За 5 місяців 2007р. в українсько-російських торговельних відносинах зберігається тенденція останніх років - зростання обсягів торгівлі товарами. У торгівлі товарами Україна втратила позитивну тенденцію 2006 р. – зростання більш високими темпами українського експорту у порівнянні з російським імпортом. За 5 місяців 2007 р. експорт українських товарів до РФ в порівнянні з аналогічним періодом 2006р. зріс на 5,1%, а імпорт з РФ – 13,6% (відповідно в січні-травні 2006 р. ці показники становили 25,8% і 11,6%). В результаті негативне торгівельне сальдо за перші 5 місяців 2007 р. у порівнянні з відповідним періодом 2006 р. збільшилося на 5,1 млрд. дол. США (табл.2.2.).
Таблиця 2.2
Зовнішня торгівля товарами України з Росією за 5 місяців 2007р. упорівнянні з 5 місяцями 2006р.(млн. дол. США)
| Розділ УКТ ЗЕД | січень-травень 2006 р. | січень-травень 2007 р. | 5 міс. 2007 р. у відношенні до 5 міс. 2006 р., у % | ||||||
| Експорт | Імпорт | Сальдо | Експорт | Імпорт | Сальдо | Експорт | Імпорт | Сальдо | |
| І | 196,8 | 13,7 | 183,1 | 44,0 | 24,4 | 19,6 | 22 | 177 | 10 |
| ІІ | 14,8 | 13,2 | 1,6 | 24,3 | 24,1 | 0,2 | 163 | 183 | 10 |
| ІІІ | 49,8 | 3,3 | 46,5 | 35,8 | 4,6 | 31,2 | 71 | 140 | 67 |
| IV | 249,9 | 121,8 | 128,1 | 212,1 | 134,0 | 78,1 | 84 | 110 | 60 |
| V | 119,6 | 2921,2 | -2801,6 | 91,9 | 2993,7 | -2901,8 | 76 | 102 | 103 |
| VI | 184,1 | 210,8 | -26,7 | 214,7 | 279,6 | -64,9 | 116 | 132 | 241 |
| VII | 79,8 | 166,1 | -86,3 | 116,4 | 173,0 | -56,6 | 145 | 104 | 65 |
| VIII | 0,4 | 1,2 | -0,8 | 0,8 | 2,6 | -1,8 | 170 | 219 | 249 |
| IX | 5,0 | 10,6 | -5,6 | 7,5 | 23,3 | -15,7 | 151 | 220 | 282 |
| X | 122,3 | 105,6 | 16,7 | 142,0 | 127,0 | 15 | 116 | 120 | 90 |
| XI | 25 | 38,5 | -13,5 | 29,6 | 41,8 | -12,2 | 118 | 108 | 90 |
| XII | 2,7 | 1,4 | 1,3 | 7,9 | 1,4 | 6,5 | 294 | 100 | 501 |
| XIII | 41,8 | 45,4 | -3,6 | 49,8 | 68,7 | -18,9 | 119 | 151 | 519 |
| XIV | - | - | - | 4,8 | 6,3 | -1,5 | 145 | 20 | - |
| XV | 769,0 | 445,8 | 323,2 | 894,7 | 536,0 | 358,7 | 116 | 120 | 111 |
| XVI | 481,3 | 370,1 | 111,2 | 548,7 | 499,3 | 49,4 | 114 | 134 | 44 |
| XVII | 313,1 | 253,4 | 59,7 | 376,1 | 423,4 | -47,3 | 120 | 166 | -79 |
| XVIII | 17,0 | 30,2 | -13,2 | 24,4 | 37,9 | -13,5 | 143 | 125 | 102 |
| XIX | - | - | - | 7,1 | 25,2 | -18,1 | - | - | - |
| XX | 23,4 | 8,5 | 14,9 | 27,7 | 17,0 | 10,7 | 118 | 204 | 70 |
| XXI | 0,005 | 0,5 | -0,495 | 0,001 | 0,05 | -0,049 | 26 | 12 | 11 |
| ТПП | 0,5 | 2,4 | -1,9 | 1,9 | 4,6 | -2,7 | 397 | 191 | 140 |
| Різне | 26,1 | 30,4 | -4,3 | - | - | - | - | - | - |
| Всього | 2722,4 | 4794,1 | -2071,7 | 2862,2 | 5448,0 | -2585,8 | 105,13 | 113,64 | 124,8 |
Розраховано за даними Держкомстату України
