Смекни!
smekni.com

Напрями співробітництва України та Угорщини (стр. 1 из 3)

Реферат

НАПРЯМИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА УГОРЩИНИ

Дрогобич - 2007


Унаслідок євроатлантичної інтеграції країн Центральної Європи, зокрема й Угорщини, на європейському континенті утворилась радикально та якісно нова геополітична ситуація. Безумовно, геополітичні наслідки східного розширення ЄС мають безпосередній, потужний вплив також і на систему міжнародних відносин України. Насамперед, нова геополітична ситуація на європейському континенті вимагає радикальних, структурних змін із боку ЄС стосовно розвитку міжнародних відносин нового формату у площині ЄС та сусідні країни не-члени ЄС. Саме в цьому контексті особливо важливого значення набуває розробка принципово нової стратегії східної політики Європейського Союзу, нової філософії міжнародних відносин в центральноєвропейському регіоні, зокрема між Україною та Угорщиною.

У Повідомленні Європейської Комісії для Ради та Європейського Парламенту «Розширена Європа - Сусідні країни. Нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами» (11.03.2003) серед пріоритетів та напрямів нової політики ЄС, зокрема, визначено:

- по-перше, «новий підхід ЄС щодо співпраці з країнами-сусідами не може обмежуватися лише прикордонним регіоном», позаяк необхідним було визначено проведення вельми амбіційної, на наш погляд, політики, спрямованої на «подолання докорінних причин політичної нестабільності, економічної уразливості … бідності і соціальної ізоляції»;

- по-друге, той факт, що нова концепція ЄС зосереджена більшою мірою на «управлінні новим зовнішнім кордоном та транскордонними потоками» з метою забезпечення безпеки на новому «східному» кордоні Євросоюзу;

- по-третє, складовою частиною інтересів ЄС є «співробітництво як на двосторонньому, так і на регіональному рівні». «Транскордонні культурні зв'язки - не в останню чергу між людьми одного і того самого етнічного або культурного споріднення у контексті географічної близькості набувають додаткового значення» [1].

Безперечно, мова йде про два суб'єкти міжнародних відносин - незалежні країни - Україну та Угорщину і міждержавні відносини двох сусідніх країн досліджуються крізь призму вивчення процесів європейської інтеграції, точніше в контексті визначення впливу зміни геополітичної системи на українсько-угорські відносини. Виокремимо вкрай важливий сегмент системи міжнародних відносин - систему взаємовідносин двостороннього українсько-угорського співробітництва в контексті європейської інтеграції.

Основна мета дослідження: розкрити суть основних змін після 2004 року і визначити основні пріоритетні напрями співробітництва України та Угорщини після східного розширення ЄС.

Порівняльний аналіз масиву хунгарологічних студій політологів та істориків України свідчить про те, що впродовж останніх років зростає кількість наукових досліджень із питань українсько-угорських відносин. Етапними є наукові видання вчених Інституту політичних та етнонаціональ-них досліджень НАН України, зокрема праці Ф. М. Рудича, де здійснено порівняльний аналіз трансформації політичних структур в країнах ЦСЄ. Найбільш вагомими політологічними публікаціями з цієї проблематики є колективна монографія «Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти» [2] та праця Д. І. Ткача «Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій» [3]. Логічним продовженням вивчення цієї тематики стали політологічні студії автора про проблемні питання українсько-угорських відносин у контексті євроінтег-рації [4]. Утім, нині вкрай важливим виявився комплексний історико-політологічний підхід до аналізу міждержавних відносин України і країн Центральної Європи в умовах поглиблення та поширення євроінтеграційного процесу.

Двосторонні міжнародні відносини України й Угорщини як двох незалежних держав упродовж 90-х років ХХ століття та на початку ХХІ століття є прикладом та взірцем цивілізованої та прагматичної міжнародної співпраці, насамперед у центральноєвропейському регіоні. Угорщина однією з перших визнала незалежність України і зробила перший крок до встановлення та формування рівноправних, добросусідських двосторонніх відносин. У хронологічному вимірі щодо встановлення дипломатичних відносин між Угорщиною та Україною і підготовкою базових документів двостороннього співробітництва, необхідно відзначити події 31 травня та 8–11 серпня 1991 року. У цей історичний проміжок часу було підписано низку документів між Українською Радянською Соціалістичною Республікою та Угорською Республікою (Декларація про принципи співробітництва між Угорською Республікою та Українською РСР з забезпечення прав національних меншин, Консульська конвенція, Декларація про основи відносин між Українською РСР та Угорською Республікою, Протокол про консультації між Міністерствами Закордонних Справ Української РСР та Угорської Республіки) [5]. Це була вагома підтримка «формування позитивного іміджу» України в міжнародному співтоваристві і передумова визнання незалежності України як суверенної демократичної держави Європи [6]. Унаслідок подій травня - серпня 1991 року, були усунені всі формальні перешкоди для встановлення самостійної політики суб'єктів міжнародних відносин України та Угорщини.

