Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом
2000–2008 рр. і охоплювало три етапи.
Перший етап (2000–2002 рр.) – аналітико-констатувальний – вивчення стану розробленості проблеми, обґрунтування теми дослідження, формулювання гіпотези і завдань дослідження, створення експериментальної бази шкіл, проведення констатувального експерименту.
Другий етап (2003–2004 рр.) – теоретико-моделювальний – розробляння теоретичних основ досліджуваної проблеми, визначення педагогічних умов реалі за ції наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 кла сів; розробляння дидактичної моделі забезпечення наступності й методики формування цілісних знань про живу природу на основі еколого-еволюційного підходу та принципів наскрізної інтеграції знань; розробляння і написання підручників «Природознавство-6», «Біологія-7», навчальних посібників для учнів і вчителів.
Третій етап (2005–2008 рр.) – експериментально-узагальнювальний – проведення формувального експерименту, який передбачав перевірку положень висунутої гіпотези; систематизація і узагальнення експериментальних даних; формулювання висновків за результатами дослідження.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проводили у загальноосвітніх навчальних закладах різних регіонів України, зокрема ЗОШ І–ІІІ ступенів № 37, № 18, № 26 м. Полтави; Бутенківській ЗОШ І–ІІІ ступенів імені Ю. П. Дольд-Михайлика, Білицькій ЗОШ І–ІІІ ступенів, Краснянській ЗОШ І–ІІ ступенів Кобеляцького району Полтавської області; ЗОШ № 67, № 57, № 18, № 152 м. Харкова; ЗОШ І–ІІІ ступенів Новосанжарського району та смт. Нові Санжари Полтавської області; НВК № 4 та ЗОШ № 12 м. Хмельницького; Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені В.М. Остроградського. Для участі в експерименті було залучено 696 учнів, 364 учителі.
Наукова новизна і теоретичне значення здобутих результатів дослідження полягаютьу тому, що: вперше розкрито сутність і структуру поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу»; теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів на 4 рівнях: стандарту освіти, навчального матеріалу, навчальної діяльності, результатів навчання; розроблено дидактичну модель забезпечення наступності шляхом формування цілісності знань про живу природу на основі застосування загальних закономірностей природи й еколого-еволюційного підходу до пояснення процесів і об’єктів живої природи з метою наскрізної інтеграції знань; визначено критерії, показники і рівні сформованості цілісних знань про живу природу.
Конкретизовано: основні дидактичні поняття («цілісність знань», «наступ ність навчання»), зв’язок між поняттями «наступність» і «цілісність»; критерії цілісності знань.
Подальшого розвитку набули: мета, завдання, результати вивчення живої природи в основній школі в умовах модернізованої освіти; способи реалізації наступності в навчанні; методи і форми навчання біології.
Удосконалено систему шкільної біологічної освіти в напрямі формування цілісних знань про живу природу.
Практичне значення одержаних результатівдослідження полягає у розробленні та впровадженні в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл:дидактичної моделі забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів;методики формування цілісних знань про живу природу на основі еколого-еволюційного підходу до пояснення процесів і об’єктів живої природи;навчально-методичного забезпечення формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, до складу якого входять: програма з довкілля для 5–6 класів; підручники «Природознавство-6», «Біологія-7», «Біологія-7 (8)»; навчальні посібники з природознавства для учнів 6 класу та біології для учнів 7 класу; методичний посібник для учителів з природознавства 5–6 класів.
Підручники «Природознавство-6» та «Біологія-7» мають грифи Мініс терства освіти і науки України «Рекомендовано» і використовуються у практиці загальноосвітніх навчальних закладів України.
Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані укладачами програм, авторами підручників, навчальних посібників для учнів, методичних посібників для учителів біології та природознавства; у практичній діяльності вчителями біології та природознавства, методистами післядипломної педагогічної освіти і викладачами педвузів; на курсах підвищення кваліфікації вчителів біології та природознавства.
Впровадження результатів дослідження у загальноосвітніх навчальних закладах підтверджено міськими і районними відділами освіти Кобеляцького району Полтавської області (довідка № 741 від 12.09.2007 р.), м. Полтави (акт № 149 від 11.02.08 р.), Новосанжарського району Полтавської області (довідка № 01-18/549 від 6.06.2007 р.), м. Хмельницького (довідка № 584 від 4.07.2007 р.), м. Харкова (довідка № 01-24/689 від 11.11.2007 р.). Основні результати дослідження використовували у навчальному процесі слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів природознавства 5–6 класів і біології при Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського (довідка № 26 від 11.02.08 р.).
Особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві з В.Р. Ільченко, К.Ж. Гузом, Т.О. Півень, Л.Г. Яценко, В.С. Коваленко, Ю.Г. Рибалко, полягає у описі та обґрунтуванні ролі наступності у формуванні цілісних знань про живу природу між початковою, основною та старшою школами; втіленні ідеї цілісності знань про живу природу в змісті підручників і навчальних посібників з природознавства 6 класу та біології 7 класу; в розроблянні змісту і методичного апарату біологічної складової підручника «Природознавство-6», «Біологія-7» для 12–річної школи та «Біологія-7 (8)»; складанні схем узагальнення знань у навчальному посібнику з природознавства для учнів 6 класу та змісту робочого зошита з біології для 7 класу; участі у підготовці навчальної програми з довкілля для учнів 5–6 класів (біологічної складової). Розроблення та ідеї, які належать співавторам, у дисертації не використовувалися.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням теоретичних і емпіричних методів, адекватних об’єкту, предмету, меті й завданням наукового дослідження; аналізом значної кількості першоджерел; застосуванням всебічного кількісного і якісного аналізу досліджуваних даних; впровадженням результатів дослідження у практику роботи експериментальних закладів освіти.
Апробація результатів дослідження здійснювалась у виступах на педагогічних зібраннях різного рівня, серед яких:
· міжнародні науково-практичні конференції: «Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості» (м. Полтава, 2003), «Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища» (м. Полтава, 2004), «Проблеми якості природничої педагогічної освіти» (м. Полтава, 2006), «Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школах» (м. Полтава, 2008);
· всеукраїнські науково-практичні конференції (семінари): «Вивчення довкілля в загальноосвітній школі та ідеї В.О. Сухомлинського в освіті» (м. Полтава, 2000), «Проблеми вибору та експертної оцінки педагогічних технологій» (м. Полтава, 2001), «Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття» (м. Полтава, 2001), «Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя» (м. Полтава, 2002), «Проблеми інтеграції змісту освіти в загально освітній школі та педагогічному ВНЗ» (м. Полтава, 2002), «Природничо-наукова освіта школярів: реалії і перспективи» (м. Тернопіль, 2003), «Формування цілісності природничо-наукових знань школярів» (м. Полтава, 2003), «Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості» (м. Полтава, 2003), «Інтеграція змісту освіти в школі та ВНЗ: досягнення і перспективи» (м. Полтава, 2004), «Цілісна природничо-наукова освіта у 12-річній школі» (м. Полтава, 2005), «Теоретичні та методичні основи формування змісту освітніх галузей» (м. Полтава, 2007), «Роль освітньої програми “Довкілля” в формуванні особистості школяра» (м. Рівне, 2003), «Система навчально-методичного забезпечення освітньої галузі» (м. Полтава, 2008).