Найбільш критична ситуація для України на російських ринках склалася у торгівлі продовольчими товарами. Якщо в січні-травні 2005 р. частка продуктів тваринного походження в товарному експорті України до РФ становила 7,9%, то у січні-травні 2007 р. вона дорівнювала лише 1,5%. Найбільших втрат Україна зазнала у торгівлі м’ясомолочними продуктами. Зокрема, поставки м’яса та субпродуктів на російський ринок з початку 2007 р. з України фактично припинилися, експорт молочної продукції значно скоротився (з 143,9 млн. дол. США до 42,8 млн. дол. США або в 3,4 рази). Хоча говорити про відмову РФ від українського імпорту цих товарів завдяки значному зростанню продукції власного виробництва малоймовірно. За даними Федеральної служби державної статистики РФ темпи зростання виробництва м’яса у першому півріччі 2007 р. становили лише 103,6%. При цьому слід враховувати, що в Росії у першому півріччі відбулося скороченні поголів’я ВРХ на 5,3% у порівнянні з аналогічною датою 2006 р. Виробництво молока в РФ в першому півріччі 2007 р. скоротилося на 0,3%. За даними експертів російського Центру соціальних досліджень та інновацій в першому півріччі 2007 р. на імпорт м’яса в РФ витрачено більше коштів, ніж виділено на рік по національному проекту підтримки агропромислового комплексу [17].
Значно скоротилися обсяги експорту жирів та олії (на 29%), готових харчових продуктів з м’яса (на 52,4%), цукру та кондитерських виробів з цукру (на 42,7%).
Негативні тенденції простежуються і в торгівлі товарами машинобудування. Порівняння темпів зростання експорту та імпорту цих товарів за 5 місяців 2007 р. з аналогічним періодом 2006 р. не на користь українських експортерів. Про це свідчить динаміка коефіцієнту покриття імпорту експортом по товарах машинобудування. Він зменшився з 1,24 до 0,99. Зокрема, по механічному та електричному обладнанню (розділ XVI УКТ ЗЕД) коефіцієнт покриття імпорту експортом за 5 місяців 2007 р. скоротився з 1,3 до 1,1, що мало наслідком зменшення позитивного сальдо на 61,8 млн. дол. США.
Майже третину (31,3%) українського товарного експорту до РФ становлять недорогоцінні метали. В умовах активного розвитку китайсько-російських відносин та посиленні загрози поступового витіснення українських виробників китайськими виробниками металопродукції з традиційних ринків збуту, незначне зменшення обсягів експорту чорних металів (на 6,1%) на російський ринок за перші 5 місяців 2007 р. вже можна розглядати як першу ознак перерозподілу російського ринку металів. Завдяки скасуванню США щодо України поправки Джексона-Веніка Україна змогла компенсувати втрати на російському ринку. За січень-травень 2007 р. темпи росту українського експорту чорних металів до США у порівнянні з відповідним періодом 2006 р. збільшилися в 2,1 рази.
Ці негативні тенденції для українських виробників на російському ринку свідчать про переорієнтацію значної його частини на продукцію країн ЄС, Бразилії, Аргентини, США та ін. За даними Федеральної служби державної статистики РФ у першому півріччі 2007 р. у зовнішньоторговельному обороті частка країни ЄС становила 52,1%, Китаю – 5,9%, України – 5,4%, відповідно в першому півріччі 2006 р. ці цифри становили 52,9%, 5,5% та 6,2% [7].
