Перша медична допомога (стр. 5 из 7)

Схема надання першої допомоги:

- обкласти кінцівки, що придавлені, пакетами з льодом, снігом або пляшками з холодною водою;

- дати знеболювальне (2-3 таблетки анальгіну);

- викликати швидку допомогу;

- запропонувати постраждалому багато теплого пиття;

- накласти джгути на здавлені кінцівки до їх вивільнення;

- відразу ж після вивільнення кінцівок туго забинтувати їх;

- накласти шини (з будь-якого підручного матеріалу);

- повторно прикласти холод до пошкоджених кінцівок;

- до прибуття медиків продовжувати давати багато теплого пиття постраждалому.

Неприпустимо:

- вивільняти кінцівку, що здавлена, без попереднього накладання джгутів та прийому постраждалим великої кількості рідини;

- зігрівати здавлені кінцівки.

Перша допомога при травматичному шоку

Шок - важкий стан, що призводить до порушень життєво важливих функцій організму і нерідко закінчується смертю. Шок розвивається внаслідок сильного болю, великої втрати крові, ушкодження органів. Такий хворий потребує негайної допомоги, оскільки пізніше навіть дуже кваліфікований фахівець не в силах буде допомогти потерпілому.

Шок небезпечний тим, що на нього іноді не звертають достатньої уваги, навіть у стадії, явно загрозливій для життя хворого.

Симптоми шоку не так очевидні, ніж зовнішні ушкодження. Протягом деякого часу хворий неспокійний, але його загальний стан зазнає ще мало змін. Потім він блідне і покривається холодним липким потом.

У початковій стадії шоку в потерпілого можуть спостерігатись рухові і мовні порушення. Шкіра холодна, бліда. Пульс за звичай частий — більш 90 ударів у хвилину. Потім на шкірі з'являються «мармурові» плями, підшкірні вени не прощупуються, пульс учащається до 120 – 140 ударів за хвилину. Наростає задишка - поранений дихає часто, але поверхнево. Помічається спрага.

Якщо в цей момент пораненому не надати допомоги, його стан погіршується. Людина стає байдужою до навколишнього оточення, на питання відповідає повільно чи не відповідає взагалі, його рухи мляві і повільні. Шкіра набуває землистий відтінок, покривається холодним липким потом.

При наданні допомоги завжди необхідно пам'ятати, що всім потерпілим у серйозній катастрофі загрожує розвиток шоку, особливо тим, хто втратив багато крові.

Схема надання першої допомоги:

- негайно викликайте медичну допомогу;

- перевірте, чи немає в постраждалого медальйона чи браслета з медичною інформацією;

- переконайтеся, що потерпілий нормально дихає: якщо дихання порушено, необхідно зробити штучну вентиляцію легень (штучне дихання);

- негайно зупинить кровотечу, перев'язати основні рани для зменшення крововтрати і болю;

- укладіть постраждалого таким чином, щоб не причиняти зайвого болю;

- підніміть ноги, для посилення припливу крові до мозку і серця;

- підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;

- транспортуйте постраждалого іммобілізувавши його тіло;

- постійно спостерігайте за станом дихання та серцевої діяльності постраждалого.

Неприпустимо:

- давати постраждалому їжу (може виникнути необхідність операції і шлунок повинен бути порожнім);

- давати пораненому алкогольні напої;

- якщо причина шоку невідома – давати пити (можна змочувати губи водою).

Перша допомога при потрапляння чужорідних тіл у дихальні шляхи

Чужорідне тіло, що потрапило в дихальні шляхи, може привести до їх повної закупорки і задушення. Задушення відбувається у тому випадку, коли їжа або сторонній предмет замість стравоходу потрапляє в трахею. Тому, поради не розмовляти за їжею мають сенс. Не можна достовірно сказати вдавиться людина чи ні, але убезпечити себе та оточуючих все ж таки варто. Не давайте маленьким дітям предметів, які легко розміщуються у роті, не смійтеся, коли їжа знаходиться у роті, неможна використовувати рот замість кишені і тримати у зубах дрібні предмети (голки, гайки, гвіздки тощо). Невимушений рух або легкий переляк – і предмет може потрапити до дихальних шляхів.

Схема надання першої допомоги:

- сильно нагніть тулуб потерпілого вперед;

- завдайте декілька інтенсивних ударів долонею між лопаток;

- станьте за спиною потерпілого, обхватіть його руками за талію, з силою натисніть в середину живота у напрямку знизу вверх одночасно ударяючи потерпілого об себе (повторить це 4-5 разів);

- продовжуйте поштовхи в живіт до тих пір, поки чужорідне тіло не буде витягнуто, а потерпілий не почне дихати або посилено кашляти;

- якщо потерпілий втратив свідомість, покладіть його на живіт, спробуйте дістати чужорідний предмет;

- приступіть до реанімаційних заходів;

- викличте швидку допомогу або негайно доставте постраждалого до лікувальної установи.

Неприпустимо:

- спробувати дістати чужорідний предмет пальцями, пінцетом;

- наносити удари по спині кулаком (лише розкритою долонею!);

- залишати потерпілого у непритомному стані лежати на спині.

