерапія – якісно новий напрямок в офтальмології і медицині, заснована на біоритмічній дії на орган зору квантів світла енергією низької інтенсивності, відповідної різним довжинам хвиль.
Терапевтичний ефект квантової терапії зумовлений регуляцією підкірково-кортикальних біоелектричних процесів, обміну нейромедіаторів ендорфінної і імунної систем, гормональної діяльності ендокринних залоз, а також поліпшення нейро- і гемодинаміки, що зумовлює універсальний характер дії і робить можливим його застосування для лікування очних хвороб (Тетеріна Т.П., Волкова Л.П, 1991).
Методика лікування. Лікувальне застосування вказаного методу реалізується за допомогою апаратів спектральних офтальмологічних (АСО), що здійснюють колірно-імпульсну дію частотами з ряду гомологічних регістрів: від найнижчих, направлених до кіркових відділів півкуль, до високих – до органів і систем. Терапія проводиться неконтактним способом через оптико-, таламо- і гіпоталамо-гіпофізарну систему. Апарат складається з електронного блоку, адаптера і "окулярів" з глухою задньою стінкою, на якій розташовані лампи розжарювання з поміщеними між ними й оком пацієнта світлофільтрами (червоний, зелений, синій і т.п.). Після включення апарату в мережу, на електронному табло встановлюється тривалість світлових імпульсів (від 2 до 6 с) залежно від віку, темпераменту і статі пацієнта. Надівши "окуляри", пацієнт повинен дивитися через світлові фільтри на поперемінно спалахуючі в правому і лівому окулярі лампочки. Тривалість процедури 8,5 хв. Щодня проводиться по 3 сеанси з різними фільтрами: вранці (9-11 год.) – червоні або оранжеві, вдень (11‑13 год.) – зелені, увечері (17-19 год.) – сині. Курс лікування включає проведення 24 сеансів по 2-3 рази на день. З метою збереження і підвищення досягнутого ефекту курси лікування слід повторювати через 3-6 місяців. [6].
Показанням для проведення квантової офтальмотерапії є:
– акомодаційні порушення;
– прогресуюча короткозорість;
– астенопія.
Застосування вказаної терапії протипоказане при гострих гнійних процесах у кон'юнктиві й рогівці ока.