Однак найбільша проблема для україно-російських торговельних стосунків лишається монополія Росії щодо забезпечення потреби української економіки в енергоносіях, що є вирішальним чинником у посиленні загроз у енергетичній і економічній безпеці країни. За 5 місяців 2007 р. частка імпорту російських енергоносіїв в загальних обсягах імпорту енергоносіїв становила 54,3%. Для країн ЄС частка імпорту енергоносіїв з однієї країни (порогове значення) не повинна перевищувати 30% загальної їх потреби, оскільки є загроза економічного та політичного тиску країни-монопольного постачальника на країну-імпортера (січневі події 2007 р. є тому свідченням). При цьому слід відзначити, що у порівнянні з січнем-травнем 2006 р. цей показник суттєво знизився – на 14,3%. Однак, небажання українських виробників переходити на енергозберігаючі технології призводить до того, що негативне сальдо по енергоносіях (-2901,8 млн. дол. США) перевищує весь український товарний експорт (2862,2 млн. дол. США). Із 1 січня 2008 не було здійснене скасування російського експортного ПДВ на нафту, що поставляється в Україну, попри те, що відповідний закон російська Держдума прийняла ще в серпні. Формальна причина — відсутність офіційних роз’яснень щодо нового механізму стягування ПДВ. Газпром, пославшись на відсутність необхідних технічних можливостей, наприкінці минулого року відмовлявся компенсувати поставки газу в разі непідписання нового контракту з Туркменістаном, попри дану ним раніше усну обіцянку покривати можливі перебої туркменських поставок[17].
Нещодавно була підписана угода про квоти на поставку українських труб малого діаметра до Росії на 2005 — 2009 рр. Вона прямо суперечить умовам ЄЕП, причому навіть не тим, що концептуально не відповідає вільній торгівлі без вилучень і обмежень. Концепцією формування ЄЕП передбачена уніфікація «заходів нетарифного регулювання на основі норм і правил СОТ». Водночас квоти були надані не Україні як державі, а конкретним підприємствам, які входять до групи «Інтерпайп» (дещо пізніше кілька інших підприємств української трубної промисловості отримали свої квоти завдяки добровільним обмеженням свого експорту). Проблема в тому, що правила СОТ прямо забороняють подібне надання торгових преференцій окремим підприємствам, перешкоджаючи інтересам інших, оскільки таким чином штучно створюється нерівне конкурентне поле.
Двосторонні торговельні зв’язки стримує наявність митних тарифів між країнами, що зменшує конкурентоспроможність продукції на ринку країн-учасниць ЄЕП. У таблиці 2.3 представлені обмеження, що можуть бути анульовані в результаті створення ЄЕП.
Таблиця 2.3
Обмеження, що можуть бути скасовані після створення зони вільноїторгівлі України з Росією
| Групи товарів | Вид обмежень | Розмір | Чи буде скасоване |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Експорт України | |||
| Цукор білий | Мито | 206 дол. США / т | Так |
| Спирт етиловий і інший спирти денатуровані | Мито | 2 євро за літр | Так |
| Горілка | Мито | 2 євро за літр | Так |
| Сигарети | Мито | 30 євро за 1000 шт. | Так |
| Плоский прокат із заліза, легованої або нелегованої сталі з цинковим або алюмінієво-цинковим покриттям | Антидемпінгове мито | Скасовано з 01.02.2004 р. | |
| Імпорт в Україну | |||
| Нафта сира | Експортний ПДВ | 20% | Можливо |
| Газ природний зріджений | Експортний ПДВ | 20% | Можливо |
| Автомобілі | Квота | 20826 шт. | Обговорюється |
| Сода харчова | Квота | 2500 т | Так |
| Цемент | Квота | 157500 т | Так |
Політична підоснова перерахованих дій — спроба тиску Росії на Україну. При цьому проглядає намір головного ініціатора проекту «ЄЕП» відмовитися від нових практичних кроків із його розвитку. Поки що не зовсім зрозуміла мотивація. Можна припустити, що тепер унаслідок євроінтеграційних намірів України стала однозначною неможливість і безперспективність створення митного союзу ЄЕП, що робить лібералізацію торгівлі в об’єднанні як економічно, так і політично невигідною для російського керівництва.