Перша допомога при термічних опіках

Опіки – ушкодження тканин, обумовлене впливом високої температури, хімічних речовин, електроструму.

Опіки діляться на чотири ступені:

1 ступінь –почервоніння і набряк шкіри, біль у місці опіку;

2 ступінь – поява пухирів в обпечених місцях;

3 ступінь - омертвіння поверхневих і глибоких шарів шкіри, пухирі з кров'яною рідиною

4 ступінь – обвуглювання шкіри, поразка м'язів, сухожиль, кісток.

При великій площі опіку виникають загальні розлади та шок. Постраждалий скаржиться на біль, шкіряні покрови бліді, пульс частий. Але швидко настає загальне пригнічення, порушується дихання і кровообіг, спостерігається нестача рідини в організмі.

Схема надання першої допомоги:

- зупиніть дію високої температури: загасить одяг, що зайнявся, за допомогою ковдри, води;

- зніміть обгорілий одяг або розріжте його (не відривати шматочків одягу, що пристали до місця опіку!);

- при можливості, зніміть металеві предмети (кільця, браслети, часи);

- при обмеженій поверхні опіку І-ІІ ступеню охолоджуйте місце опіку чистою холодною водою протягом 10-15 хв.

- накладіть стерильну (при відсутності – чисту) серветку (якщо частки одягу пристали до місця опіку – пов’язку накладають на них);

- заспокойте постраждалого, не давати йому рухатись;

- укрийте потерпілого теплою ковдрою, одягом;

- постійно давайте потерпілому багато теплого пиття (чай, воду, розчин: 1 ч.л. поварської солі та ½ ч.л. соди на літр води);

- дайте знеболювальне (1-2 таблетки анальгіну);

- при великій поверхні опіку загорніть потерпілого в чисте простирадло, укрийте;

- викличте швидку допомогу.

Не знімаючи с постраждалогоодяг, розріжте його ножем;обережно обріжте частки одягу, що прилипли до опіку

Накладіть пов’язкуна область опіку

Перша допомога при хімічних опіках

Хімічні опіки виникають при дії на шкіру агресивних хімічних речовин: кислот, лугів тощо. При хімічних опіках пухирі виникають рідко. Поглибленню та розповсюдженню опіку сприяє одяг, просякнутий речовинами, що викликали опік, томуважливо якнайшвидше зменшити концентрацію хімічної речовини та час її дії.

Якщо кислота або луг потрапила на шкіру через одяг, то спочатку треба змити її водою з одягу, а потім обережно розрізати і зняти з потерпілого мокрий одяг, після чого промити шкіру великою кількістю проточної води протягом 20-25 хвилин. Старайтеся, щоб відпрацьована вода не потрапила на інші ділянки тіла або на самого рятувальника.

При попаданні на тіло людини кислоти або лугу у вигляді твердої речовини необхідно видалити її сухою ватою, а потім промити водою.

При хімічному опіку повністю змити хімічні речовини водою повністю не вдається. Тому необхідно

Потім обпечену ділянку шкіри просушити і накласти стерильну пов'язку.

Схема надання першої допомоги при хімічному опіку:

- зняти одяг, просякнутий хімікатом;

- накласти стерильну пов’язку;

- якнайшвидше доставити постраждалого до лікарні.

Неприпустимо:

- торкатися обпеченого місця будь-чим кім стерильних серветок;

- відривати одяг, що пристав до місця опіку;

- проколювати пухирі;

- намагатися самостійно нейтралізувати хімічні речовини, що викликали опік;

- залишити потерпілого на холоді;

- обробляти місця опіку жиром, спиртом, мазями.

Перша допомога при переохолодженні

Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, збліднення, а потім посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук і ніг.

При легкому переохолодженні постраждалого достатньо тепло одягнути, дати гаряче солодке пиття (чай, каву, молоко), змусити виконати декілька фізичних вправ.

При тривалому переохолодженні розвивається відмороження.

Відмороженням називається пошкодження тканин в результаті дії низької температури.

При дії низьких температур відбувається пригнічення життєвих процесів в тканинах, а не загибель їх. Загибель переохолоджених тканин наступає при нерівномірному їх зігріванні. Більш схильні до обмороження пальці, кисті, стопи, вуха, ніс.

Розрізняють 4 ступені обмороження:

1 ступінь – шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок. Після зігрівання спостерігаються почервоніння та набряк шкіри.

2 ступінь – шкіра набуває синьо-багрового відтінку, з’являються пухирі з прозорою рідиною;

3 ступінь – пухирі на шкірі містять кров’янисту рідину. Через кілька діб на їх місці виникають ділянки омертвіння, утворюється струп;

4 ступінь – ураження охоплює не лише шкіру та м’які тканини але й кістки, викликає омертвіння часток тіла. З часом, омертвілі тканини відторгаються.

У постраждалого спостерігаються сонливість, в’ялі рухи. При подальшому зниженні температури тіла – незв’язна мова, галюцинації, плутаність свідомості, втрата чуттєвості.