Свідченням початку нової фази конструктивного, динамічного діалогу між Україною та Угорщиною був факт усунення будь-яких формальностей для двосторонньої співпраці. Уже через п'ять днів після референдуму про державну незалежність України, 6 грудня 1991 року в Києві підписано основний договір - Договір про основи добросусідства та співробітництва між Угорською Республікою і Україною, що є основою встановлення нової політико-правової системи двосторонніх відносин у центральноєвропейському регіоні.

Після вступу Угорської Республіки до Європейського Союзу 1 травня 2004 року, українсько-го-угорські зв'язки набули нового якісного характеру. У контексті підготовки до європейської інтеграції угорсько-українське співробітництво значною мірою пошириться на зовнішню політику та політику безпеки, соціально-економічні реформи та розвиток, податки та митні справи, юстицію та сімейну політику, транспортування, енергетику, інформаційне суспільство та навколишнє середовище, охорону здоров'я, імплементацію законів, сферу гуманітарних контактів. Міністри закордонних справ Угорщини та України у липні 2005 року підписали план дій, який містить план консультацій між двома міністерствами на період до кінця 2006 року.

Приєднання Угорщини до Європейського Союзу об'єктивно зумовило укладання нових договорів замість наявних на той час міжурядових угод, які містили і двосторонні економічні зв'язки. Із набуттям членства в ЄС Угорщина призупинила діючу угоду про торгово-економічне співробітництво з Україною. Це започаткувало переговори про підписання нової угоди про економічне співробітництво, що й було здійснено у лютому 2005 року під час зустрічі прем'єр-міністрів. Після приєднання до Європейського Союзу Угорщина перейняла митну систему ЄС, і згідно з положеннями Угоди про партнерство і співробітництво, підписаною між Україною та Європейським Союзом, здійснює забезпечення найбільшого сприяння у торгівлі з Україною, тобто гарантує пільги для українських товарів. (Україна ще до приєднання, 30 березня 2004 року прийняла пропозицію Європейського Союзу, яка автоматично поширюється на нових членів).

Відбулась зміна статусу Угорщини як члена ЄС, зросла роль Угорщини у проведенні східної політики ЄС упродовж 2005–2006 років, насамперед це стосується формування нової якісної міжрегіональної політики Євросоюзу й активізації дій Угорщини у розбудові ефективної системи міжрегіонального співробітництва з Україною, включно і головування у Вишеградській групі (2005–2006 рр.). Набуття Угорщиною членства в ЄС вимагало і зміни формату відносин з Україною у багатьох сферах міжнародної співпраці, зокрема це стосується питань прикордонного менеджменту, введення візового режиму, змін у системі торгово-економічних відносин тощо.

З-поміж ініціатив Угорщини міжрегіонального характеру відзначимо так звану Ніредьгазьку ініціативу. Ініціатива є складовою частиною комплексної концептуальної ідеї стратегії безпеки Європейського Союзу, згідно з якою військові, політичні, соціально-економічні, екологічні, культурні виміри є взаємопов'язаними, а стабільності у ширшому часовому вимірі можна досягнути лише проведенням постійних переговорів, реалізацією багатостороннього співробітництва, обміном інформацією, знаннями та досвідом. Зазначимо, що європейську політику сусідства (European Neighbourhood Policy) [7] - стратегічний документ нової політики ЄС, було ухвалено у травні 2004 року. Європейська політика сусідства є відповіддю на нові виклики, які виникли після цього року внаслідок історичного за характером розширення ЄС. Зміна геополітичної ситуації вимагала формування відповідної до нових умов спільної зовнішньої політики та політики безпеки, розробки нових та інноваційних форм співробітництва.

Діяльність Ніредьгазької ініціативи, що діє під патронатом Міністерства закордонних справ Угорщини, сфокусована на східноєвропейський регіон - передусім на Україну. Ця ініціатива відповідає системі засобів угорської зовнішньої політики, і регіональної політики включно, а також є засобом концепції Європейського Союзу «Ширша Європа». Ніредьгазька ініціатива і її інституційна структура - Фонд ЄвроКліп-Єв-роЗв'язок відіграють важливу роль і визначають практичне втілення регіонального рівня зовнішньої політики Угорщини як у сучасній східній політиці Європейського Союзу (концепція «Ширша Європа»), так і в угорсько-українських зв'язках (насамперед у транскордонному співробітництві) [8]. Метою ініціативи є посилення зв'язків між місцевими та регіональними органами влади, громадськими організаціями на нових східних кордонах розширеного Європейського Союзу, розвиток співробітництва та сприяння налагодженню міжрегіонального партнерства; підтримка розвитку багатостороннього співробітництва між представниками регіональних, місцевих органів влади, громадських організацій, правоохоронних органів, між суб'єктами економічної діяльності, між представниками науки, культури й освіти країн регіону.